Начните консультацию с юристом онлайн
Добрый день
Я занимаюсь организацией и проведением онлайн курсов в Украине. В связи с этим у меня возникли вопросы по поводу возможных правовых последствий ведения курсов на русском языке.
Согласно Закону Украины "О государственном языке" и Закону Украины "Об образовании", я понимаю, что основным языком преподавания должен быть украинский. Тем не менее, я планирую проводить курсы, которые не входят в официальную образовательную систему и не финансируются государством.
Прошу Вас разъяснить следующие моменты:
1.Возможны ли правовые последствия за ведение частных курсов на русском языке?
2.Какие меры необходимо предпринять, чтобы соответствовать требованиям законодательства и избежать штрафов или других санкций?
3.Какие ограничения и обязательства могут возникнуть при рекламе и продвижении курсов на русском языке?
4.Могут ли так же возникнут проблемы при видения соц.сетей на русском языке?
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (4)
Юрист, г. Днепр, 24 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня.
Статтею 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено порядок використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Відповідно до частин першої – другої, шостої – восьмої зазначеної статті мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою. Така інформація про вироби (товари), роботи чи послуги доводиться до відома споживачів в порядку, у спосіб та в обсязі, що визначені Законом України «Про захист прав споживачів». У разі якщо крім державної інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншим за обов’язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про захист прав споживачів».
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі мають право на «необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію (тобто – будь-який виріб (товар), роботу чи послугу), її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Також відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач «має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги)». Така інформація про продукцію повинна, серед іншого, містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання; відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов’язання виробника (продавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку (у тому числі через інформаційні мережі, Інтернет).
Частиною другою статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у випадку укладення договорів на відстані відповідна інформація про продукцію та її продавця (виконавця) повинна бути надана споживачеві продавцем (виконавцем) перед укладенням договору.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування споживачів, у тому числі, реалізують продукцію (тобто - будь-який виріб (товар), роботу чи послугу) через інтернет-магазини, інтернет-каталоги або, загалом, з використанням мережі Інтернет, повинні у обов’язковому порядку розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах, у тому числі вебсайтах, вебсторінках в соціальних мережах, у мобільних застосунках визначений законодавством обсяг інформації про продукцію, її виробника (виконавця, продавця) державною мовою. Додатково до державної мови така інформація може дублюватися й іншими мовами. Мобільні застосунки таких суб’єктів господарювання повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою.
Я могу в оферте на сайте написать, что приобритая продукты на сайте, вы соглашаетесь проходить курс на русском языке, без каких либо притензий?) Снимает ли это отвественность ?
Юрист, г. Днепр, 24 года опыта
Общаться в чатеТак. Можете прописать.
Адвокат, г. Николаев, 33 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Михайло!
Відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної":
Стаття 28. Державна мова у сфері інформації для загального ознайомлення.
"1. Інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб'єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) подається державною мовою, якщо інше не встановлено цим Законом.
2. Інформація для загального ознайомлення може дублюватися іншими мовами відповідно до закону.
3. Вимоги цієї статті не поширюються на інформацію, яка розміщується за допомогою мережі Інтернет, крім випадків, визначених цим Законом".
1. Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.
2. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи - підприємці, інші суб'єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.
3. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
4. Суб'єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити надання всієї інформації, визначеної Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою.
5. Інформація про товари та послуги на території України надається державною мовою з урахуванням особливостей, визначених у статті 33 цього Закону.
6. Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.
7. Інформація про вироби (товари), роботи чи послуги, зазначена у частині шостій цієї статті, доводиться до відома споживача в порядку, у спосіб та в обсязі, що визначені Законом України "Про захист прав споживачів".
В інформації про вироби (товари), роботи чи послуги, наданій державною мовою, допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.
8. У разі якщо крім державної інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншими за обов'язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України "Про захист прав споживачів".
Також можете ощзнайомитись із роз'ясненнями Уповноваженного із захисту державної мови щодо використання державної мови на вебсайтах, вебсторінках у соціальних мережах та у мобільних застосункахhttps://mova-ombudsman.gov.ua/informaciya-shchodo-...
З повагою, адвокат Айвазян.