Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 19 июня 2024, вопрос №112882 350₴

Нє на обліку? после обновления в цнап

40 лет.
1) 11.2021 получил справку ВПО
2) стал на учёт в тцк с новым местом жительства по ВПО.
3) 08.2022 получил новую справку ВПО с новым местом жительства.
4) на учёт в тцк по новому месту не стал.
5) 2023г сменил место жительства без смены справки впо. на тот адрес который был в первой справке ВПО
6) 06.2024 обновил данные в цнап. на адрес что в первой справке ВПО. получил справку с мокрой печатью. НЕ В РОЗЫСКЕ все ок.
7) поставил приложение резерв+
8) написано "не на учёте"
9) что мне грозит если не стану на учёт после 18 июля 2024? я ведь мог не ставит приложение и не знать что не на учёте?
10) что мне делать?

Ответы юристов (5)

    Дерій Владислав Олегович
    33.1%

    Доброго дня!

    Згідно Правил військового обліку Ви повинні

    • перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання
    • особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік

    Якщо Ви звернулися в ЦНАП та отримали Витяг з реєстру призовників та військовозобов'язаних і там вказано, що Ви зняті з військового обліку - спробуйте за допомогою функціоналу Резерв+ уточнити дані. Якщо не вдасться - тоді без явки до ТЦК не обійтися.

    Щоб Вас не мобілізували Ви повинні мати підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

    За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210 КУпАП (штраф).

    Згідно статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

    Тому, якщо пройшло більше року як Ви повинні були стати на військовий облік за новим місцем проживання - строк притягнення до адміністративної відповідальность сплив, тому Вам не повинні виписати штраф.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Алексей В. Клиент 5 месяцев назад

    11.2016 человек получил правку ВПО. 11.2021 с работы послали в тцк обновить данные. и Тцк выписали штраф около 800 грн. что не вовремя стал на учёт. прошло больше года.

    так же и у меня. какие действия в таком случае?

    • Дерій Владислав Олегович

      08.2022 - Ви повинні були стати на військовий облік за новим місцем проживання. Так як на той час вже був введений військовий стан, то застосовується стаття 38 КУпАП і Вас не можуть притягнути до адміністративної відповідальності.

      Проте, якщо Ви стояли на військовому обліку за місцем першої ВПО, то невідомо на якій підставі Вас зняли з військового обліку. Це питання потрібно уточнювати.

      Якщо Ви проживаєте за адресою першої довідки ВПО, але без реєстрації місця проживання, то відповідно вважається, що останнє зареєстроване місце проживання - адреса другої довідки ВПО, де Ви і повинні на даний час перебувати на військовому обліку.

    Кирда Вячеслав Володимирович
    33.1%

    Вітаю Вас!

    10) что мне делать?

    Не зовсім зрозуміло, чому Ви не на обліку, якщо Ви на ньому перебували. Так чи інакше, але радив би з приводу цього звернутися до ТЦК, де Ви зараз проживаєте (якщо маєте підставу для відстрочки).

    На даний момент не вбачаю підстав для притягнення Вас до адміністративної відповідальності. За логікою ТЦК, яка інколи відрізняється від положень чинного законодавства, це може бути порушення правил військового обліку.

    Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

    Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку -

    тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

    тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

    тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

    АЛЕ ЗВЕРТАЮ УВАГУ!!!

    Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

    ...

    Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

    З повагою!

    Корнійчук Євген Іванович
    33.7%

    Доброго дня, видаліть додаток. В цьому додатку, дуже багато дивних речей, хто виключений той у розшуку. Ви оновили дані це добре.

    Але на разі треба мати при собі військово обліковий документ.

    У будь, якому випадку краще підготувати підстави для відстрочки від мобілізації передбаченні ст.23 ЗУ про мобіліційну підготовку та мобілізацію.

    Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

    1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
      • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;
      • визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6–12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
      • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
      • жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
      • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки- вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
      • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки- вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
      • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
      • усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
      • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
      • опікун особи, визнаної судом недієздатною;
      • які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
      • які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
      • які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
      • члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи;
      • жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;
      • керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
      • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
      • судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
      • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
      • Голова та інші члени Рахункової палати;
      • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
      • дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
      • державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно- правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
      • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
    2. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

    Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3–15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом

    1. ризову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
    • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
    • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно- технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
    • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
    • військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
    • працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
    • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
    • осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
    • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
    • члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України