Процедура встановлення особи

Доброго дня, якщо ви бажаєте слідувати такій тактиці, то безкоштовний адвокат вам тут точно не допоможе. Рекомендую, укласти договір з адвокатом, який зможе одразу приїхати у відділ поліції до вашого захисту.

Якщо такого не буде, вас можуть просто , як то кажуть маринувати, це їх робота вони ні куди не поспішають. Тому краще викликати одразу свого адвоката. Можу з цим допомогти.

Керуйтесь ст.63 Конституції України

Стаття 63.Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Конституція України гарантує: «кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника» (ч. 4 ст. 29).

Разом з тим, не дивлячись на вказану вище Конституційну норму, а також відпрацьований роками механізм, досить розповсюдженими є випадки порушення гарантованих Основним Законом нашої країни прав і свобод людини та громадянина під час адміністративного затримання.

Тож звернімося до основних аспектів адміністративного затримання. По-перше, зауважимо, що нормативно-правову основу адміністративного затримання органами внутрішніх справ на сьогодні складають:

– Кодекс України про адміністративні правопорушення;

– Закони України «Про Національну поліцію» (№580-VIII від 02.07.2015) та «Про безоплатну правову допомогу» (№3460-VI від 02.06.2011);

– Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 4.10.2013 №950);

– наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства та держави від протиправних посягань» від 28.04.2009 №181;

– Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1363).

По-друге, покроково розкриємо процедуру такого затримання. Так, ч. 1 ст. 261 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного та правильного розгляду справ і виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол, у якому зазначаються наступне: дата й місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, та затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією), серед іншого, при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимогам поліцейського, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, порушення правил про валютні операції, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, при порушенні правил дорожнього руху, а також в інших випадках, визначених чинним законодавством (п. 1 ч. 2 ст. 262 КУпАП).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

протоколі про адміністративне затримання обов’язково зазначаються:

– дата та місце його складення (число, місяць, рік, назва населеного пункту);

– посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол (спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові);

– відомості про особу затриманого (прізвище, ім`я та по батькові (без скорочення), число, місяць, рік народження, фактичне місце проживання);

– час і мотиви затримання (зазначаються найменування ОВС, куди доставлено особу, яка скоїла адміністративне правопорушення; його місцезнаходження; число, місяць, рік, а також час доставляння; частина статті та стаття КУпАП, якими передбачена адміністративна відповідальність особи за вчинене адміністративне правопорушення, а також мотиви затримання, серед яких: припинення адміністративного правопорушення; інші заходи впливу; складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим; забезпечення своєчасного та правильного розгляду справи).

Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Затриманому роз’яснюються його права, зокрема він має право ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, а також оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП).

Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у здійсненні представництва їх інтересів у судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та складенні документів процесуального характеру. Про це у протоколі про адміністративне затримання робиться відповідний запис та зазначаються число, місяць, рік і час, кого повідомлено та в який спосіб.

За неможливості поінформувати родичів та у разі відмови затриманої особи надати інформацію для їх повідомлення, про це робиться відповідний запис затриманої особи та посадової особи, яка склала протокол про адміністративне затримання, із зазначенням поважних причин.

Про затримання неповнолітнього обов’язково повідомляють його батьків або осіб, які їх замінюють. У протоколі про адміністративне затримання зазначається час, дата повідомлення, кого повідомлено та в який спосіб.

За загальним правилом, адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як 3 години (ст. 263 КУпАП). Згідно з чинним законодавством, під час адміністративного затримання може проводитись особистий огляд, огляд речей, а також здійснюватись вилучення речей і документів. При цьому, особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі та у присутності 2-х понятих тієї ж статі.

Про особистий огляд та огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про адміністративне затримання. Про вилучення речей і документів також складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей чи адміністративне затримання.

Важливо звернути увагу також і на те, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних (банки), що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, затриманих за підозрою у вчиненні адміністративних правопорушень (адміністративне затримання) (п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону №580-VIII). Під час наповнення баз даних (банків), у вказаному випадку, поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК) затриманих осіб. Отже, можливе отримання мультимедійної інформації щодо адмінзатриманої особи, а також узяття її біометричних даних.

По-третє, за результатами аналізу практики застосування наведених правових норм, звернімо увагу на найбільш поширені порушення, що відбуваються під час адміністративного затримання, оскільки, як кажуть: «Попереджений - означає озброєний».

Отже, такими порушеннями є: складання протоколу затримання неуповноваженою особою; відсутність підпису посадової особи, яка склала протокол; відсутність відміток про час затримання; відсутність підпису затриманого про ознайомлення його з правами; відсутність відміток про те, кого і коли повідомлено про затримання; порушення строків повідомлення або взагалі неповідомлення про адміністративне затримання осіб, визначених законодавством; відсутність даних про понятих (у випадку особистого огляду).

на останок зауважимо, коли затриману особу звільнено з місця її перебування, у протоколі про адміністративне затримання зазначаються така інформація: дата, час і підстави звільнення затриманої особи; речі, предмети або документи, які повернуто їй при звільненні; за наявності зауважень та скарг на дії працівників ОВС, робиться відповідний запис із зазначенням їх суті.

Крім того, адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено зацікавленою особою до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) стосовно органу (посадової особи), що застосував ці заходи, або до суду.

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.

Крім того, особа, якій застосуванням адміністративного затримання заподіяно шкоду, має право на її відшкодування.

https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe...

Доброго дня, Кирило!

Адміністративне затримання застосовується у випадках та з метою:

- припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу;

- встановлення особи;

- складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим;

- забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення, також з цією метою допускається: особистий огляд; огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія; тимчасове затримання транспортного засобу; відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами; огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як 3 години.

- якщо особа порушила правила перетину державного кордону України, тимчасово окупованої території України або чинить злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону - може бути затримано на строк до 3 годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з'ясування обставин правопорушення - до 3 діб.

- якщо особа порушила правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, її може бути затримано на строк до 3 годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до 3 діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом 24 годин з моменту затримання.

Адміністративне затримання провадиться органами або уповноваженими особами відповідних органів визначених в ст. 262 КУпАП, а саме:

1. Органами внутрішніх справ (Національною поліцією).

2. Органами прикордонної служби.

3. Старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони.

4. Посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

5. Органами Служби безпеки України.

6. Посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

7. Посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Про адміністративне затримання обов'язково складається протокол, в якому зазначаються:

- дата і місце його складення;

- посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол;

- відомості про особу затриманого;

- час і мотиви затримання.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим.

У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Орган або посадова особа, яка провела затримання повинна негайно повідомити про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення її родичів, а на її прохання також власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Також органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Права затриманного:

1. Користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

2. Відмовитись давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

3. Знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

4. Оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів під час затримання або до суду.

5. Право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним затриманням.

https://jurliga.ligazakon.net/news/222080_admnstra...

2. Чи можу я в такому випадку вимагати безкоштовного адвоката, та заявити черговому "зафіксуйте час затримання людини1". Які поради, якщо мета просто вийти не ідентифікувавши себе.

Вам потрібно дзвонити адвокату та родичам із самого початку, а не чекати моменту, коли до Вас приїде адвокат з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Особа вважається затриманою з моменту коли її фактичного обмежено в свободі пересування, а не з моменту складання протоколу.

Крім того, зверніть увагу на те, що разом із паспортом Ви зобов'язані також представити на вимогу свій військово-обліковий документ.

Наприклад, у Вас вимагають ВОД, Ви не пред'являєте останній, чим порушуєте правила військового обліку, визначені Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. У такому випадку Вам повинні видати повістку, а у разі Вашої відмови від останньої відбувається наступне:

У разі відмови резервіста або військовозобов’язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.

Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ви впевнені, що Вас доставлять до відділку поліції, а не до ТЦК? Я би на Вашому місті так не ризикував.

З повагою, адвокат Айвазян.

Все ж таки, як саме будуть встановлювати особу невідомо (чомусь)

Доброго дня!

На сьогоднійшній день не розроблено інструкції встановлення особи, яка вчинила адміністративна правопорушення.

За загальним правилом, поліцейські уповноважені затримати особу в рамках забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення (ст. 261, 263 КУпАП, п. 1 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376) на строк, що не може перевищувати трьох годин.

Згідно законодавства «схема» встановлення окремих персональних даних про особу правопорушника виглядає наступним чином: виявлення адміністративного правопорушення – невдала спроба його документування – адміністративне затримання правопорушення – звільнення особи через три години.

Тому єдиним «засобом» для встановлення особи правопорушника є його короткострокове затримання. Після спливу вказаного строку поліцейські повинні відпустити особу, при цьому адміністративний проступок залишається без належного документування.

Проте, працівники правоохоронних органів можуть діяти не правомірно. Насамперед, Ви можете зіштовхнутись із такими ситуаціями

• Вас затримують на термін більше 3 годин
• якщо Ви звернетесь до родичів або адвоката правоохоронці дізнаються Ваші дані
• Вас можуть доставити не у відділок поліції, а в ТЦК

При розмові з працівниками поліції або ТЦК здійснюйте відеофіксацію, адже вони не режимний об'єкт, а у разі виникнення заперечень (що їх не можна знімати) та вчиненні проти Вас протиправних дій - продовжуйте знімати.

Поліція чи військові стосовно вас, коли вони вручають вам повістку або виконують інші дії, – це суб'єкти владних повноважень. Відповідно, на них положення про конфіденційність не поширюються.

Згідно пункту 54 постанови КМУ 560 - Під час перевірки військово-облікового документа:

• уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний назвати своє прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред’явити посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком);
• поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.

Якщо при ТЦК немає поліції - Вас не мають права затримувати або вчиняти будь-які інші дії крім вручення повістки або складення акту відмови від повістки.

Згідно пункту 47 постанови КМУ 560

Старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.

На вимогу громадянина пред’являє свій паспорт громадянина (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред’явити його паспорт та військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов’язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов’язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 54 постанови КМУ 560 Під час перевірки військово-облікового документа: уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов’язаний назвати своє прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред’явити посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком) ;

поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку , визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.

У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов’язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов’язаному (крім резервістів та військовозобов’язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов’язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення.

Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, тепер за відмову від повістки або за відмову прослідувати до РТЦК поліцейські можуть на законних підставах затримати громадянина та доставити його до ТЦК.

Але, згідно статті 261 КУпАП під час затримання повинен бути складений протокол, поліцейські повинні повідомити Ваших родичів та Вашого правозахисника (або центр безоплатної правової допомоги). Проте, чи будуть діяти правохоронці згідно законодавства - невідомо.

З повагою, юрист Дерій В.О.!