Не платят за отгруженный товар

Здравствуйте.

В данном случае оптимальным будет направление вашему контрагенту претензии и последующее обращение в суд с иском о взыскании денежных средств за сданное зерно.

Обращайтесь, помогу в решении данного вопроса.

Доброго дня.

Крім накладної ще якісь документи у Вас є? Договір? Де б було відображено строки оплати, тощо.

Для початку рекомендую Вам надіслати покупцю вимогу про сплату боргу, в порядку ст. 530 ЦКУ. А в разі її ігнорування - звертайтеся з позовом до суду.

Добрий день.

Чи було укладено між Вами договір. Було б не погано подиватися, які умови були в ньому прописані, протягом якого строку повинна бути оплата.

Тобто, якщо друга сторона дійсно порушило взяте на себе зобов'язання за договором, то для початку Ви повинні направити другій стороні претензію.

ГКУ встановлює не обов'язок, а право суб'єкта господарювання, чиї права або законні інтереси порушено, звернутися до порушника з письмовою претензією для врегулювання спору.

Чинне законодавство не затверджує стандартної форми претензії, хоча в ч. 2 ст. 222 ГКУ наведено обов'язкові реквізити, які мають у ній бути:

• повне найменування юрособи/фізособи-підприємця та поштові реквізити заявника (кредитора) та особи, якій вона пред’являється (боржник);
• номер претензії та дата її пред’явлення;
• обставини, через які пред’явлено претензію;
• докази, що підтверджують такі обставини;
• вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;
• сума претензії та її розрахунок (коли вона виражена у грошовому еквіваленті) із платіжними реквізитами заявника;
• перелік доданих документів, доказів (оригінали або належним чином засвідчені копії).
• Одержувач претензії зобов'язаний повідомити заявника про результати її розгляду (ч. 8 ст. 222 ГКУ)

Якщо протягом 30 днів з моменту отримання претензії Ви не отримали відповідь та ситуація не змінилася - доведеться звертатися до суду.

Чинне законодавство не встановлює загального строку для подання претензії. Водночас ч. 2 ст. 315 ГКУ передбачає спеціальний строк у разі укладення договору перевезення вантажу (протягом 6 місяців) і претензій із приводу сплати штрафів та премій (протягом 45 днів)

Якщо надана консультація Вам допомогла, прошу обрати її як найкраща. Дякую.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Вам необхідно надіслати покупцеві письмову вимогу з обгрунтуванням необхідності сплатити борг згідно ст 530 ЦК України, на , яку останній має обгрунтовано відповісти у 7 -ми денний термін з дати отримання(згідно штемпеля поштового) . У разі ненадання відповіді та подальше ігнорування сплати боргу Ви залишаєте за собою право подачі позову до суду "про стягнення боргу" у 30 -ти денний термін.

До заяви додається: копія вимоги з відміткою про відправлення, докази про відправлення(квитанція поштова) , розрахунок суми боргу копія паспорту та ИНН(РНОКПП) - всі документи у 2 -х екземплярах.

Категорія справи - Цивільна.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

В данном случае надо понимать вы отдали на хранение или продали? От характера взаимоотношений зависят и возможности защиты ваших прав и законных интересов. Желательно конечно ознакомится с вашей накладной и другими сопутствующими документами, которые вы получили от элеватора. Возможно между вами и элеватором есть недопонимание они думают, что храните у них зерно,и они при этом рассчитывают на оплату своих услуг (хранение, очистка, сушка), а вы думаете, что вы продали. без документов тут не разобраться. Обращайтесь помогу.

Анастасія, добрий день.

Ви пишите, що передали зерно в місцевий елеватор по накладній.

При цьому вказуєте, що покупець не оплачує товар. Хто саме є покупцем?

По-перше, щоб Вас заспокоїти, слід сказати, що Ви і досі залишаєтесь власником цього зерна. Пояснюю чому.

Стаття 7. Суб'єкти зберігання зерна (Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні")

Суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Тобто, елеватор точно не є покупцем, адже відповідно до норм закону він є саме складом для зберігання зерна.

Стаття 24. Зберігання зерна на зерновому складі (Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні")

Зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості.

Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.

Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов'язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.

Стаття 26. Договір складського зберігання зерна (Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні")

Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна.

Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, не може бути відчужене без правомірної передачі простого або подвійного складського свідоцтва.

Якщо договір складського зберігання зерна передбачає, що зерновий склад має право розпоряджатися ним (або його частиною), то відносини сторін базуються на правилах про позику. Порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання.

Чи укладали Ви такий договір? І які ще документи окрім накладної у Вас є?

Стаття 27. Строк складського зберігання зерна (Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні")

Зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.

Якщо строк зберігання зерна визначено моментом пред'явлення власником зерна вимоги про його повернення, зерновий склад має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від власника зерна забрати це зерно в розумний строк.

Стаття 28. Плата за зберігання зерна (Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні")

Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

Якщо зберігання зерна припинилося достроково не з вини зернового складу, то він має право на пропорційну частину плати.

Якщо поклажодавець після закінчення строку дії договору складського зберігання зерна не забрав зерно назад, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання.

Договором складського зберігання зерна може бути передбачено безоплатне зберігання зерна.

Стаття 32. Обов'язок зернового складу повернути зерно (Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні")

Зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві (тобто Вам) або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Стаття 35. Повернення зерна за вимогою володільця складського документа (Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні")

Зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа (тобто за вашою вимогою) повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. У цьому разі володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.

2) І найголовніше: чи оформлювали Ви договір купівлі-продажу зерна та з ким?

Адже для його реалізації з елеватору потрібна ваша письмова заява як власника зерна, складські документи (квитанція чи свідоцтво), доручення на продаж.

Операція по реалізації зерна завершується складанням акта приймання-передачі зерна (довільної форми), який підписується трьома сторонами: власником зерна, покупцем і керівником елеватора.

Якщо надана консультація Вам допомогла, прошу обрати її як найкраща відповідь. Дякую.

у вас есть какой то договор - там указаны сроки оплаты?

отправьте претензию покупателю, а потом - суд