Податкова запитує про дохід через p2p перекази

Доброго дня!

Ви свою діяльність проводите як ФОП?

1. Згідно роз'яснення Головного управління ДПС у Тернопільській області (https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/714594.ht...)

"...На сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні. Зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.

З метою уникнення порушень щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізична особа – підприємець платник єдиного податку другої – третьої груп не може здійснювати продаж (реалізацію) криптовалюти..."

Листом Держстату від 05.10.2018 р. №14.4‑09/435‑18 рекомендовано класифікувати реалізацію криптовалют за КВЕДом 64.19 «Інші види грошового посередництва», а торгівлю (обмін) криптовалютами — за КВЕДом 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

ОТЖЕ, якщо Ви будете займатись купівлею/продажем криптовалюти з виведенням коштів на рахунки українських банків Вам необхідно оформити ТОВ або ФОП 3 групи на загальній системі оподаткування та обрати КВЕД 64.19 та КВЕД 66.19.

2. Якщо Ви не загальносистемник, ФОП на єдиному податку, то продаж криптовалюти не дозволено, крім того граничний ліміт ФОП з групи на єдиному податку - 9 336 000 грн.

3. Базою оподаткування ФОП на єдиному податку є весь дохід отриманий підприємцем, а базою оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування є чистий дохід (весь дохід - витрати)

Якщо Ви є ФОП 3 групи на єдиному податку , то за перевищення граничного обсягу доходу:

• застосують до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%;
• зобов'яжуть перейти на загальну систему оподаткування.

Єдиний законний варіант працювати з перевищенням ліміту це працювати за договором комісії. Ви як комісіонер повинні сплачувати лише податок зі своєї комісії за продаж криптовалюти.

Якщо Ви взагалі не зареєстровані як підприємець то на Вас може чекати штраф за підприємницьку діяльність без реєстрації та податок 19,5 % за весь оборот, що Ви маєте.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня!

Оскільки Ви ведете свою діяльність, як фізособа, а не ФОП, то після подання відповідної декларації Вам прийдеться сплатити 19,5% від надходжень на карту, а це дуже велика сума.

В Податковому кодексі Україні відсутні окремі положення щодо оподаткування криптовалюти або ж віртуальних активів. Проте є роз’яснення податкових органів щодо порядку оподаткування доходу фізичної особи від операцій із криптовалютою.

Якщо джерело виплати є іноземним, то дохід від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід.

Якщо ж виплата доходу здійснюється фізичною особою – резидентом на території України, то дохід від продажу криптовалюти декларується як інший дохід.

Базою оподаткуванню в обох випадках є сума коштів, яка отримується платником податків від операцій з криптовалютою.

Дохід є об’єктом оподаткування двома податками: податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Декларування доходу здійснюється шляхом подачі декларації про майновий стан і доходи.

Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним, а податки потрібно сплатити до 1 серпня року, наступного за звітним. Наприклад, строк подачі декларації за 2024 рік буде 1 травня 2025 року, а строк сплати податків – до 1 серпня 2025 року.

Є роз’яснення податкових органів щодо оподаткування операцій із криптовалютою. На думку податкових органів, базою оподаткування є дохід від продажу, а не прибуток від продажу, тобто витрати на купівлю не можуть зменшити базу оподаткування.

Такий підхід не відповідає принципам оподаткування в інших країнах, коли оподатковується лише прибуток від продажу криптовалюти та є можливість декларувати інвестиційний збиток.

Якщо запити податкового органу отримані без печатки або необґрунтовані щодо того, які саме порушення податкового законодавства були вчинені платником податків, в зв`язку з чим такий платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати письмові пояснення щодо таких можливих порушень та надати документальні підтвердження, які спростовують факти таких порушень, то платник податків звільняється від обов’язку надати відповідь на запит контролюючого (фіскального) органу.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим, зокрема у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 826/9082/15, від 20 грудня 2019 року у справі №520/2207/19, від 25 березня 2019 року у справі №806/4875/14 та від 17 липня 2019 року у справі №808/553/18.

Відповідно до ПКУ:

73.3. Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

73.3.1. Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;
• 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
• 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;
• 4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
• податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
• акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
• 5) у разі проведення зустрічної звірки;
• 6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
• 7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;
• 8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
• 9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

73.3.3. Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим-п’ятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Главою 11 «Відповідальність» розд. ІІ ПКУ не встановлена відповідальність за ненадання платниками податків та іншими суб’єктами інформаційних відносин відповідних пояснень та документального підтвердження за письмовим запитом контролюючого органу про подання інформації (крім документації з трансфертного ціноутворення).

Водночас ненадання платниками податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у строки, встановлені ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки таким органом.

З повагою, адвокат Айвазян.

Добрий вечір, це надто велика сума щоб сплатити такий податок, що робити в такому випадку?