Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Социальное обеспечение, 27 июня 2024, вопрос №113641 350₴

Чи можна отримати ||| групу інвалідності

Добрий день, чи можливо отримати ||| групу інвалідності повʼязану з інсультом (10 днів реанімації, правий бік був нерухомий). Зараз рухливість після довгої реабілітації повернулась, але тільки частково

Ответы юристов (7)

    Дерій Владислав Олегович
    14.3%

    Доброго дня!

    Шанс отримати інвалідність є, проте в першу чергу все буде залежати від встановленого ступеня порушення функцій організму зумовленого інсультом.

    Спочатку Вам необхідно подати заяву до лікуючого лікаря (або сімейного) на огляд МСЕК.

    Потім лікар направить Вас на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) для медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень та визначення клініко-функціонального діагнозу.

    За висновком ЛКК лікуючим лікарем закладу охорони здоров’я за місцем проживання чи лікування хворого, заповнюється форма № 088/о “Направлення на медико-соціально-експертну комісію" та підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в медико-соціально-експертну комісію (МСЕК).

    При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

    Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

    Критерії встановлення IIІ групи інвалідності

    Відповідно до п. 26 положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою №1317 від 03.12.2009 р., особі з інвалідністю відповідно до ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

    Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

    Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження самообслуговування (потребують використання допоміжних засобів), самостійно пересуватися (роблять це з великою втратою часу), навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб), праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності), орієнтації, спілкування, контролюванні поведінки (частково контролюють в особливих умовах).

    Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

    Крім того, питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р.“Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду”, яка передбачає чіткий перелік станів, при яких група інвалідності встановлюється довічно.

    Нагадую, що рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності приймається на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) відповідно до ступеня функціональних порушень організму.

    Ознайомтесь з корисним матеріалом за посиланням https://bf.diia.gov.ua/articles/meni-potribno-ofor...

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрій Климентійович
    14.3%

    Доброго дня!

    Призначення групи інвалідності знаходеться виключно у компетенції МСЕК.

    Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності приймається на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) відповідно до ступеня функціональних порушень організму.

    Отже, Вам потрібно отримати від сімейного лікаря направлення на ЛКК, яка в свою чергу направит на МСЕК.

    Відповідно до п. 26 положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою №1317 від 03.12.2009 р., особі з інвалідністю відповідно до ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

    Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

    Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження самообслуговування (потребують використання допоміжних засобів), самостійно пересуватися (роблять це з великою втратою часу), навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб), праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності), орієнтації, спілкування, контролюванні поведінки (частково контролюють в особливих умовах).

    Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

    Перелік захворювань, які дають право на отримання III групи інвалідності, доволі широкий і зазначений у відповідних наказах Міністерства охорони здоров’я України та постановах Кабінету міністрів.

    Третя група інвалідності встановлюється при:

    • відсутності однієї легені;
    • відсутності чи субатрофії одного ока;
    • стійкому повному птозі на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування;
    • практичній сліпоті на одне око (гострота зору з переносимою корекцією нижче 0,05 або концентричне звуження меж поля зору до 10 град, від точки фіксації) внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва чи воєнної травми;
    • одноокості внаслідок побутової травми або хвороби, не пов’язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії;
    • двобічній глухоті;
    • гіпофізарному нанізмі, остеохондропатії, остеохондродистрофії при зрості менш як 150 см;
    • стійкій трахеостомі при неможливості пластичного закриття;
    • стенозі гортані II-III ступеня внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м’язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією;
    • стійкій афонії органічну генезу;
    • дефекті щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
    • карликовості зі зростом нижче 130 см у чоловіків та 120 см у жінок;
    • паралічі кисті за неефективності фізичної реабілітації;
    • паралічі верхньої кінцівки або паралічі нижньої кінцівки;
    • вираженому парезі верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м’язів: плеча — понад 4 см, передпліччя — понад 3 см, стегна — понад 8 см, гомілки — більш як 6 см, а також гіпотрофією м’язів кисті чи стопи;
    • чужорідному тілі в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом;
    • значному дефекті кісток черепа (3×1 кв. см і більше, крім випадків заміщення його аутотканиною) або при менших розмірах, якщо є пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма протікала з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом);
    • відсутності кисті та вищому рівні ампутації верхньої кінцівки;
    • хибному суглобі плеча або обох кісток передпліччя;
    • відсутності всіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого;
    • відсутності трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілозі чи вираженій контрактурі тих самих пальців у функціонально невигідному положенні;
    • відсутності першого, другого пальців з відповідними п’ястковими кістками;
    • відсутності перших пальців обох кистей;
    • відсутності трьох пальців кисті з відповідними п’ястковими кістками;
    • куксі стегна чи гомілки;
    • куксі стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні;
    • двобічній куксі стопи з резекцією голівок плюснових кісток за Шарпом;
    • різко вираженій контрактурі чи анкілозі 2-х гомілковоступневих суглобів; різко вираженій контрактурі чи анкілозі гомілковоступневого суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні;
    • різко вираженій контрактурі чи анкілозі кульшового або колінного суглоба у функціонально невигідному положенні або укороченні кінцівки понад 7 см після резекції суглоба;
    • уродженому чи набутому вивиху кульшових суглобів, чи одного кульшового суглоба зі значним порушенням функції;
    • деформації грудної клітини внаслідок резекції п’яти та більше ребер при наявності дихальної недостатності І ступеня і більше;
    • неконсолідованому переломі стегна чи обох кісток гомілки;
    • нестійкому колінному чи кульшовому суглобі з вираженим порушенням функції кінцівки;
    • укороченні нижньої кінцівки на 7 см і більше;
    • ендопротезі колінного чи кульшового суглоба;
    • остеохондропатії, остеохондродистрофії при зрості менш як 150 см;
    • кіфосколіозі III ступеня з наявністю дихальної недостатності чи кіфосколіозі IV ст.;
    • екстирпації шлунка, тотальній колопроктектомії, панкреатоектомії з наявністю цукрового діабету;
    • тотальній тиреоідектомії з приводу раку;
    • штучному клапані серця;
    • штучному водії ритму серцевої діяльності;
    • чужорідному тілі в серцевому м’язі чи у перикарді;
    • відсутності однієї нирки з патологією другої;
    • однобічній мастектомії внаслідок злоякісного новоутворення;
    • рубців та дефектів, які спотворюють обличчя і не піддаються хірургічно-косметологічній корекції;
    • помірній сенсорній афазії за неефективності логопедичної реабілітації;
    • паркінсонівському синдромі внаслідок хвороби Паркінсона або вторинного паркінсонізму з помірно вираженими акінетико-ригідним, дискінетичним та постуральним синдромами;
    • куксі верхньої кінцівки на рівні променево-зап’ясткового суглоба та вище;
    • хибному суглобі плеча або обох кісток передпліччя;
    • вродженому чи набутому вивиху одного кульшового суглоба зі значним порушенням функції;
    • хибному суглобі стегна чи обох кісток гомілки або великій гомілковій кістці за неефективності реабілітаційних заходів після п’яти років спостереження;
    • нестійкому колінному чи кульшовому суглобі з вираженим порушенням функції кінцівки;
    • анкілозі або різко вираженій контрактурі плечового або ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні; розбовтаності плечового або ліктьового суглоба у поєднанні з несправжнім суглобом однієї з кісток передпліччя за неефективності та безперспективності реабілітаційних заходів;
    • контрактурі передпліччя в положенні повної пронації;
    • ішемічній контрактурі Фолькмана з вираженим порушенням основних функціональних захватів кисті;
    • деформуючому артрозі кульшового суглоба.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Карпенко Андрій Володимирович
    14.3%

    Вітаю!

    ВСЕ БУДЕ ВИРІШУВАТИ МСЕК.

    Критерії встановлення груп інвалідності.

    Перша група – нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб; нездатність до самостійного пересування та повна залежність від інших осіб; нездатність до орієнтації (дезорієнтація); нездатність до спілкування; нездатність контролювати свою поведінку.

    Друга група – здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів та/або за допомогою інших осіб; здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів та/або за допомогою інших осіб; нездатність до трудової діяльності чи здатність до виконання трудової діяльності у спеціально пристосованих умовах із використанням допоміжних засобів та/або спеціально обладнаного робочого місця за допомогою інших осіб; нездатність до навчання чи здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома; здатність до орієнтації в часі та просторі, що потребує допомоги інших осіб; здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів та/або за допомогою інших осіб; здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.

    Третя група – здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; здатність до самостійного пересування при більшій витраті часу; здатність до навчання в навчальних закладах загального типу при дотриманні спеціального режиму навчального процесу та/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (окрім персоналу, який проводить навчання); здатність до трудової діяльності за умови зниження кваліфікації чи зменшення обсягу виробничої діяльності, неможливість виконання роботи за фахом; здатність до орієнтації в часі та просторі за умови використання допоміжних засобів; здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання й передачі інформації.

    При оцінюванні стану життєдіяльності хворих після перенесеного інсульту слід враховувати типи інсульту (геморагічний інсульт, геморагічний інсульт із формуванням медіальної внутрішньомозкової чи латеральної внутрішньомозкової гематоми, ішемічний інсульт, атеротромботичний інсульт, кардіоемболічний інсульт), тяжкість інсульту, ефективність проведеного лікування в гострому, проміжному й віддаленому періодах хвороби, перебіг, тяжкість дефіцитарних, психічних, ліквородинамічних, вегетативно-судинних та епілептичних синдромів, а також дати можливість змінити критерії в процесі реабілітації з метою зменшення функціональних порушень, що вплинуть на якість життя інваліда [3, 12].

    Крім того, обов’язково враховують комплекс соціальних факторів. Вирішального значення при проведенні медико-соціальної експертизи надають тяжкості дефіцитарних і психопатологічних синдромів та їх поєднанням. Слід зазначити, що при визначенні стану життєдіяльності хворих ураховують синдроми захворювання, що домінують. Легкі функціональні порушення чи практичне одужання хворих не обмежують їхньої життєдіяльності, тому інвалідами їх не визнають. У тих самих випадках, при яких після перенесеного інсульту залишаються функціональні порушення, що впливають на стан життєдіяльності хворих, виникає потреба у визнанні їх інвалідами чи встановлюються відповідні обмеження навантажень на роботі, скорочення робочого часу. При винесенні експертних рішень ураховують як медичні, так і соціальні критерії: професійний маршрут, санітарно-гігієнічні умови праці на колишній і новій роботі, ефективність профілактичних заходів, кваліфікацію й заробітну платню до та після перенесеного інсульту, вік і освіту хворого, можливості для перекваліфікації та перенавчання на робочому місці, спеціальних курсах, у навчальних комбінатах, а також у вищих і середніх навчальних закладах, можливості для раціонального працевлаштування й фактичне працевлаштування. У разі легких віддалених наслідків інсульту та при поєднанні травмування на виробництві, в результаті яких є незначні зміни обсягу та якості виконуваної роботи, визначають іноді й відсотки втрати професійної працездатності – від 5 до 25%.

    Третю групу інвалідності встановлюють хворим із такими обмеженнями життєдіяльності, що призводять до значного зниження можливостей соціальної адаптації при зниженні кваліфікації: значне зниження можливостей трудової діяльності, в тому числі зменшення обсягу виконуваної роботи; помірний вегетативно-судинний синдром із середньої частоти й тяжкими вегетативними пароксизмами; помірний нейроендокринно-обмінний синдром і нейротрофічні форми гіпоталамічного синдрому; помірні, а в деяких випадках легкі рухові, мовні (лектор, викладач, артист тощо), координаторні, вестибулярні (водій, монтажник на висоті тощо) порушення; помірний геміпарез; поєднання помірних епілептиформного й вестибулярного синдромів; поєднання помірних вестибулярного синдрому та вегетативної дисфункції пароксизмального перебігу (з легкими чи середньої тяжкості кризами – до 4-5 на місяць); психоорганічний синдром із помірним, а в деяких випадках (учений, викладач, лектор тощо) незначним зниженням інтелекту. Третю групу інвалідності встановлюють хворим, які перенесли легкий інсульт та в яких у проміжному й віддаленому періодах були помірні й виражені функціональні порушення, що призводять до вираженого обмеження життєдіяльності та необхідності в соціальній допомозі та захисті. Хворим із третьою групою інвалідності залежно від тяжкості клінічних форм і синдромів дається дозвіл на легку працю з обмеженням фізичного, психоемоційного навантаження.

    Другу групу інвалідності встановлюють при різко вираженому обмеженні життєдіяльності, яке проявляється у вираженій соціальній дезадаптації за можливості самообслуговування: помірний тетрапарез; виражена атаксія, виражений геміпарез; виражений гіпоталамічний синдром; поєднання з корково-вогнищевою симптоматикою чи з частими тяжкими й середньої тяжкості вазовегетативними пароксизмами або з вираженими вестибулярними розладами, що не піддаються лікуванню; виражений психоорганічний синдром зі значним зниженням інтелекту; виражений екстрапірамідний синдром. Другу групу інвалідності найчастіше встановлюють хворим, які перенесли тяжкий ішемічний або геморагічний інсульт із такими формами: психічні чи вегетативні дисфункції, паркінсонізм тощо, котрі призводять до значного обмеження життєдіяльності та соціальної дезадаптації, необхідності в соціальній допомозі та захисті, однак іще зберігається здатність до самообслуговування.

    Першу групу інвалідності встановлюють при стійких надто тяжких функціональних порушеннях, що призводять до різкого обмеження життєдіяльності та соціальної дезадаптації, коли хворі потребують постійного догляду чи допомоги, а саме за умови геміплегії; при вираженому судинному синдромі паркінсонізму; вираженій атаксії; вираженому гіперкінетичному синдромі з неможливістю стояння та ходіння, а також виконання будь-яких необхідних рухів для самообслуговування; тотальній афазії з неможливістю спілкування; вираженому тетрапарезі; післяопераційній (унаслідок видалення інсульт-гематоми) епілепсії з частими генералізованими судомами чи поліморфними приступами (12 і більше разів на місяць) зі схильністю до серійних приступів та епілептичних статусів, довготривалими розладами свідомості; при психоорганічному синдромі з недоумством [5]. Першу групу інвалідності, як правило, встановлюють хворим, які перенесли інсульт тяжкого ступеня. Такі хворі прикуті до ліжка, мають грубі гемі- та тетрапарези, порушення мови (сенсомоторна афазія, алексія), амавроз, виражену атаксію, психоорганічний синдром, потребують постійного стороннього догляду та допомоги [

    Кирда Вячеслав Володимирович
    14.3%

    Вітаю Вас.

    Добрий день, чи можливо отримати ||| групу інвалідності повʼязану з інсультом (10 днів реанімації, правий бік був нерухомий). Зараз рухливість після довгої реабілітації повернулась, але тільки частково

    Неможливо відповісти ствердно на питання у такому форматі. Для його вирішення потрібно бачити, як мінімум, медичні документи, зокрема виписку після стаціонарного лікування. Далі буде можливо проконсультуватися з лікарями, які дотичні до процесу проходження огляду МСЕК. На перший погляд скажу, що право на інвалідність є, адже інсульт є серйозною хворобою. Але все одно повертаємося до необхідності аналізувати документи.

    З повагою!

    Корнійчук Євген Іванович
    14.3%

    Доброго дня, отримайте у сімейного лікаря направлення на МСЕК, це повноваження МСЕК

    Хто може отримати 3 групу інвалідності?

    3 групу інвалідності встановлюють людям, у яких є стійкі порушення функціонування організму в помірному ступені. Людина отримує такий статус як інвалід 3 групи через наявність захворювань, обумовлених вродженими дефектами, травмами. В силу них її здатність до обслуговування себе і працездатність помірно обмежені. Особі потрібен соціальний захист і допомога, в тому числі в побуті. При цьому громадянин з таким статусом може навчатися, працювати, вести звичайне життя нормальної якості, якщо компенсувати наявні порушення за допомогою спеціальних засобів, препаратів.

    Щоб був оформлений такий статус як інвалід 3-ї групи, враховується наявність таких обмежень:

    • можливість обслуговувати себе із застосуванням допоміжних засобів;
    • наявність труднощів при пересуванні без допомоги;
    • наявність труднощів при отриманні професії;
    • можливість отримання освіти тільки в домашніх умовах або з тьютором на інклюзії;
    • здатність орієнтуватися в просторі лише із застосуванням додаткових засобів;
    • втрата можливості виконувати трудову діяльність на 25 %;
    • нездатність контролювати свою поведінку без сторонньої допомоги;
    • проблеми в спілкуванні, що полягають в зниженій інтенсивності і швидкості обміну інформацією.
    Як отримати 3 групу інвалідності?

    Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.

    Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

    Яка б група не була присвоєна інваліду, раз на рік він повинен проходити повторну комісію. Це стосується і дітей-інвалідів, які повинні проходити переогляд щорічно до свого повноліття.

    Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково).

    Які захворювання дають право на отримання 3 групи інвалідності?

    Третя група інвалідності встановлюється при:

    • відсутності однієї легені;
    • відсутності чи субатрофії одного ока;
    • стійкому повному птозі на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування;
    • практичній сліпоті на одне око (гострота зору з переносимою корекцією нижче 0,05 або концентричне звуження меж поля зору до 10 град, від точки фіксації) внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва чи воєнної травми. Третя група інвалідності встановлюється при одноокості внаслідок побутової травми або хвороби, не пов'язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії;
    • двобічній глухоті;
    • стійкій трахеостомі при неможливості пластичного закриття;
    • стенозі гортані II—III ступеня внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м'язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією;
    • стійкій афонії органічного генезу;
    • дефекті щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування;
    • гіпофізарному нанізмі (зріст менше 150 см);
    • паралічі кисті;
    • паралічі верхньої кінцівки або паралічі нижньої кінцівки;
    • вираженому парезі верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м'язів: плеча — більше 4 см, передпліччя — більше 3 см, стегна — більше 8 см, гомілки — більше 6 см, а також гіпотрофією м'язів кисті чи стопи;
    • чужородному тілі в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом;
    • значному дефекті кісток черепа (3x1 кв. см і більше, крім випадків заміщення його аутотканиною) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма протікала з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом);
    • відсутності кисті і вищому рівні ампутації верхньої кінцівки;
    • хибному суглобі плеча або обох кісток передпліччя;
    • відсутності всіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого;
    • відсутності трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілозі чи вираженій контрактурі тих самих пальців у функціонально невигідному положенні;
    • відсутності першого, другого пальців з відповідними п'ястковими кістками;
    • відсутності перших пальців обох кистей;
    • відсутності трьох пальців кисті з відповідними п'ястковими кістками;
    • куксі стегна чи гомілки;
    • куксі стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні;
    • двобічній куксі стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом;
    • різко вираженій контрактурі чи анкілозі 2-х гомілково-ступневих суглобів; різко вираженій контрактурі чи анкілозі гомілково-ступневого суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні;
    • різко вираженій контрактурі чи анкілозі кульшового або колінного суглоба у функціонально невигідному положенні або укороченні кінцівки більше 7 см після резекції суглоба;
    • уродженому чи набутому вивиху кульшових суглобів чи одного кульшового суглоба із значним порушенням функції;
    • деформації грудної клітини внаслідок резекції п'яти і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ст. і більше;
    • неконсолідованому переломі стегна чи обох кісток гомілки;
    • нестійкому колінному чи кульшовому суглобі з вираженим порушенням функції кінцівки;
    • укороченні нижньої кінцівки на 7 см і більше;
    • ендопротезі колінного чи кульшового суглоба;
    • остеохондропатії, остеохондродистрофії при зрості менше 150 см;
    • кіфосколіозі III ст. з наявністю дихальної недостатності чи кіфосколіозі IV ст.;
    • екстирпації шлунка;
    • тотальній тиреоідектомії з приводу раку;
    • штучному клапані серця;
    • штучному водії ритму серцевої діяльності;
    • інородному тілі в серцевому м'язі чи у перикарді;
    • відсутності однієї нирки з патологією другої;
    • двобічній мастектомії.
    Пенсія для людей з 3 групою інвалідності

    Відповідно до статті 32 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон 1058) особи, яким встановлено інвалідність III групи, мають право на пенсію по інвалідності за наявності від 1 до 14 років страхового стажу залежно від віку особи на час, коли її визнано особою з інвалідністю ІІІ групи, або ж від часу звернення за призначенням пенсії.

    Розмір пенсії особам з інвалідністю III групи становить 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто для визначення розміру пенсії по інвалідності спочатку обчислюється розмір пенсії за віком, на яку особа мала б право після досягнення пенсійного віку.

    Українцям, яким призначено пенсію відповідно до Закону 1058, забезпечено мінімальний розмір пенсії, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність (на 01 січня 2022 року — 1 934 гривні, з 1 липня 2022 року - 2027 гривень, з 1 грудня 2022 року - 2093 гривні).

    Окрім цього, постановою Уряду від 22 лютого 2021 року № 1271 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» визначено, що щомісячний розмір пенсійної виплати осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону 1058, і мають не менше як 35 років страхового стажу чоловіки і 30 років жінки, не може бути меншим ніж 2 200 гривень.

    Отже, за наявності 30/35 років страхового стажу (відповідно для жінок та чоловіків) особа може розраховувати на отримання пенсії по інвалідності III групи в розмірі, не меншому за 2 200 гривень.

    Щоб пенсію по інвалідності було призначено з дня встановлення групи інвалідності, заяву про її призначення треба подати до Пенсійного фонду України не пізніше як через три місяці з дня встановлення інвалідності. У разі пропущення цього терміну, пенсія по інвалідності призначається із дня звернення із заявою та відповідним пакетом документів.

    Інвалідам з дитинства 3 групи допомога призначається в розмірі 60%, а на дітей-інвалідів - 70% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Особи, які є інвалідами 3 групи і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу в зв'язку з інвалідністю, мають право на державну соціальну допомогу, розмір якої становить 60% від вищевказаного прожиткового мінімуму.

    Прожитковий мінімум визначається і затверджується щорічно. Тому розміри допомоги підвищуються залежно від збільшення прожиткового мінімуму.

    Пільги особам з інвалідністю 3 групи

    Для надання пільг інвалідам 3 групи необхідна наявність одного з наступних документів:

    1. посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;

    2. пенсійне посвідчення;

    3. посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України;

    4. довідка, видана інвалідам, які не мають права на пенсію або соціальну допомогу відповідно до законів України.

    Пільги працюючим інвалідам 3 групи

    Роботодавці зобов'язані враховувати програми реабілітації при створенні умов праці для інвалідів 3 групи, створювати або виділяти робочі місця (в т.ч. спеціальні) для їх працевлаштування.

    Інвалідність не може стати причиною відмови в укладенні трудового договору або в просуванні по службі працівника, переведення без його згоди на іншу роботу, звільнення з ініціативи роботодавця (хіба що інше передбачено у висновку медико-соціальної експертизи - МСЕ).

    Немає випробувального терміну при прийомі на роботу інвалідів 3 групи. В законодавчо передбачених випадках роботодавець повинен створити пільгові умови праці для таких осіб: організувати їх навчання та / або перекваліфікацію відповідно до рекомендацій МСЕ, встановити на їх прохання неповний робочий час (день або тиждень).

    Для працюючих інвалідів 3 групи надаються пільги, що стосуються часу для відпочинку, а саме:

    • щорічна основна відпустка на 2 дні довше звичайного (26 календарних днів);

    • обов'язкове надання за їх бажанням відпустки без збереження зарплати - до 30 календарних днів на рік;

    • для інвалідів війни надається додаткова відпустка зі збереженням зарплати - 14 календарних днів на рік;

    • можливість в перший рік роботи на підприємстві використовувати щорічні відпустки повної тривалості (за бажанням) до настання 6-місячного терміну безперервної роботи і в зручний для них час.

    Якщо інвалідність перешкоджає виконанню роботи за строковим трудовим договором, працівник має право достроково припинити трудові відносини з його ініціативи.

    Якщо працівник отримав трудове каліцтво або професійне захворювання і втратив працездатність, за ним зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

    Пільги інвалідами 3 групи з дитинства при отриманні освіти

    При професійній підготовці або перепідготовці інвалідів 3 групи повинні враховуватися медичні показання і протипоказання для майбутньої їх роботи. Форми і методи такої підготовки підбираються відповідно до висновків МСЕК, не виключається застосування поряд із загальними альтернативних форм навчання.

    Талановиті діти-інваліди можуть безкоштовно навчатися в загальних або спеціальних позашкільних навчальних закладах музиці, образотворчому, художньо-прикладного мистецтва.

    Абітурієнти з числа дітей-інвалідів, які показали високий результат при вступних випробуваннях, мають право на зарахування поза конкурсом у ВНЗ, а в ПТУ - діти-інваліди та інваліди 3 групи, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

    За цими студентами зберігається пенсія (державна соціальна допомога) і виплачуються академічна стипендія (в разі призначення) в повному розмірі.

    Пільги на ЖКГ інвалідам 3 групи

    Такі особи мають право на обладнання спеціальними пристосуваннями житлових приміщень, де вони проживають, під'їздів, сходових майданчиків, відповідно до індивідуальної програми реабілітації. Якщо інваліди 3 групи знаходяться в будинках-інтернатах або інших установах соціальної допомоги, то за ними зберігається житлова площа протягом 12 місяців.

    При більш тривалих строках звільнена житлоплоща передається іншим інвалідам, які потребують поліпшення житлових умов.

    Існують окремі пільги для найбільш вразливих категорій - дітей-інвалідів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають в сім'ях опікунів, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу або в соціальних установах.

    Вони мають право отримати позачергово житло та матеріальну допомогу на його облаштування по досягненні повноліття, якщо за висновком МСЕ вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійну життєдіяльність.

    Інваліди також мають переважне право на поліпшення житлових умов.

    Пільги та знижки на ліки інвалідам 3 групи

    На підставі індивідуальної програми реабілітації інвалідам 3 групи та дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування. На таких же пільгових умовах вони можуть отримувати:

    1. технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби тощо),

    2. вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати, ендопротези тощо),

    3. автомобілі, крісла колісні з електроприводом - при наявності відповідного медичного висновку.

    Якщо розмір пенсії, яку отримують інваліди 3 групи, не перевищує мінімального розміру пенсії, то вони, а також діти-інваліди (незалежно від розміру допомоги) мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, а при наявності медичних показань - на безкоштовне забезпечення санаторно-курортними путівками.

    Пільги на транспорт для інвалідів 3 групи

    Діти-інваліди та особи, які їх супроводжують, мають право на безкоштовний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) при наявності відповідних документів, а в разі впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

    Інваліди 3 групи, діти-інваліди та особи, які їх супроводжують, мають право на 50% знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня. Жодне підприємство транспорту не може відмовити цим громадянам в пільговому перевезенні, мотивуючи відмову його формою власності або підпорядкування.

    Богун Сергій Павлович
    14.3%

    Доброго дня.

    Відповідно до статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

    Як вбачається з Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Медико-соціальна експертиза це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

    Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, МСЕК проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

    Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

    Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.

    Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

    Відповідно до п. 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом міністерства охорони здоров’я № 561 від 05.09.2011 року при огляді у МСЕК проводяться:

    -вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи;

    -опитування хворого;

    -об’єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

    Згідно з пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

    Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

    обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

    обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

    обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

    обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

    обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

    обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

    обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

    Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

    Середницький Євгеній Вікторович
    14.3%

    Вітаю, щоб отримати ІІІ групу інвалідності внаслідок інсульту можливо, особливо якщо наслідки інсульту суттєво впливають на вашу здатність до самостійного життя та праці. Процедура отримання групи інвалідності в Україні включає кілька етапів:

    1. Звернення до лікаря: Перш за все, необхідно звернутися до свого лікаря, який проводить ваше лікування і реабілітацію. Лікар повинен зафіксувати всі медичні показники та результати обстежень, що підтверджують наявність залишкових явищ після інсульту.
    2. Збір медичної документації: Вам потрібно зібрати всі медичні документи, включаючи виписки з лікарні, результати обстежень, висновки лікарів-спеціалістів (невролога, терапевта тощо), які підтверджують ваш стан здоров'я та обмеження, що виникли після інсульту.
    3. Звернення до МСЕК (Медико-соціальна експертна комісія): Лікар направить вас до МСЕК для проходження експертизи. Вам необхідно буде подати заяву та всі зібрані медичні документи до МСЕК за місцем проживання.
    4. Проходження експертизи: МСЕК проведе огляд та оцінку вашого стану здоров'я, враховуючи всі наявні медичні документи та результати обстежень. Комісія визначить ступінь втрати працездатності та ухвалить рішення щодо присвоєння групи інвалідності.
    5. Отримання рішення: Після проходження експертизи МСЕК ухвалить рішення щодо присвоєння групи інвалідності. У випадку, якщо вам буде присвоєно ІІІ групу інвалідності, ви отримаєте відповідне посвідчення.

    Враховуючи вашу ситуацію, коли рухливість повернулась частково, але все ще є значні обмеження, ІІІ група інвалідності є можливою. Рекомендується звернутися до вашого лікаря для подальших консультацій та початку процедури отримання інвалідності.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України