Оплата услуги Фоп из заграничной карты

ЗДРАВСТВУЙТЕ, ДМИТРИЙ!

У физических лиц - предпринимателей (ФЛП / ФОП) в Украине нет ограничений по приёму платежей от контрагентов как внутри страны (резидентов Украины), так и нерезидентов из числа граждан Украины, иностранных граждан, иностранных субъектов предпринимательства.

Единственное, что к ФОПу могут быть вопросы по линии фин. мониторинга банка, не являются ли такие средства отмыванием денег, спонсированием терроризма и т.д. Если это реально действующий ФОП, который принимает частые платежи - то проблем быть не должно.

Учитывая, что сумма незначительная в банковских масштабах, то вопросов скорее всего не будет.

К Вам вопросов не будет вообще. Т.к. Ваш платёж налоговая не видит и как резидента Украины Вас не идентифицирует.

Кроме того, все адекватные ФОПы работают на едином налоге (упрощённая схема налогообложения), потому о Вашем платеже могут узнать только при проверке ФОПа и исследовании первичной бухгалтерской документации. Как правило ФОПы работающие дистанционно не проверяются налоговой кроме как случая закрытия ФОПа.

Если это ФОП работающий профессионально, он предложит подписать Вам договор или отправит Вам публичный договор, к которому Вы можете присоединиться посредством акцепции его условий одним из действий, предусмотренных договором. Например фактом оплаты.

Так же неплохо, чтоб ФОП выписал Вам счёт - фактуру, которую удостоверил своей цифровой подписью.

В большей части это его проблемы, а не Ваши. Т.к. если платёж не пройдёт, то деньги банк по регламенту должен вернуть именно Вам.

Лично я работаю именно по такой схеме с клиентами из-за границы.

Проблем никаких с приёмом платежей не было, как непосредственно на счёт, так и через финансовые компании - посредники, имеющие лицензию НБУ на посреднические услуги, что снимает необходимость морочиться с бумажками, счетами, договорами и т.д.

Если будете переводить деньги непосредственно со своего иностранного счёта - уточните как проводить платежи у Вашего банка. Увы, многие западные банки по уровню технологичности процессов и банковских приложений - в большом долгу. В связи с выходом Великобритании из ЕС, а так же иногда с картами США - бывают проблемы с переводами в Украину в последнее время. С платежами из ЕС таких проблем нет.

В любом случае уточните у ФОПа у него валютный счёт или гривневый? Потому как в случае пересылки денег на гривневый счёт, банк в Украине осуществит конвертацию по курсу банка.

Желательно чтоб валюта и сумма в счёте и договоре (при их составлении) соответствовала той валюте и сумме, которую Вы переведёте.

Так же не забудьте о назначении платежа. Как правило лучше назначение платежа дублировать языком банка отправителя и получателя... то есть украинский и английский в скобках.

В назначении обычно указывают - За послуги з (for services from)___ или За послуги згідно з рахунком-фактурою № ___ від ___ (For services according to invoice № ___ ___).

Не переживайте. Подобные сделки налоговая не проверяет и интересоваться по Вашим деньгам не будет, да и не имеет права на это.

Успешной сделки!

С уважением, юрист Ярослав Турчин (г. Гамбург, Германия)

Вітаю!

І.

• Цивільний кодекс України
• Господарський кодекс України
• Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"
• Закон України "Про міжнародне приватне право"
• Указ Президента України від 04.10.1994 року №566/94 "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України"
• Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року №444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті"
• Інкотермс Міжнародної торговельної палати від 01.01.2000 № 560 “Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати”
• Наказ Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»

Платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами. Але за умови, що він не здійснює види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Для запобігання непотрібних питань податківців та настання негативних наслідків Вам необхідно перевірити свої КВЕД на відповідність реальній господарській діяльності, а також на обмеження у діяльності платників єдиного податку по тіій чи іншій групі.

Законодавство вказує на те, щоб розрахунки резидентів з нерезидентами в межах торговельного обороту велися в іноземній валюті і через уповноважені банки. А це означає, що без валютного рахунка підприємцеві, який здійснює експортні та імпортні операції, не обійтися.

Треба заздалегідь стати на облік у митному органі за місцем своєї державної реєстрації (тобто пройти процедуру акредитації на митниці).є

За бажанням можна скористатися (за плату) послугами митного брокера, уклавши з ним відповідний договір. Тоді акредитацією та/або митним оформленням вантажів займатиметься брокер.

Перед кожною угодою Вам необхідно з’ясувати перелік всіх дозвільних документів, визначитись з митними платежами Як правило, з цим також допомагають митні брокери. Так, простіше і дешевше, принаймні, на початку своєї зовнішньоекономічної діяльності.

ххх

АКРЕДИТАЦІЯ НА МИТНИЦІ – це перший крок суб’єкта підприємницької діяльності для здійснення зовнішньоторговельних операцій. Згідно ст. *** Митного Кодексу України, всі особи, які ведуть операції з товарами, зобов’язані пройти постановку на облік з присвоєнням унікального ідентифікаційного номера.

Обліковий номер присвоюється один раз і є дійсним для операцій на території всієї країни. Подвійна постановка на облік заборонена законодавством.

Централізована акредитація юридичних осіб, ФОП і інвесторів проводиться державним органом, що реалізує податкову і митну політику. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018г за № 1200 повноваження УКРІНФОРМ і митників розмежовані, постановкою на облік/обліком на митниці займається Державна Митна служба України.

Укладання зовнішньоекономічної договору (контракту) – це найважливіший елемент зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і обов’язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних умов.

Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 – 647 Цивільного кодексу України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Ч.3 ст. 31 Закону України “Про міжнародне приватне право” встановлює, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

УМОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

Зміст договору складає:

• Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
• Умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дo 07.08.2020 зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам Наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Пpoтe цeй документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до ЗЕД-дoгoворів, пoки нe пpийнятo. Пpoтe, пpи укладенні таких контрактів особливу увагу звертайте на наступне:

• Найменування договору (договір купівлі-продажу, надання послуг, поставки тощо), його номер, а також дата укладення контракту.
• Преамбула.

Тут зазначаються повні найменування сторін ЗЕД-операції (згідно з відповідними реєстрами) із зазначенням країни, а також скорочене найменування сторін («Замовник», «Продавець», «Постачальник» тощо), уповноважена особа від імені якої укладається ЗЕД-контракт, найменування установчих або інших документів, на підставі яких діють установчі органи управління або представники контрагентів при укладенні ЗЕД-контракту.

• Предмет ЗЕД-контракту.

Тут зазначається, які товари (роботи, послуги) або інші обєкти цивільних прав, що один з контрагентів повинен поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, зміст послуги або кінцевого результату роботи чи завершеного об’єкта.

Якщо товар (роботи, послуги) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (роботи, послуги) є значною, то такі дані можуть зазначатися у додатку або специфікації і мають бути невід’ємною частиною ЗЕД-контракту, про що зазначається у тексті самого договору.

• Ціна і загальна вартість.

Тут зазначається ціна за одиницю виміру товару, а також загальна вартість товару (роботи, послуги), крім випадків, коли ціни розраховуються за формулою, і валюта контракту. Якщо поставляються товари різної якості та асортименту, ціна зазначається окремо за одиницю товару кожного сорту, виду, марки.

• Умови платежів.

Умови про валюту платежу, способи, порядок і строки грошових або інших розрахунків та гарантії виконання сторонами зобов’язань з оплати. Також може зазначатися, на підставі яких документів здійснюється оплата, передплата та за чий рахунок здійснюється оплата комісій банків (Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року №444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті").

• Термін дії договору.

Може бути безстроковий, тобто до повного виконання сторонами зобов’язань за договором, або з фіксованою датою завершення дії контракту

• Реквізити сторін.

Зазначається місце знаходження або місце проживання сторін (адреса, населений пункт, країна), повні поштові і платіжні реквізити контрагентів договору.

• Підписи уповноважених осіб та відбиток печатки (за її наявності).

ІІ.

КВЕД Ви визначаєте самостійно.

КВЕД треба вказати на самому початку діяльності підприємства — його реєстрації. Він систематизує види діяльності, що здійснюються підприємством.

Так, наприклад, певні види економічної діяльності неможливо здійснювати на спрощеній системі оподаткування. Підприємець має право займатися бізнесом тільки за тими кодами, які записані в його реєстраційних документах.

Тому, від обраного виду економічної діяльності залежатимуть можливість ведення такої діяльності, звітність та оподаткування.

Треба проаналізувати свої плани та визначитися, чим планує займатися підприємство: який буде основний вид діяльності, а які додаткові. Треба враховувати, що є низка видів діяльності, які взагалі не можна проводити ФОП. Також є види діяльності, за якими неможливо обрати спрощену систему оподаткування чи, наприклад, першу або другу групу спрощеної системи оподаткування.

Для того, щоб обрати КВЕД, можна скористатися державним сервісом для визначення кодів видів економічної діяльності. Спочатку обирається сектор — індустрія, в якій планується бізнес. Потім обирається розділ — більш вужчий опис економічної діяльності. Після цього обирається гркпа та власне КВЕД. У кожному кроці є пояснення щодо сектору, розділу, групи чи КВЕДу та випадки, де КВЕД не підходить.

Ознайомтися:

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/ekonomika/20220620...