Задайте вопрос юристу

854 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 05 июля 2024, вопрос №114395 350₴

Повертався з відпустки. Попав в лікарню подали в сзч.

Доброго вечора. Мій друг після відпустки повертався в військову частину. По дорозі йому стало погано і він попав в приватну лікарню. Три місяці там пробув. Його в в/ч подали в сзч. Відкрили кримінальну справу в дбр і передали в поліцію. Тобто тепер справу поліція розслідує. Він надав слідчому всі документи що був в лікарні. В в/ч його приняли. Сказали що посада зайнята. Будуть шукати іншу посаду або інший підрозділ. Але в в/ч сказали що їм непотрібно писати ніяких рапортів що повернувся з лікування. І невзяли медичних документів, що був на лікуванні. Сказали що їм достатньо що командир зробить доповідь, що повернувся з сзч. І провести службове розслідування, чого був відсутній. Скажіть будь ласка чи законні такі дії в/ч. І як бути в такі ситуації.

Ответы юристов (20)

    Карпенко Андрій Володимирович
    50%

    Вітаю!

    Самовільне залишення військової частини або місця служби (далі – СЗЧ) полягає у тому, що військовослужбовець покидає частину або місце служби без законного дозволу на це, так як і неповернення до частини після лікування, відпустки або коли військовослужбовець не прибув вчасно до нового місця служби при переведенні.

    САМЕ ГОЛОВНЕ: ЗАВЖДИ НАГОЛОШУВАТИ, ЩО НЕ БУЛО УМИСЛУ УХИЛИТИСЯ ВІД СЛУЖБИ.

    ТАК СКЛАЛИСЯ ОБСТАВИНИ:

    - СІМЕЙНІ;

    - ЗДОРОВ'Я;

    - ПСИХО-ЕМОЦІЙНЕ ВИСНАЖЕННЯ;

    - ПОЗАСТАТУТНІ ВІДНОСИНИ;

    - УПЕРЕДЖЕНЕ СТАВЛЕННЯ КОМАНДУВАННЯ.

    Кримінальна відповідальність військовослужбовців за СЗЧпід час дії воєнного стану чи в бойових умовах передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України «Самовільне залишення військової частини або місця служби».

    ххх

    ЯКЩО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ НЕ ПОВІДОМИВ ПРО ХВОРОБУ, ВІН ФОРМАЛЬНО ПОРУШИВ ЗАКОН.

    Додаток 2 до Статуту гарнізонної та вартової служб (статті 23, 25)

    ПОРЯДОК ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІДПУСТЦІ ТА У ВІДРЯДЖЕННІ

    2. У разі зміни адреси, одержання дозволу на подовження відпустки або строку відрядження, у зв'язку з хворобою чи з інших причин, що затримують вчасний виїзд, військовослужбовці мають негайно повідомити про це до відповідного органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності або до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де вони стали на облік.

    4. У відповідному органі управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки ведеться книга обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або у відрядженні.

    В ХОДІ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ БУДУТЬ ПЕРЕВІРЕНІ ВСІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ПРИЙНЯТЕ РІШЕННЯ ВІДНОСНО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ.

    Турчин Ярослав
    25.1%
    Турчин Ярослав 2 месяца назад

    Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

    Общаться в чате

    ВІТАЮ ВАС, пане ІВАН!

    Дуже дивна ситуація. Близькі або сам військовослужбовець мав би повідомити військову частину невідкладно про подію, що сталася, тоді не було б СЗЧ.

    Я так припускаю, що документи були заднім числом в приватній клінікі оформлені і ніхто там не був такий довгий строк без свідомості. Це дуже слабка позиція. Скоріш за все людина думала, що як і інші зможе піти в СЗЧ і його не будуть шукати.. а дізнавшись про розшук дала задню і оформила відповідні медичні документи. Хоча знаючи рівень слідчих зараз, їх професійні якості, навантаженість та й розумові здібності часто, думаю що пройде й так. Але може й не пройде, якщо слідчий попадеться з тих, хто не вчився "за сало".

    Але що про це вже говорити. Сталося як сталося.

    Військова частина при цьому діє цілком правомірно зі своєї точки зору, адже військовослужбовець повеннувся, але він уже був виведений за штат як особа, що підозрюється в ЗСЧ.

    З іншого боку, військова частина мала б людину після лікарні направити на ВЛК... адже як можна давати якусь посаду, якщо невідомо чи придатна людина після події до служби... вибачте, щоб бути 3 місяці в лікарні, це має бути досить серйозна подія, яка має відзначитись на стані здоров"я людини досить суттєво і поставити питання придатності до подальшої служби.

    Проте, якщо взяти до уваги поважну причину відсутності, виведено за штат людину було фактично неправомірно, адже він був на лікуванні по документам.

    Ось суд наприклад розглядав справу № 810/2783/18 приблизно як у Вас. Чи будуть суди на боці військовослужбовців в умовах воєнного стану - гарантії не дам. Справа тоді в умовах мирного часу розглядалася 3 роки і пройшла усі інстанції аж до Верховного Суду - двічі.

    Ось результат.

    Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року , залишена в силі Ухвалою КАС Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження.

    https://reyestr.court.gov.ua/Review/97564557

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

    - визнати протиправним та скасувати наказ №210 від 07.11.2014, яким прапорщика ОСОБА_1 виведено за штат та знято з усіх видів забезпечення;

    - визнати протиправним та скасувати запис у військовому квитку ОСОБА_1 про виведення за штат - згідно наказу № 210 від 09.10.2014;

    - зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у розмірі: 18 174 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 40 коп. та інші виплати за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року згідно положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил та деяким іншим особам, затвердженою Наказом Міністра оборони від 11 червня 2008 року № 260 та згідно наказу № 89 від 01.04.2015.

    На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачем безпідставно та протиправно, без належного мотивування та оформлення відповідних документів, винесено оскаржуваний наказ, на підставі якого внесено протиправний запис до військового квитка позивача, а також не виплачено останньому належне грошове забезпечення передбачене чинним законодавством.

    Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

    Не погоджуючись з таким рішенням суду Військовою частиною НОМЕР_1 було подано апеляційну скаргу.

    Апелянт наголошував, що позивачем пропущено встановлений процесуальним законом строк звернення до суду. Крім того, посилаюсь на пункт 34.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, зазначав про відсутність підстав для виплати грошового забезпечення позивача, оскільки останній самовільно залишив військову частину.

    Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено. Скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

    Постановою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

    Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків по суті справи, не надавши оцінку тому, що про порушення свого права позивачу стало відомо у листопаді 2014 року, а також у квітні 2015 та жовтні 2017 року, проте, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 06 червня 2018 року.

    Надаючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду із даним колегія суддів виходить з наступного.

    Звертаючись до суду з вимогою про оскарження наказу №210, позивач зазначив, що з 16 жовтня 2014 року по 21 листопада 2014 року, згідно з виписним епікризом від 21 листопада 2014 року, він перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні в ГВМКЦ «ГВКГ» МО України та в зазначений період лікування йому стало відомо про зміст оскаржуваного наказу, дії відповідача по виведенню його за штат та про внесення оскаржуваного запису до військового квитка.

    Крім цього, позивач повідомив, що для встановлення обставин прийняття відповідачем оскаржуваного наказу його представник звернувся до відповідача з адвокатськими запитами про надання копій документів про проходження позивачем служби, причини виведення позивача за штат та подальшої невиплати йому грошового забезпечення та інших виплат, які нараховуються військовослужбовцю при звільненні у запас.

    У відповідь на цей запит відповідач направив представнику позивача лист від 18 жовтня 2017 року №2393, за змістом якого позивач втратив право на отримання грошового забезпечення з 09 жовтня 2014 року згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 №210 від 07 листопада 2014 року. До цієї відповіді позивачу надано витяг наказу №210 від 07 листопада 2014 року, яким ОСОБА_1 припинено службове відрядження з 09 жовтня 2014 року у зв`язку з самовільним залишенням розташування підрозділу, його зараховано в розпорядження командира військової частини та знято з усіх видів забезпечення.

    Проте, з даним позовом до суду позивач звернувся 06 червня 2018 року.

    Системний аналіз норм чинного законодавства України, що регулюють питання щодо процесуальних строків, встановлених для звернення до суду за захистом свої прав, свобод та інтересів, свідчить, що позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.

    Оскільки цей спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби, тому до спірних відносин підлягає застосуванню строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України, відповідно до якої для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк

    В свою чергу, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    Судом встановлено, що про порушення свого права позивачу стало відомо у листопаді 2014 року, а також у квітні 2015 та жовтні 2017 року, проте, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 06 червня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

    За такого правового регулювання та обставин справи, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу №210 від 07.11.2014 та запису у військовому квитку ОСОБА_1 підлягають залишенню без розгляду.

    Однак, крім зазначених позовних вимог, позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення та інші виплати за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року згідно положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил та деяким іншим особам та згідно наказу № 89 від 01.04.2015.

    В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

    (повний текст рішення я навів за посиланням вище).

    Маю зазначити, що зараз через кілька років з роботодавцем за виплати судитися вже не вийде. В КЗпП України також внесли обмежувальні строки.

    Тому не певен, що суд задовільнить вимоги про скасування наказу чисто по строкам, якщо з моменту коли особа дізналася про наказ про виведення за штат пройшло більше місяця.

    Хоча тут можна гратися вже. Якщо на наказі немає підпису особи про ознайомлення з виведенням за штат, то строк можна вважати непропущеним. Тобто треба отримати копію наказу зі свіжою датою. І тоді можна оскаржити в суді.

    ___

    Тому, якщо Ваш приятель впевнений у своїй позиції та що медичні документи не будуть спростовані, можна в судовому порядку оскаржити наказ про виведення за штат.

    Крім того слід ставити питання про направлення на проходження ВЛК перед призначенням і допуском на будь-яку штатну посаду у військовій частині чи взагалі у ЗСУ.

    Та чи є сенс у випадку Вашого приятеля сваритися з військовою частиною і оскаржувати незаконне виведення за штат... Це має вирішувати військовослужбовець сам.

    Але така процедура є. Ваш приятель може нею скористатися. Без суду звісно все залишиться як є і ніхто свої накази скасовувати і переглядати не буде.

    Хай Вам і Вашому приятелю щастить у вирішенні цього питання питання!

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Порядок призупинення та продовження військової служби передбачено в Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

    144-1. Для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

    Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

    144-2. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов’язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

    Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

    Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.

    144-3. Звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.

    Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.

    У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.

    Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

    Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади:

    • видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини;
    • організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту;
    • надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.

    Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.

    144-4. У разі прибуття до місця служби військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини з’ясовує підстави його відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням. Командування військової частини або орган управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України здійснює супроводження військовослужбовця до органу досудового розслідування.

    Порядок накладення дисциплінарних стягнень пердбачено Дисциплінарним статутутом Збройних Сил України

    83. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

    84. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

    85. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

    Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

    Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

    Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

    86. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

    Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

    88. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

    Згідно пункту 3 розділу IV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
    • знати підстави проведення службового розслідування;
    • бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;
    • відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
    • давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
    • з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
    • порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
    • висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
    • ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
    • оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Турчин Ярослав
    Турчин Ярослав 2 месяца назад

    Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

    Общаться в чате

    Додатково до моєї відповіді. Щодо службового розслідування.

    А що досі не було службового розслідування? Вони там зовсім з глузду з"їхали?! На якій тоді підставі було звільнення / виведення за штат? Могли б хоча б намагатися з"ясувати обставини, шукати родичів, зв"язатися з ним... чи такі дані в Реєстрі і особовій справі лише для цілей ТЦК, а потім можна їх не використовувати?

    Крім того, вони не можуть проводити і завершувати службове розслідування без отримання відомостей (витягу з ЄРДР та копії постанови слідчого, погодженої прокурором) з поліції про закриття кримінального провадження. Тоді вже вони зобов"язані врахувати висновки слідства при службовому розслідуванні.

    Щодо кримінального провадження.

    Краще щоб були докази не лише з приватної лікарні. Стало зле.. Чи викликали швидку? Які є свідки того, що стало зле. Хто доправляв до лікарні. Чи можливо взяти письмові свідчення у таких осіб.

    Така лікарня фактично порушила законодавство, бо існує директива за якою при потраплянні на стаціонарне лікування будь-який заклад охорони здоров"я має повідомити ТЦК та СП, а той вже військову частину. Крім того заклад мав повідомити і сам військову частину, звісно якщо людина поверталася до в/ч у формі та з документами.

    Прям ситуація - сюжет для художнього фільму... Все залежитиме по факту від бажання слідчого та прокурора, що здійснює процесуальне керівництво. Якщо подія дійсно була - це з легкістю можна перевірити по відповідним прямим і непрямим доказам. Якщо слідчий буде цікавитись цим, то без гарного адвоката - захисника не обійтися.

    Вибачте за зайві думки по справі.

    Хай щастить!

    З повагою, юрист Ярослав Турчин

    • Іван Клиент 2 месяца назад

      На рахунок стало погано. То швидка доставила до лікарні найближчої так як в них має бути доставка до мед закладу 20 хв.

      Виклик швидкої зафіксований. І швидку не він сам викликав. А люди що були рядом викликали.

      На рахунок службового розслідування поняття не маю що вони там робили.

      Туди треба адвокатський запит. І то навряд чи відпишуть.

      • Турчин Ярослав
        Турчин Ярослав 2 месяца назад

        Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

        Общаться в чате
        Оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності

        Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.От уже добре. Виклики швидкої фіксуються. Тобто це можна теж як доказ реальності події використовувати.

        Людина під час службового розслідування навіть у статусі військовослужбовця має право користуватися правовою допомогою адвоката. Посилання на те, що це війська - не діє. Навіть коли йде мова про інформацію з грифами ДСК, таємно, цілком таємно... адвокат має змогу отримати допуск до державної таємниці та захищати клієнта. Формально - це грубе порушення, що його вивели за штат без розслідування та встановлення підстав. Саме під час розслідуванням мали б поцікавитись в Електронній системі охорони здоров"я чи немає такої людини у лікарні, подати запит чи не відкрито лікарняний. Цього всього зроблено не було.

        Я не знаю, що там за частина така, але таке враження, що просто потрібно було місце і його швидко зайняли іншою людиною.

        Наразі ж все виглядає так, що службовим розслідуванням заднім числом намагаються прикрити свої порушення.

        Службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з’ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення.

        Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

        Службове розслідування проводиться для встановлення:

        • неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
        • причинного зв’язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби;
        • ступеня вини військовослужбовця;
        • порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
        • причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
        • у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
        Службове розслідування може призначається у разі:
        • невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
        • невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
        • неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
        • дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
        • втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
        • порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
        • недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
        • внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
        • повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
        • скоєння військовослужбовцем під час виконання обов’язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

        За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

        Службове розслідування не призначається:
        1. у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;
        2. якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини , які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

        Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

        Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов’язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

        Особи, які проводять службове розслідування, зобов’язані:

        • дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об’єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
        • виявляти (з’ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом’якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
        • розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

        У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

        Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема:

        • знати підстави проведення службового розслідування;
        • бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;
        • відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
        • давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
        • порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
        • висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
        • ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
        • оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

        ___-

        НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВІДСУТНІСТЬ В ПАПІРЦЯХ МІНОБОРОНИ, у ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ Є ПРАВО НА ЗАХИСНИКА - АДВОКАТА і таке право незважаючи на його відсутність у інструкціях Міноборони, випливає з норм Конституції України (стаття 59 Конституції), які не підлягають обмеженню навіть в умовах воєнного стану.

        ___

        Строк проведення службового розслідування

        Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

        До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

        • Іван Клиент 2 месяца назад

          А хіба в/ч має доступ в електронну систему охорони здоров'я. Туди мають доступ тільки лікарі в межах мед закладу. В одні лікарні мені запис про консультацію зробили. Я звернувся в до свого сімейного лікаря. По тому запису. А він каже вибач я його тут не бачу іди в ту лікарню де буа нехай надрукують тобі на папері той запис. Отак мені було.

          • Турчин Ярослав
            Турчин Ярослав 2 месяца назад

            Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

            Общаться в чате

            У військової частини є військово-медична служба. І лікарі ЗСУ так само мають до неї доступ. Це може бути звісно не в кожному військовому підрозділі, а наприклад на рівні гарнізону і т.д., але доступ є.

            Звісно це все по закону. На практиці дійсно ситуація така, що понастворювали 4 десятки приватних фірм, які косо-криво забезпечують доступ до ЕСОЗ... Хелзі та інші... При цьому дійсно часті випадки, що лікарі з однією системою не бачать медичні записи і документи з іншої. Звісно якщо в приватній клініці хтось вносив дані в ЕСОЗ через свою фірму - прокладку типу Хелзі.

            • Іван Клиент 2 месяца назад

              Тут з вами згідний 100 % . Бо я був в лікарні державні з переломом ноги то сьогоднішній день нема запису в електронні системі. А моя дружина була в лікарні з запаленням легень. А записано що вона була в зовсім інші лікарні. І діагноз звичайний ГРВІ.

        • Іван Клиент 2 месяца назад

          А як взагалі відбувається поновлення на службу в такі ситуації?

          • Турчин Ярослав
            Турчин Ярослав 2 месяца назад

            Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

            Общаться в чате

            Формально, якщо вини людини немає, то мають поновити на посаді наказом керівника за підсумками службового розслідування.

            Зайняття посади не є підставою не поновлювати. В КЗпП України чітко записано, що поновлення раніше звільненого працівника є підставою для вивільнення посади (п. 6 ст. 40 КЗпП України).

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас!

    Службове розслідування мало бути проведено вже давно, це по-перше. По-друге, чим завершилася справа з кримінальним провадженням? Провадження закрито у зв'язку із відсутністю складу правопорушення? Чоловіка була поновлено в штаті у військовій частині?

    • Іван Клиент 2 месяца назад

      Зараз не можу сказати чи закрили справу. І не знаю чи поновлено в штаті в військові частині.

    • Іван Клиент 2 месяца назад

      А як взагалі відбувається поновлення на посаді в такі ситуації?

      • Кирда Вячеслав Володимирович

        У зв'язку із закінченням службового розслідування командування в/ч видає відповідний наказ з його результатами. У даному наказі також військовослужбовця поновлюють на тій чи іншій посаді.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Нормативна база

    СЛУЖБОВА ПЕРЕВІРКА - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, з метою перевірки інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення, з’ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни. СЛУЖБОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

    Службове розслідування проводиться для встановлення:

    • неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
    • причинного зв’язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби;
    • вини військовослужбовця;
    • порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
    • причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
    • у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

    Службове розслідування призначається у разі:
    • невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
    • невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
    • неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
    • дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
    • втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
    • порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
    • недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
    • внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
    • повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
    • вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов’язаного з корупцією;
    • скоєння військовослужбовцем під час виконання обов’язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;
    • надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

    Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

    Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов’язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.

    Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

    Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

    • знати підстави проведення службового розслідування;
    • бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;
    • відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
    • давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, * які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
    • порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
    • висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
    • ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
    • оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

    За результатами службового розслідування складається акт ,який підписується особами, які його проводили.Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

    Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, ВІН МАЄ ПРАВО протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу СТАРШОМУ КОМАНДИРУ або ЗВЕРНУТИСЯ до суду.

    Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема:

    – бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;

    – відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

    – давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;

    порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

    висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;

    – ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);

    – оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

    Карпенко Андрій Володимирович

    Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби, відповідно до п. 144-1 якого для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із ЗСУ або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється.

    Відповідно до ч. 4. Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, службове розслідування може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов’язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення. Згідно зі ст. 47 Дисциплінарного статуту підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов’язків є невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків.

    Рішення про усунення військовослужбовця/иці від виконання службових обов’язків приймається прямим командиром (начальником). Якщо військовослужбовець/иця, стосовно якого приймається рішення про усунення від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування, займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, одночасно з прийняттям рішення про усунення від виконання службових обов’язків відповідний начальник покладає тимчасове виконання обов’язків за цією посадою на іншу особу.

    Наказ про усунення військовослужбовця/иці від виконання службових обов’язків скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися або прийнято рішення про притягнення військовослужбовця, який вчинив правопорушення, до дисциплінарної відповідальності.

    У разі прибуття до місця служби військовослужбовця/иці, військову службу якого призупинено, командир військової частини з’ясовує підстави його/її відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у ЗСУ, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням. Командування військової частини або орган управління Військової служби правопорядку ЗСУ здійснює супроводження військовослужбовця до органу досудового розслідування (п. 144-4 Положення про проходження військової служби).

    Як підсумок:

    1. при відсутності у командира належних доказів поважності причин відсутності військовослужбовця у військовій частині він зобов’язаний вжити заходів щодо проведення відповідного службового розслідування та звернення з відповідною заявою про вчинення злочину;
    2. в день внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань начальник ВЧ зобов’язаний призупинити військову службу особі;
    3. на час проведення службового розслідування особа може бути відсторонена від службових обов’язків, грошового забезпечення та інше;
    4. за весь час необґрунтованого призупинення військової служби виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
    Карпенко Андрій Володимирович

    Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text

    144-6. Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

    За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.

    Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Іване!

    Відповідно до Закону України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України":

    Перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів.

    116. Зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі:

    3) пониження у посаді в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення або призначення на нижчу посаду на підставі висновку атестування, якщо неможливо відразу призначити військовослужбовця на нижчу посаду;

    12-1) відсторонення військовослужбовця від посади під час досудового розслідування або судового провадження - до закінчення строку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження або до його скасування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

    14) якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі;

    Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.

    Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 12-1 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов’язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.

    Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов’язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).

    122. Усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

    Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням командира до закінчення розгляду справи судом чи вирішення питання подальшого проходження військової служби.

    Відсторонення військовослужбовців від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 Кримінального процесуального кодексу України.

    Військовослужбовці, відсторонені від посад, зараховуються у розпорядження відповідної посадової особи з дня, що настає за днем відсторонення, та продовжують проходити військову службу, виконуючи обов’язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають (якщо до них не застосовано запобіжних заходів кримінального провадження у виді домашнього арешту або тримання під вартою). Військовослужбовці, усунені або відсторонені від виконання службових обов’язків, продовжують проходити військову службу, виконуючи обов’язки військової служби в межах, визначених командиром військової частини, якщо до них не застосовано запобіжних заходів або покарань, визначених у підпунктах 12-1, 13 пункту 116 цього Положення.

    Грошове забезпечення військовослужбовців, які усунуті від виконання службових обов'язків або відсторонені від посади, здійснюється в порядку, визначеному Міністром оборони України.

    Поновлення у правах усунутих від виконання службових обов'язків відбувається відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

    Військовослужбовці, відсторонені від виконання службових повноважень, у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення поновлюються у виконанні службових повноважень, їм відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення із закриттям провадження тягне за собою повернення військовослужбовцю стягнених грошових сум, а також скасування інших обмежень, пов'язаних із цією постановою.

    Військовослужбовці, які були відсторонені від посади, поновлюються на попередній або на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді в разі скасування відповідної ухвали слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, винесення судом виправдувального вироку, відмови у порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину, відсутності в діянні складу злочину, за недоведеності їх участі у вчиненні злочину, закриття кримінальної справи або в разі закінчення двомісячного строку відсторонення від посади, якщо строк відсторонення від посади не було продовжено в порядку, визначеному статтею 158 Кримінального процесуального кодексу України.

    Грошове забезпечення, яке втратили відсторонені від посади військовослужбовці внаслідок незаконних дій, відшкодовується їм у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Корнійчук Євген Іванович
    24.9%

    Доброго дня, Надаю відповідь на ваше запитання:

    Мій друг після відпустки повертався в військову частину. По дорозі йому стало погано і він попав в приватну лікарню. Три місяці там пробув. Його в в/ч подали в сзч. Відкрили кримінальну справу в дбр і передали в поліцію. Тобто тепер справу поліція розслідує. Він надав слідчому всі документи що був в лікарні. В в/ч його приняли. Сказали що посада зайнята. Будуть шукати іншу посаду або інший підрозділ. Але в в/ч сказали що їм непотрібно писати ніяких рапортів що повернувся з лікування. І невзяли медичних документів, що був на лікуванні. Сказали що їм достатньо що командир зробить доповідь, що повернувся з сзч. І провести службове розслідування, чого був відсутній. Скажіть будь ласка чи законні такі дії в/ч. І як бути в такі ситуації.

    таким чином вас просто хогчуть кинути на вашу заробітну плату. Тому Що у СЗЧ вона не виплачується. Тому вас таким чином вводять в оман відстоюйте свої права!! Для цього пишіть рапорт на ім'я Командира військової части, з вашими поясненнями про несвоєчасне повернення до частини додавши до нього копії медичних документів, копії вам зможуть завірити у канцелярії частини з ваших оригіналів. Або надсилайте рапорт поштою. Не зрозуміло,чому ви одразу не повідомили віськову частину про перебування у медичному закладі. Якщо рапорт не будуть приймати, відправляйте поштою Залиште звернення на гарячу лінія міністерства Оборони УкраїниТелефон гарячої лінії 0-800-50-04-42


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України