У мене йде суд по 307ст.ч2, я перебуваю під заставою, мене можуть мобілізувати? і чи варто мені оновлювати дані у ТЦК?

ДОБРОГО ДНЯ, Lopez Lol

На жаль так, згідно з діючими змінами до Кримінального процесуального кодексу України перебування під заставою чи іншим обмежувальним заходом суду - не є підставою бути не мобілізованим.

Але, на моє переконання Ви маєте право не виконувати вимоги ТЦК, так як перебування під слідством є для того поважною причиною (див. ст. 616 КПК України), так як Ваша стаття є виключенням з загальних злочинів за якими запобіжний захід може бути скасований за клопотанням підозрюваного / обвинуваченого.

У разі порушення вимог щодо застосування застави як запобіжного заходу - слідчий / прокурор не буде розбиратися де Ви, а банально ініціює застосування більш жорсткого запобіжного заходу (тримання під вартою), а не знайшовши Вас - може ініціювати оголошення у загальнодержавний розшук.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу", На військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.

Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

{Статтю 39 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024; в редакції Закону № 3687-IX від 08.05.2024}

Виходячи з чинного законодавства навіть наявність судимості по відповідній статті Кримінального кодексу України не є підставою не бути в подальшому мобілізованим.

Тобто, у разі неоновлення даних Вам можуть виписати штраф. В той же час, неоднозначно наразі - чи є перебування під слідством поважною причиною щодо неявки в ТЦК.

Скоріш за все це буде вирішувати суд в індивідуальному порядку.

ВІдповідно до статті 335 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України),

1. У разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

2. У разі якщо уповноваженим органом прийнято рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого та обвинуваченим надано письмову згоду на такий обмін, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до моменту проведення такого обміну або до отримання від уповноваженого органу інформації про те, що такий обмін не відбувся. У такому разі суд продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється стосовно декількох осіб.

Рішення про зупинення судового провадження із зазначеної підстави оскарженню не підлягає.

Згідно зі статтею 616 КПК України:

1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;

2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

2. Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого.

3. Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

4. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.

5. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

6. У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Тобто, ініціювати зміну запобіжного заходу можете лише ВИ за власним БАЖАННЯМ.

Згідно з ч. 1, 3, 8, 10 ст. 182 КПК України,

1.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

3. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

8. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

10. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Тобто прокурор може ініціювати заборону відлучатися з населеного пункту відповідно до статті 194 КПК України, аж до тимчасового обмеження волі шляхом переміщення до СІЗО.

ОТЖЕ, на моє переконання особа під слідством не може бути мобілізована окрім як за своєю ініціативою (вільною згодою).

Для такої мобілізації потрібно пройти процедури, визначені ст.ст. 335, 616 КПК України.

В іншому випадку можуть бути застосовані наслідки, встановлені ст. 182, 194 КПК України.

Хай Вам щастить!

З повагою, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня!

Наразі статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” чітко передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних.

Обвинувачені не мають право на відстрочку і у встановленому законодавством порядку можуть бути мобілізовані до лав ЗСУ.

Крім того, є можливість зупинення судового провадження, коли обвинуваченого мобілізували до лав ЗСУ. Це врегулювано статтею 335 КПК України, яка передбачає, що у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Проте є багато випадків, коли обвинуваченого не мобілізовували у зв'язку з тим, що відбувався активний судовий розгляд кримінальної справи і він був одним з «ключових» обвинувачених у справі. Офіційну відстрочку ніхто не надасть, але й повістку не вручали.

Якщо Ви не отримали повістку до ТЦК, у Вас немає обов'язку туди з'явитися.

Вам потрібно взяти інформацію з суду чи від прокурора на підтвердження того, що відбувається розгляд справи в суді і що Ви маєте статус обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, і відповідно при необхідності надати це підтвердження ТЦК та СП, щоб у справі була така інформація. В такому випадку ризик бути мобілізованим є меншим.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень закону ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набув чинності 18 травня) лише громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

У разі перебування на території України уточнити дані можливо:

• шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або
• до центру надання адміністративних послуг, або
• через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Якщо у Вас немає підстав для відстрочки з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, але Ви підете оновлювати дані в ТЦК , то Вас направлять на ВЛК, а далі можуть бути два варіанти: Вас мобілізують та зупинять кримінальне провадження на час несення служби або на час активного судового розгляду кримінальної справи Вам дадудуть відтермінування від призову.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня!

Однозначної відповіді на це питання Ви не знайдете.

З одного боку,

стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить вичерпний перелік підстав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних. І звісно серед них відсутня підстава не бути мобілізованими для чоловіків, які мають статус обвинуваченого у кримінальному провадженні чи мають судимість.

З іншого боку,

відповідно до Закону України 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності з 18 травня цього року статтю 37 виклали в новій редакції і тепер засуджених навіть за тіжкі та особливо тяжкі злочини не виключають з обліку, як це було раніше:

"5. Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:

2) з військового обліку військовозобов’язаних:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку";"

Як бачите, ані зняттю, ані виключенню з віськового обліку військовозобов'язані тепер у зв'язку із судимістю чи статусом обвинуваченого не підлягають, і це не залежить від тяжкості скоєного ними злочину.

Перейдемо до питання про вирогідність мобілізації військовозобов'язаного, якщо він є обвинуваченим у кримінальній справі і відбувається судовий розгляд.

Тут одразу варто нагадати про можливість зупинення судового провадження, коли обвинувачений мобілізований до лав ЗСУ. Це врегулювано статтею 335 КПК України, з якої також вбачається, що стосовно інших обвинувачених суд продовжує судове провадження.

Проте, виникає питання, чи така зупинка не порушує розумності строків, право кожного, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України)?

У той же час за ухилення від мобілізації передбачена кримінальна відповідальність.

Це все, звичайно, теорія, і вона в своїй переважній части Вам не потрібна, хоча і корисна у вигляді інформації. Тому перейду до практичної поради.

ВИСНОВОК:

В багатьох випадках суди йдуть шляхом призупинення розгляду кримінальної справи у разі мобілізації підсудного до лав ЗСУ, але це точно не стосується справ, за якими така особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, як це, наприклад, є у Вашому випадку.

Тому, на мою думку, шанс того, що Вас не мобілізують є, і він достатньо високий. Проте це багато в чому залежить від точки зору судді і обставин, які супроводжують злочин, зокрема, обтяжують його негативними елементами.

Отже, у будь якому випадку, оновити персональні дані Вам треба, аби не наражати себе на штраф у мінімум 17000 грн. Зробити це варто через ЦНАП. Якщо Ви отримаєте повістку з ТЦК, то Вам треба буде надати наступні документи:

паспорт,

військово-обліковий документ,

код РНОКПП,

довідку з суду (або постанову про притягнення в якості обвинуваченого) про розгляд кримінальної справи за статтею 307 частина 2 ККУ.

Останній документ, можливо і стане причиною відмови ТЦК від ідеї Вашої мобілізації. Я, принаймні, на це сподіваюсь.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

у мене йде суд за статтею 307 ч2 я зараз перебуваю під заставою, чи можуть мене мобілізувати?або ж Мені дадуть відстрочку до закінчення суду? ви могли б мені підказати.. і які документи мені потрібно зібрати для оновлення даних.

На жаль, але навіть на час проведення досудового розслідування, судового слідства особа може бути направлена для проходження медичного огляду ВЛК, після якого - навіть мобілізована. У практиці знаю чимало подібних випадків. За таких умов кримінальне провадження зупиняється на час проходження особою служби в лавах ЗСУ.

Кримінальний процесуальний кодекс України навіть містить відповідну статтю 335.

Стаття 335. Зупинення судового провадження

1. У разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

2. У разі якщо уповноваженим органом прийнято рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого та обвинуваченим надано письмову згоду на такий обмін, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до моменту проведення такого обміну або до отримання від уповноваженого органу інформації про те, що такий обмін не відбувся. У такому разі суд продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється стосовно декількох осіб.

Рішення про зупинення судового провадження із зазначеної підстави оскарженню не підлягає.

Втім мені відомі випадки, коли працівники ТЦК все ж не дуже були зацікавлені в особах, які перебувають під слідством. Так, документи переглядали, але не мобілізовували.

Щодо оновлення даних, яким чином Ви плануєте це зробити? Я так розумію, через ЦНАП? Для цього Вам потрібно мати лише паспорт, код, а також мобільний телефон.

З повагою!

Доброго дня, так вас можуть мобілізувати!! Для уникнення мобілізації, вам треба шукати підстави для відстрочки передбачені ст.23 ЗУ про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Основне: “Стаття 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
   • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;
   • визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6–12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
   • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
   • жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
   • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки- вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
   • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки- вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
   • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
   • усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
   • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
   • опікун особи, визнаної судом недієздатною;
   • які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
   • які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
   • які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
   • члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи;
   • жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;
   • керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
   • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
   • судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
   • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
   • Голова та інші члени Рахункової палати;
   • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
   • дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
   • державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно- правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
   • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
2. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
   • Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3–15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
3. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно- технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
• військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
• працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

Доброго дня.

Підстави звільнення від мобілізації чітко визначені ст. 23 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Ваша підстава там відсутня.

Згідно з ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Більш того згідно законодавства:

На військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Згідно з пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Ця норма стосується всіх громадян України, що перебувають на військовому обліку.

Вітаю

У вашій ситуації є декілька важливих аспектів, які потрібно враховувати.

Ви перебуваєте під судом за статтею 307 частина 2 (незаконний обіг наркотичних засобів) і під заставою. Це може вплинути на вашу мобілізацію наступним чином:

• Відстрочка до закінчення суду: У більшості випадків, особи, які перебувають під судовим процесом, не підлягають мобілізації до закінчення судового процесу. Це обумовлено необхідністю бути присутнім на судових засіданнях.
• Законодавство: Відповідно до українського законодавства, особи, що перебувають під кримінальним переслідуванням, можуть отримати відстрочку від мобілізації до винесення вироку судом.

Для підтвердження вашого статусу і отримання відстрочки вам потрібно зібрати наступні документи:

• Документи з суду: Рішення суду про ваш арешт і заставу, підтвердження про відкритий кримінальний процес за вашою справою.
• Довідка з поліції: Підтвердження вашого статусу особи, яка перебуває під слідством.
• Документи з військкомату: Повідомити військкомат про ваш статус і надати всі необхідні документи для отримання відстрочки.

Для оновлення ваших даних у військкоматі та отримання відстрочки від мобілізації, вам потрібно виконати такі кроки:

1. Підготовка документів:
   • Рішення суду про ваш арешт і заставу.
   • Довідка з поліції про відкритий кримінальний процес.
   • Паспорт і ідентифікаційний код.
   • Довідка про склад сім'ї (якщо є).
   • Будь-які інші документи, що можуть підтвердити вашу ситуацію.
2. Візит до військкомату:
   • Прийдіть до військкомату, де ви стоїте на обліку.
   • Подайте заяву на оновлення даних і відстрочку від мобілізації, додавши всі необхідні документи.
3. Подальші дії:
   • Зачекайте на розгляд вашої заяви.
   • За потреби, відвідуйте додаткові засідання чи надавайте додаткові документи.

У вашій ситуації судовий процес має великий вплив на можливість мобілізації. Зібравши всі необхідні документи та звернувшись до військкомату, ви зможете отримати відстрочку до закінчення судового процесу.