Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Налоговое право, 01 августа 2024, вопрос №116863 500₴

Правовий аналіз можливості безкоштовної передачі приміщення громадській спілці та податкові наслідки

Доброго вечора! Компанія ТОВ, яка є платником ПДВ та використовує загальну систему оподаткування, орендує приміщення та надає його в суборенду. Розглядаємо можливість безкоштовної передачі приміщення громадській спілці (неприбутковій організації) на основі договору позички, виникають наступні питання:

Правові аспекти:

Враховуючи, що відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України договір оренди передбачає плату за користування майном, чи є можливість укласти договір позички для безкоштовної передачі приміщення? Які юридичні підстави і умови для цього необхідно врахувати?
Чи потрібно нотаріальне посвідчення договору позички, якщо строк користування перевищує 3 роки, або воно не є обов'язковим у цьому випадку?

Податкові наслідки:

1.Які податкові наслідки можуть виникнути для компанії в разі безкоштовної передачі приміщення за договором позички? Чи може податкова служба кваліфікувати таку угоду як безоплатне отримання послуг?

2.Як вплине укладання договору позички на облік ПДВ? Чи потрібно нараховувати ПДВ на безкоштовне користування приміщенням?

3.Чи можна включити витрати на утримання та обслуговування приміщення, переданого в позичку, до складу витрат підприємства для цілей податкового обліку?

Чи може все таки краще розглянути ТОВ на загальній системі не платника ПДВ в ролі позикодавця?

Ответы юристов (9)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ОЗНАЙОМТЕСЬ ІЗ СКРІНШОТАМИ.

    Карпенко Андрій Володимирович
    17%

    ОСТАННЄ ПОВІДОМЛЕННЯ - ЦЕ ПОЧАТОК І ТАК ДАЛІ

    Айвазян Юрій Климентійович
    33%

    Доброго дня, Ольга!

    Відповідно до ст. 827 ЦКУ, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

    Договір позички регулюється главою 60 (ст. 827 – ст. 836 ЦКУ). Поряд з цим до договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою визначено загальні положення про найм (оренду).

    Таким чином, можна сказати, що позичка подібна до оренди, тільки без оплати за користування.

    Стаття 828 ЦКУ. Форма договору позички.

    "1. Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

    2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.

    3. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу".

    Стаття 793 ЦКУ. Форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди.

    "1. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

    2. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п’яти років".

    1.Які податкові наслідки можуть виникнути для компанії в разі безкоштовної передачі приміщення за договором позички? Чи може податкова служба кваліфікувати таку угоду як безоплатне отримання послуг?

    Згідно із пп. «в» пп. 14.1.185 ПКУ під постачанням послуг також розуміється постачання послуг іншій особі на безоплатній основі. Відповідно надання майна у безоплатне користування (позичка) розглядається податківцями як безоплатне надання послуг.

    Проте, операції з надання послуг є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. «б» п. 185.1 ПКУ.

    Відповідно у платника податків при цьому виникає необхідність нарахування ПЗ за правилами п. 188.1 ПКУ, а саме виходячи з договірної вартості таких послуг (в даному випадку безоплатно, тобто договірна вартість 0), але не нижче ціни придбання таких послуг, а у разі самостійного надання послуг – не нижче звичайних цін.

    Тобто необхідно зважати: якщо підприємство надає у користування майно яке безпосередньо належить йому, то база оподаткування визначається виходячи із звичайної ціни. А якщо підприємство таке майно орендує, то при подальшому наданні його у безоплатне користування іншій особі база оподаткування визначається, виходячи з орендної плати.

    Визначення звичайної ціни наведено у пп. 14.1.71 ПКУ. За ним під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, то вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

    Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

    Тобто для визначення звичайно ціни необхідно визначити ринкову ціну оренди такого обладнання.

    В будь якому випадку у разі безоплатного надання майна у користування платник податку має скласти дві ПН:

    • одну на отримувача за нульовою ціною;
    • другу (зведену) – на суму перевищення ціни придбання (звичайної ціни) над нульовою (договірною) вартістю.
    2.Як вплине укладання договору позички на облік ПДВ? Чи потрібно нараховувати ПДВ на безкоштовне користування приміщенням?

    Операція з надання майна у позичку не вважається постачанням товарів/послуг, а тому не є об’єктом оподаткування ПДВ. Це випливає зі змісту понять операцій постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ) і послуг (пп. 14.1.185 ПКУ).

    14.1.191. ПКУ. Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

    З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

    Постачанням товарів також вважаються:

    • а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;
    • б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
    • в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);
    • г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;
    • {Підпункт "ґ" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012}
    • д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
    • е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

    Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням;

    Не вважаються постачанням товарів операції з реалізації відповідно до кримінального процесуального законодавства України товарів, визначених частиною сьомою статті 293 Митного кодексу України, що здійснюються особами, зазначеними у пункті 180.2-2 статті 180 цього Кодексу".

    3.Чи можна включити витрати на утримання та обслуговування приміщення, переданого в позичку, до складу витрат підприємства для цілей податкового обліку?

    https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/582405.ht...

    Особливості вимог для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачено у статті 44 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Так, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

    Відповідно до пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі — П(С)БО 16) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Водночас нестачі й втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 20 П(С)БО 16).

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Середницький Євгеній Вікторович
    50%

    Доброго вечора!

    Розглянемо ваші питання поетапно:

    Правові аспекти:
    1. Договір позички:
      • Можливість укладання договору позички: Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України (ЦКУ), договір позички (безоплатне користування) може бути укладений для безкоштовної передачі майна. Це відрізняється від договору оренди, який передбачає плату за користування.
      • Юридичні підстави та умови: Для укладання договору позички необхідно забезпечити, щоб договір був належним чином оформлений, включаючи всі істотні умови (предмет договору, права та обов’язки сторін, строк дії, умови повернення майна тощо).
    2. Нотаріальне посвідчення:
      • Відповідно до ст. 793 ЦКУ, нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомого майна, строк якого перевищує три роки, є обов’язковим. Проте щодо договору позички, ЦКУ не містить прямої вимоги щодо обов’язкового нотаріального посвідчення. Однак, нотаріальне посвідчення може бути необхідним для надання договору юридичної сили і забезпечення доказовості в разі спорів. Рекомендується проконсультуватися з юристом, щоб забезпечити правову безпеку угоди.
    Податкові наслідки:
    1. Податкові наслідки для компанії:
      • Кваліфікація угоди: Податкова служба може розглядати безоплатне користування як потенційне отримання послуг безкоштовно, що може мати податкові наслідки. Це може включати нарахування податкових зобов'язань за ринковою вартістю послуг, що надаються.
    2. ПДВ:
      • Облік ПДВ: Безкоштовне надання приміщення в користування може вважатися постачанням послуг для цілей ПДВ. Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України (ПКУ), об’єктом оподаткування ПДВ є постачання товарів та послуг на митній території України. Вартість таких послуг повинна визначатися за ринковими цінами, і нараховувати ПДВ потрібно виходячи з цієї вартості.
    3. Витрати на утримання та обслуговування приміщення:
      • Витрати на утримання та обслуговування приміщення, переданого в позичку, можуть включатися до складу витрат підприємства для цілей податкового обліку, якщо такі витрати документально підтверджені і безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Це визначається ст. 138 ПКУ.
    Альтернативний підхід:

    Якщо ви розглядаєте можливість не бути платником ПДВ, то це може зменшити податкові зобов’язання щодо ПДВ на безкоштовне користування приміщенням. Однак, варто враховувати загальні податкові наслідки зміни статусу платника ПДВ, такі як можливість відшкодування ПДВ, сплачений за товари/послуги, та інші податкові зобов’язання.

    Висновок:
    1. Можливість укладання договору позички є юридично допустимою і може бути здійснена за відповідними умовами.
    2. Нотаріальне посвідчення не є обов’язковим, але може бути рекомендованим для надійності.
    3. Податкові наслідки включають можливість нарахування ПДВ на безкоштовне користування приміщенням.
    4. Витрати на утримання та обслуговування приміщення можуть включатися до витрат, якщо вони документально підтверджені і пов'язані з господарською діяльністю.

    Рекомендується додатково проконсультуватися з юристом та податковим консультантом для уточнення всіх деталей і забезпечення відповідності угоди чинному законодавству.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України