Задайте вопрос юристу

880 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Договорное право, 14 сентября 2024, вопрос №119402 500₴

Чи варто підписувати данний договір NDA?

На роботі просять підписувати договір про не разголошення інформації. Договір надаю нижче. Іформація по заповненню:
По заповненню:
-зверху, де м. - пишемо "місто"
- дату не треба поки прописувати
- де "фізична особа підприємець" вписати - "ПІБ властика компанії"
- де "який діє особисто, з однієї сторони, та" - пишемо ФОП ...(свій ФОП)
напркилад ФОП Гайдаєнко Аліна Олегівна
- далі ознайомлюємось з усіма умовами договору
- внизу, де "Одержувач" вписуємо свої дані та підпис
- поле, де "Власник" залишаємо пустим

Ответы юристов (4)

    Карпенко Андрій Володимирович
    15%

    Вітаю!

    ПЕРЕПРОШУЮ ЗА ВІДПОВІДЬ НА РОСІЙСЬКІЙ МОВІ.

    1.

    В некоторых случаях работникам, которые допускаются к коммерческой тайне, предлагают принять на себя обязательство о ее неразглашении после заключения трудового договора. При таких обстоятельствах работник может согласиться с этим предложением и заключить соответствующее соглашение (подписать обязательство, дать расписку), а может и отказаться от него. В другом случае работодатель должен действовать по правилам, установленным частями третьей и четвертой статьи 32 КЗоТ, поскольку издание приказа об установлении коммерческой тайны на предприятии будет считаться изменением в организации производства и труда, а применение мер по ее защите, в т. ч. возложение на работников, которые допускаются к ней, обязанности о ее неразглашении, считается изменением существенных условий труда. О таких изменениях работника должны уведомить .

    Обратить внимание. Факультативные (дополнительные) условия трудового договора являются обязательными для сторон. Следовательно, в случае невыполнения такого условия работником работодатель вправе применить к нему меры воздействия, в частности, привлечь его к дисциплинарной ответственности, а если при этом работодателю был причинен материальный ущерб, — то и к материальной.

    Однако стоит отметить, что в соответствии со статьей 9 КЗоТ условия договоров о труде, ухудшающие положение работников по сравнению с законодательством Украины о труде, являются недействительными. Тогда будут действовать условия, принятые законодательством.

    Основания и условия для привлечения к ответственности за разглашение коммерческой тайны

    Работника за невыполнение обязательств по трудовому договору работодатель может привлечь к дисциплинарной или материальной ответственности, лишь при наличии оснований и условий, в пределах, установленных законом.

    Дисциплинарная ответственность

    Статьей 147 КЗоТ предусмотрено, что за нарушение трудовой дисциплины к работнику могут применить лишь одну из таких мер взыскания:

    • выговор;
    • увольнение.

    Законодательством, уставами и положениями о дисциплине могут предусматриваться для отдельных категорий работников и другие дисциплинарные взыскания.

    Поскольку такое основание для увольнения работника, как разглашение им коммерческой тайны, законодательством о труде прямо не предусмотрено, то к общему кругу работников за такое нарушение можно применить выговор.

    Однако разглашение коммерческой тайны руководителем предприятия (филиала, представительства, отделения и другого обособленного подразделения), его заместителями, главным бухгалтером предприятия, его заместителями может быть основанием для их увольнения согласно пункту 1 статьи 41 КЗоТ, при условии признания такого нарушения грубым.

    Материальная ответственность

    Общие основания и условия материальной ответственности работников определены статьей 130 КЗоТ.

    Основанием для материальной ответственности является факт нарушения работником возложенных на него трудовых обязанностей и наступления вследствие этого прямого действительного ущерба.

    Работника нельзя привлечь к материальной ответственности, если он не нарушил трудовые обязанности.

    Обратить внимание. Трудовые обязанности работника могут определяться законодательством, коллективным договором, правилами внутреннего трудового распорядка, трудовым договором, должностными инструкциями и другими актами работодателя, определяющими порядок проведения работ, требования по качеству изготовленной продукции, выполненной работы.Уголовная ответственностьЗа разглашение работником коммерческой тайны его можно привлечь и к уголовной ответственности в соответствии со статьей 232 Уголовного кодекса Украины, в которой речь идет о том, что преднамеренное разглашение коммерческой или банковской тайны без согласия ее владельца лицом, которому эта тайна известна в связи с профессиональной или служебной деятельностью, если оно совершено с корыстной целью или по другим личным мотивам и причинило существенный ущерб субъекту хозяйственной деятельности, — наказывается штрафом от 1000 до 3000 необлагаемых налогом с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.В этом случае в соответствии с пунктом 3 статьи 134 КЗоТ работника можно привлечь к полной материальной ответственности, поскольку этой нормой предусмотрено, что работники несут материальную ответственность в полном размере ущерба, причиненного по их вине работодателю, тогда, когда ущерб причинен действиями работника, содержащими признаки деяний, преследуемых в уголовном порядке.Стоит отметить, что разглашение коммерческой тайны может быть осуществлено любым способом (устно, в письменном виде, с применением средств связи, через печатные или другие средства массовой информации, через компьютерные сети и т. д.). Однако не признается правонарушением передача сведений, являющихся коммерческой тайной, если такая передача является следствием выполнения требований закона.2.

    Соглашения о конфиденциальности (NDA, CA или CDA) и односторонние обязательства о неразглашении (CU) чаще всего подписывают стороны договорных / потенциально договорных (например, при тендерных процедурах) и трудовых отношений.

    Если отсечь все лишнее, то классический NDA сводится к тому, что принимающая сторона NDA берет на себя обязательство не разглашать третьим лицам информацию, определенную как конфиденциальная раскрывающей стороной. Следует также отметить, что иногда NDA может быть инкорпорирован в тело основного договора – т. н. оговорка о конфиденциальности.

    Давайте проанализируем, что происходит при согласовании соглашений либо при приеме лиц на работу. Какие бы драконовские положения не прописывались (правила в основном диктует более сильная сторона), они редко становятся предметом длительных дискуссий – слабая сторона принимает указанные условия, помня о вероятности реализации негативных последствий за разглашение информации, прописанной в таких соглашениях. Это происходит не потому, что сторона планирует четко соблюдать режим конфиденциальности, а в связи с отсутствием в стране устоявшейся практики привлечения нарушителей к ответственности за подобные деяния.

    Здесь необходимо понимать, что больше всего шансов привлечь к ответственности контрагента (работника) за разглашение конфиденциальной информации есть в случае с непрекращенными договорными/трудовыми отношениями, когда у раскрывающей стороны (заказчика/работодателя) есть некий рычаг давления.

    Если были нарушены условия конфиденциальности при договорных отношениях, можно использовать возможность задержать (урезать) определенную выплату по основному договору в пользу нарушителя в качестве штрафной санкции. Это, конечно, должно быть предусмотрено в положениях договора о порядке оплаты. Кроме того, в договоре следует прописывать одностороннее право раскрывающей стороны фиксировать указанные нарушения и уменьшать суммы выплат.

    В трудовых правоотношениях все сложнее, поэтому механизм финансового давления применить так просто не получится. Невыплата заработной платы является уголовно наказуемым деянием согласно ст. 175 УК Украины (либо она может быть квалифицирована как административное правонарушение в соответствии со ст. 41 КУоАП). Да и первое, что приходит в голову в отношении разгласившего секретную информацию работника, все же не "наказание монетой", а увольнение. Однако среди оснований для увольнения работника по инициативе работодателя, предусмотренных ст. 40 КЗоТ, разглашение конфиденциальной информации не упоминается. Наиболее подходящим будет, на наш взгляд, п. 3 данной статьи: "систематическое неисполнение работником без уважительных причин обязанностей, возложенных на него трудовым договором или правилами внутреннего трудового распорядка". Такая систематичность должна быть зафиксирована (например, документально оформленным выговором за предыдущее нарушение), так как условием указанного пункта является применение к работнику мер дисциплинарного либо общественного взыскания. И если последнее является скорее анахронизмом, то применительно к дисциплинарным взысканиям следует помнить: работник считается подвергшимся такому взысканию только в течение одного года с даты его наложения (если за это время он повторно не привлекался к этому же виду ответственности).

    Таким образом, при отсутствии выговоров, объявленных работнику за последние 12 месяцев, уволить его законным способом будет нелегко (конечно, если отбросить "серые" механизмы).

    Остается ограничиваться выговором (который опять-таки необходимо правильно оформить, чтобы оспорить было сложнее) и невыплатой предусмотренных премий/бонусов, если согласно внутренним политикам компания оставляет за собой право определять получателей дополнительных вознаграждений.

    Даже при нарушении действующих обязательств относительно неразглашения конфиденциальной информации привлечение нарушителя к ответственности также является непростой задачей. Все начинается с обращения с претензией и требованием о выплате штрафа, установленного NDA. В лучшем случае раскрывающая сторона столкнется с затянувшейся перепиской по претензии, в худшем – с молчанием. Получив же неудовлетворительный результат претензионного процесса, придется обращаться в суд, который потребует очень четких и веских доказательств нарушения контрагентом/работником положений NDA или доказательств полученного ущерба раскрывающей стороны. По статистике рассмотрения указанных споров вероятность позитивного исхода судебного рассмотрения – ниже среднего.

    В основном именно поэтому подписанты NDA довольно легко соглашаются на все условия.

    Здесь обратимся к Закону Украины "Об информации", ст. 21 которого относит конфиденциальную информацию к информации с ограниченным доступом и определяет ее как "информацию о физическом лице, а также информацию, доступ к которой ограничен физическим или юридическим лицом, кроме субъектов властных полномочий". Здесь сделаем акцент на "ограничении доступа к информации". Речь идет о том, что одного только NDA с перечнем информации, относящейся к конфиденциальной, может быть не достаточно, если суд захочет разобраться, был ли вообще установлен режим работы с конфиденциальной информацией на предприятии (порядок отнесения информации к конфиденциальной, порядок предоставления доступа к ней, назначение ответственных за соблюдение режимности информации лиц и т. п.).

    ВЫВОД:

    Чтобы иметь шанс привлечь к ответственности лицо, нарушившее условия NDA и разгласившее конфиденциальную информацию, работодатель должен соблюдать формальный порядок отнесения информации к конфиденциальной; уведомить принимающую сторону о том, какая именно информация является конфиденциальной, и зафиксировать это (в т. ч. фактом подписания NDA); подтвердить факт разглашения конфиденциальной информации и обосновать сумму ущерба (в частности, упущенной выгоды) в результате такого разглашения.

    2.

    Соглашение о неразглашении или NDA (non-disclosure agreement) заключается между двумя сторонами, которые во время своего сотрудничества планируют обмениваться информацией. Задача соглашения — защитить эту информацию от третьих лиц.

    В законах, действительно, защищены и коммерческая тайна (ст. 36 Хозяйственного кодекса Украины, ст. 505 Гражданского кодекса Украины), и конфиденциальность информации (ст. 862 ГКУ). Но там не написано, как нужно себя вести с информацией. Эти правила устанавливает NDA.

    Как правило, NDA заключается на время сотрудничества и 2-3 года после. Под влиянием массовой культуры многие думают, что запрет на разглашение действует пожизненно, но это не так. Ни один суд не признает правомочным соглашение с такими условиями. Это слишком сильное и неоправданное ограничение.

    Работник, подписывая NDA, торжественно обещает не участвовать в течение одного года (или сколько угодно — как заблагорассудится работодателю) после прекращения действия Договора, в бизнесе, который в любом виде может конкурировать или конфликтовать с текущим бизнесом компании.

    В Украине такой пункт в NDA будет недействительным, ведь содержание этого пункта будет противоречить ст. 43 Конституции, ст. 2 Кодекса законов о труде, согласно которым каждый имеет право на труд. А в соответствии с ч. 1 ст. 203 Гражданского кодекса, содержание сделки не может противоречить этому Кодексу, другим актам гражданского законодательства, а также интересам государства и общества, его моральным принципам. Поэтому не бойтесь подписывать NDA с таким пунктом — если Договор по украинскому праву, то Вам ничего не угрожает.

    Чем вообще в Украине регулируется NDA?

    Что защищает NDA? — Коммерческую тайну.

    Регулируется положениями Гражданского кодекса, которые определяют права интеллектуальной собственности на коммерческую тайну (статьи 505-508).

    От чего защищает NDA? — От недобросовестной конкуренции.

    Регулируется также положениями закона «О защите от недобросовестной конкуренции», в которых законодатель нам рассказывает, что такое разглашение коммерческой тайны и неправомерное ее использования.

    Даже при нарушении действующих обязательств относительно неразглашения конфиденциальной информации привлечение нарушителя к ответственности также является непростой задачей. Все начинается с обращения с претензией и требованием о выплате штрафа, установленного NDA. В лучшем случае раскрывающая сторона столкнется с затянувшейся перепиской по претензии, в худшем – с молчанием. Получив же неудовлетворительный результат претензионного процесса, придется обращаться в суд, который потребует очень четких и веских доказательств нарушения контрагентом/работником положений NDA или доказательств полученного ущерба раскрывающей стороны. По статистике рассмотрения указанных споров вероятность позитивного исхода судебного рассмотрения – ниже среднего.

    В основном именно поэтому подписанты NDA довольно легко соглашаются на все условия.

    Здесь обратимся к Закону Украины "Об информации", ст. 21 которого относит конфиденциальную информацию к информации с ограниченным доступом и определяет ее как "информацию о физическом лице, а также информацию, доступ к которой ограничен физическим или юридическим лицом, кроме субъектов властных полномочий". Здесь сделаем акцент на "ограничении доступа к информации". Речь идет о том, что одного только NDA с перечнем информации, относящейся к конфиденциальной, может быть не достаточно, если суд захочет разобраться, был ли вообще установлен режим работы с конфиденциальной информацией на предприятии (порядок отнесения информации к конфиденциальной, порядок предоставления доступа к ней, назначение ответственных за соблюдение режимности информации лиц и т. п.).

    На основании этого договора привлечь Вас к материальной ответственности практически невозможно.

    Коммерческой тайной могут быть сведения технического, организационного, коммерческого, производственного и другого характера, за исключением тех, которые в соответствии с законом не могут быть отнесены к коммерческой тайне.

    Состав и объем сведений, составляющих коммерческую тайну предприятия, определяет его руководитель с учетом постановления Кабинета Министров Украины «О перечне сведений, не представляющих коммерческую тайну» от 9 августа 1993 года № 611.

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF#Text

    К сведениям, составляющим коммерческую тайну, могут относиться:

    • незапатентованные научно-технические разработки;
    • базы данных и другие компьютерные программы, созданные предприятием;
    • все виды «ноу-хау»;
    • технические проекты;
    • промышленные образцы;
    • незапатентованные товарные знаки;
    • условия контрактов;
    • данные о поставщиках и покупателях;
    • информация о переговорах;
    • маркетинговые исследования;
    • данные о расчете отпускных цен, размерах скидок и т. д.

    Статьей 162 Хозяйственного кодекса Украины определено, что субъект хозяйствования — владелец технической, организационной или другой коммерческой информации — имеет право на защиту от незаконного использования этой информации третьими лицами при условии, что эта информация имеет коммерческую ценность в связи с тем, что она неизвестна третьим лицам и к ней нет свободного доступа других лиц на законных основаниях, а владелец информации принимает надлежащие меры к охране ее конфиденциальности.

    Срок правовой охраны коммерческой тайны ограничивается во времени.

    Об установлении коммерческой тайны на предприятии руководитель должен издать соответствующий приказ и утвердить перечень сведений, составляющих коммерческую тайну.

    При приеме на работу работников, которые допускаются к коммерческой тайне, целесообразно заключать трудовой договор в письменной форме. Одним из пунктов такого договора должна быть обязанность работника о неразглашении коммерческой тайны. Если с таким работником заключается договор в устной форме, с ним можно заключить дополнительное соглашение о неразглашении информации, являющейся коммерческой тайной. Это также может быть письменное обязательство или расписка работника, формы которых утверждает руководитель предприятия.

    Следует заметить, что предварительно работника обязательно должны ознакомить с перечнем такой информации. Ведь если он не знает, какие сведения относятся к коммерческой тайне, то, соответственно, не несет ответственность за их разглашение.

    Взятие работником на себя обязательств о неразглашении коммерческой тайны является факультативным, т. е. дополнительным условием трудового договора, который заключается с этим работником. Об этом условии стороны трудового договора должны договориться, иначе данный договор не может считаться заключенным. Таким образом, в случае отказа работника, который допускается к коммерческой тайне, принять на себя обязательство о ее неразглашении ему могут отказать в приеме на работу.

    Обратить внимание. Факультативные (дополнительные) условия трудового договора являются обязательными для сторон. Следовательно, в случае невыполнения такого условия работником работодатель вправе применить к нему меры воздействия, в частности, привлечь его к дисциплинарной ответственности, а если при этом работодателю был причинен материальный ущерб, — то и к материальной.

    Если отсечь все лишнее, то классический NDA сводится к тому, что принимающая сторона NDA берет на себя обязательство не разглашать третьим лицам информацию, определенную как конфиденциальная раскрывающей стороной. Следует также отметить, что иногда NDA может быть инкорпорирован в тело основного договора – т. н. оговорка о конфиденциальности.

    Давайте проанализируем, что происходит при согласовании соглашений либо при приеме лиц на работу. Какие бы драконовские положения не прописывались (правила в основном диктует более сильная сторона), они редко становятся предметом длительных дискуссий – слабая сторона принимает указанные условия, помня о вероятности реализации негативных последствий за разглашение информации, прописанной в таких соглашениях. Это происходит не потому, что сторона планирует четко соблюдать режим конфиденциальности, а в связи с отсутствием в стране устоявшейся практики привлечения нарушителей к ответственности за подобные деяния.

    Здесь необходимо понимать, что больше всего шансов привлечь к ответственности контрагента (работника) за разглашение конфиденциальной информации есть в случае с непрекращенными договорными/трудовыми отношениями, когда у раскрывающей стороны (заказчика/работодателя) есть некий рычаг давления.

    Если были нарушены условия конфиденциальности при договорных отношениях, можно использовать возможность задержать (урезать) определенную выплату по основному договору в пользу нарушителя в качестве штрафной санкции. Это, конечно, должно быть предусмотрено в положениях договора о порядке оплаты. Кроме того, в договоре следует прописывать одностороннее право раскрывающей стороны фиксировать указанные нарушения и уменьшать суммы выплат.

    ВЫВОД:

    Чтобы иметь шанс привлечь к ответственности лицо, нарушившее условия NDA и разгласившее конфиденциальную информацию, работодатель должен соблюдать формальный порядок отнесения информации к конфиденциальной; уведомить принимающую сторону о том, какая именно информация является конфиденциальной, и зафиксировать это (в т. ч. фактом подписания NDA); подтвердить факт разглашения конфиденциальной информации и обосновать сумму ущерба (в частности, упущенной выгоды) в результате такого разглашения.

    1. На предыдущие проекты NDA не распространяется.

    2. Если Вы будете ссылаться на работу с определенным контрагентом, то Вы можете публиковать кейсы, если нет в договоре прямого запрета на это и Вы не передавали по договору авторские права.

    Авторское право - это отдельная отрасль права.

    3. Указывайте обязательно, что это создано для такой-то компании, без описания подробных технических характеристик.

    4. Только с разрешения компаний-заказчиков. Вы не знаете условий договоров этих компаний с Вашим контрагентом.

    5. Грань конфидициальност я Вам описал выше.

    Главное - если контрагент не расписал Вам подробно, что является коммерческой тайной, то привлечь Вас к ответственности проблематично

    Турчин Ярослав
    50%
    Турчин Ярослав 2 месяца назад

    Юрист, г. Харьков, 16 лет опыта

    Общаться в чате

    ДОБРОГО ВЕЧОРА, ІВАН! Ви пов"язані з ІТ-сферою і працюєте як ФОП, правильно?

    Якщо так, то для них це стандартний договір. Звісно мені дуже прикро за міжнародні та вітчизняні ІТ-компанії, чиї юристи розробляють подібний "юридичний непотріб", однак, вони вважають і вірять, що цей договір їх захистить від розголошення інформації конкурентам чи державним органам, в тому числі правоохоронним. Особливо смішно про державні органи.

    В цій частині договір юридично нікчемний, адже норми законів мають вищу юридичну силу ніж правочини і мають відповідати законодавству країни підписання. Але хай вірять в те, що цей договір забороняє Вам давати покази правоохоронним чи іншим державним органам. Деякі розумники ще записують, що Ви зобов"язані повідомити їм таємницю слідства, яка стала Вам відома під час участі у слідчих діях, в тому числі допиту ))) Ну взагалі як то кажуть без коментарів.

    Кілька місяців тому у мене був кейс, коли міжнародна ІТ-компанія (засновники і головний офіс в Німеччині) з реєстрацією підрозділу в Одесі намагалася звільнити працівника - громадянина України (працює в Україні), бо бачте закордонному куратору щось там не подобається у їх комунікації (як з"ясувалося пізніше, даний процівник просто на свою голову поділився з колегами думкою, що їх куратор некомпетентний у питаннях, які координує. Ну і звісно ж хтось із наших співгромадян швиденько побіг і здав його куратору, розповіввши увесь зміст розмови.).

    Звісно що взяти з ІТ-шника в сфері юриспруденції. Його на перемовинах намагалися ошукати і звільнити просто так, щоб написав заяву за власним бажанням. Без будь-яких компенсацій. До чого я веду розповідаючи про цей кейс.

    Коли він залучив мене як свого представника і юридичного консультанта в перемовинах, вони теж намагалися тиснути подібним договором про конфіденційність, що типу порушення трудових прав ІТ-фахівця і перемовини також є конфіденційною внутрішньокорпоративною інформацією і я не маю права доступу до перемовин. Не вдалося. Пояснив даним особам, в тому числі їх іноземному куратору з Португалії та представникам головного офісу, що в Україні це так не працює і що в Україні закон має вищу юридичну силу, ніж договір в який вони понаписували повні нісенітниці, які суперечать законодавству і дуже б зацікавили правоохоронні органи. Бо якщо так щось приховується, то мабуть це не дуже законна діяльність, а тому є предметом для особливої уваги правоохоронних органів.

    Як наслідок - клієнт уклав договір про звільнення за угодою сторін, отримав відступні у розмірі своєї заробітної плати за пів року та компенсацію за невикористану відпустку за 3 роки (загалом близько 43 тисяч $ у гривневому еквіваленті після сплати усіх податків і зборів).

    Повторюсь. Рівень юристів в ІТ-сфері які працюють з українським ринком - дуже низький. Тому, замість того аби роз"яснити іноземним партнерам особливості законодавства, вони працюють по принципу - краще напишемо в договір усі нісенітниці, які вимагає туди включити некомпетентний керівник.

    ОТЖЕ, це в принципі стандартний договір про нерозголошення інформації, яким себе думає захистити роботодавець - ухилянт від сплати податків або іншим чином, оформлюючи взаємовідносини з фактичним працівником, який оформлений як ФОП, або при трудовому договору.

    Тож, не переживайте за нього. Це стандартна схема ведення бізнесу в ІТ-сфері та деяких інших сферах, в тому числі з іноземним елементом. Через цю обставину, деякі бізнесмени вирішують і собі договір такий укладати. По принципу - чим ми гірші. Як каже народна приказка - "Коні ноги кують..." (далі знаєте мабуть).

    Звісно Вам вирішувати - чи підписувати такий договір. Але без його підписання думаю працювати Вам не дадуть. Нічого страшного в цьому договорі немає, якщо знати специфіку праці в окремих сферах і що такий договір є майже стандартним.

    Щиро бажаю успіхів у роботі!

    З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

    Айвазян Юрій Климентійович
    10%

    Доброго дня, Іване!

    NDA має превентивний характер, метою якого є запобігти та зупинити несанкціоноване розголошення конфіденційної інформації, а також притягнути до відповідальності за таке порушення.

    Не є конфіденційною загальновідома (публічна) інформація — та, що була відома стороні до підписання Угоди, а також відомості, які були отримані стороною без розкриття конфіденційної інформації.

    Перелік пунктів, які повинні бути у кожному NDA:

    • Поняття та перелік даних, які належать до конфіденційної інформації.
    • Перелік інформації, яка не вважається конфіденційною, та розголошення або використання якої не нашкодить компанії.
    • Випадки правомірного розголошення інформації. Наприклад, з дозволу сторін або на вимогу державних органів.
    • Способи передачі інформації: корпоративна пошта, месенджери, таск-менеджери, репозиторії.
    • Штрафи за порушення угоди та обов'язок відшкодувати збитки.
    • Способи доведення порушень.
    • Юрисдикція для розгляду спору.
    • Яка інформація не вважається конфіденційною?

    Перелік даних, які можна розголошувати:

    • Загальновідома інформація
    • Інформація, що вже відома стороні до підписання угоди
    • Інформація, на розкриття якої погодилася одна зі сторін NDA

    Допускається розголошення:

    • Даних, які прямо не визначені та не перераховані в угоді.
    • Інформації, необхідної для отримання додаткових послуг, а також для передачі даних бухгалтерам, аудиторам, юристам та іншим консультантам.
    • За письмовою згодою власників конфіденційної інформації.

    У договорі повинен бути пункт з описом способів обміну конфіденційною інформацією:

    • електронна пошта;
    • месенджери: Whatsapp, Telegram, Slack;
    • хмарні сховища даних;
    • вебсервіси для хостингу IT-проектів та їх спільної розробки;
    • програми віддаленого конференц-зв’язку: Skype, ZOOM, Google meet;
    • таск-менеджери: Trello, Asana, Jira;
    • надання доступу до баз даних, репозитаріїв,бібліотек.

    Штраф за порушення угоди та обов’язок відшкодувати збитки:

    Штраф повинен бути співмірним зі збитками. Між порушенням та штрафом повинен бути логічний зв’язок. Суму штрафу потрібно обґрунтувати, встановивши її у розділі відповідальність, з чітким переліком дій, які призводять до застосування штрафних санкцій.

    Умови Вашого NDA:

    4.2. У випадку порушення Одержувачем зобов’язань щодо нерозголошення конфіденційної інформації Власника, він зобов’язаний на вимогу і в строки встановлені Власником сплатити штраф в розмірі 20 місячних розмірів мінімальної заробітної плати за кожен факт порушення.

    4.3. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від належного виконання своїх зобов’язань згідно з цим Договором та будь-якого іншого Договору укладеного між Сторонами і повного відшкодування завданих збитків (включаючи упущену вигоду).

    4.4. Якщо внаслідок порушення Одержувачем зобов’язань щодо нерозголошення конфіденційної інформації Власника Одержувач та/або треті особи на підставі такої інформації отримали дохід, то Одержувач зобовʼязаний компенсувати Власнику таку упущену вигоду в розмірі отриманого доходу Одержувачем та/або третіми особами і додатково сплатити неустойку в розмірі 30% від суми зазначеного доходу.

    Цікаво яким чином Ви зможете виконати наступні дії:

    Одержувач не вправі надавати конфіденційну інформацію, що підлягає розкриттю за законом, належним судовим приписом, розпорядженням суду або органу державної влади, з метою обґрунтування Одержувачем будь-яких позовних вимог або заперечень щодо цього Договору, доки Одержувач не сповістить Власника заздалегідь, щоб дозволити Власнику здобути охоронний судовий наказ або інший спосіб правового захисту для охорони його конфіденційної інформації від розголошення. Одержувач має обмежити рівень розголошення в найбільш можливий для таких обставин спосіб;

    не розголошувати конфіденційну інформацію, отриману від Власника будь-яким іншим третім особам, включаючи органи державної влади, підприємства, установи, організації усіх форм власності та підпорядкування, і не буде використовувати вказану інформацію для своєї власної вигоди.

    Виходить так, що у разі надання Вами інформації, наприклад, поліції, Ви потім повинні будете сплатити штраф у розмірі 20 мінімалок та 30% "за упущену вигоду", якщо останнє буде доведено?

    Також питання щодо строку відповідальності сторін:

    6.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 років після закінчення договірних відносин між Сторонами.

    6.2. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору та протягом 5 років після закінчення строку його дії.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович
    25%

    Доброго дня!

    Інколи аби запобігти неправомірному розголошенню конфіденційної інформації та комерційної таємниці, або знизити міграцію співробітників до конкурентів укладаються договори про нерозголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці та про неконкуренцію між власниками бізнесу та підрядником/працівником, та/або між партнерами/власниками продукту тощо.

    В такому випадку укладаються NON-DISCLOSURE AGREEMENT або NDA (укр. — угода про нерозголошення конфіденційної інформації) - угода, що може укладатися роботодавцем / замовником / партнерами з метою захисту власної комерційної таємниці та конфіденційної інформації від її неправомірного використання та розголошення третім особам під час співпраці з іншою стороною (Recipient party). Дана угода є інструментом за допомогою якого можливе притягнення до відповідальності за розголошення та покладання на винну сторону обов’язку компенсувати збитки стороні, яка постраждала.

    NON-COMPETE AGREEMENT або NCA (укр. — угода про неконкуренцію) - угода про те, що одна сторона зобовʼязується не починати конкуруючу діяльність до діяльності іншої сторони угоди та/або не працювати на компанію, яка здійснює конкуруючу діяльність протягом певного періоду часу. Така угода зазвичай укладається у відносинах працівник — роботодавець, але на практиці зустрічається застосування такого положення й в відносинах виконавець — замовник.

    NCA не регулюється законодавством України, виключенням є лише Закон про Дія Сіті.

    Насамперед необхідно зауважити, що в Україні гарантоване конституційне право на працю, яке враховує вільний вибір професії, виду трудової діяльності та роботи (“Стаття 43 Конституції України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується”).

    Судова практика.

    Звертаючи увагу на те, що в межах українського законодавства NCA не має достатнього врегулювання, не говорячи вже про обмеження прав на вільний вибір праці такими угодами, що прямо заборонено КУ, наразі можна зазначити певні позитивні тенденції.

    1. У справі №761/15245/18 особа звернулась з позовом до Відповідачів — власників підприємства, де працював Позивач, з якими у нього була укладена угода про неконкуренцію. За цією угодою він не мав провадити конкуруючу діяльність, в тому числі працювати на будь-яку компанію-конкурента, та не мав наймати працівників, клієнтів компанії тощо. За умови виконання умов договору Відповідачі мали виплатити Позивачу кошти у розмірі 16 971 євро в момент звільнення за власним бажанням, проте виплати не було здійснено. Постановою Київського апеляційного суду від 06.10.2020 року було задоволено позовні вимоги працівника, оскільки відповідачі як самостійні суб’єкти фізичні особи взяли на себе зобов’язання сплатити певну винагороду Позивачу за умови не створення ним конкуренції компанії, у якій вони є власниками.

    2. У наступній судовій справі справі №588/34/21 позивачка з 05 січня 2000 року перебувала у трудових відносинах з компанією. Паралельно з основною роботою позивачка працювала за суміщенням директором філії іншої компанії. 06 лютого 2019 року позивачці було запропоновано підписати угоду про припинення трудових правовідносин за угодою сторін, яка в свою чергу містила положення про неконкуренцію. З урахуванням уточненого позову, позивачка, зокрема, просила суд визнати це положення дискримінаційним та таким, що обмежує конституційне право позивачки вільно обирати умови праці, що суперечить чинному законодавсту та на підставі статті 9 КЗпП України свідчить про недійсність такої умови.

    Враховуючи всі обставини суд відхилив доводи позивачки, оскільки спірний пункт угоди був тимчасовим і поширювався на правовідносини сторін після припинення трудового договору, які є цивільно-правовими, а тому в силу принципу свободи договору, передбаченого статтею 6, 627 ЦК України, такі відносини можуть самостійно бути врегульовані сторонами.

    Також важливо зазначити, що позивачка не послалась на конкретні фактичні обставини, які в умовах покладених на неї спірним пунктом зобов’язань, накладали на неї занадто тяжкий тягар і позбавляли її можливості, враховуючи її фах та отримані практичні навички, реалізувати себе в обраних нею сферах діяльності.

    Це рішення є прикладом того, що суд прийшов до висновку, що угоди про неконкуренцію не є дискримінацією з боку Роботодавця, а є проявом необхідності сприяння дотримання конкуренції та гарантом обмеження використання Працівником внутрішньої інформації Роботодавця, а укладення такого договору є правом сторін врегулювати свої відносини в договорі.

    ВИСНОВОК

    1. Вас просять підписти звичайний договір про нерозголошення конфіденційної інформації та невикористання її для заняття будь-якою конкурентною діяльністю. Тому підписання даного договору є певною гарантією для компанії на яку Ви працюєте.

    2. Вас не мають права звільнити, якщо Ви NDA не підпишите, проте на Вас можуть здійснювати психологічний тиск, щоб робота стала неможливою.

    3. Якщо виникне ситуація, що Вас звинуватять у розглошенні конфіденційної інформації - то Ви просто не сплачуйте штраф. В такому випадку компанії потрібно буде звертатись до суду. Проте, їм буде досить складно притягнути Вас до фінансової відповідальності.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України