Чи може вчитель вимагати у заступника директора змін у розкладі навчальних занять, вказуючи на те що розклад складений неправильно?

Вітаю Вас!

Перш за все повідомляю, що вчитель не може вимагати встановити йому розклад як він забажає.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЗаконуУкраїни «Про повну загальну середню освіту», структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом.

Відтак розклад уроків складається закладом освіти самостійно на підставі річного навчального плану, що був розроблений педагогічною радою закладу освіти і затверджений керівником закладу освіти.

По-друге, питання навчального навантаження учнів закладів загальної середньої освіти регулюється Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України 25.09.2020 № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №111/35394) і Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

Згідно пункту 4 Розділу V Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти Розклад навчальних занять повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів з урахуванням Гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять наведених у додатку 7 до цього Санітарного регламенту.

Згідно додатку 7 Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Навчальні заняття, що вимагають значного розумового напруження для учнів 1-4 класів, слід проводити на 2-3 навчальних заняттях, а для учнів 5-11(12) класів - на 2-4 навчальних заняттях.

Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня.

Розподіл навчального навантаження протягом тижня встановлюють таким чином, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні до розкладу закладу освіти вносять навчальні предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Математика та іноземна мова вимагають найвищого розумового напруження учнів, тому їх слід проводити на на 2-4 навчальних заняттях.

Якщо вчитель порушує трудову дисципліну, умови трудового договору або свої посадові інструкції - Ви можете притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Якщо вчителю необхідно змінити свій розклад - нехай змінює його у онлайн школі.

Вітаю!

1.

Повне педагогічне навантаження вчителя/вчительки на одну тарифну ставку має складати не менше ніж 18 навчальних годин на тиждень. Така норма встановлена підпунктом 1 частини 3 статті 24 Закону України “Про повну загальну середню освіту”:

“Педагогічна діяльність вчителя включає:

1) діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень…”

Це єдина чітко прописана погодинна норма в законі. У тій само статті загалом окреслені види роботи, які освітянин або освітянка мають виконувати за посадовими обов’язками: “Робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією”.

Водночас конкретний перелік посадових обов’язків визначає посадова інструкція, яку затверджує керівник закладу освіти відповідно до вимог законодавства.

Посадові обовʼязки вчителів визначені Професійним стандартом учителів початкової і середньої школи. Приклад типової посадової інструкції, відповідно до стандарту, знаходимо в онлайн-виданні “Практика управління закладом освіти” (№ 3 за березень 2021 року). Втім, посадова інструкція як правило не регламентує робочий час учителя.

У Законі України “Про повну загальну середню освіту” прописано окремі види роботи, за які вчителям встановлюють доплати. “Найпопулярніші” серед них, мабуть, – це

• класне керівництво,
• перевірка письмових робіт,
• завідування майстернями та кабінетами інформатики,
• робота в інклюзивних класах.

2.

Розклад уроків складається закладом освіти самостійно на підставі річного навчального плану, що був розроблений педагогічною радою закладу освіти і затверджений керівником закладу освіти. Про це йдеться у роз’ясненні щодо затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України (МОН) типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», заклад освіти розробляє свою освітню програму на основі типової освітньої програми.

Освітня програма закладу освіти має містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону, на основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план.

У річному навчальному плані конкретизується:

перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення;

перелік вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів;

кількість навчальних годин на тиждень.

Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону, структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом.

Відтак розклад уроків складається закладом освіти самостійно на підставі річного навчального плану, що був розроблений педагогічною радою закладу освіти і затверджений керівником закладу освіти.

3.

Юридичний відділ ЦК Профспілки працівників освіти і науки України

Про роботу за сумісництвом Профспілка дала такі роз’яснення:

• Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 скасована постанова від 03.04.1993 № 245 “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, а розпорядженням № 1047-р цього ж дня скасований наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 “Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”.
• Визначено, що при укладенні трудового договору про сумісництво необхідно враховувати норму статті 102-1 КЗпП України про те, що сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи.

Вітаю Вас, Сніжана!

У середу вчителька має перший, третій (через тиждень, ділиться із англ.мовою), п’ятий і шостий урок. Відповідно звучить претензія та вимога зробити розклад так, щоб і у середу уроки йшли послідовно без «вікон». Вчителька працює сумісником в онлайн школі і тому просила, щоб у понеділок та п’ятницю не було шостого уроку. Крім того, у середу вчителька біології є черговим вчителем по ліцею. Чи може вчитель вимагати у такому випадку перестановок у розкладі? У яких документах це регламентовано? Чи можна ставити біологію 1, 2,3, 4 уроками, а математику або англійську мову опускати на п’яті та шості уроки? Чи може вчитель скаржитися і захистити себе в цьому випадку?

Все, що має право вимагати вчитель - чітко врегульовано чинним законодавством, зокрема законами України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту". Даними нормативно-правовими актами закріплено всі права як здобувачів освіти, так і педагогічних працівників, і там нічого немає про "ВИМАГАТИ".

У першу чергу потрібно розуміти, що розклад уроків лише затверджується керівником закладу освіти, а приймається педагогічною радою. Тому всі питання до педагогічної ради, а не до керівника.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про повну загальну середню освіту

Стаття 10. Організація освітнього процесу

4. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

Якщо вчителю не подобається розклад, він може звернутися до директора з відповідною заявою та ініціювати проведення нового засідання педради з цього питання. Водночас чи задовольняти це - ВИКЛЮЧНЕ ПРАВО ДИРЕКТОРА ЗАКЛАДУ В РАМКАХ НАДАНОЇ ЗАКОНОМ АВТОНОМІЇ, ЗМУСИТИ ЙОГО НІХТО НЕ МОЖЕ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про освіту

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) автономія - право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.

Стаття 23. Автономія закладу освіти

1. Держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

2. Обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Тому ситуація максимально проста: або вчитель знаходить підтримку у керівництва, або залишається зі своїми скаргами наодинці. Він, звісно, може ще подавати скарги до вищестоящих органів, але сумніваюся, що вони приведуть до чогось конкретного у даній ситуації.

З повагою!

Доброго дня, Сніжана!

Педагогічний працівник не має права вимагати у закладу освіти, аби останній змінив розклад занять у зв'язку із роботою вчителем за суміцниством.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про освіту" педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:

• академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
• педагогічну ініціативу;
• розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
• підвищення кваліфікації, перепідготовку;
• вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
• відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
• справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
• захист професійної честі та гідності;
• індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
• творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
• забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
• забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
• безпечні і нешкідливі умови праці;
• подовжену оплачувану відпустку;
• участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
• участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
• захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

2. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:

• постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
• виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
• сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
• дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
• дотримуватися педагогічної етики;
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
• формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
• формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
• захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
• додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
• повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

3. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про повну загальну середню освіту":

"4. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо".

Під час складання розкладу уроків в освітньому закладі неприпустимо враховувати не стільки інтереси учнів, скільки інтереси вчителів.

Вирішення кожного окремого питання в ході роботи над розкладом не обхідно розглядати з точки зору доцільності організації навчально-виховного процесу. З точки зору цього ж критерію треба оцінювати й побажання, й пропозиції вчителів до розкладу занять.

В кінцевому підсумку, складач розкладу повинен пам'ятати, що розклад уроків переслідує перш за все мету оптимізації умов навчання та створення комфортних умов для учня й вчителя і складається тільки виходячи з вимог організації нормального режиму роботи освітнього закладу.

Навчальні предмети за ступенями складності поділяють на чотири групи від найскладнішого до найлегшого, зокрема:

перша група — українська мова, російська мова, математика, біологія (10-11 класи), фізика (9-11 класи), іноземна мова;

друга група — природознавство, біологія (7-9 класи), фізична географія, фізика (7-8 класи), хімія, астрономія;

третя група — література, історія, суспільствознавство, економічна географія, креслення;

четверта група — трудове навчання, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, фізична культура, основи здоров’я.

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати, те, що біоритмічний оптимум розумової працездатності припадає на 10-12 години. У цей час відзначається найбільша ефективність засвоєння матеріалу за найменших психофізіологічних витрат організму. Тому в розкладі уроків більш складні предмети для учнів основної та старшої школи потрібно ставити на 2-4-ий уроки.

Далі слід оцінити розклад уроків за ступенем складності предметів. Для цього можна використовувати методику, розроблену українськими науковцями Миколою Гребняком і Віктором Машиністовим. Відповідно до цієї методики, кожний навчальний предмет має свій ступінь складності, виражений у балах, зокрема:

• геометрія — 6;
• алгебра — 5,5;
• іноземна мова — 5,4;
• хімія — 5,3;
• фізика — 5,2;
• біологія — 3,6;
• українська мова — 3,5;
• українська література — 1,7;
• історія — 1,7.

Додаток 7 до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (пункт 1 розділу V)

Гігієнічні правила складання розкладу навчальних занять.

Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Навчальні заняття, що вимагають значного розумового напруження для учнів 1 - 4 класів, слід проводити на 2 - 3 навчальних заняттях, а для учнів 5 - 11(12) класів - на 2 - 4 навчальних заняттях.

Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня.

Розподіл навчального навантаження протягом тижня встановлюють таким чином, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні до розкладу закладу освіти вносять навчальні предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Вивчення нового матеріалу, виконання завдань для підсумкового оцінювання найкраще проводити на II - IV навчальному занятті посеред тижня.

Навчальні предмети, які вимагають інтенсивної самопідготовки учнів у позанавчальний час, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

З повагою, адвокат Айвазян.