Задайте вопрос юристу

859 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Семейное право, 21 сентября 2024, вопрос №119817

Куда обращаться если если судья в апелляционном суде уже больше трёх месяцев не открывает провадження

Добрый вечер.Судья сумского апелляционного суда уже больше трёх месяцев не открывает провадження по делу.Куда обращаться по этому поводу?

Ответы юристов (3)

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Тетяна!

    Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників (частина 1 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

    Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

    • умисне або внаслідок недбалості:
    1. незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
    2. не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
    3. порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
    4. порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
    5. незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
    6. порушення правил щодо відводу (самовідводу);
    • безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
    • допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
    • умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
    • розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
    • неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
    • неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
    • втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
    • неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
    • зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
    • використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
    • допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
    • ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
    • непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
    • визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
    • неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
    • подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
    • неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
    • декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

    Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Закон України "Про вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

    З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року № 1401-VIII до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до Конституція України).

    Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів», передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

    Якщо на день набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

    Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

    1. прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
    2. прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
    3. конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
    4. посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

    Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

    https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Право_на_звернення_зі_скаргою_(заявою)_щодо_поведінки_судді

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 4 дня назад

    Адвокат, г. Киев, 31 год опыта

    Доброго вечора.

    Спочатку до суду - у адресу судді про відкриття провадження, а далі в залежності від реакції.

    Давидко Ігор Анатолійович
    Давидко Ігор Анатолійович 2 дня назад

    Юрист, г. Сумы, 31 год опыта

    Вітаю ! Можете уточнити номер справи і повідомити, яким чином і куди Ви здавала апеляційну скаргу ?


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA