Здравствуйте, я хотела спросить,мне 17 я живу с парнем он уже совершенствований и работает в дснс, мама с бабушкой угрожают что вызовут полицию и меня вывезут,папа поддерживает меня и настаивает чтобы мы жили с парнем вместе он разрешения даёт,

Доброго дня, Анна!

Не переживайте, у своєму віці Ви вже цілком маєте право на стосунки із хлопцем та на проживання з ним, і навряд чи поліція буде реагувати на заяви мами та бабусі, навіть якщо так і станеться. Тим більше, що батько Вас підтримує. Так само, доречи, абсолютно нічого не загрожує і Вашому хлопцеві.

Більш того, у Ваші сімнадцять років українське законодавство надає Вам можливість реалізувати не тільки своє право на вільний вибір місця проживання, але і на утворення сім'ї та шлюб.

Сімейний кодекс України встановив шлюбний вік для чоловіків та жінок у вісімнадцять років. Вони мають досягти повноліття на день реєстрації шлюбу. Така позиція відповідає Декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, у статті 16 якої говориться, що жінки і чоловіки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати родину. При цьому вони мають однакові права на шлюб.

Втім, надання права на шлюб особі у віці до 18 років віднесено в Україні до компетенції суду.

Особа, яка досягла 16 років. Заява про надання права на шлюб не може подаватися представником такої особи (навіть законним представником, тобто батьками чи особами, які їх замінюють).

Якщо укладення шлюбу відповідатиме інтересам неповнолітньої особи, яка бажає його укласти. Для того, щоб дійти до висновку про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суд має отримати відповідні докази. Судова практика свідчить, що найчастіше такими доказами виступають: фактичне створення сім’ї, народження в такій сім’ї дитини, вагітність неповнолітньої жінки.

Справу розглядає суд за місцем проживання заявника.

У заяві про надання права на шлюб зазначаються:

прізвище, ім’я, по батькові заявника,

його місце проживання та засоби зв’язку;

прохання надати право на шлюб;

відомості про ту особу, з ким планується шлюб;

посилання на вік осіб, що бажають створити сім’ю, який не дозволяє це зробити за правилами Сімейного кодексу України;

докази , що надання права на шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника чи заявниці.

До заяви додаються копії відповідних документів (свідоцтв про народження, медичних довідок про вагітність тощо). При цьому батьки заявника (неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також особа, з якою планується укладення шлюбу,вказуютьсяу заяві про надання права на шлюб як заінтересовані особи.

Рішенням суду неповнолітній особі надається право на укладення шлюбу не загалом, а саме з конкретною особою, яка чітко зазначається у рішенні суду.Це означає, що, одержавши право на шлюб з певною особою,не можна зареєструвати шлюб з іншою. Якщо той, кому наданоправо на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, йому належитьзнову звернутися з заявою до суду. Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб є неповнолітніми, то в такому випадку кожному із них необхідно подати до судуокрему заяву про надання права на шлюб.

Для вирішення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьками неповнолітніх. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значенняне має. Проте їх позиція по даному питанню повинна бути з'ясована у судовому процесі. Думка батьків може сприяти встановленню дійсних обставин справи, з'ясуванню відповідності надання цього права інтересам неповнолітнього, оскільки ця відповідність – головний критерій задоволення заяви про надання права на шлюб.

Тож, якщо між вами справжнє кохання, то миру Вам і злагоди з Вашим хлопцем! А закон на вашій стороні.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Згідно частини 2 статті 29 Цивільного кодексу України Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 32 Цивільного кодексу України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільна дієздатність

1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);

5) самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг.

2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

5. За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.

Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

ОТЖЕ, з 14 років Ви можете самостійно обирати своє місце проживання і дозволу батьків можете не запитувати.

З те, що Ви добровільно проживаєте з повнолітнім хлопцем - то йому не загрожує кримінальна або адміністративна відповідальність. Навіть, якщо мати викличе поліцію - нічого страшного не трапиться, Вас не змусять повернутися додому.

Майте на увазі, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Проте, Цивільним кодексом України, а саме статтею 35, передбачена можливість надання повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття (емансипація).

Надання повної цивільної дієздатності здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Якщо така згоди відсутня, то повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Підставами для надання повної цивільної дієздатності є:

• Працевлаштування за трудовим договором або якщо неповнолітня записана матір'ю дитини. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
• Зайняття підприємницькою діяльністю (відкриття ФОП). За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця

При цьому слід звернути увагу, що відповідність неповнолітньої особи зазначеним вимогам ще не означає, що повна цивільна дієздатність буде надана даній особі. Повна цивільна дієздатність виникає з моменту прийняття рішення уповноваженими на те законом органами.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Здравствуйте!

В ОТВЕТЕ НА ВАШ ВОПРОС ЕСТЬ ДВА АСПЕКТА:

1. ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ПАРНЯ:

18.04.2018 года вступил в силу Закон “О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно защиты детей от сексуальных злоупотреблений и сексуальной эксплуатации” (или в народе “закон о 16 лет”), который существенно изменил положения ст. 155 Уголовного кодекса (далее -УК). Сейчас диспозиция статьи звучит так: “естественные или неестественные половые сношения с лицом, не достигшим шестнадцатилетнего возраста, совершенные лицом, достигшим совершеннолетия”.

Статья 155. Половые сношения с лицом, не достигшим шестнадцатилетнего возраста

1. Природные или неестественные половые сношения с лицом, не достигшим шестнадцатилетнего возраста, совершенные совершеннолетним лицом, —

караются ограничением свободы на срок до пяти лет или лишением свободы на тот же срок.

ххх

Если все было по обоюдному согласию, Вашему парню ничего не грозит.

Для то6о, чтобы перестраховатися оформите от Вашего имени заявление, что Ваши интимные отношения имели добровольный характер, удостоверив это заявление у нотариуса, пусть будет на всякий случай.

Если Ваши родные обратятся с заведомо неправдивым заявлением в полицию, то они могут быть привлечены к уголовной ответственности за дачу заведомо неправдивого заявления о совершении уголовного правонарушения по статье 383 Уголовного кодекса Украины.

2. МЕСТО ЖИТЕЛЬСТВА НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНЕЙ:

Цивільний кодекс України (ЦК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 29. Місце проживання фізичної особи...

2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом...".

Сімейний кодекс України (СК; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

"Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини...

2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов'язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї...

Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання

1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.".

Право самостійного вибору місця проживання особи 14 та старше років згідно ЦК суперечить, знаходиться в колізії, як я вважаю з вимогами СК про права та обов'ки батьків щодо виховання дітей, зокрема їх право на передання дитини для виховання іншим особам. За правилами вирішення колізії права аківт однакової юридичної сили до застосування підлягає спеціальний нормативний акт, яким є в даному випадку СК. Тобто можливість окремого від батьків проживання дитини 16 років потребує дозволу батьків.

ЧТОБЫ ПОДСТРАХОВАТЬСЯ - ВОЗЬМИТЕ У ОТЦА ПИСЬМЕННОЕ РАЗРЕШЕНИЕ ПРОЖИВАТЬ ВМЕСТЕ С ВАШИМ ПАРНЕМ (ЗАЯВЛЕНИЕ ЛУЧШЕ ЗАВЕРИТЬ НОТАРИАЛЬНО).

Всего доброго!