Звільнення з військової служби

Вітаю Вас, Максиме!

На жаль, не все так просто. Якщо Ви хочете мати право на звільнення Вам потрібно отримати рішення суду про позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Відповідно до українського законодавства мати не може добровільно зняти з себе батьківські обов’язки по відношенню до власних дітей. Це потрібно робити лише в судовому порядку.

Згідно пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"

під час дії воєнного стану право на звільнення мають військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини:

• (дітей) помер,
• позбавлений батьківських прав,
• визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім,
• оголошений померлим,
• відбуває покарання у місцях позбавлення волі,
• а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

Згідно Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України для звільнення Вам потрібно надати

1. Нотаріальну копію свідоцтва про народження дитини

2. Один із документів:

• копія свідоцтва про смерть одного з батьків, або
• копія рішення суду про визнання одного із батьків безвісно відсутнім, або оголошення померлим, або
• копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або
• копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або
• документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (копія рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України);

В статті 164 Сімейного кодексу України передбачені наступні підстави для позбалення матері батьківських прав:

1) не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляється від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводиться з дитиною;

4) є хронічним алкоголіком або наркоманом;

5) вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджена за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тому, якщо Ви хочете позбавити матір батьківських прав потрібно звертатись до суду та подати:

• позовну заяву;
• копію паспорта заявника;
• свідоцтво про народження дитини;
• акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
• висновок органу опіки та піклування про обґрунтованість подачі позову в суд;
• пояснення, свідчення;
• аудіо-, фото-, відеофайли (за наявності);
• квитанція про сплату судового збору

Загалом процес позбавлення батьківських прав досить довготривалий та має певні складнощі. Те ж саме можу сказати і про встановлення факту самостійного виховання дитини

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Максиме!

Ви мамимете право на звільнення тільки у разі позбавлення матері батьківських прав у судовому порядку. Чи є підстави для того?

Відповідно до Наказу МОУ №170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"

ПЕРЕЛІК документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби:

14) військовослужбовцями, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України:

копія свідоцтва про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства (материнства) особи;

один із документів: копія свідоцтва про смерть одного з батьків, або копія рішення суду про визнання одного із батьків безвісно відсутнім, або оголошення померлим, або копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (копія рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України).

Українське законодавство не містить норми щодо можливості добровільної відмови матері від дитини. Це питання вирішується у судовому порядку та передбачає позбавлення останньої батьківських прав.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
2. ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3. жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
4. є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

1. встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;
2. звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків.
3. звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

• одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
• закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
• органу опіки та піклування;
• прокурора;
• самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня.

Сімейним кодексом України не передбачена стаття «Відмова від дитини». Фактично, за законом, "відмовитися" від дитини неможливо.

Згідно з Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" право на звільнення під час воєнного стану мають:

військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Тобто для реалізації такого права на звільнення Вам необхідно позбавити батьківських прав Вашу колишню дружину.

Однак, позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на особу, яка не виконує батьківські обов’язки.

Саме так визначено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 20.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Проте, якщо законний представник дитини самоусунувся від виконання своїх обов’язків, в інтересах дитини діє орган опіки та піклування за місцем проживання дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо всіх своїх дітей або когось із них.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише стосовно дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного Кодексу України, а саме:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав здійснюється виключно судом, під час ухвалення якого він бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї або особи (у разі здійснення такого супроводу).

Під час розгляду судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок про доцільність/недоцільність позбавлення особи батьківських прав щодо дитини. Поряд з цим висновок не є обов'язковим для суду. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.