Розірвання договору дарування житла в росіі (від росіянки до українки)

Доброго дня!

Розірвання договору дарування, який був оформлений в РФ, можливо виключно за законодавством РФ. Якщо обдаровуваний не буде згодний розірвати договір за згодою сторін, то Вам доведеться звертатись до суду, але для цього у Вас повинні бути вагомі підстави, наприклад:

1. Якщо обдарована особа вчиняє протиправні дії щодо дарувальника або його близьких родичів. Це може бути умисне заподіяння шкоди здоров'ю чи образи, які дають підстави дарувальнику вимагати розірвання договору.
2. Дарувальник може вимагати розірвання договору, якщо після його укладання його фінансове становище суттєво погіршилося, що створює труднощі у забезпеченні його необхідних потреб.
3. Якщо майно, передане за договором дарування, використовується не за призначенням або у спосіб, що може призвести до його втрати чи пошкодження, дарувальник може вимагати розірвання договору.
4. Якщо договір дарування був укладений з умовою про передачу дарунка після смерті дарувальника, він втрачає силу.

Для ініціювання процедури розірвання договору дарування необхідно подати відповідну позовну заяву до суду за місцем розташування нерухомості. Для цього буде потрібно надати докази на підтвердження підстав, зокрема, документи або свідчення, що обґрунтовують причини для розірвання.

Скасування договору дарування в суді є складним процесом і залежить від обґрунтованості підстав та належно підготовленої позовної заяви.

Судова практика з таких справ залежить від конкретних обставин, тому Вам потрібно звернутися до адвоката/юриста РФ для оцінки можливості розірвання договору дарування у Вашому випадку.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ЗАРАЗ ЖОДНІ НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ ВІДНОСНО ГРОМАДЯН рф ТА ВІДНОСНО НЕРУХОМОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ рф НЕМОЖЛИВІ.

1. Щодо громадян / юридичних осіб РФ (за винятком громадян РФ з посвідкою на постійне / тимчасове проживання в Україні), юридичних осіб України, в яких учасники / бенефіціари з РФ (за винятком громадян РФ з посвідкою на постійне / тимчасове проживання в Україні) Постановою Кабміну від 03.03.2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» заборонено наступне:

– виконання, зокрема, у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань (включаючи надання / отримання послуг, продаж / купівлю товарів, надання / отримання позик, тощо), кредиторами (стягувачами) за якими є вищевказані особи (наприклад, відповідно до вказаної заборони телефонні оператори України припинили обслуговування громадян РФ та українські компанії, учасниками або бенефіціарами яких є громадяни РФ);

– відчуження, передача в заставу, будь-які інші дії, які повинні або можуть спричинити відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання (а) на користь осіб, пов’язаних з РФ, або на користь РФ або (б) здійснення таких дій особами, пов’язаними з РФ (крім безоплатного відчуження на користь України).

2. Обмежено нотаріальні дії за зверненням громадян / юридичних осіб РФ (у тому числі за зверненням громадян РФ з посвідкою на постійне / тимчасове проживання в Україні), юридичних осіб України, в яких учасники / бенефіціари з РФ (Постанова Кабміну від 28.02.2022 р. № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану”):

– незавершені нотаріальні дії зупиняються;

– у разі звернення, нотаріус зобов’язаний відмовити у здійсненні нотаріальної дії.

Тобто фактично блокуються всі правочини з відчуження нерухомості громадян РФ; зміна учасників / директорів у юридичних особах України (учасниками / бенефіціарами яких є громадяни / юридичні особи РФ).

Доброго дня, Вікторія!

Відповідно до законодавства України:

За договором дарування дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи. Таким чином, договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій.

Чинне законодавство (ч.2 ст.717 ЦК України) чітко обумовлює, що договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно із ЦКУ договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний. Основна кваліфікуюча ознака, за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його безоплатність. Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги. Як і будь-який договір, договір дарування може припинитися. Звичайно, загальних положень ЦК України в цьому питанні ніхто не скасовував. Але оскільки передача чогось у дар — процес специфічний, ЦК України встановлює деякі особливості для припинення.

Так, договір дарування може припинятися у випадку:

• його розірвання;
• односторонньої відмови від договору однієї зі сторін

Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін.

Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими ст. 724 ЦК України та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин.

Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні ст.ст. 726, 727 ЦК України:

• умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.

• створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.

Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.

• недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору. Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.

Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими ЦК України.

Проте, як я розумію договір дарування був укладений на території рф та відповідно до "гражданского кодекса рф", тому Вам потрібен юрист або адвокат саме в рф. З останнім Ви зможете обговорити й питання з приводу дистанційного ведення справи. У будь якому варіанті Вам прийдеться вирішувати дане питання у судовому порядку.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Як розірвати договір даріння на житло в Росії , оформлене до війни(документи надаються)Мета розірвання договору - відновити право власності родички в росії, щоб сплачувати податки на дім і переоформити договори на комунальні послуги (відключили газ, опалення).Питання про літню людину, яка відмовляється виїзжати з будинку. Чи можна це зробити дистанційно і передати документи ?

Даний договір було укладено за російським законодавством, відповідно розірвати його можливо виключно на території рф. При цьому, це можливо зробити як в досудовому порядку, так і в судовому.

Щодо першого варіанту, потрібно проаналізувати сам договір дарування, чи містить він положенн та норми щодо його розірвання. Якщо ні - тоді треба звертатися до Цивільного кодексу рф. В цілому, за основними положеннями від схожий на Цивільний кодекс України, який говорить, що:

Стаття 727. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника

1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Як мінімум для даного варіанту потрібно мати довіреність від сторони, яка не може приїдити до України.

Щодо другого варіанту, він передбачає подання позовної заяви дарувальником до місцевого суду та розгляд справи в судовому порядку. Нюансів багато, а тому акцентувати на них увагу не бачу особливо сенсу. У будь-якому випадку, все зводить до російського законодавства.

Ситуація не проста, але не критична.

З повагою!

Доброго дня.

Оскільки договір дарування був укладений згідно матеріального права рф - порядок підстави його розірвання також регулюються матеріальним правом рф.

У разі звернення до суду - процесуальним правом рф.

Як наслідок з таким питання Вам необхідно звернутися безпосередньо до юристів рф або рб. Українські юристи навряд чи Вам допоможуть.

ДОБРОГО ДНЯ, пані ВІКТОРІЯ! На жаль це належить до сфери знань законодавства РФ, а не України. Тому в цьому випадку Вам бажано звернутися до фахівця на території знаходження житла, бо загальновизнаваним у світі принципом є те, що питання долі майна вирішується за місцевим законодавством країни, де таке майно знаходиться.

Дистанційно вирішити питання з фахівцем з України Вам не вдасться, адже адвокати і юристи України не мають повноважень та можливості без місцевої акредитації та наявності місцевого електронного підпису - представляти Ваші інтереси і подавати документи, адже навіть поштове сполучення між Європою і РФ закрите.

Можуть також бути проблеми з довіреностями, виданими в Україні та не легалізованими належним чином.

В будь-якому разі - для оскарження договору - потрібні підстави.

Наскільки я бачу, договір дарування має встановлену форму та безумовний характер.

У РФ відносини сторін за договором дарування регулюються главою 32, зокрема ст. 572 ЦК РФ. Відповідно до цієї статті, договором дарування визнається угоду яким одна сторона (дарувальник) безоплатно передає чи зобов'язується передати певне майно іншій стороні (обдарованому) чи звільняє або зобов'язується звільнити її від майнових обов'язків. Як випливає із визначення особливістю договору дарування є його безоплатність у всіх випадках, а також договір дарування є реальним та консенсуальним залежно від конкретного виду договору дарування.

Дарувальник має право вимагати в судовому порядку скасування дарування у випадках, передбачених чинним законодавством.

Форма договору дарування залежить від ціни дару, сторін та предмета договору. Наприклад, відповідно до п. 3 ст. 574 ЦК РФ і ст. 131 ЦК РФ всі договори дарування нерухомого майна повинні укладатися в простій письмовій формі, і при цьому підлягають державній реєстрації. Проста письмова форма договору дарування дотримується у випадках, коли:

• дарувальником є юридична особа, і вартість дару перевищує три тисячі рублів;
• договір містить обіцянку дарування у майбутньому.

При скасуванні дарування річ повертається дарувальнику у вигляді, як вона існує на момент скасування. Отримані доходи особи, що обдаровуються, плоди від речі залишаються у нього. Але якщо річ була відчужена третій особі, її повернення неможливе. Однак, якщо вина обдаровуваного у відчуженні чи знищенні речі з метою уникнути її повернення буде доведена, то можливий позов через заподіяння шкоди.

Скасування дарування з ініціативи дарувальника можливе у таких випадках:

• якщо обдарований вчинив замах на життя дарувальника чи членів його сім'ї або близьких родичів, або навмисне завдав дарувальнику тілесних ушкоджень;
• якщо поводження обдаровуваного з подарованою річчю, що становить для дарувальника велику немайнову цінність, створює загрозу її безповоротної втрати, дарувальник має право вимагати скасування дарування через суд;
• якщо в договорі дарування закріплено право дарувальника скасувати дарування, якщо він переживе обдаровуваного;
• якщо після укладання договору дарування у майбутньому, майновий чи сімейний стан чи стан здоров'я дарувальника змінилися настільки, що виконання договору призведе до істотного зниження рівня його життя.

Якщо річ повернена дарувальнику за взаємною згодою, таку угоду слід розглядати як новий договір дарування.

У юридичній практиці трапляються випадки, коли виходило заперечувати та анулювати дарування нерухомості.

У ряді випадків вдається оскаржити дарування будинку чи квартири, якщо договір було укладено неправильно або з порушенням чинних норм законодавства.

Буває, що родичі дарувальника намагаються переконати суд у тому, що той не розумів, що робить, передаючи дар квартиру чи будинок.

Однак якщо угоду дарування складений правильно або нотаріально посвідчений, це зробити вкрай складно.

Дуже часто може йти мова про ВДАВАНИЙ ПРАВОЧИН.

Оскаржити договір дарування можна тільки в суді.

Це може зробити як дарувальник, так і його родичі, а також особи, зацікавлені в предметі дарування.

Верховний Суд РФ опублікував ухвалу від 20 червня у справі № 18-КГ23-32-К4, в якій розглянув суперечку про визнання договору дарування, укладеного між близькими родичами, удаваним правочином.

Перша інстанція відмовила в задоволенні позову, виходячи з того, що при укладенні договору, що оспорюється, волевиявлення сторін було спрямоване на вчинення саме дарування, при цьому договір дарування виконаний сторонами і не містить зустрічного зобов'язання обдарованої Олени Бєлікової. Доказів того, що справжня воля всіх сторін правочину була спрямована не на виникнення правових наслідків, що випливають із укладеної правочину, не представлено. Водночас апеляційна інстанція зазначене рішення скасувала та задовольнила позов, визнавши договір дарування недійсним. Апеляція дійшла висновку, що дарування коштів між відповідачами, які є близькими родичами, було спрямовано виключно виведення грошової суми із спільно нажитого майна подружжя, тобто. скоєно з пороком волі, і є незначною угодою через удаваність. Касаційний суд погодився із цим.

Далі позивачка звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, який, розглянувши справу, нагадав, що відповідно до п. 1 ст. 572 ЦК РФ за договором дарування дарувальник безоплатно передає або зобов'язується передати обдаровуваному річ у власність або майнове право (вимогу) до себе або до третьої особи або звільняє або зобов'язується звільнити її від майнового обов'язку перед собою або перед третьою особою. За наявності зустрічної передачі речі чи права чи зустрічного зобов'язання договір не визнається даруванням. До такого договору застосовуються правила удаваної угоди, передбачені п. 2 ст. 170 ЦК.

Звертаючись до п. 87 Постанови Пленуму ВС РФ від 23 червня 2015 р. № 25, Суд зазначив, що удавна угода, тобто. угода, яка скоєно з метою приховати іншу угоду, зокрема угоду інших умовах, з іншим суб'єктним складом, нікчемна. При цьому він підкреслив, що наміри одного учасника здійснити удаваний правочин для застосування зазначеної норми недостатньо. У предмет доведення у справах про визнання недійсними удаваних угод входить встановлення дійсної волі сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату, який вони мали на увазі під час укладання договору.

Судова колегія вказала, що в порушення наведених вище норм права та роз'яснень Пленуму щодо їх застосування суд апеляційної інстанції, формально пославшись на іншу мету оспорюваного договору, не встановив, на укладання якої угоди, що приховується (вдається), з усіма її істотними умовами була спрямована дійсна воля сторін договору дарування. При цьому ВС звернув увагу, що наявність родинних зв'язків між дарувальником та обдаровуваною сама по собі не свідчить про несумлінність сторін угоди та її удаваність.

Крім того, у визначенні зазначається, що законом щодо удаваних угод передбачені наслідки у вигляді застосування до угоди, яку сторони дійсно мали на увазі, що належать до неї правил з урахуванням істоти та змісту такої угоди, що вдається. Проте апеляційний суд, не визначивши угоди, що вдається, такі наслідки не застосував, а касаційний суд не виправив дані помилки. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що допущені судами порушення є суттєвими, а тому скасував оскаржувані судові ухвали, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Адвокат коментуючи такий акт Верховного Суду зауважив, що хоча договори дарування, як і інші правочини, часто оспорюються, суди рідко визнають їх недійсними за вимогами третіх осіб у зв'язку з удаваністю. "Зазвичай такі судові акти зустрічаються у справах про банкрутство при підтвердженні спрямованості дій сторін на виведення ліквідного майна боржника (Ухвала ВС РФ від 28 жовтня 2021 р. № 304-ЕС21-9960)", - пояснив він.

На думку адвоката, ВС на законних підставах направив справу на новий розгляд, оскільки нижчі суди справді не встановили наявність правових підстав для застосування норми п. 2 ст. 170 ЦК РФ. Позивач не довів, що дарувальник та обдарована насправді здійснили іншу, відплатну угоду. Він наголосив, що всупереч доводам позивача вказівка в договорі на передачу подарованих коштів покупцю квартири, а також незнання позивача про те, що отримані його дружиною кошти були передані їй у дарунок, що не скасовує дійсності та реальності угоди, безоплатного характеру договору.

Експерт зазначив, що виходячи із судового акту першої інстанції дарувальник неодноразово особисто вказувала, що вона подарувала кошти своїй сестрі добровільно, жодних претензій до неї щодо витрачання грошей не має. «Зрозуміло, лише факт близької спорідненості дарувальника та обдаровуваного не свідчить про їхню несумлінність. Навпаки, договори дарування, як правило, укладаються між близькими родичами, що не суперечить звичайному цивільному обороту та не виглядає нелогічним чи підозрілим», – прокоментував експерт.

Ключове питання, яке ставить ВС РФ у своєму визначенні, полягає в тому, який склад недійсності і які правові наслідки застосовні до оспорюваного договору дарування. Вона пояснила, що склад удаваності (п. 2 ст. 170 ЦК РФ) передбачає досить специфічний предмет доведення та правові наслідки, не характерні для інших складів.

«Так, якщо за іншими складами щодо судового дослідження та тягаря доведення входять лише самі ознаки недійсності, то для удаваного правочину суд має на додаток з'ясувати, який конкретно договірний тип був “прихований” сторонами, – уточнив експерт. – Більше того, як наслідки суд зобов'язаний застосувати не загальний підхід ст. 167 ГК РФ (“реституція”), а правила про угоду, яку сторони справді мали на увазі. Зокрема, суд може дійти висновку, що угода, що приховується (вдається), суперечить закону або містить іншу ваду, яка тягне її недійсність вже з іншої підстави. Однак суд може також дійти і до протилежного висновку, що угода, що прикривається, абсолютно законна».

Інших підстав ніж вдаваний правочин - особисто я не бачу. Одразу скажу - Ваші шанси оскаржити угоду - мінімальні.

Щасти Вам!

Юрист Ярослав Турчин (м. Гамбург, Німеччина)

Доброго дня.Розірвання договору дарування житла в Росії — це складний юридичний процес, який потребує дотримання певних процедур і наявності підстав, передбачених законодавством. Оскільки договір дарування є безоплатною угодою, законодавство Росії передбачає обмежений перелік підстав для його розірвання. Нижче наведено детальний опис процесу:

Розірвати договір дарування можна через суд лише за певних обставин, таких як:

• Невиконання умов договору дарування, якщо такі були прописані (наприклад, обов'язок догляду за дарувальником або утримання майна).
• Неналежне поводження з майном, що ставить під загрозу його збереження.
• Серйозний збиток майну дарувальника, який стався через дії обдарованої особи.
• Різке погіршення життєвих обставин дарувальника, якщо це унеможливлює виконання умов дарування (наприклад, економічна скрута, хвороба тощо).

1. Юридична консультація: Рекомендується звернутися до адвоката або нотаріуса в Росії для аналізу вашого конкретного випадку та підготовки документів.
2. Підготовка позову: Для розірвання договору дарування потрібно підготувати позовну заяву до суду, в якій детально обґрунтувати підстави.
3. Документи, що додаються до позову:
   • Копія договору дарування.
   • Документи, що підтверджують право власності на майно.
   • Письмові докази наявності підстав для розірвання (наприклад, акти огляду стану майна, свідчення свідків, квитанції тощо).
4. Подача позову: Позов подається до суду за місцем знаходження нерухомості.

Якщо дарувальник фізично не може бути присутнім (наприклад, через стан здоров'я), можна:

• Оформити довіреність на представника: Довіреність потрібно засвідчити нотаріально. Важливо, щоб довіреність була дійсна на території Росії.
• Надіслати документи поштою: Якщо дарувальник перебуває за кордоном, документи можна переслати до Росії за допомогою міжнародної пошти.

Якщо суд ухвалить рішення про розірвання договору:

• Право власності на майно повернеться дарувальнику.
• Дарувальник зможе відновити комунальні договори та сплачувати податки.

Якщо обдарована особа відмовляється виїжджати з будинку після розірвання договору:

• Можна подати окремий позов до суду про виселення цієї особи.
• Важливо, щоб у рішеннях суду було чітко зазначено, хто має право користування майном.