Уникнення подвійного оподаткування

Вітаю Вас!

Чи маєте Ви штамп у закордонному паспорті про виїзд на постійне місце проживання в Іспанії?

Якщо ж Ви маєте зареєстроване місце проживання в Україні, то зі сторони податкової служби України Ви вважаєтесь резидентом України.

Згідно пункту 33 частини 1 статті 4 Митного кодексу України нерезиденти:

фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України;

Згідно пункту 14.1.122 Податкового кодексу України нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень цього Кодексу;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно пункту 14.1.213 Податкового кодексу України резиденти - це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Якщо Ви маєте зареєстроване місце проживання в Україні, то являєтесь резидентом України, отже Ваші доходи, які Ви отримаєте в Іспанії, вважатимуться іноземним доходом в Україні. Ви повинні кожен рік подавати річну декларацію та сплачувати податки з них. Щоб уникнути подвійного оподаткування - Вам разом із декларацією потрібно подавати відомості про те, що Ви вже сплатили податки в Іспанії.

Почну з того, що декларувати доходи в тому числі іноземного походження мають лише податкові резиденти України (п. 13.3. Податкового кодексу): доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

П. 13.4. ПКУ: Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Такі суми податків мають зараховуватися під час розрахунків податків ( тобто, одразу з поданням податкової деклараці).

Тобто, сплачені податки в Іспанії на доходи від заробітної плати, Ви маєте право зарахувати під час розрахунку зобов'язань (доходів іноземного походження) в податкових органах України, тобто зменшити суму річного оподаткованого доходу.

За дохід іноземного походження за 2024 податковий рік Ви повинні будете прозвітувати до 01 травня 2025 р. Сам розрахунок податкових зобов'язань з урахуванням сплачених податків та зборів в Іспанії, та з документом про сплату податків в Іспанії Ви маєте одразу надавати при поданні податкової декларації про майновий стан.

Декларацію можна було подати через електронний кабінет платника податків, див. за посиланням: Електронний кабінет платника (tax.gov.ua) за допомогою КЕП ( електронного підпису).

За дохід отриманий за кордоном Ви повинні сплачувати податки 18% ПДФО та 1,5 % військовий збір.

Проте, якщо Ви вже сплатили податки в Іспанії, то потрібно повідомити про це українську податкову.

Згідно до п. 13.5 ПКУ: Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Згідно до абз. 2 п. 170.11.2. ПКУ: У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Якщо Ви не можете самостійно зробити таку довідку, то Ви можете звернутися за допомогою до юристів в Іспанії, вони Вам цю довідку допоможуть отримати.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

1.

В українському податковому законодавстві поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента визначено пп. 14.1.213 ПКУ.

При цьому нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ПКУ).

Разом з тим відповідно до п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, перебування за межами території України та отримання тимчасового захисту в цих країнах НЕ є єдиною підставою для визначення такої особи нерезидентом або резидентом України.

Відповідно до пп. 14.1.213 ПКУ перебування в інших країнах світу понад 183 дні не є достатньою підставою для визначення резидентського статусу, оскільки, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні (абзац п’ятий пп. 14.1.213 ПКУ).

Крім того, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України в порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Громадяни України, які знаходяться в інших країнах понад 183 дні, можуть одночасно мати статус податкового резидента України та країни перебування, що підтвердила ДПС.

Українці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах світу та перебувають в цих країнах понад 183 дні, при дотриманні умов, визначених пп. 14.1.213 ПКУ, залишаються резидентами України.

Разом з тим локальне податкове законодавство іншої країни може визнати українців резидентами країни перебування.

Міжнародні двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування передбачають правила розподілу прав оподаткування певних видів доходів між країною – резиденцією платника податків та країною перебування.

Якщо обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством, а сама особа вважає, що це не відповідає положенням міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни, яка буде вирішуватись за процедурою взаємного узгодження.

Відповідно до міжнародного договору буде проведено відповідний тест (на визначення центру життєвих інтересів), за підсумками якого компетентні органи двох країн повинні прийняти рішення, податковим резидентом якої з двох країн буде вважатися зазначена особа.

При цьому кожен окремий випадок буде розглядатися компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

2.

ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ ДВОХ КРАЇН.

ПРОСТІШЕ - ДОХОДИ В УКРАЇНІ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ, ДОХОДИ В ІСПАНІЇ, ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ ІСПАНІЇ .

Кожна країна виборює своє право на утримання податків з осіб, що в ній проживають незалежно від їх громадянства. Для цього застосовується термін “податковий резидентський статус”. Громадянство особи і його резидентський статус для цілей оподаткування не тотожні поняття. Так, особа може бути громадянином України, а податки сплачувати в іншій державі - в країні проживання.

Тому, аби попередити подвійне оподаткування необхідно визначити резидентський статус фізособи.

Фізична особа має сплачувати податки в Україні, якщо підпадає хоча б під один із критеріїв ( згідно пп.14.1.213.

наявність тісних особистих чи економічних зв'язків (центр життєвих інтересів) в Україні;

- перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;

- місце постійного проживання в Україні членів сім'ї;

- місце реєстрації фізособи, як суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

Отже, невідповідність цим критеріям дозволяє змінити податковий резидентський статус та розглянути іншу країну як місце сплати податків.

ПІСЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН, ВИ ЗАЛИШИТИСЬ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ЯКЩО БУДЕТЕ ПРАЦЮВАТИ НА УКРАЇНСЬКУ КОМПАНІЮ АБО Є ЗАСНОВНИКОМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.

Громадянин України, який виїхав за кордон, але продовжує працювати на українського роботодавця віддалено або є засновником юридичної особи, може вважатися податковим резидентом України та іншої держави (такі випадки врегульовуються нормами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування).

Український роботодавець, як податковий агент, сплачує податок за такого працівника в Україні. Те саме стосується й виплати девідентів в Україні. Разом з тим, Податкова країни перебування може визначити різницю податків на доходи фізичних осіб, обов'язкову для сплати в країні перебування.

Доброго дня, Максиме!

За відповідною довідкою Вам потрібно звертатись не до Української податкової, а до податкової в Іспанії.

Згідно з пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

На сьогодні, між Україною та іншими державами діють 74 міжнародні двосторонні конвенції (угоди) про уникнення подвійного оподаткування, три з яких були вчинені Урядом СРСР та продовжують застосовуватися відповідно до ст. 7 Закону України «Про правонаступництво України» до дня набрання чинності нових договорів, укладених Україною. Так, договори СРСР діють у відносинах України з Іспанією, Малайзією та Японією.

Згідно з українським законодавством резиденти України зобов’язані сплачувати податки з усіх своїх доходів, отриманих як в Україні, так і за кордоном. Україна та Іспанія мають Угоду про уникнення подвійного оподаткування, яка визначає, в якій країні Ви повинні сплачувати податки з певних видів доходів. Ви можете вважатися податковим резидентом обох країн, якщо перебуваєте в Україні та Іспанії більше 183 днів протягом календарного року. В Іспанії всі фізичні особи, які отримують доходи та перебувають у країні більше 183 днів, зобов’язані подавати декларацію про доходи.

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нерезидент - це фізична особа, яка не є резидентом України.

Статус резидента в Україні визначається відповідно до положень пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 213 Кодексу).

Згідно статті 13 ПКУ, яка регулює питання щодо усунення подвійного оподаткування.

13.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

13.2. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

13.3. Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

13.4. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

13.5. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Конвенция между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Испании об избежании двойного налогообложения доходов и имущества:

Статья 12 Доходы физических лиц.

1. Жалованье, заработная плата и подобные вознаграждения, получаемые лицом с постоянным местожительством в одном Договаривающемся Государстве за работу по найму, могут облагаться налогом только в этом Государстве, если только работа по найму не осуществляется в другом Договаривающемся Государстве. Если работа по найму осуществляется таким образом, получаемые в этой связи вознаграждения могут облагаться налогом в этом другом Государстве.

Однако, вознаграждения, получаемые лицом с постоянным местожительством в одном Договаривающемся Государстве за работу по найму, осуществляемую в другом Договаривающемся Государстве, могут облагаться налогом только в первом Государстве, если:

а) получатель не находится в другом Государстве в течение одного или нескольких периодов, превышающих в общей сложности 183 дня в рассматриваемом налоговом году, и

b) вознаграждения выплачиваются нанимателем или от имени нанимателя, который не является лицом с постоянным местопребыванием в другом Государстве, и

с) расходы по выплате вознаграждений не несет постоянное представительство, которое наниматель имеет в другом Государстве.

Статья 16. Устранение двойного налогообложения.

Если лицо с постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве получает доходы или владеет видами имущества, которые в соответствии с положениями настоящей Конвенции могут облагаться налогами в другом Договаривающемся Государстве, то первое Договаривающееся Государство будет устранять двойное налогообложение согласно своему законодательству.

З повагою, адвокат Айвазян.

Як українська податкова може дізнатись про мої доходи закордоном, якщо в Іспанії я є податковим резидентом?

Як українська податкова може дізнатись про мої доходи закордоном, якщо в Іспанії я є податковим резидентом?

---

Україна приєдналась до CRS.

28 квітня набрав чинності Закон № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-IX#Text

"39-3.2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS);

3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39-3.1.3 пункту 39-3.1 цієї статті."

Із впровадженням автоматичного обміну українські податкові органи отримуватимуть аналогічну детальну фінансову інформацію щодо рахунків українців. відкритих в іноземних фінансових установах, зокрема про українських бенефіціарів (контролерів) іноземних компаній та їхні рахунки.

Громадяни України, які залишили Україну (в тому числі у зв’язку з повномасштабною війною), також повинні повідомляти свої банки (як в Україні, так і за її межами) про зміну свого особистого резидентського статусу.

CRS вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (англ. Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information), скорочено – Багатостороння угода MCAA CRS. Ця угода передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам CRS.

Відповідно до CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

Відомості, які передаються у межах автоматичного обміну інформацією, включають ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, яка є власником рахунку, номер рахунку, інформацію про залишок або вартість рахунку на кінець звітного року або на дату закриття рахунку, інформацію про суми доходів (проценти, дивіденди, доходи від продажу фінансових активів тощо) та інші надходження на рахунок.Автоматичному обміну інформацією підлягають усі рахунки незалежно від розміру залишку або вартості рахунку, окрім рахунків, які не є підзвітними рахунками. До рахунків, які не є підзвітними рахунками, належать накопичувальні та пенсійні рахунки, рахунки з пільговим оподаткуванням, строкові договори страхування життя (за певних умов) та деякі інші рахунки, які не використовуються для отримання прибутку або мають низький ризик уникнення оподаткування.

Запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки покладає на банки та інші підзвітні фінансові установи обов’язок застосовувати заходи належної комплексної перевірки для виявлення підзвітних рахунків, що підлягають автоматичному обміну інформацією. В межах належної перевірки банки мають право вимагати від власника рахунку надати стосовно себе або контролюючої особи (у випадку організації) документ самостійної оцінки. Документ самостійної оцінки містить ідентифікаційні дані власника рахунку, інформацію про місце проживання, поштову адресу і податкову резидентність фізичної особи, а також відомості про тип організації згідно із загальним стандартом звітності CRS, якщо власником рахунку є організація. Фінансова установа може вимагати додаткові документи та інформацію, необхідні для належної перевірки.Власник рахунку зобов’язаний надавати документи та інформацію, про які запитує фінансова установа, а також повідомляти фінансову установу протягом 30 календарних днів про зміну статусу податкового резидентства та/або статусу контролюючої особи. Якщо власник рахунку не надає документи та інформацію на запит фінансової установи або не повідомляє про зміну статусу податкового резидентства, фінансова установа має право відмовити у встановленні ділових відносин, у наданні фінансових чи інших послуг, або навіть розірвати договірні відносин з власником рахунку.