Повістка з іншою літерою

Доброго дня, Олександре!

На жаль, Ви не можете не з'являтись за даною повісткою до ТЦК без поважної причини.

Незважаючи на те, що в останній допущена помилка у Вашому прізвищі, оскаржити саму повістку, як незакону, Вам не вдасться.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду нагадав, що повістка не може бути оскаржена до суду, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону.

При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного ТЦК установлений не повісткою, а законом №2232-XII. На це Верховний Суд вказав у постанові від 23 жовтня 2024 року по справі №380/2838/24.

Щодо поважних причин неявки до ТЦК:

Відповідно до Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

23. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

24. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів".

Отже, як бачите, навіть за умови лікарняного або знаходження на стаціонарному лікуванні, Ви все одно повинні з'явитись до ТЦК за повісткою упродовж тижня після закриття лікарняного або виписки із лікарні.

Тож, якщо Ви не маєте права на відстрочку, не збираєтесь з'являтись до ТЦК та сплачувати штраф мінімум у 17000 грн., то єдиний вихід у Вашій ситуації - це оскарження постанови керівника ТЦК про притягнення Вас до адмінистративної відповідальності.

Постанову повинні розглянути у Вашій присутності або ж ТЦК необхідно Вас повідомити про час, дату та місце розгляду справи.

30 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 482/9/17, адміністративне провадження №К/9901/38702/18 (ЄДРСРУ № 87268086) та справі №308/12552/16-а, адміністративне провадження №К/9901/32526/18 (ЄДРСРУ № 87268082) досліджував принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Верховний суд вказує, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Щодо загальної інформації з приводу оскарження постанови:

1. Стаття 268 КУпАП. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

«Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279 - 1-279 - 8 цього Кодексу.

Стаття 283 КУпАП. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення.

«Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення».

Строк для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності становить 10 днів з дня її винесення. У разі пропуску цього строку з поважних причин, останній можна поновити.

Стаття 38 КУпАП. Строки накладення адміністративного стягнення.

«Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210 - 1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення».

Відповідно примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то таку особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

Більшість постанов оскаржуються у суді через порушення процедури притягнення до відповідальності, відсутність доказів вчинення правопорушення, неналежне повідомлення про розгляд справи тощо. Є багато нюансів за які можна «зачіпитися» й станом на зараз багато рішень судів на користь військовозобов’язаних, а не ТЦК.

З повагою, адвокат Айвазян.