Оскарження рішення по статті

Доброго дня, Микита!

Можливо є якісь нюанси справи, які Вами не повідомлені у питанні, наприклад, якісь екстемальні обставини за яких Ви повинні були пересуватись без прав? Якщо є, то бажано було б про це дізнатись.

У випадку з ч. 3 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, щодо якої діє тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) та ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне вчинення порушень ст. 126 протягом одного року) складається протокол про адміністративне правопорушення. Протокол, як у випадку з постановою по ч. 4 ст. 126 КупАП, оскаржити неможливо, оскільки протокол не є рішенням суб’єкта владних повноважень, а є лише документом, в якому сформульоване обвинувачення.

Рішення про винуватість чи невинуватість особи по ч. 3 ст. 126 КУпАП та ч. 4 ст. 126 КупАП приймає суд за результатами вивчення протоколу та долучених доказів до нього.

Порядок введення комендантської години встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану».

Комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ «Українська залізниця», відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад.

Накази військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) про запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування доводяться до відома підприємств, установ, організацій та населення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та через засоби масової інформації.

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів:

• Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв;
• адвокатам, призначеним регіональними/міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги для надання безоплатної вторинної правничої допомоги затриманим у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, особам, час прибуття до яких припадає на визначений період доби, зокрема на власних транспортних засобах

Під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування продовжують виконувати свої завдання Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС.

Проте, факт того, що військовослужбовцям дозволено пересуватись на авто під час коменданської години, не звільняє його від обов'язку мати при собі посвідчення водія.

Відповідно до статті 126 КУпАП:

"1. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред’явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -

тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

4. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого".

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВАМ ПОТРІБЕН ЗАХИСТ, А НЕ ОСКАРЖЕННЯ.

Переваги оскарження постанови за ч. 4 ст. 126 КупАП та здійснення захисту у справах за ч. 3. та 5 ст. 126 КупАП є очевидні. Захистити свої права по статті 126 КупАП самостійно досить важко, а інколи практично неможливо. Особа, яка намагається захистити себе за ст. 126 КУпАП самостійно, як правило робить безліч неправильних дій, або ж не вчиняє тих процесуальних дій, які необхідно вчинити. Захищати інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП має право тільки адвокат. Саме тому, для прийняття правильних рішень, рекомендую відразу заручитися допомогою адвоката по ст. 126 КУпАП. Адвокат по ст. 126 КУпАП надасть рекомендації щодо поведінки клієнта, виробить позицію захисту, здійснить професійний захист у суді.

ТЕ ЩО ВИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ПРАКТИЧНО НІЯКОЇ РОЛІ НЕ ГРАЄ, ЗА ВИКЛЮЧЕННЯМ, МАБУТЬ, ЩО ВИ ВИКОНІВАЛИ БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ АБО БУЛА ЯКАСЬ ЕКСТРЕНА СИТУАЦІЯ.

Повторне вчинення порушення протягом одного року, особою, яка вже вчинила одне з порушень передбачених статтею 126 (ч. 5 ст. 126 КУпАП).

ч. 5 ст. 126 КУпАП застосовується, якщо особа протягом року вдруге поспіль вчинила одне з таких порушень:– Керування транспортним засобом особою, яка не отримувала водійське посвідчення або передача керування такій особі;– Керування транспортним засобом за наявності тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами;– Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

За вчинення порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП до особи, яка передала керування, застосовується штраф у розмірі 40800 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років.

При цьому згідно санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП суд вправі застосувати оплатне вилучення транспортного засобу на користь держави. Про суму вартості автомобіля, в яку можуть оцінити автомобіль, можна лише здогадуватися. З впевненістю можна сказати, що сума оцінки авто буде далекою від реальності.За порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП поліцейським складається протокол про адміністративне правопорушення, який передається на розгляд суду. Остаточне рішення щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП приймає суд.

У випадку з ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне вчинення порушень ст. 126 протягом одного року) складається протокол про адміністративне правопорушення. Протокол, як у випадку з постановою по ч. 4 ст. 126 КупАП, оскаржити неможливо, оскільки протокол не є рішенням суб’єкта владних повноважень, а є лише документом, в якому сформульоване обвинувачення.

Судова практика у справах щодо оскарження постанов за ст. 126 КУпАП є достатньо сформованою. В більшості випадків, за наявності обставин, які на переконання адвоката по ст. 126 КУпАП, мають суттєве значення для вирішення справи на користь клієнта, судді приймають позитивні рішення. Досить часто у справах не доведено вину особу, що є невід’ємним елементом складу адміністративного правопорушення, або ж не зібрано відповідні докази.

Також часто трапляються суттєві помилки в оформленні документів поліцейськими, що унеможливлює використання тих чи інших доказів як допустимих у справі. Ще однією поширеною підставою для скасування постанови є порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.Безумовно це трактується на користь клієнта і має наслідком скасування постанови по ст. 126 КУпАП. Вказані помилки також є підставою для закриття судами проваджень у справах про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, щодо якої діє тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) та ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне вчинення порушень передбачених частинами другою, третьою, четвертою ст. 126 протягом одного року).

Доброго дня!

Потрібно розібратись в обставинах справи, якщо Вас законно зупинили, але Ви не мали право керувати ТЗ, то на Вас чекає штраф з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Проте, якщо Ви доведете, що діяли в стані крайньої необхідності, то Вас не можуть притягнути до адміністративної відповідальності.

Також потрібно знати чи правильно був складений протокол.

Стаття 126 КУпАП

Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред’явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно статті 17 КУпАП Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно статті 18 КУпАП Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

ДОБРОГО ДНЯ, МИКИТО! Ви впевнені зі статтею? ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 - 4 ст. 126, тобто керування ТЗ якщо взагалі ніколи не отримувалось водійське; особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування на строк від 3 до 6 місяців, керування особою - позбавленою права керування ТЗ (як правило по ст. 130 КУпАП)

1) Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або ж не пред’явила посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс страхування (ч. 1 ст. 126 КУпАП).За вчинення порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлено штраф у розмірі 425 грн.За порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП поліцейським складається постанова.

2) Керування транспортним засобом особою, яка не отримувала водійське посвідчення і взагалі не має права керування (ч. 2 ст. 126 КУпАП).За вчинення порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП для особи, яка керую без прав передбачено штраф у розмірі 3400 грн.За порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП поліцейським складається постанова.

3) Керування транспортним засобом особою, щодо якої діє тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП).За вчинення порушення ч. 3 ст. 126 КУпАП до особи, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у керуванні, застосовується позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців. Тимчасове обмеження у праві керування не слід плутати з позбавленням права керування, адже це зовсім різні речі. Тимчасове обмеження у праві керування застосовується як тимчасовий захід впливу для обмеження прав особи і за своєю правовою природою не є покаранням. Найбільш типовим прикладом є обмеження у праві керування у зв’язку з наявністю заборгованості по сплаті аліментів.

За порушення ч. 3 ст. 126 КУпАП поліцейським складається протокол про адміністративне правопорушення, який передається на розгляд суду. Остаточне рішення щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП приймає суд.

4) Керування транспортним засобом особою, яку було позбавлено права керування (ч. 4 ст. 126 КУпАП).Суб’єктом правопорушення є особа, щодо якої судом було прийнято рішення про накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування. Здебільшого це особи, яких було визнано винними по ст. 124, ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування на певний строк.За вчинення порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП до особи, яка керувала транспортним засобом, будучи позбавленою права керування, застосовується штраф у розмірі 20400 грн.За порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП поліцейським складається постанова. Її треба оскаржувати в суді.

5) Повторне вчинення порушення протягом одного року, особою, яка вже вчинила одне з поршень передбачених цією статтею (ч. 5 ст. 126 КУпАП).ч. 5 ст. 126 КУпАП застосовується, якщо особа протягом року вдруге поспіль вчинила одне з таких порушень:– Керування транспортним засобом особою, яка не отримувала водійське посвідчення або передача керування такій особі;– Керування транспортним засобом за наявності тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами;– Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

За вчинення порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП до особи, яка передала керування, застосовується штраф у розмірі 40800 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років.

При цьому згідно санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП суд вправі застосувати оплатне вилучення транспортного засобу на користь держави. Про суму вартості автомобіля, в яку можуть оцінити автомобіль, можна лише здогадуватися. З впевненістю можна сказати, що сума оцінки авто буде далекою від реальності.

За порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП поліцейським складається протокол про адміністративне правопорушення, який передається на розгляд суду. Остаточне рішення щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП приймає суд.

Бажано розуміти які докази порушення є та які обставини справи, бо одразу гарантувати нічого жоден юрист не може. А тим більше за ст. 130, 126 КУпАП.

Судді щиро кажучи не дуже йдуть проти поліції по ст. 126, 130 КУпАП, якщо немає очевидних і 100 % доказів порушення прав людини поліцейськими та фальсифікації докумзів по справі. Все залежить від суду та конкретного судді і його бачення законності в державі.

Не так давно захищав у Орджонікідзевському районному суді м. Харкова по ч. 1 ст. 130 КУпАП інтереси клієнта - громадянина України, якого безпідставно звинуватили у тому, що він начебто перебував у стані наркотичного сп"яніння, ще й обманом змусили підписати "Згоден" у протоколі, попередньо погрожуючи знайти в машині зброю, боєприпаси, наркотики тощо... Звісно ж цей епізод був видалений поліцією під час подання відеозапису з боді-камери до суду.

Щиро кажучи до останнього не вірив, що суд прийме рішення на користь клієнта, бо хоч порушення і очевидні, але як правило це суддів не зупиняло ніколи.

Однак, суд виніс рішення на нашу користь. Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 січня 2025 року. https://reyestr.court.gov.ua/Review/124421488

Після таких рішень повертається віра в правосуддя в країні.

Рішення про винуватість чи невинуватість особи по ч. 3 ст. 126 КУпАП та ч. 4 ст. 126 КупАП приймає суд за результатами вивчення протоколу та долучених доказів до нього . У цих справах варто відразу залучитися допомогою захисника - юриста, який допоможе зібрати та проаналізувати докази, розробить лінію захисту, складе процесуальні документи (заперечення, клопотання) та зможе професійно представити інтереси в суді.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України (254к/96-ВР) обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема: єдністю судової практики. Єдність судової практики у аналогічних справах є одним із чинників утвердження гарантованих Конституцією України принципів верховенства права, правової визначеності, законності та справедливості.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. cт. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних 11 принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Зупинка водія поліцією «просто так» не є законною, тому всі подальші вимоги поліції до водія, зокрема й проходження огляду на стан сп’яніння, водій виконувати не зобов’язаний. Такі висновки роблять судді судів загальної юрисдикції по всій Україні при розгляді справ про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП України із посиланням на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року по справі 718/1824/22, що узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові КАС ВС від 15.03.2019 року по справі № 686/11314/17.

Аналогічні висновки містять сотні судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень України, що утверджує єдність судової практики у даному питанні

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При визначенні доказів неналежними та недопустимими, оскільки у КУпАП відсутні відповідні положення, виходимо із положень статті принципів аналогії закону, тобто норм глави 4 КПК України.

Оскільки Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що притягнення до адміністративної відповідальності найбільш близька за своїми принципами до кримінального процесу, то виходимо саме з тлумачення наданого кримінальним правом та процесом.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення з дотриманням вимог інших спеціальних актів законодавства.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Оскільки безпідставна зупинка – є істотним порушенням конституційних та законодавчих гарантій, зокрема ст. ст. 1, 3, 8, 19, 21, 24, 29, 33, 42, 43, 57, 59, 63 Конституції України, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», то протокол та додані до нього матеріали не можуть розглядатися як належні та допустимі докази вини особи, що притягається до адмін.відповідальності.

Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію») .

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» один із превентивних заходів що може застосовувати працівник поліції – це застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Особливості використання портативних та автомобільних відеореєстраторів працівниками поліції визначається Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026 (далі – Інструкція МВС № 1026).

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІІ Інструкція МВС № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов’язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов’язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов’язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Пункт 5 розділу II Інструкції НПУ № 1026 вказає: «Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».

Порядок оформлення матеріалів за ст. 126 КУпАП працівниками патрульної поліції визначено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395 (в редакції від 27.01.2025 р.), далі – Інструкція МВС № 1395).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, Конституційний Суд України відзначає, що кожній особі, зокрема свідку під час допиту в органах дізнання чи досудового слідства та особам при наданні пояснень у державних органах, має бути забезпечена реальна можливість отримувати правову допомогу для захисту від можливого порушення права не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, 20 які можуть бути використані у кримінальному процесі для доведення обвинувачення зазначених осіб (речення друге абзацу 2 пункту 4 мотивувальної частини).

Системний аналіз статті 59 Конституції України, Закону України „Про адвокатуру“ дає підстави для висновку, що положення частини другої цієї статті „для ... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура“ є однією з конституційних гарантій, яка надає свідку під час допиту в органах дізнання, досудового слідства чи особі у разі дачі пояснень в державних органах право вільно отримувати правову допомогу адвоката. У такий спосіб держава бере на себе обов’язок забезпечувати можливість надання кваліфікованої правової допомоги особам у правовідносинах з державними органами. Зазначене не виключає і права на отримання особою такої допомоги від інших суб’єктів, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень (абзац третій пункту 5 мотивувальної частини).

Положення частини першої статті 59 Конституції України „кожен має право на правову допомогу“ треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує (пункт 1 резолютивної частини).

Відповідно до правової позиції, висловленої Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові Верховного Суду від 18.02.2020 р. по справі № 524/9827/16-а, ненадання інспектором можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 15.05.2019 р. по справі № 537/2088/17 (провадження К/9901/29523/18), сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Відповідно до статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують іобтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

В силу приписів статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення – це сукупність ознак єдності його об'єктивних і суб'єктивних характеристик, які є необхідними для визначення діяння правопорушенням. Ці ознаки мають назву об'єкт проступку, об'єктивна сторона проступку, суб'єкт проступку, суб'єктивна сторона.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі статтею 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Більш детально можна сказати лише маючи на руках матеріали справи.

В будь-якому разі у Вас є час і можливість ознайомитись з відеозаписом в суді. І вже після цього, маючи інформацію про докази поліції - сформувати свою позицію.

Стаття відверто дуже жорстка... Навіть жорсткіша за 130 КУпАП.

Тому треба розуміти підстави порушення закону з Вашого боку. Можливо є поважні прикини, які можа підкріпити не лише словами, а й доказами.

Не є достатньою підставою для непризначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та обставина, що місто, в якому мешкає засуджений, перебуває під щоденними обстрілами, і це може вимагати вжиття ним заходів для збереження життя та здоров’я родини шляхом евакуації на транспортному засобі, а відсутність у нього вищевказаного права позбавляє його такої можливості.

У разі погіршення безпекової ситуації в місті, що вимагатиме від засудженого вжиття заходів для евакуації його родини, останній не буде позбавлений можливості керувати транспортним засобом навіть без наявності в нього посвідчення водія, оскільки такі його дії вчинятимуться у стані крайньої необхідності. А це, відповідно до вимог ст. 39 КК України щодо крайньої необхідності, не є кримінально караним діянням.

Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду, який розглянув кримінальне провадження щодо порушення правил безпеки дорожнього руху водієм (ч. 2 ст. 286 КК України).

Постанова ККС ВС від 7 листопада 2023 року у справі № 336/5442/19 (провадження № 51-4391км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/114835163.

Тобто, якщо Ви управляли транспортним засобом в умовах крайньої необхідності і цьому будуть докази - то можна наполягати на застосуванні аналогії до ст. 39 Кримінального кодексу України у правозастосуванні з урахуванням роз"яснень Верховного Суду.

Щасти Вам в такі нелегкі часи!

З повагою та розумінням, юрист Ярослав Турчин

Доброго дня, можна спробувати, але гарантії не має. Чи був вже суд? Чи може ваш командир виступати у ролі свідка?

Якщо не було суду, уникнути відповідальності можна шляхом застосування процесу, у зв'язку з тим, що ви несете службу. Це цілком реально.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Два місяця легко.

Так як були справи по..130 де затягували на цілий рік.у вас ситуація на багато легше.

Вітаю Вас.

Так, можна спробувати. Але чи вірно Ви зазначили частину, адже ч. 5 - це про повторюваність. Санкція дуже серйозна - накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

У будь-якому випадку, має бути суд, на якому відбуватиметься розгляд протоколу, що був складений працівниками НПУ. На даний судовий розгляд обов'язково рекомендую Вам мати захисника. Все буде залежати від деталей: підстава для зупинки транспортного засобу, наявність відеодоказів Вашого руху, треба розібратися щодо повторюваності, строки притягнення до відповідальності і так далі. Це кропіткий процес. За Вашими ПІБ я можу переглянути інформацію, на коли призначено судовий розгляд.

З повагою!

Доброго дня.

У випадку з ч. 5 ст. 126 КУпАП складається протокол про адміністративне правопорушення.

Рішення про винуватість чи невинуватість особи за ч. 5 ст. 126 КУпАП приймає суд за результатами вивчення протоколу та долучених доказів до нього .

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У Вашій справі варто залучити адвоката, який допоможе зібрати та проаналізувати докази, розробить лінію захисту, складе процесуальні документи (заперечення, клопотання) та зможе професійно представити Ваші інтереси в суді.