Задайте вопрос юристу

897 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Миграционное право, 28 февраля 2025, вопрос №127990 1300₴

Временная защита в Румынии.

19 февраля 2025 года въехал в Румынию из Молдовы по безвизу.
Планирую оформлять временную защиту, нахожусь в городе Яссы.

Есть следующие вопросы:

1. После оформления защиты в Румынии, сколько дней в полугодии я могу выезжать за пределы Румынии?
Нужно ли мне сообщать в миграционную службу, что я хочу выехать на определенный срок и указать причину?

2. Нужно ли мне подавать в заявлении на защиту договор долгосрочной аредны, или можно в гостинице пока пожить и указать адрес гостиницы? Я еще не нашел подходящую квартиру.

3. Какой налог я должен платить, если работаю удаленно с клиентом из Германии?
Зарплата около 2000 евро в месяц.

Может есть возможность платить налог 0%, если я получаю доход из-за границы?

4. Моя гражданская жена планирует приехать в Румынию через месяц и тоже подать заявление на временную защиту, 19 февраля она уже пересекала границу Румынии и выехала назад в Украину. Не будет ли проблем с подачей на защиту, так как у нее есть печать въезда и выезда?

5. Жена имеет бизнес в Украине, сейчас будет ФОП открывать, будет ли двойное налогообложение в Румынии?
Или может только оплачивать налог ФОПа 2 категории в Украине?

6. Желательно ли сейчас официально жениться, имеет ли это какой-то смысл при подаче заявления на защиту?

7. Как долго сейчас оформляется защита в городе Яссы, хотя бы примерно?

8. В течении какого срока я должен податься на защиту, если я въехал 19 февраля 2025 года?
Есть ли определенные сроки?

Спасибо за ответы, в случае необходимости обращусь за личной консультацией к юристу, который больше всего понравится.

Ответы юристов (6)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    Ви можете зареєструватися як бенефіціар тимчасового захисту в Румунії в будь-якій імміграційній структурі Генеральної інспекції з питань імміграції (Директорат/Служби/Бюро з питань імміграції або Регіональний центр з питань процедур та розміщення шукачів притулку).

    Звернутися за отриманням Тимчасового захисту в Румунії можливо до структур Генеральної інспекції з питань міграції Румунії, зокрема до Бухарестського імміграційного управління: м. Бухарест, вул. Ніколає Йорга, № 23, сектор 1, тел. +4021 232 92 56, +4021 212 80 07, e-mail: if.igi@mai.gov.ro, а також до регіональних імміграційних управлінь, реквізити яких розміщені на україномовній версії державного інтернет ресурсу www.dopomoha.ro в розділі «Правовий захист / Тимчасовий захист».

    Громадяни України з дійсним українським біометричним паспортом та громадяни інших третіх країн, які звільнені від необхідності мати візу для в’їзду до Європейського Союзу, можуть перебувати до 90 днів без візи або на період дії візи у разі її наявності, навіть якщо ви не реєструєтесь як бенефіціарний користувач тимчасового захисту. Якщо ви в’їжджаєте в Румунію з простроченими або небіометричними проїзними документами, або з документами неукраїнського зразка, ви повинні будете зареєструватися для отримання посвідки на тимчасове проживання з метою тимчасового захисту.

    Які кроки потрібно зробити, щоб зареєструватися як бенефіціар тимчасового захисту в Румунії?

    Коли ви представите себе органам влади, ви пройдете через наступні кроки:

    • ви підписуєте згоду на обробку ваших персональних даних;
    • будуть зроблені фотокопії поданих особистих документів;
    • перевіряються ваші особисті документи;
    • вас сфотографувають;
    • вас реєструють із зазначенням наступних даних: ім’я та прізвище, дата народження, національність, стать, посвідчення особи, цивільний стан, сімейний стан, родинні зв’язки, адреса в Румунії (доведена чи задекларована);
    • ви отримуєте посвідку на проживання в Румунії з персональним ідентифікаційним номером (CNP).

    Після законодавчих змін у травні 2024 року, дозвіл на тимчасовий захист тепер містить адресу бенефіціара або у формі повної адреси (включаючи повіт, місто, назву вулиці, номер вулиці, номер квартири), якщо було надано підтвердження адреси, або у формі неповної, короткої адреси (включаючи тільки повіт і місто або посилання на Бухарест і сектор в Бухаресті), якщо адреса була лише заявлена, але не було надано жодних підтверджень цієї адреси. Більше інформації про це можна знайти тут.

    Які документи потрібно надати при реєстрації?

    Відповідними документами для реєстрації в якості бенефіціара тимчасового захисту є, у відповідних випадках, наступні:

    • документи, що посвідчують особу (посвідчення особи, водійське посвідчення, проїзний документ або будь-який інший автентичний документ з фотографією);
    • документи, що підтверджують статус особи в Україні (наприклад, посвідка на постійне проживання, документ, виданий бенефіціарам міжнародного захисту тощо);
    • право власності, договір оренди, зареєстрований в податковій адміністрації, договір commodatum (безоплатного користування), укладений в нотаріальній формі, письмова заява керівника колективного центру або інші документи, що підтверджують набуття права на житло, відповідно до румунського законодавства (за наявності, для отримання дозволу на тимчасовий захист із зазначенням повної/повної адреси).

    Звертаємо вашу увагу, що за відсутності такого документа ви можете отримати дозвіл на тимчасовий захист, вказавши свою адресу, що дає вам доступ до тих самих прав, що й дозвіл, який має повну адресу!

    Щодо житлоплощі, де ви будете жити в Румунії, ви повинні знати, що „Особа, яка приймає іноземця, який законно в'їхав на територію Румунії, зобов'язана повідомити про це компетентний територіальний орган поліції протягом 3 днів з дати надання прийому. Невиконання зобов'язання за повідомленням вважається правопорушенням та карається штрафом у розмірі від 100 до 500 леїв відповідно до положень статей 12, 134 та 135 Термінової Постанови Уряду № 194/2002 про статус іноземців”.

    Для реєстрації надання прийому як альтернатива існує можливість реєстрації на порталі Генеральної інспекції з імміграції - https://portaligi.mai.gov.ro/inregistrarestraini/.

    У разі розміщення в готелях або інших туристичних об'єктах ви повинні виконати формальності реєстрації в адміністрації відповідного місця, яка протягом 24 годин повідомить необхідні дані до компетентного територіального органу - поліції. У цьому випадку дані також надаються співробітникам поліції з Головної Імміграційної Інспекції та Головної Інспекції Румунської Поліції, на їх запит.

    Як зареєструвати неповнолітню особу без супроводу батьків як особу, яка потребує тимчасового захисту?

    Дитиною/неповнолітньою вважається будь-яка особа віком до 18 років. Несупроводжувана неповнолітня особа – це неповнолітня особа, яка прибула на територію Румунії без супроводу одного з батьків або іншого законного представника, який може довести офіційними документами, що неповнолітня особа була передана під його/її опіку відповідно до закону. Якщо неповнолітній прибув до Румунії з дорослими родичами (наприклад, дідусь, бабуся, тітка, дядько і т.д.), які не можуть підтвердити офіційними документами, що неповнолітній був довірений їм відповідно до закону, неповнолітній буде вважатися несупроводжуваним.

    Несупроводжувані неповнолітні особи мають право на особливий захист з боку румунської держави, включаючи право на законного представника, призначеного Генеральною дирекцією з питань соціальної допомоги та захисту дітей.

    Генеральна інспекція з питань імміграції може зареєструвати неповнолітню особу без супроводу дорослих тільки в присутності законного представника. Генеральна Інспекція у Справах Імміграції звертається до Головного Управління Соціальної Допомоги та Захисту Дитини з проханням призначити законного представника, якщо він ще не був призначений. Для цього Генеральна Інспекція у Справах Імміграції збирає персональні дані та контактну інформацію неповнолітньої особи і передає їх до Головного Управління Соціальної Допомоги та Захисту Дитини.

    Неповнолітній без супроводу буде зареєстрований як бенефіціар тимчасового захисту тільки після призначення і в присутності законного представника, який підпише всі складені документи.

    Який документ я отримую як бенефіціар тимчасового захисту?

    Генеральна інспекція з питань імміграції видає бенефіціарам тимчасового захисту посвідку на проживання на території Румунії та присвоює персональний цифровий код (CNP). Посвідка на проживання та персональний цифровий код можуть бути використані у взаємодії з румунською владою для того, щоб скористатися конкретними правами тимчасового захисту.

    Які права я маю як особа, яка потребує тимчасового захисту ?

    Як бенефіціар тимчасового захисту в Румунії ви матимете наступні права:

    1. отримати документ, що надає вам дозвіл на перебування на території Румунії (дозвіл на проживання);
    2. бути проінформованим у письмовій формі мовою, яку ви, як передбачається, розумієте, про положення, що стосуються тимчасового захисту;
    3. працевлаштовуватися у фізичних або юридичних осіб, здійснювати індивідуальну трудову діяльність, дотримуючись правил, що застосовуються до професії, а також такі види діяльності, як освіта для дорослих, професійна підготовка та практичний досвід роботи, відповідно до закону;
    4. отримувати на вимогу необхідну допомогу на утримання, якщо ви не маєте необхідних матеріальних засобів;
    5. отримувати безоплатну первинну медичну допомогу та відповідне лікування, невідкладну стаціонарну допомогу, медичну допомогу та лікування у разі гострих або хронічних захворювань, що становлять безпосередню загрозу для життя;
    6. отримувати відповідну медичну допомогу, якщо у вас є особливі потреби;
    7. мати доступ до державної системи освіти на умовах, передбачених законодавством для громадян Румунії, якщо ви не досягли 18-річного віку;
    8. мати доступ до системи соціального захисту, доступної для громадян Румунії.

    Доступ до охорони здоров’я, роботи, освіти та догляду забезпечують різні центральні та місцеві органи влади. Для взаємодії з румунською владою ви можете використовувати дозвіл на проживання та особистий ідентифікаційний номер (CNP), виданий Генеральною інспекцією з питань імміграції.

    Як довго діє тимчасовий захист?

    Тимчасовий захист триває до 4 березня 2026 року. Вже видані дозволи залишаються дійсними протягом цього періоду, без необхідності подавати запит з цього приводу.Тимчасовий захист може бути припинений раніше зазначених вище термінів, за умов, визначених законом, на підставі рішення Ради Європейського Союзу. За певні факти, які перевищують певний рівень серйозності, Генеральна інспекція з питань імміграції може прийняти рішення про відмову в наданні тимчасового захисту.Зверніть увагу, що це відповідає останнім поширеним питанням, опублікованим Генеральною інспекцією з питань імміграції та натуралізації, де вона роз’яснює: «Дозволи, видані бенефіціарам тимчасового захисту в Румунії, дійсні протягом усього періоду застосування Рішення ЄС, тому вони будуть продовжені автоматично, без необхідності подачі відповідного запиту».«Дозволи, видані бенефіціарам тимчасового захисту в Румунії, дійсні протягом усього періоду застосування Рішення ЄС, тому вони будуть продовжені автоматично, без необхідності подачі відповідного запиту».

    Чи можу я повернутися до своєї країни?

    Ви можете повернутися на батьківщину в будь-який час.

    Чи можу я повернутися до Румунії, якщо я тимчасово повернувся в Україну, наприклад, щоб відвідати родину ?

    Так, ви можете повернутися до Румунії, якщо термін тимчасового захисту не закінчився і ви відповідаєте умовам в’їзду. Після повернення до Румунії ви продовжуватимете користуватися тимчасовим захистом до закінчення терміну, на який вам його було надано.

    Чи можу я подорожувати до інших країн-членів ЄС, якщо я зареєстрований як бенефіціар тимчасового захисту в Румунії ?

    Після реєстрації в якості бенефіціара тимчасового захисту в Румунії та отримання посвідки на проживання в Румунії, ви маєте право вільно подорожувати до інших країн ЄС протягом 90 днів протягом 180-денного періоду, якщо ви відповідаєте умовам подорожі.

    Зверніть увагу, що Румунія зараз є частиною Шенгенської зони (зона без внутрішнього прикордонного контролю), а це означає, що Румунія тепер застосовує суворі умови в’їзду на своїх зовнішніх (нешенгенських) кордонах при в’їзді. Це також означає, що під час подорожі з Румунії до іншої країни Шенгенської зони перевірка проїзних документів не проводиться, але ви повинні мати при собі дійсні проїзні документи (біометричний паспорт з візою або без візи, залежно від умов в’їзду). Перед поїздкою ми рекомендуємо вам завжди перевіряти веб-сайт посольства країни, до якої ви хочете поїхати, або телефонувати і запитувати про умови в’їзду та необхідні документи.

    Зверніть увагу, що дозвіл на проживання, виданий Генеральною інспекцією з питань імміграції бенефіціарам тимчасового захисту в Румунії, не є проїзним документом і не замінює паспорт.

    Чи зараховуються дні, проведені в Румунії, до 90-денного ліміту перебування в інших країнах Шенгенської зони?

    Ні, дні, проведені в Румунії,в цьому віпадку не враховуються. Ви матимете право подорожувати до інших держав-членів Європейського Союзу протягом 90 днів протягом 180 днів, якщо ви відповідаєте вимогам до подорожування.

    Чи можуть вимушено переміщені особи з України, зареєстровані за тимчасовим захистом в Румунії, користуватися тими ж правами в інших країнах-членах ЄС?

    Ні, вимушено переміщені особи з України, зареєстровані для отримання тимчасового захисту в Румунії, не можуть автоматично отримати такі ж права в інших країнах-членах ЄС. Щоб скористатися тимчасовим захистом в іншій країні-члені ЄС, вони повинні зареєструватися для отримання тимчасового захисту в цій конкретній країні. Реєстрація в одній державі-члені ЄС не переносить і не розширює права на інші країни ЄС. Для довгострокового перебування або доступу до соціальних виплат в іншій державі-члені ЄС, вони повинні пройти процедуру реєстрації та дотримуватися вимог відповідної країни.

    Як я можу відмовитися від тимчасового захисту в Румунії?

    Ви не можете відмовитися від тимчасового захисту або анулювати дозвіл на тимчасовий захист, але ви можете відмовитися від своїх прав, пов’язаних з отриманням тимчасового захисту в Румунії. Для цього вам необхідно звернутися до Генеральної інспекції з питань імміграції і подати відповідну заяву. Цю заяву можна також надіслати через посольства/консульства Румунії за кордоном.

    Я користувався (-лася) тимчасовим захистом в Румунії у минулому,але потім я відмовився(-лася) від своїх прав, тому що переїхав (-ла) в іншу країну і отримав (-ла) там тимчасовий захист. Тепер я хочу повернутися до Румунії. Чи можу я відновити свої права як бенефіціара тимчасового захисту в Румунії?

    Так, ви можете поновити свій тимчасовий захист в Румунії, якщо ви відповідаєте умовам, необхідним для цього. Зверніться до офісу Генерального директорату з питань імміграції та натуралізації з проханням відновити ваші права.

    Карпенко Андрій Володимирович

    ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ ДВОЗ КРАЇН.

    ПРОСТІШЕ - ДОХОДИ В УКРАЇНІ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ, ДОХОДИ В КАНАДІ, ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ КАНАДИ.

    Кожна країна виборює своє право на утримання податків з осіб, що в ній проживають незалежно від їх громадянства. Для цього застосовується термін “податковий резидентський статус”. Громадянство особи і його резидентський статус для цілей оподаткування не тотожні поняття. Так, особа може бути громадянином України, а податки сплачувати в іншій державі - в країні проживання.

    Тому, аби попередити подвійне оподаткування необхідно визначити резидентський статус фізособи.

    Фізична особа має сплачувати податки в Україні, якщо підпадає хоча б під один із критеріїв ( згідно пп.14.1.213.

    наявність тісних особистих чи економічних зв'язків (центр життєвих інтересів) в Україні;

    - перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;

    - місце постійного проживання в Україні членів сім'ї;

    - місце реєстрації фізособи, як суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

    Отже, невідповідність цим критеріям дозволяє змінити податковий резидентський статус та розглянути іншу країну як місце сплати податків.

    ПІСЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН, ВИ ЗАЛИШИТИСЬ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ЯКЩО БУДЕТЕ ПРАЦЮВАТИ ЯК ФОП.

    Громадянин України, який виїхав за кордон, але продовжує працювати на українського роботодавця віддалено або є засновником юридичної особи або ФОП, може вважатися податковим резидентом України та іншої держави (такі випадки врегульовуються нормами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування).

    Український роботодавець, як податковий агент, сплачує податок за такого працівника в Україні. Те саме стосується й виплати девідентів в Україні. Разом з тим, Податкова країни перебування може визначити різницю податків на доходи фізичних осіб, обов'язкову для сплати в країні перебування.

    НА ВАШИХ РІДНИХ РОЗПОВСЮДЖУЮТЬСЯ ТАКІ САМІ ВИМОГИ ЯК І НА ВАС.

    ___

    МАЙТЕ НА УВАЗІ:

    28 квітня 2024 р. набрав чинності Закон № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-IX#Text

    "39-3.2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

    1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

    2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS);

    3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39-3.1.3 пункту 39-3.1 цієї статті."

    Україна приєдналась до CRS.

    ОБМІН БУДЕ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ.

    Із впровадженням автоматичного обміну українські податкові органи отримуватимуть аналогічну детальну фінансову інформацію щодо рахунків українців. відкритих в іноземних фінансових установах, зокрема про українських бенефіціарів (контролерів) іноземних компаній та їхні рахунки.

    Громадяни України, які залишили Україну (в тому числі у зв’язку з повномасштабною війною), також повинні повідомляти свої банки (як в Україні, так і за її межами) про зміну свого особистого резидентського статусу.

    CRS вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (англ. Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information), скорочено – Багатостороння угода MCAA CRS. Ця угода передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам CRS.

    Відповідно до CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

    Відомості, які передаються у межах автоматичного обміну інформацією, включають ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, яка є власником рахунку, номер рахунку, інформацію про залишок або вартість рахунку на кінець звітного року або на дату закриття рахунку, інформацію про суми доходів (проценти, дивіденди, доходи від продажу фінансових активів тощо) та інші надходження на рахунок.Автоматичному обміну інформацією підлягають усі рахунки незалежно від розміру залишку або вартості рахунку, окрім рахунків, які не є підзвітними рахунками. До рахунків, які не є підзвітними рахунками, належать накопичувальні та пенсійні рахунки, рахунки з пільговим оподаткуванням, строкові договори страхування життя (за певних умов) та деякі інші рахунки, які не використовуються для отримання прибутку або мають низький ризик уникнення оподаткування.

    Запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки покладає на банки та інші підзвітні фінансові установи обов’язок застосовувати заходи належної комплексної перевірки для виявлення підзвітних рахунків, що підлягають автоматичному обміну інформацією. В межах належної перевірки банки мають право вимагати від власника рахунку надати стосовно себе або контролюючої особи (у випадку організації) документ самостійної оцінки. Документ самостійної оцінки містить ідентифікаційні дані власника рахунку, інформацію про місце проживання, поштову адресу і податкову резидентність фізичної особи, а також відомості про тип організації згідно із загальним стандартом звітності CRS, якщо власником рахунку є організація. Фінансова установа може вимагати додаткові документи та інформацію, необхідні для належної перевірки.Власник рахунку зобов’язаний надавати документи та інформацію, про які запитує фінансова установа, а також повідомляти фінансову установу протягом 30 календарних днів про зміну статусу податкового резидентства та/або статусу контролюючої особи. Якщо власник рахунку не надає документи та інформацію на запит фінансової установи або не повідомляє про зміну статусу податкового резидентства, фінансова установа має право відмовити у встановленні ділових відносин, у наданні фінансових чи інших послуг, або навіть розірвати договірні відносин з власником рахунку.

    За надання документа самостійної оцінки з недостовірною інформацією, в результаті чого рахунок не був встановлений як підзвітний, власник рахунку несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат. У 2024 році сума штрафу відповідатиме 710 000 грн. (близько 18 000 Євро), проте згідно із перехідними положеннями Податкового кодексу за порушення, вчинені у 2024 році, штрафні санкції не застосовуватимуться, а за порушення, вчинені у 2025 році, санкції будуть застосовуватися у розмірі 50% від встановленого розміру. Для фінансових установ також передбачена відповідальність за невиконання обов’язків щодо виявлення і звітування про підзвітні фінансові рахунки.На період дії воєнного стану Податковий кодекс передбачає, що інформація про фінансові рахунки громадян України, яка надійшла від іноземних компетентних органів у межах автоматичного обміну інформацією, не може бути використана податковими органами України для визначення податкових зобов’язань таким громадянам, якщо сукупний залишок або вартість усіх рахунків, що належать одній особі, не перевищує еквівалент 250 000 дол. США станом на 31 грудня відповідного календарного року.Слід зауважити, що автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між Україною та іншими країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки розпочнеться за умови, що угода почала діяти у відносинах між Україною та відповідною юрисдикцією. Для цього компетентні органи інших країн мають повідомити Секретаріат Координуючого Органу ОЕСР про намір вважати угоду такою, що набрала чинності з Україною. Передумовою для надання такого повідомлення може бути проведення перевірки і підтвердження експертами ОЕСР, що в Україні дотримані стандарти щодо конфіденційності та гарантій захисту даних.

    Зважаючи на триваючу військову агресію РФ проти України, проведення такої перевірки може бути ускладненим, що може затримати початок обміну інформацією між Україною та країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Проте вже зараз платникам податків варто враховувати запровадження автоматичного обміну інформацією і бути готовими надавати банкам та іншим фінансовим установам запитувані ними інформацію і документи, а також своєчасно декларувати іноземні доходи.

    ---

    З ПРИВОДУ ОДРУЖЕННЯ - ЦЕ ВАША ОСОБИСТА СПРАВА, КОТРА ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ ВПЛИВАЄ НА ОПОДАТКУВАННЯ ТА НА ОФОРМЛЕННЯ ТИМЧАСОВОГО ЗАХИСТУ.

    ---

    Режим тимчасового захисту: не передбачає тривалого розгляду заяви, надається автоматично за зверненням.

    Богун Сергій Павлович
    61.5%

    Доброго дня.

    1.Виїзд за межі Румунії за тимчасового захисту

    Після отримання тимчасової захисту в Румунії ви маєте право вільно перейти до країн Європейського Союзу. Однак, щоб зберегти статус тимчасового захисту, рекомендується не покидати територію Румунії більше ніж на 90 днів протягом 180-денного періоду. Перед тривалим виїздом рекомендую повідомити міграційну службу про свої плани та причини від'їзду.

    2. Місце проживання при подачі заявки на захист

    Для подачі заявки на тимчасову захист в Румунії не обов'язково мати довгостроковий договір оренди. Ви можете тимчасово проживати в готелі і вказати її адресу в заявці. Важливо надати діючу адресу проживання для зв'язку та отримання кореспонденції.

    3. Оподаткування при віддаленій роботі з клієнтом з Німеччини

    Якщо ви працюєте видалено з Румунії та отримуєте дохід від клієнта з Німеччини, важливо визначити ваше податкове резидентство. Згідно з міжнародною практикою, якщо ви перебуваєте в країні більше 183 днів на рік, ви можете вважатися податковим резидентом цієї країни і зобов'язані сплачувати податки в Румунії. Румунія та Україна мають угоду про позбавлення подвійного оподаткування, що дозволяє уникнути подвійного оподаткування одного і того ж доходу. Рекомендую звернутися до податкового консультанта для точного визначення ваших податкових зобов'язань.

    4. Подача заявки на захист громадянської жінки

    Ваша цивільна дружинаа може подати заяву про тимчасовий захист в Румунії, навіть якщо раніше вона перетинала кордон Румунії і повернулася в Україну. Наявність штампів про в'їзд та виїзд не повинна викликати проблем під час подання заяви. Важливо надати всі необхідні документи, що підтверджують її особистість і підстави для отримання тимчасового захисту.

    5. Оподаткування для дружини з бізнесом в Україні

    Якщо ваша цивільна дружина планує відкрити ФОП в Україні і при цьому буде знаходитися в Румунії, важливо враховувати можливе подвійне ноподаткування. Відповідно до міжнародної практики, податкове резидентство визначає місце фактичного проживання (більше 183 днів у році). Якщо вона стане податковим резидентом Румунії, то може виникнути зобов'язання щодо сплати податків у Румунії. Однак угода про звільнення подвійного оподаткування між Україною та Румунією може регулювати ці питання. Рекомендую проконсультуватися з податковим спеціалістом для точного визначення податкових зобов'язань.

    6. Офіційна реєстрація шлюбу та подача заявки на захист

    Офіційна реєстрація шлюбу може спростити деякі адміністративні процедури та надати додаткові права, такі як право на воз'єднання сім'ї. Однак для подачі заявки на тимчасовий захист це не є обов'язковою вимогою. Рішення про реєстрацію шлюбу залежить від ваших особистих обставин і планів.

    7. Строк оформлення тимчасового захисту в місті Ясси

    Срок оформлення тимчасового захисту може змінюватися в залежності від поточної навантаження на міграційні служби. У середньому процес може бути запущений від кількох днів до кількох тижнів. Рекомендую звернутися до місцевого відділення міграційної служби в Яссах для отримання точної інформації про поточні терміни розгляду заявок.

    8. Строки подачі заявки на захист після в'їзду в Румунію

    Після в'їзду в Румунію у вас є право знаходитися в країні без оформлення тимчасового захисту до 90 днів протягом 180-денного періоду. Однак рекомендується отримати заявку на тимчасовий захист, як це можливо, щоб отримати доступ до окремих прав і послуг, таких як медична допомога, право на роботу та соціальна підтримка.

    Зверніть увагу, що інформація може змінюватися, тому рекомендую перевіряти офіційні джерела та проконсультуватися з окремими фахівцями для отримання актуальних даних.

    Дерій Владислав Олегович
    38.5%

    Доброго дня!

    1. После оформления защиты в Румынии, сколько дней в полугодии я могу выезжать за пределы Румынии?Нужно ли мне сообщать в миграционную службу, что я хочу выехать на определенный срок и указать причину?

    Ви маєте право вільно подорожувати до інших країн ЄС протягом 90 днів протягом 180-денного періоду, якщо ви відповідаєте умовам подорожі.

    Зверніть увагу, що Румунія зараз є частиною Шенгенської зони (зона без внутрішнього прикордонного контролю), а це означає, що під час подорожі з Румунії до іншої країни Шенгенської зони перевірка проїзних документів не проводиться, але ви повинні мати при собі дійсні проїзні документи (біометричний паспорт). Дозвіл на проживання, виданий Генеральною інспекцією з питань імміграції бенефіціарам тимчасового захисту в Румунії, не є проїзним документом і не замінює паспорт.

    2. Нужно ли мне подавать в заявлении на защиту договор долгосрочной аредны, или можно в гостинице пока пожить и указать адрес гостиницы? Я еще не нашел подходящую квартиру.

    17.05.2024 р. набрала чинності Постанова Уряду № 505/2024 про внесення змін та доповнень до Постанови Уряду № 367 від 18 березня 2022 року щодо створення умов для забезпечення тимчасового захисту, а також щодо змін і доповнень деяких нормативних актів стосовно іноземців, яка регулює реєстрацію місця проживання в Румунії для всіх бенефіціарів тимчасового захисту.

    В разі, якщо бенефіціар тимчасового захисту може надати документ, що підтверджує адресу проживання у Румунії, всі дані з цього документу будуть зазначені у посвідці на проживання; в разі, якщо бенефіціар тимчасового захисту не може надати такий документ, адреса проживання у Румунії вважається декларативною, тому у документі будуть зазначені тільки населений пункт та повіт (жудец), які задекларував бенефіціар тимчасового захисту, або, відповідно, сектор у випадку муніципалітету Бухарест.

    Для підтвердження адреси проживання у Румунії бенефіціари тимчасового захисту повинні надати один із таких документів: документ про право власності, договір оренди, зареєстрований у податковій адміністрації, договір безоплатного користування житлом, укладений в довільній формі, або будь-які інші документи, укладені згідно положень чинного законодавства Румунії щодо права власності на житло, які підтверджують набуття прав на житло, так само, як шукачі притулку надають докази проживання (ст. 50 абз. (3) Закону № 1251/2006 про затвердження Методичних правил застосування Закону № 122/2006 про притулок у Румунії з наступними поправками та доповненнями).

    Крім того, підтвердження місця проживання може здійснюватися за письмовою заявою керівника закладу інституційного догляду, центру соціального обслуговування чи навчального центру або особи, уповноваженої таким керівником, у випадку, якщо такі бенефіціари тимчасового захисту прийняті для догляду чи розміщення до закладів інституційного догляду, центрів соціального обслуговування або освітніх центрів, які керуються місцевими органами державної влади.

    3. Какой налог я должен платить, если работаю удаленно с клиентом из Германии?Зарплата около 2000 евро в месяц.

    Все залежить від того на який рахунок та яким способом Вам оплачують кошти.

    Якщо це криптогаманці, то навряд чи про Ваш дохід взагалі дізнаються.

    Якщо Ви будете податковим резидентом Румунії, Ви повинні платити збори зі свого світового доходу, але при цьому є важливий нюанс, заробітна плата, отримана за виконану роботу за кордоном — не оподатковується. Нерезиденти сплачують податок із доходів отриманих із джерел у Румунії.

    Загальна ставка ПДФО в Румунії становить 10% для резидентів Румунії та 16% для неризедентів.

    Может есть возможность платить налог 0%, если я получаю доход из-за границы?

    Ставка податку 0% може бути застосована до осіб, які займаються науково-дослідними роботами або створенням програмного забезпечення.

    4. Моя гражданская жена планирует приехать в Румынию через месяц и тоже подать заявление на временную защиту, 19 февраля она уже пересекала границу Румынии и выехала назад в Украину. Не будет ли проблем с подачей на защиту, так как у нее есть печать въезда и выезда?

    Загалом проблем не повинно бути.

    5. Жена имеет бизнес в Украине, сейчас будет ФОП открывать, будет ли двойное налогообложение в Румынии?Или может только оплачивать налог ФОПа 2 категории в Украине?

    Ваша дружина може сплачувати податки лише як ФОП в Україні.

    Проте, якщо податкові органи Румунії будуть вважати, що дружина є податковим резидентом Румунії, то вони можуть вимагати сплатити податки за дохід від підприємницької діяльності в Україні, але в такому випадку для уникнення подвійного оподаткування можна надати документ про сплату податків в Україні.

    6. Желательно ли сейчас официально жениться, имеет ли это какой-то смысл при подаче заявления на защиту?

    Ваш сімейний стан не впливає на отримання тимчасового захисту.

    7. Как долго сейчас оформляется защита в городе Яссы, хотя бы примерно?

    В середньому може пройти до 30 днів до моменту надання статусу тимчасового захисту в Румунії.

    8. В течении какого срока я должен податься на защиту, если я въехал 19 февраля 2025 года?Есть ли определенные сроки?

    Ви можете перебувати в Румунії 90 днів за півроку та подати заяву про надання притулку в цей термін.

    Чітко визначених термінів немає, головне, щоб Ви подавалися на тимчасовий захист поки діє безвіз.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Дмитро!

    1. После оформления защиты в Румынии, сколько дней в полугодии я могу выезжать за пределы Румынии? Нужно ли мне сообщать в миграционную службу, что я хочу выехать на определенный срок и указать причину?

    Згідно роз'яснень українського посольства у Румунії українські громадяни, які отримали форму тимчасового захисту на території однієї з держав членів Європейського Союзу, згідно з Рішенням (ЄС) 2022/382 Ради, можуть переміщуватись, зокрема з метою транзиту, до іншої країни-члена ніж та, що видала дозвіл на перебування, на період до 90 днів протягом 180 днів. Водночас, на період тимчасового захисту дозволяється виїзд з Румунії всіх громадян України, які користуються правом вільного повернення в Україну.

    Рішення про пропуск через державний кордон Румунії приймається безпосередньо у румунському пункті пропуску представниками прикордонної поліції Румунії, на основі наданих документів (контакти пунктів пропуску: https://www.politiadefrontiera.ro/ro/main/pg-puncte-de-trecere-a-frontierei-307.html, телефони Генерального інспекторату прикордонної поліції Румунії: +4021.316.25.98, +4021.318.25.92, (+4)0219590, e-mail: pfr@igpf.ro).

    2. Нужно ли мне подавать в заявлении на защиту договор долгосрочной аредны, или можно в гостинице пока пожить и указать адрес гостиницы? Я еще не нашел подходящую квартиру.

    Відповідними документами для реєстрації в якості бенефіціара тимчасового захисту є, у відповідних випадках, наступні:

    • документи, що посвідчують особу (посвідчення особи, водійське посвідчення, проїзний документ або будь-який інший автентичний документ з фотографією);
    • документи, що підтверджують статус особи в Україні (наприклад, посвідка на постійне проживання, документ, виданий бенефіціарам міжнародного захисту тощо);
    • право власності, договір оренди, зареєстрований в податковій адміністрації, договір commodatum (безоплатного користування), укладений в нотаріальній формі, письмова заява керівника колективного центру або інші документи, що підтверджують набуття права на житло, відповідно до румунського законодавства (за наявності, для отримання дозволу на тимчасовий захист із зазначенням повної/повної адреси).

    17.05.2024 р. набрала чинності Постанова Уряду № 505/2024 про внесення змін та доповнень до Постанови Уряду № 367 від 18 березня 2022 року щодо створення умов для забезпечення тимчасового захисту, а також щодо змін і доповнень деяких нормативних актів стосовно іноземців, яка регулює реєстрацію місця проживання в Румунії для всіх бенефіціарів тимчасового захисту. В разі, якщо бенефіціар тимчасового захисту може надати документ, що підтверджує адресу проживання у Румунії, всі дані з цього документу будуть зазначені у посвідці на проживання; в разі, якщо бенефіціар тимчасового захисту не може надати такий документ, адреса проживання у Румунії вважається декларативною, тому у документі будуть зазначені тільки населений пункт та повіт (жудец), які задекларував бенефіціар тимчасового захисту, або, відповідно, сектор у випадку муніципалітету Бухарест.

    Для підтвердження адреси проживання у Румунії бенефіціари тимчасового захисту повинні надати один із таких документів:

    документ про право власності,

    договір оренди, зареєстрований у податковій адміністрації, договір безоплатного користування житлом, укладений в довільній формі,

    або будь-які інші документи, укладені згідно положень чинного законодавства Румунії щодо права власності на житло, які підтверджують набуття прав на житло, так само, як шукачі притулку надають докази проживання (ст. 50 абз. (3) Закону № 1251/2006 про затвердження Методичних правил застосування Закону № 122/2006 про притулок у Румунії з наступними поправками та доповненнями).

    Крім того, підтвердження місця проживання може здійснюватися за письмовою заявою керівника закладу інституційного догляду, центру соціального обслуговування чи навчального центру або особи, уповноваженої таким керівником, у випадку, якщо такі бенефіціари тимчасового захисту прийняті для догляду чи розміщення до закладів інституційного догляду, центрів соціального обслуговування або освітніх центрів, які керуються місцевими органами державної влади.

    Посвідки на проживання, видані до набрання чинності вищезазначеного нормативного акту, зберігають свою силу на період дії Рішення Ради (ЄС) 382/2022 від 4 березня 2022, що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/CE та, як наслідок, запроваджує тимчасовий захисту з наступними поправками, тим не менш, бенефіціари тимчасового захисту мають право звертатися із запитом про внесення змін до посвідки на проживання протягом 180 днів з дати набрання чинності Постанови Уряду № 505/2024.

    3. Какой налог я должен платить, если работаю удаленно с клиентом из Германии?Зарплата около 2000 евро в месяц.

    Податки в Румунії сплачують як громадяни країни, так і іноземці, які мають статус податкового резидента цієї країни. Оподаткування рівне як для експатів, так і для громадян країни, а спеціальних винятків для біженців з України запроваджено не було.

    Відповідно до румунського законодавства фізична особа стає податковим резидентом Румунії, якщо виконується хоча б один з пунктів:

    • Має місце проживання в Румунії;
    • Має центр життєвих інтересів в Румунії;
    • Перебуває в країні більше 183 дні.

    Основні податкові ставки в Румунії

    • Податок на прибуток – 16% (для великих підприємств) та 3% для малих підприємств (якщо виконуються певні умови);
    • ПДВ – 24%;
    • Податок на доходи фізичних осіб – 10%.

    Відповідно податок, який сдачуватиме в Румунії буде залежити від форми реєстрації Вашого бізнесу.

    Оподаткування нерухомого майна для фізичних осіб передбачає застосування фіксованої ставки: як резидентів, так нерезидентів.

    Податок на нерухомість обчислюється таким чином: якщо будинку або квартирі менше 36 міс., і коштує житло дешевше 45,0 тис. євро, то ставка - 2%. Якщо вартість житла вища за 200,0 тис. євро, то ставка – 1% + 906 євро.

    Усі фізичні особи зобов'язуються сплачувати податок на нерухомість. Його розмір – 0,1% вартості квартири або будинку. Вартість обчислюється з урахуванням наступних факторів:

    • призначення квартири/будинку;
    • рік будівництва;
    • місце розташування житла;
    • площа.

    Якщо площа житла понад 150 кв. м., то розмір податку збільшується на 5%. Податок на земельні ділянки розраховується з урахуванням коефіцієнтів, встановлених муніципальною владою. При цьому враховуються особливості ділянки та те, де саме вона знаходиться.

    4. Компанії-резиденти Румунії зобов’язані сплачувати податок з доходів, отриманих по всьому світуМожет есть возможность платить налог 0%, если я получаю доход из-за границы?

    Протаке я не чув. Відповідно до принципів системи румунського оподаткування, оподатковується дохід:

    • із зарплати;
    • виграшу;
    • від сільськогосподарських робіт;
    • з пенсії (якщо її розмір понад 9 млн лей);
    • передачі прав користування;
    • інвестицій/вкладень;
    • від підприємницької діяльності.

    Не оподатковуються:

    • талони на харчування;
    • прибуток, який був отриманий в результаті продажу нерухомості;
    • різні пожертвування;
    • спадщина;
    • зарплата, що була отримана громадянином чи нерезидентом за створення тієї чи іншої комп'ютерної програми;
    • компенсаційні виплати від страхувальників;
    • прибуток від фондового опціону;
    • “декретні” виплати.
    4. Моя гражданская жена планирует приехать в Румынию через месяц и тоже подать заявление на временную защиту, 19 февраля она уже пересекала границу Румынии и выехала назад в Украину. Не будет ли проблем с подачей на защиту, так как у нее есть печать въезда и выезда?

    Думаю, що з цим проблеми не буде, оскільки в базі міграційної служби Румунії про в'зд Вашої дружини буде відповідна відмітка. Крім того, проблеми могли би виникнути, якщо б дружина вже подала документи на отримання тимчасового захисту, а після того виїхала би з Румунії на строк більше одного місяця.

    5. Жена имеет бизнес в Украине, сейчас будет ФОП открывать, будет ли двойное налогообложение в Румынии?Или может только оплачивать налог ФОПа 2 категории в Украине?

    Фізична особа, яка має місце проживання в Україні є її резидентом (пп. 14.1.213 (в) п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

    Податковий резидент України — це статус, який визначає, чи підпадає фізична особа під оподаткування в Україні згідно з податковим законодавством країни. Якщо дуже спростити, це обов’язок особи сплачувати податки в Україні, подавати податкову звітність (якщо це необхідно).

    Особа, вважається податковим резидентом України, якщо:

    • - вона є громадянином України;
    • - вона має місце постійного проживання в Україні, незалежно від наявності місця проживання в іноземній державі;
    • - має місце постійного проживання як в Україні, так і в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні - це означає, що на території України у особи проживає сім’я, особа може бути зареєстрованою як ФОП та/або відкрити свій власний бізнес (відкрити фірму як ТОВ), особа має у власності житло, транспортний засіб, т.д.

    Отже, якщо особа є громадянином України, вона має житло, сім’ю, зареєстрована як ФОП, має бізнес – вона є податковим резидентом України, а отже, має сплачувати вчасно податки до держави та подавати податкову звітність.

    Особа стає податковим резидентом іншої держави автоматично після спливу конкретно визначеного терміну (у багатьох країнах це 6 місяців) проживання (працевлаштування, відкриття власної справи, відкрити індивідуального підприємця - ФОП) в іншій державі. Відтак, особа має сплачувати місцеві податки до бюджету цієї держави.

    Податкове резидентство в кожній країні визначається відповідно до внутрішнього податкового законодавства. Відтак, можна звернутися до місцевої податкової цієї держави із запитом за яких умов особа стає податковим резидентом в цій країні та коли їй потрібно сплачувати податки, скільки та куди.

    Подвійне оподаткування — це обов’язок податкового резидента сплачувати відповідні податки до тих країн резидентами яких вони є. Тобто, якщо особа є податковим резидентом і України та Нідерландів — вона зобов’язана сплачувати податки до бюджетів обох країн.

    Згідно із угодами між Україною та іншими державами діють 73 міжнародні двосторонні міжурядові конвенції (угоди) про уникнення подвійного оподаткування, особа, яка сплачує податки до бюджету України, має право уникнути оподаткування (зменшити ставку ПДФО) в державі перебування.

    Якщо особа є податковим резидентом держави з якою Україна підписала міжнародну угоду виникає необхідність звернутися до місцевої податкової та з’ясувати, який конкретний документ потрібен українцю, щоб підтвердити, що він є податковим резидентом України та сплачує в Україні податки.

    Якщо український ФОП (став податковим резидентом держави перебування) має дохід від українського ФОП, за бажанням, може не припиняти український ФОП, однак, потрібно буде сплачувати податки та звітувати як ФОП в Україні.

    Є інший бік, а саме, будь-який отриманий дохід за кордоном українська податкова буде вважати – іноземним доходом ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, тобто, потрібно до 01 травня подати до української податкової Декларацію про майновий стан та доходи, до 01 серпня сплатити наступні податки, а саме: ПДФО – 18% та військовий збір – 5% (До 01.12.2024 діяла ставка — 1,5%; після 01.12.2024 діє ставка — 5%) від суми отриманого іноземного доходу за один календарний рік.

    Не зважаючи чи будете ви працювати як фізична особа та/або відкриєте в цій державі ФОП - потрібно буде сплатити місцеві податки до такої держави, а в Україні відзвітуватися за отриманий іноземний дохід. Додатково, сплачувати за українського ФОПа податки та подавати звітність в Україні.

    Уникнення подвійного оподаткування дає нам змогу зменшити розмір ставки ПДФО та/або уникнути його, якщо ставка ПДФО більше ніж 18% в Україні. Однак, уникнення подвійного оподаткування не стосується військового збору — 5% (До 01.12.2024 діяла ставка — 1,5%; після 01.12.2024 діє ставка — 5%), його сплата є обов’язковою. З метою зменшення розміру ставки ПДФО та в майбутньому його сплати, необхідно звернутись до місцевої податкової в державі перебування та отримати довідку, як підтвердження того факту, що особою було сплачено податки до місцевого бюджету, далі легалізуємо довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою, далі разом із Декларацією про майновий стан та доходи подаємо до української податкової.

    Отже:

    1. якщо український ФОП виявляє бажання надалі провадити діяльність як український ФОП перебуваючи в іншій державі є обов’язок сплати податки, подати звітність до української податкової;
    2. якщо відкрили місцевий ФОП, працевлаштувались на роботу в державі перебування є обов’язок сплачувати місцеві податки, а в Україні звітувати за це як за отриманий іноземний дохід фізичної особи;
    3. якщо закрити український ФОП, отриманий дохід в іншій державі буде вважатися як отриманий фізичною особою іноземний дохід в Україні, про який потрібно відзвітуватися в Україні;
    4. якщо особа отримує документ в місцевій податковій про сплату податків в державі перебування та подає до української податкової, це дозволяє зменшити сплату ПДФО, однак залишається обов’язок сплати військового збору 5% (До 01.12.2024 діяла ставка — 1,5%; після 01.12.2024 діє ставка — 5%) від річної суми отриманого доходу в державі перебування.

    Коли особа стає податковим резидентом іншої держави, і вона має український ФОП, то іноземна держава, може це розцінювати, як отриманий особою іноземний дохід на території України від українського ФОП.

    6. Желательно ли сейчас официально жениться, имеет ли это какой-то смысл при подаче заявления на защиту?

    В принципі, Ваша дружина зможе отримати тимчасовий захист і як громадянка України, яка проживала в Україні до 24.02.2022, і як Ваша дружина, якщо на момент приїзду Ви вже матимете тимчасовий захист.

    У Румунії право на тимчасовий захист мають такі категорії осіб:

    • громадяни України, які проживали в Україні до 24.02.2022, незалежно від часу виїзду з території України, та члени їхніх сімей;
    • особи без громадянства та громадяни третіх країн, які до 24.02.2022 р. користувалися в Україні міжнародним захистом або еквівалентною національною формою захисту, та члени їхніх сімей;
    • особи без громадянства та громадяни третіх країн, які можуть довести, що перебувають в Україні на законних підставах на підставі дійсної посвідки на постійне проживання та не можуть повернутися до своєї країни або регіону походження в безпечних і стабільних умовах.

    Члени сім’ї, незалежно від їхньої національності:

    • чоловік/дружина (у законному шлюбі);
    • неповнолітні діти, які не перебувають у шлюбі, народжені у шлюбі або поза ним, або усиновлені;
    • неодружені неповнолітні діти, народжені в шлюбі, поза шлюбом або усиновлені;
    • інші близькі родичі, які проживали однією сім’єю на момент подій, що призвели до масового вимушеного переселення, і перебували на той час на повному або основному утриманні особи, яка потребує тимчасового захисту;
    • інші близькі родичі, які проживали однією сім’єю на момент виникнення подій, що спричинили масовий приплив переміщених осіб, і на той час перебували на повному або істотному утриманні особи, якій надано тимчасовий захист, і які не можуть повернутися в безпечних і стабільних умовах до країни або регіону свого походження. У цій ситуації враховується спорідненість по прямій лінії до другого ступеня (батьки, баба, дід, діти, онуки), відповідно спорідненість по бічній лінії до третього ступеня (брати, сестри, дядьки, тітки, племінники братів).
    7. Как долго сейчас оформляется защита в городе Яссы, хотя бы примерно?

    У випадку тимчасового захисту доступ до праці в країні перебування та інше забезпечення надається з моменту звернення, на відміну від особи, яка забажала отримати статус біженця – очікування в середньому до 6 місяців, поки приймається рішення про надання такого статусу

    8. В течении какого срока я должен податься на защиту, если я въехал 19 февраля 2025 года?Есть ли определенные сроки?

    Строк подачі заяви про тимчасовий захист у будь-якому випадку не повинен перевищувати 90 днів - граничний термін перебування у країні при безвізововму режимі.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Есть следующие вопросы:1. После оформления защиты в Румынии, сколько дней в полугодии я могу выезжать за пределы Румынии?Нужно ли мне сообщать в миграционную службу, что я хочу выехать на определенный срок и указать причину?

    Після отримання тимчасового захисту в Румунії ви маєте право на вільне пересування в межах Європейського Союзу протягом 90 днів у кожному 180-денному періоді. Однак тривала відсутність у Румунії може вплинути на Ваш статус тимчасового захисту та доступ до соціальних послуг. На мій погляд, все ж таки краще повідомляти міграційну службу про плановані виїзди та їх причини, щоб уникнути можливих непорозумінь.

    2. Нужно ли мне подавать в заявлении на защиту договор долгосрочной аредны, или можно в гостинице пока пожить и указать адрес гостиницы? Я еще не нашел подходящую квартиру.

    На мій погляд, для подання заяви на тимчасовий захист не обов'язково мати договір довгострокової оренди. Ви можете тимчасово проживати в готелі та вказати його адресу в заяві. Взагалі краще надати актуальну інформацію про Ваше місце перебування для забезпечення зв'язку з відповідними органами Румунії.

    Ви можете зареєструватися як бенефіціар тимчасового захисту в Румунії в будь-якій імміграційній структурі Генеральної інспекції з питань імміграції (Директорат/Служби/Бюро з питань імміграції або Регіональний центр з питань процедур та розміщення шукачів притулку). Ви можете ознайомитися з переліком тут або тут.

    3. Какой налог я должен платить, если работаю удаленно с клиентом из Германии?Зарплата около 2000 евро в месяц.

    На сьогоднішній день між Україною та іншими державами діє 71 міжнародна двостороння конвенція (угода) про уникнення подвійного оподаткування, дві з яких були вчинені Урядом СРСР та продовжують застосовуватися відповідно до ст. 7 Закону України «Про правонаступництво України» до дня набрання чинності нових договорів, укладених Україною.

    Країна податкового резидентства людини - країна, в якій вона сплачує податки зі своїх світових доходів, тому довготривале перебування в Румунії може стати вагомою підставою для зміни резидентства особи. Згідно з українським законодавством (ст. 14 Податкового кодексу), громадянин України, який перебуває за кордоном понад 183 днів, стає податковим резидентом тієї країни, де він проживає. Зрозуміло, це правило не є абсолютним, і з нього є винятки, однак, українські й іноземні податківці сходяться у висновках, що принаймні у 2022 році більшість наших співвітчизників, які наразі за кордоном, і залишаться українськими податковими резидентами.

    Податки в Румунії сплачують як громадяни країни, так і іноземці, які мають статус податкового резидента цієї країни. Оподаткування рівне як для експатів, так і для громадян країни, а спеціальних винятків для біженців з України запроваджено не було.

    Відповідно до румунського законодавства фізична особа стає податковим резидентом Румунії, якщо виконується хоча б один з пунктів:

    • Має місце проживання в Румунії;
    • Має центр життєвих інтересів в Румунії;
    • Перебуває в країні більше 183 дні.

    Основні податкові ставки в Румунії

    • Податок на прибуток – 16% (для великих підприємств) та 3% для малих підприємств (якщо виконуються певні умови);
    • ПДВ – 24%;
    • Податок на доходи фізичних осіб – 10%.

    Якщо Ви працюєте віддалено з Румунії та отримуєте дохід від іноземного клієнта, Ви можете бути зобов'язані сплачувати податки в Румунії. Податок на доходи фізичних осіб у Румунії становить 10%.

    4. Моя гражданская жена планирует приехать в Румынию через месяц и тоже подать заявление на временную защиту, 19 февраля она уже пересекала границу Румынии и выехала назад в Украину. Не будет ли проблем с подачей на защиту, так как у нее есть печать въезда и выезда?

    На мій погляд, проблеми бути не повинно.

    Очевидно, що вона може подати заяву на тимчасовий захист у Румунії, навіть якщо вона раніше в'їжджала та виїжджала з країни. Наявність штампів про в'їзд та виїзд не повинна спричинити проблем при подачі заяви, за умови, що вона відповідає критеріям для отримання тимчасового захисту.

    5. Жена имеет бизнес в Украине, сейчас будет ФОП открывать, будет ли двойное налогообложение в Румынии?Или может только оплачивать налог ФОПа 2 категории в Украине?

    Знову ж таки повертаємося до того, чи буде вона вважатися податковим резидентом Румунії.

    Відповідно до румунського законодавства фізична особа стає податковим резидентом Румунії, якщо виконується хоча б один з пунктів:

    • Має місце проживання в Румунії;
    • Має центр життєвих інтересів в Румунії;
    • Перебуває в країні більше 183 дні.

    Відповідно до принципів системи румунського оподаткування, оподатковується дохід:

    • із зарплати;
    • виграшу;
    • від сільськогосподарських робіт;
    • з пенсії (якщо її розмір понад 9 млн лей);
    • передачі прав користування;
    • інвестицій/вкладень;
    • від підприємницької діяльності.

    Загальні критерії для визначення резидентства фізичної особи встановлені в у ст. 4 OECD MODEL CONVENTION (2017). Більш конкретно це питання регулює відповідна Конвенція між урядами країн, резидентом яких може бути фізична особа. У нашому випадку треба керуватись Конвенцією між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу від 29.03.1996 року (далі – Конвенція).

    Так, відповідно до ст. 4 Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації, місцезнаходження керівного органу або будь-якого іншого подібного критерію.

    Тобто за загальним правилом резидентство визначається місцем проживання особи.

    Якщо фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:

    а) вона вважається резидентом Договірної Держави, де вона має в своєму розпорядженні постійне житло; якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, в якій вона має більш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);

    Наприклад

    Якщо громадян України, який виїхав внаслідок війни та його родина постійно проживатимуть на території Румунії та отримають у цій країні постійне житло, останні вважатимуться резидентами Румунії. У разі наявності постійного житла як в Україні, так і у Румунії, резиденство визначатиметься особистими та економічними зв’язками з державою (враховуючи Лист ДФС України від 24.03.2016 року № 3053/Л/99-99-17-02-03-14, в подібному випадку розглядатимуться сімейні і соціальні зв’язки особи, її заняття, політична, культурна або інша діяльність, місце ведення бізнесу, місце, з якого вона керує своєю власністю тощо.

    Якщо особа, що має житло в одній державі, придбає/орендує інше житло у другій державі, зберігаючи перше, то той факт, що вона зберігає перше у середовищі, де вона постійно проживала, працювала, де знаходиться її сім’я і власність, може разом з іншими елементами продемонструвати, що вона зберігає центр життєвих інтересів у першій державі (у цьому випадку країною резидентства залишиться Україна).

    b) якщо неможливо визначити Договірну Державу, в якій особа має центр життєвих інтересів, або якщо особа не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом Держави, де вона зазвичай проживає;

    Цей пункт є актуальним для тих випадків, коли особа не має постійного житла в Україні та ще не набула його у Румунії.

    З огляду на положення ст. 15 Конвенції винагороди, що одержуються резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється у другій Договірній Державі, одержана у зв’язку з цим винагорода може оподатковуватись у цій другій Державі.

    Наприклад

    Якщо громадян України, що виїхав внаслідок війни та члени його родини продовжуватимуть залишатись резидентами України, то їх доходи зможуть оподатковуватись в Румунії тільки якщо вони працюють за наймом на території Румунії (на підприємствах у Румунії, під прапором Румунії тощо).

    Детальніше: https://taxters.com/helpful/podatkovyj-ukrayincziv...

    6. Желательно ли сейчас официально жениться, имеет ли это какой-то смысл при подаче заявления на защиту?

    Це точно не обов'язкова умова для отримання тимчасового захист, але можливо це надасть Вам як родині певні додаткові блага. Можливо офіційний шлюб може полегшити процес отримання відповідного статусу та доступу до соціальних послуг. Крім того, якщшо шлюб оформлятиметься в Україні, про це буде повідомлений ТЦК та СП.

    7. Как долго сейчас оформляется защита в городе Яссы, хотя бы примерно?

    Все індивідуально та залежить, у першу чергу, від завантаженості органу. Як правило, від кількох днів до кількох тижнів триває процес. Більш точну інформацію можуть надати безпосередньо самі органи.

    8. В течении какого срока я должен податься на защиту, если я въехал 19 февраля 2025 года?Есть ли определенные сроки?

    Рекомендую це зробити якнайшвидше та не затягувати. Але загалом без оформленого статусу, візи і так далі Ви можете там перебувати не більше 90 календарних днів з моменту в'їзду. Ось протягом цього часу Ви і повинні оформити тимчасовий захист, але рекомендую не затягувати.

    З повагою!


Похожие вопросы

День добрый! Ситуация такая, я получал впо с момента начала войны, пол года назад по документам от универа я выехал заграницу и естественно нн вернулся в указанные даты, пока я отсутствовал мой отец ездил в прозорый офис для переоформления впо, и ему сотрудница предложила принести мои студенческие документы, на фразу моего отца: «он на учебе заграницей», она ответила что без проблем это можно сделать, получал мои выплаты он на свой счет, как и выплаты моей мамы и свои в том числе, позвонили ему с цнапа и спросили Моё ФИО, не ФИО отца или еще кого то, а именно моё, он ответил что он мой отец и спросил в чем дело, ему ответили что так как ваш сын не в приехал в указанные даты выплаты будут приостановлены, и будет наложен «штраф» 33к грн, на вопрос почему именно такая сумма они не ответили, приглашают в офис поговорить и разобраться

День добрый! Ситуация такая, я получал впо с момента начала войны, пол года назад по документам от универа я выехал заграницу и естественно нн вернулся в указанные даты, пока я отсутствовал мой отец ездил в прозорый офис для переоформления впо, и ему...

19 февраля 2025 Богдан

1 ответ

Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України

Новое в блогах Юристи.UA

Официальный блог Юристы.UA 16 0 28 февр. 2025
Мнение 825 0 11 февр. 2025