Втеча з дороги жо навчального центру

Доброго дня.

Наразі бронювання вже не можливе оскільки Ви вже є таким, що проходите військову службу.

А значить буде СЗЧ та кримінальна відповідальність.

СЗЧ це злочин, кваліфікація якого визначена ст. 407 КК України.

Початком злочину вважається момент фактичного самовільного залишення вій ськової частини або місця служби, а кінцем - день повернення в частину або затримання поза межами частини. Початком нез'явлення на службу вважається закінчення установленого строку з’явлення, а кінцем - час повернення в частину або затримання.

В період дії воєнного стану, якщо самовільне залишення військової частини триває більше ніж 3 доби настає кримінальна відповідальність за ч.5 ст.407 КК України. За дане правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років.

Військовослужбовцям, які вчинили СЗЧ призупиняється військова служба, нарахування грошового забезпечення. Строк перебування в СЗЧ не враховується в стаж проходження служби.

Вітаю Вас.

В резерві пише, що знятий з обліку, причина військовослужбовець.Компанія в якій я працюю уже може бронювати мене ( отримали критичність)1 Як забронюватись?2. Що мені грозить в даному випадку?

На жаль, але наразі Ви перебуваєте в статусі "військовослужбовця". Ситуація складна, адже з точки зору правоохоронних органів Ви вчинили СЗЧ. Справа в тому, що в цілому теоретичні шанси на оскарження мобілізації Ви маєте, це 100%, але на це може піти не один місяць. Як правило, розгляд таких кейсів розтягується на 8-12 місяців. Звісно, подавати позов до суду потрібно, при чому ТЕРМІНОВО, Для цього треба підписати договір з адвокатом, який спробує витребувати всі матеріали з ТЦК та СП та підготує позов. Зараз Вам потрібно телефонувати на гарячі лінії МОУ. Генерального штабу, реєструвати скарги на незаконну мобілізацію, адже під час цього питання щодо статусу чоловіка не вивчалося від слова "зовсім".

Якщо Ви не проходили повноцінного ВЛК - шанси є. За судовою практикою, відсутність доказів проходження чоловіком медичного огляду свідчить про недотримання ТЦК процедури мобілізації особи.

Діяти потрібно якнайшвидше.

З повагою!

Доброго дня, Степане!

1 Як забронюватись?

На жаль, Степане, Ви не зможете забронюватися, оскільки були мобілізовані та станом на зараз вже є не військовозобов'язаним, а військовослужбовцем.

Тобто, Ви вже не маєте права на відстрочку згідно статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а маєте право на звільнення із ЗСУ відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

Отже, аби бути заброньованим Вам необхідно перебувати у статусі військовозобов'язаного. Для того потрібно скасувати наказ керівника ТЦК про мобілізацію. Зробити це буде можливо тільки у судовому порядку й при тому, необхідно буде довести, що Вас мобілізували незаконно. Доволі складна та довготривала категорія справ.

Пунктом 4 частини першої статті 24 ЗУ "Про ВО та ВС" передбачено, що початком проходження військової служби вважається:

4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Стаття 26 ЗУ "Про ВО та ВС" зазначає наступне

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Частина 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»:

12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

3) під час дії воєнного стану:

• військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
• військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року)".

2. Що мені грозить в даному випадку?

Ви все ж таки потрапили до навчальної частини? Якщо так, то Вам загрожує кримінальна відповідальність за статтею 407 ККУ:

"1. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, -

караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

4. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

5. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років".

Проте, згідно частини п'ятої статті 401 ККУ:

"Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби".

Якщо ж Ви так і не доїхали до навчального центру, то, скорше за все, мова буде йти про 336 ККУ - ухилення від мобілізації:

"Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років".

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ВИ ВЖЕ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ - БРОНЮВАННЯ НЕМОЖЛИВЕ.

Про це йдеться у постанові Касаційного кримінального Суду у складі Верховного Суду від 15 січня.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/124487676

У статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" йдеться, що початком проходження військової служби для мобілізованих є день відправлення у військову частину з відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.