Чи можу я звернутися до поліції і змусити повернути мої кошти ?

Доброго дня, так це шахрайська схема.

Раджу вам звернутися до поліції, та кіберполіції.

https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

https://mvs.gov.ua/work-with-citizens/elektronni-z...

Також раджу звернутися до оператора вашого банку для повернення коштів. У цьому випадку, переведені кошти можуть заблокувати поки особа не надасть відповідні документи, що підтверджують законність отриманих коштів.

Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

.цей договір фількіна грамота, вона не ж юридичною особою. А паспорт 100 відсотків чужої людини, який був отриманий не законним шляхом.

Доброго дня, Ігоре!

Ваш договір із зазначеною Вами особою, начебто спеціалістом у бізнесі, пов'язаному із криптовалютою, нікчемне прикриття звичайнісінького шахрайства. Не здивуюсь, якщо виявиться, що особи під вказаним паспортом навіть не існує.

Дії особи цілком можливо тягнуть на статтю 190 ККУ:

"1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна".

В принципі, існує два шляхи повернення коштів: цивільно-правовий (це у випадку, якщо особа діяла в межах закону, в чому я сильно сумніваюсь) або кримінально-правовий.

У випадку з реалізацією першого шляху, треба подати особі претензію про повернення коштів, а далі у разі відмови у задоволенні останньої звертатися до суду. Проте, хочу повторити: цей варіант малоімовірний.

Якщо ж йти другим шляхом, то Вам треба негайно звернутися із заявою про злочин до поліції чи кіберполіції.

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години. Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Особливі вимоги до її написання не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

Департамент кіберполіції Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, організовує та здійснює відповідно до законодавства оперативно-розшукову діяльність.

Основні завдання Департаменту кіберполіції Національної поліції України:

1) Участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики щодо попередження та протидії кримінальним правопорушенням, механізм підготовки, вчинення або приховування яких передбачає використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

2) Сприяння у порядку, передбаченому чинним законодавством, іншим підрозділам Національної поліції у попередженні, виявленні та припиненні кримінальніх правопорушень.

Для отримання on-line допомоги та надання даних для оперативного реагування на кібер інциденти натисніть на посилання. Інформацію буде опрацьовано у відповідності до Закону України "Про звернення громадян"

Телефони:

Для довідок за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотнього зв'язку:

0800 50 51 70

Приймальня:+380 (44) 374 3713

Канцелярія Департаменту кіберполіції:+380 (44) 374 3751, +380 (44) 374 3799

Електронна пошта:

Для надання додаткової інформації за електронними зверненнями, відправленими через форму зворотного зв`язку:

callcenter@cyberpolice.gov.uaДля ЗМІ:press@cyberpolice.gov.ua

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Ви можете звернутись:

• до поліції/кіберполіції із заявою про шахрайство,
• до податкової із повідомленням про те, що дана особа займається підприємницькою діяльністю без реєстрації ФОП
• до банку із вимогою заблокувати рахунок даної особи та провести фінмоніторинг
• до суду, щоб повернути кошти

Отже, перш за все подайте до поліції заяву про Шахрайство - стаття 190 Кримінального кодексу України, та вкажіть , що особа з самого початку заволоділа Вашими коштами шляхом обману та зловживання довірою.

Так як Виконавець не є ФОП, то на нього чекає штраф за підприємницьку діяльність без державної реєстрації https://taxer.ua/uk/kb/zdiisnennia-diialnosti-bez-...

Крім того, у Вашому ж випадку є порушення договірних зобов’язань, адже Ви прикріпили до питання договір оферту. Якщо Виконавець не надала Вам послуги, то це порушує умови договору та ЗУ "Про захист прав споживачів"

Згідно статті 230 Цивільного кодексу України

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.".

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів"

1. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

2. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

3. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Отже, Ви можете подати заяву до поліції, повідомити про шахрайство та спробувати притягнути до кримінальної відповідальності виконавця. По-друге, Ви можете звернутись до виконавця та назначити термін до якого вона повинна повернути кошти за ненадану послугу. По-третє, Ви можете звернутись до податкової та банку для проведення фінмоніторингу та провірки рахунків даної особи.

Крім того, якщо Ви доведете, що Вам підсунули договір оферти під впливом омани, то Ви можете через суд вимагати відшкодування коштів у подвійному розмірі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ТАКИМИ ДОГОВОРАМИ ШАХРАЇ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СЕБЕ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

У ВАШОМУ ВИПАДКУ БУДЕ ДУЖЕ ВАЖКО ДОВЕСТИ ШАХРАЙСТВО.

ПИШИТЬ ЗАЯВУ ДО КІБЕРПОЛІЦІЇ:

https://cyberpolice.gov.ua/

Вітаю Вас.

Ви праві, Ви нічого не підписували, аби визнавати такі відносини договірними. Це чистої води шахрайське схема, у якому Ви потрапили. Сума 3,5 тис грн не така велика, на щастя, оскільки Вам доведеться витратити багато часу та зусиль, аби довести хоть щось. На жаль, але такі кейси дуже складні, поліція відмовляється робити будь-що.

Але звертатися обов'язково треба, до чого б це не призвело.

Те, що сталося, має всі ознаки шахрайства:

1. Класична схема обману – вас залучили в нібито "торгівлю", показали фейковий прибуток і виманюють додаткові гроші.

2. Відмова повертати кошти – шахраї завжди вигадують "договори" або "правила", щоб уникнути відповідальності.

3. Ніяких офіційних документів – відсутність реального договору чи юридичних гарантій підтверджує шахрайську схему.

Отже, що рекомендую Вам зробити:

1. Звернутися в поліцію

Подати заяву в найближчому відділенні поліції або через електронне звернення до Кіберполіції України.

Додати всі докази: переписки, скріншоти, реквізити переказу коштів.

2. Звернутися в банк та повідомити банк про шахрайство та спробувати зробити чарджбек (повернення платежу).

Якщо поліція відкриває провадження, далі можна буде щось вимагати від банку. Наразі вони навряд чи будуть повертати Вам кошти.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня.

У диспозиції частини 1 статті 190 Кримінального кодексу України шахрайство визначено як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою.

Обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів тощо.

Зловживання довірою - це вид обману, що полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно-правових відносинах.

В Вашій ситуації наявні класичні шахрайські дії кваліфікація яких визначена в статті 190 Кримінального кодексу України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Якщо особі стало відомо про вчинене кримінальне правопорушення, або ж вона стала свідком вчиненого кримінального правопорушення, або потерпілою, особа маєте право написати письмову заяву про вчинене кримінальне правопорушення до найближчого відділення Національної поліції України незалежно від місця і часу їх учинення. Прийняття заяв (повідомлень) заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.

Під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її приймає і реєструє в інформаційно-телекомунікаційної системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНП) або журналі єдиного обліку (ЄО) заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, а також оформлює та видає заявникові талон-повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (пункт 4 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події).

Тому не зволікайте та подавайте заяву щодо шахрайських дій до НПУ.

Доброго дня, Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (стаття 190 Кримінального кодексу України).

Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Предмет: як майно, так і право на нього.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 - прийнято рішення задовольнити частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька. Обвинувачена, яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо вважала, що в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть.

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном. При цьому зловживання довірою є другорядним по відношенню до обману, але не втрачає свого самостійного значення як спосіб заволодіння майном при шахрайстві.

Однак слід пам’ятати, що з'явився такий вид товару, як інформація, і вартість його може бути дуже високою. У пам'яті комп'ютера чи на інших електронних носіях зберігається інформація, яка містить різноманітні відомості, у тому числі й такі, що становлять комерційну таємницю (характеристика нових видів продукції, оригінальних розробок у певних галузях господарства тощо). За умов конкуренції заволодіння такою інформацією шляхом шахрайства може завдати шкоди підприємству, порушити його нормальну діяльність, що свідчить про велику суспільну небезпеку такого роду посягань і потребує адекватної кримінально-правової боротьби з ними. У зв’язку із цим законодавець визначив наступний вид шахрайства – шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Для шахрайства необхідно встановити причинний зв’язок між діями винної особи і наслідками для потерпілого. Так, особливість причинного зв'язку при шахрайстві полягає в тому, що винний, повідомляючи неправдиві відомості, вводить в оману особу, через що остання передає йому майно. Тому при шахрайстві обман або зловживання довірою завжди передують заволодінню майном і знаходяться з останнім у причинному зв'язку. При відсутності такої послідовності виключається склад шахрайства, а самі дії, за наявності необхідних для того ознак, можуть утворювати інший склад кримінального правопорушення.

Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбанням права на майно.

Із суб'єктивної сторони шахрайство передбачає прямий умисел, корисливі мотив і мету.

Шахрайство - умисне кримінальне правопорушення. Винний бажає настання результату - звернення певного майна на свою користь. Що стосується упущеної вигоди, то винна особа, як правило, не має прямого умислу, і це виключає можливість визнання даного наслідку елементом будь-якої форми розкрадання.

Шахраї, які вчинюють свої кримінальні правопорушення у сфері економіки, не сприймають себе порушниками, хоча і припускають, що порушують закон.

Шахрайство вчинюється з прямим умислом, отже винний усвідомлює, що на майно, яким він заволодіває, він ніяких прав не має. Він розуміє, що вчинює суспільне небезпечне протиправне діяння і передбачає розвиток причинного зв'язку й настання суспільне небезпечних наслідків.

Умисел при шахрайстві за часом виникнення й формування частіш за все буває заздалегідь обдуманим і набагато рідше - таким, що виник раптово.

Корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення шахрайства виповнилося 16 років.

Більшість шахраїв володіють певними психологічними прийомами, акторськими навичками та іншими прийомами, які їм допомагають приховати істинні наміри. Шахраї також здатні орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, мають непогану реакцію. Частина шахраїв володіють знаннями в області економічних наук, особливо у сфері фінансів, постачання та збуту, операцій з нерухомістю. Часто шахраї знають прізвища відповідальних працівників органів державної та місцевої влади і посилаються на них при вчиненні шахрайств.

• вчинене повторно (кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185, 186, 187, 189-191, 262 Кримінального кодексу України);
• вчинене за попередньою змовою групою осіб (кримінальне правопорушення спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення);
• шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому (визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
• вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому (зміни до статті 190 Кримінального кодексу України внесено Законом №3233-IX від 13.07.2023);
• вчинене у великих розмірах (вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
• вчинене в особливо великих розмірах (вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
• вчинене організованою групою (якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи).

Розрахунок суми для кваліфікації шахрайства, вчиненого в великих та особливо великих розмірах, розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2024 році - 1514 гривень).

Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 193 Кримінального кодексу України (незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї).

Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувалося таємно чи відкрито, то склад шахрайства відсутній. Такі дії особи кваліфікуються відповідно як крадіжка, грабіж або розбій.

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) -

карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається штрафом від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

4. Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

5. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.