звільнення з військової служби

Вітаю Вас, Віталій!

Я офіцер ЗС України з вислугою 35 календарних років. Рідна сестра (50 років) має пожиттєву 2-гу групу інвалідності, діагноз - шизофренія. Більше родичей немає. Чи маю я право на звільнення зі служби по догляду за нею? В довідці МСЕК сестри не вказувалось чи потребує вона догляд.

На жаль, не все так просто по даній підставі звільнення. Ви повинні довести відсутність інших осіб, при чому як першого, так і другого ступеня споріднення.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військовий обов'язок і військову службу

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385)

Стаття 26. Звільнення з військової служби

12...

3) під час дії воєнного стану:

...

необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Якщо Ви теоретично підпадаєте під цю підставу, йдемо далі.

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

23.07.2024 № 495

Про затвердження Змін до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

28) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я:

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

АКТ ОБСТЕЖЕННЯ СІМЕЙНОГО СТАНУ - ОСНОВНА ПРОБЛЕМА У ВАШІЙ СИТУАЦІЇ, АДЖЕ ВІДСУТНІЙ БУДЬ-ЯКИЙ ПОРЯДОК ДЛЯ ВИДАЧІ ЦИХ АКТІВ. АЛЕ ТИМ НЕ МЕНШЕ, БЕЗ ЦЬОГО АКТУ, НА ЖАЛЬ, ШАНСИ НА ЗВІЛЬНЕННЯ ПРЯМО ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ЦЬОГО АКТУ.

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Віталію!

Для звільнення обов'язковою умовою є потреба родича другого ступеня у постійному догляді. Для того Вам необхідно звернутися до профільного лакаря (лікарні у якій Ваша сестра перебуває на обліку) та отримати висновок лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу.

Крім того, Вам знадобиться акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З моєї практики запит на такий акт надсилає до ТЦК саме військова частина. Тож дану інформацію Вам буде необхідно дізнатися саме в останній.

Відповідно до Наказу МОЗ №667 "Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання":

Висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу (далі - висновок ЛКК) видається лікарською консультативною комісією (далі - ЛКК) закладу охорони здоров’я за місцем проживання чи реєстрації особи з інвалідністю.

2. Склад ЛКК затверджується наказом керівника закладу охорони здоров’я, який надає психіатричну допомогу (психоневрологічного диспансеру, центру, кабінету).

3. Висновок ЛКК видається протягом одного робочого дня за наявності заяви особи, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та здійснює за ним постійний сторонній догляд, у довільній формі, а також медичної карти амбулаторного хворого за формою № 025/0, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма 025/о).

4. Підставою для надання висновку ЛКК закладу охорони здоров’я щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I групи внаслідок психічного розладу є встановлення медико-соціальною експертною комісією І групи інвалідності внаслідок психічного розладу. Обмеження життєдіяльності повинні бути зумовлені психічним розладом.

5. Підставою для надання висновку ЛКК закладу охорони здоров’я щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю IІ групи внаслідок психічного розладу є постійна (упродовж не менше місяця) наявність в особи з інвалідністю одного з перелічених видів обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування - здатність до самообслуговування за допомогою інших осіб та нездатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; обмеження здатності до самостійного пересування - здатність до самостійного пересування за допомогою інших осіб та нездатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів; обмеження здатності до орієнтації - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб; обмеження здатності до спілкування - здатність до спілкування за допомогою інших осіб та нездатність до спілкування з використанням допоміжних засобів; обмеження здатності контролювати свою поведінку - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою інших осіб. Обмеження життєдіяльності повинні бути зумовлені психічним розладом.

6. Особам з інвалідністю I групи висновок ЛКК видається на строк встановлення їм інвалідності. Особам з інвалідністю II групи висновок ЛКК видається строком не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 6 місяців, а у разі якщо за особою з інвалідністю II групи догляд здійснюється непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), висновок ЛКК видається строком не менше ніж на 12 місяців.

7. Обґрунтований висновок ЛКК та рішення про необхідність постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю записуються в медичну карту амбулаторного хворого (форма 025/о) за підписом членів ЛКК.

8. Висновок ЛКК надається особі, що звернулась із заявою, згідно з формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року № 667, за підписами членів ЛКК, завіреними печаткою закладу охорони здоров’я, у структурі якого перебуває ЛКК.

Згідно частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»:

12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

3) під час дії воєнного стану:

"необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я".

Відповідно до Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII):

Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

При поданні до звільнення з військової служби за підставами:

5. Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», подаються:

копія аркуша бесіди;

копія рапорту військовослужбовця;

копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);

документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:

28) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я:

• один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

На жаль, на даний час Ви не маєте права на звільнення з військової служби.

Єдиний вихід - це щоб сестра отримала висновок ЛКК, де була вказана її потреба у постійному догляді або визнати її у судовому порядку недієздатною, а Вас призначити опікуном, але це довгий процес.

Згідно частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

Отже, головними умовами для звільнення на підставі догляду є:

• наявність у сестри інвалідності І або ІІ групи
• Ваша сестра повинна мати довідку МСЕК або ЛКК, де вказана її потреба у постійному догляді
• були відсутні інші родичі І або ІІ ступеня споріднення або вони самі потребують догляду

Для звільнення на підставі опіки потрібно мати:

• копія рішення суду про визнання сестри недієздатною;
• копія рішення суду про призначення Вас опікуном сестри.

Згідно Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України для звільнення на підставі догляду Вам потрібно надати рапорт та:

• один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та АКТ обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
• один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді.

Якщо Ваша сестра не має документів, які підтверджують потребу у постійному догляді, то на даний час Ви не маєте права на звільнення.

Крім того, у Вас також можуть виникнути складнощі зі звільненням через те, що на даний час не узгоджена форма Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця, який є одним із ключових документів для звільнення.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю!

ЗАКОН УКРАЇНИ

"Про військовий обов'язок і військову службу"

Стаття 26. Звільнення з військової служби

6. Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:

3) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

12. Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

3) під час дії воєнного стану:

необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

---

В ПЕРШОМУ ВИПАДКУ ВАМ НЕОБХІДНО ОФОРМИТИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ (ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД) ПСИХІЧНО ХВОРІЙ ЛЮДИНІ - ІНВАЛІДУ 2 ГРУПИ.

Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (Закон України "Про соціальні послуги".

Особа з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, котра за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду - ОБОВ'ЯЗКОВО.

В ДРУГОМУ ВИПАДКУ - СЕСТРУ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ ТРЕБА ВИЗНАТИ НЕДІЄЗДАТНОЮ, А ВАС СУД ПОВИНЕН ПРИЗНАЧИТИ ОПІКУНОМ.

Доброго дня.

Відповідно до п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Для визначення першого та другого ступеня споріднення у даному випадку можуть бути застосовними положення п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 розд.14 Податкового кодексу України, а саме:

• членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені;
• до членів сім’ї громадянина другого ступеня споріднення відносяться його рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Отже, звільнитись з військової служби під час воєнного стану Ви можете через необхідність постійного догляду за батьками, чоловіком або дружиною, дітьми такої особи, в тому числі усиновленими, братами та сестрами, бабою та дідом з боку матері і з боку батька, онуками.

Згідно з п. 28 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 для звільнення зокрема подаються:

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді.

У разі надходження рапорту від військовослужбовця за сімейними обставинами командир військової частини зобов`язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім`ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.

Керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець.

Командир військової частини не пізніше трьох діб після отримання від керівників обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки акта обстеження сімейного стану родичів військовослужбовця та нотаріально завірених копій документів, що підтверджують причину дострокового звільнення, зобов`язаний:

1) за наявності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця, за винятком зміни сімейних обставин, пов`язаної з народженням у нього дитини, надіслати документи за підпорядкованістю.

Рішення про дострокове звільнення військовослужбовця приймається не пізніше ніж через три дні з дати надходження відповідних документів начальником штабу виду Збройних Сил України, оперативного командування, а для військових частин центрального підпорядкування - начальником структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу. Командир військової частини на підставі одержаного рішення не пізніше ніж через три дні звільняє військовослужбовця достроково в запас за сімейними обставинами;

2) за наявності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця у зв`язку зі зміною сімейних обставин, пов`язаною з народженням у нього дитини, прийняти рішення про звільнення військовослужбовця в запас;

3) у разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення із строкової військової служби надати відповідь керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (заявнику) із зазначенням причин відмови.

Вказана норма вже не містить обмеження щодо виду служби, яку проходить військовослужбовець. Відповідно ТЦК та СП можуть проводити перевірку сімейного стану військовослужбовців, які проходять військову службу як за контрактом, так і за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Також для підтвердження відсутності в особи інших членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків) Ви можетие подати:

1. Довідку про склад сім`ї;

2. Заяву Вашої сестри (Афідевіт), якою вона засвідчить, що Ви єдиний працездатний родич, який її утримує та забезпечує, надає повну матеріальну.

Доброго дня, надаю відповідь на ваше запитання:

Я офіцер ЗС України з вислугою 35 календарних років. Рідна сестра (50 років) має пожиттєву 2-гу групу інвалідності, діагноз - шизофренія. Більше родичей немає. Чи маю я право на звільнення зі служби по догляду за нею?В довідці МСЕК сестри не вказувалось чи потребує вона догляд.

Ваше питання врегульовано ЗУ " Про військовий обов'язок та військову службу"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text

а семе пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Для звільення з війсьвої служби головною умовою є потреба у постіному догляді. Для цього треба щоб ваша сетсра звернулась до сімейного лікаря і отримала довідку ЛКК форми 080-4/о про потребу у постіному догляді. Після чого ви будете мати право на звільнення з військової служби.

Також, як варіант це зільення з підстави : у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Але для цього треба мати рішення суду про недієздатність особи.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування (ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України).

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду (ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України).

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. (ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України).

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України).Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)

Зверніть увагу! Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна .

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Особа, яка виявила бажання бути опікуном подає заяву до районних, районних у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад для отримання подання про можливість призначення її опікуном. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Повідомлення про результат розгляду надсилається заявнику у спосіб, зазначений в описі вхідного пакета документів (телефоном, на електронну адресу чи іншими засобами телекомунікаційного зв’язку)/подання скеровується до суду для прийняття судом остаточного рішення.

Приклади судових рішень:

• Рішення Франківського районного суду від 03 червня 2024 року у справі № 465/5200/23 (в судовому засіданні представник органу опіки і піклування надала письмове подання про призначення заявника опікуном над його недієздатним братом).
• Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 липня 2024 року до суду у справі № 752/18270/23 (до суду надано подання органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідно до якого особа може виконувати обов`язки опікуна над матір`ю у разі визнання її недієздатною рішенням суду).
• Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2024 року у справі № 350/939/24 (опікунська рада при виконавчому комітеті селищної ради у своєму рішенні дійшла висновку про доцільність призначення особи 1 опікуном над особою 2).

Відповідно ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України Судові витрати,пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави. Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати (ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи (пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року).

Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. (пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року).

За таких підстав по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи.

Визнання фізичної особи недієздатною належить до категорії справ, які розглядаються у порядку окремого провадження. Розгляд справи про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (ст. 40 Цивільного кодексу України).

1. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
2. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
3. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
4. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного кодексу України).

За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України).

Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною або обмежено дієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 300 ЦПК України, скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.

Після отримання рішення суду про опіку над недієздатною особою ви будете мати право на звільення з військової служби.