Задайте вопрос юристу

916 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Хозяйственное право, 01 мая 2025, вопрос №135293

Исковые сроки по теплоснабжению?

Здравствуйте!Возникла такая ситуация с теплосетью города.С квартиры сделан 12 лет назад магазин.Был установлен в своё время теплосчётчик и согласован со всеми документами с теплосетью.Однако, в 2022 г была сделана его поверка, но теплосеть отказалась принимать заявление на его перепломбировку и постановку на учёт, ссылаясь своим письмом на некий новый запрет кабмина о постановке теплосчётчиков таких обьектов на учёт.Краны закрыли с теплоподачей и были они теплосетью опломбированы.В итоге зиму 22-23г сидели вообще без отопления.В 2023 уже году неожиданно с теплосети предложили переподключить теплосчётчик (слышал, что по Украине люди с такой же проблемой в судебном порядке решили эту проблему) и по нему вести учёт уже.После же получения услуги по отполению, с указанием конкретно за какие периоды, два последних года тепло оплачивалось.Тем не менее теплосеть на днях настоятельно рекомендовала с угрозами суда оплатить и 29 тыс неполученной услуги отопления за сезон 2022/23 года, когда они же сами перекрыли вентилями и опломбировали краны, не желая ставить поверенный счётчик на учёт.Вопрос.За какой период могут истребовать задолженность (за только 3 последних года?) и как с ними дальше существовать?Спасибо!

Ответы юристов (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Сергію!

    Згідно ст. 257 ЦКУ загальний термін позовної давності - 3 роки.

    Спеціальна позовна давність, що встановлюється законодавством для окремих видів вимог та враховує специфіку цих відносин, може бути як скорочена, так і більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

    1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

    2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

    3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної власності (ст. 362 ЦКУ);

    4) у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ);

    5) про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);

    6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);

    7) про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);

    8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

    Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (ст. 258 ЦКУ).

    Перелік підстав застосування спеціальної позовної давності, що міститься у ст. 258 ЦКУ, не є вичерпним і може знаходити продовження у відповідних нормах ЦК (наприклад, ст. 786 ЦКУ) та інших законів.

    Незважаючи на те, що строки позовної давності встановлені законом, вони можуть бути збільшені за домовленістю сторін, укладеною в письмовій формі. Однак вказане положення не надає сторонам права змінювати порядок обчислення позовної давності.

    Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦКУ.

    Початок перебігу позовної давності

    • Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
    • Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
    • Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
    • У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
    • За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
    • За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
    • Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.
    • Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою ст. 261 ЦКУ, можуть бути встановлені законом.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України