Виплата грошового забезпечення за безвісти зниклого чоловікв

Вибачте, пропустив це у питанні. Так, дружині необхідно звернутись із новою заявою про виплату грошового забезпечення. Зазвичай ВЧ саме надсилає листа, що потрібно подати нову заяву у зв'язку зі змінами. Напевно, у Вашому випадку цього не сталося.

У разі відсутності особистого розпорядження грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Дивіться, ваша сестра має право на виплату грошового забезпечення, як дружина і, як законний представник малолітньої дитини.

-50% від загальної суми грошового забезпечення (після обов’язкових відрахувань) розподіляється рівними частками між:1. дружиною (чоловіком);2. законними представниками малолітніх або неповнолітніх дітей;3. дітьми з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їхніми законними представниками;4. батьками військовослужбовця (крім тих, хто отримує аліменти від військового, або тих, хто позбавлений батьківських прав — якщо ці права не були поновлені).

Батько може добровільно відмовитись від своєї частки на користь Вашої сестри. Для цього подається нотаріально засвідчена заява.

Якщо відмова подається без вказання іншої особи, частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які отримуюють виплати.

Якщо батько відмовиться, то Ваша сестра отримає всі 50 %.

Згідно ПОРЯДКУ виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/884-2016-п#Tex...:

4. Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.

Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі:

документів, визначених у пункті 3 цього Порядку;

інформації, отриманої з державних реєстрів;

копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності).

Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов’язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам у разі:

подання заяви про виплату особами, не передбаченими в пункті 1 цього Порядку, а також визначеними особами, які мають (набули) громадянство Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або постійно проживають на території таких країн, або засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору;

подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;

з’ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон, самовільного залишення ними військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства.

У разі відсутності документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, та для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) отримує відповідні витяги з державних реєстрів щодо військовослужбовців та зазначених осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення у порядку, визначеному в пункті 6 цього Порядку.

Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам не позбавляє їх права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.

Від виплати грошового забезпечення можуть відмовитися визначені особи, зазначені:

в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці;

в абзаці п’ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці.

Такі визначені особи подають відповідну заяву, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, в якій зазначається інформація про іншу визначену особу і розмір належної їй частки грошового забезпечення.

У разі подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення без зазначення в ній інформації про іншу визначену особу, на користь якої відмовляється визначена особа, належна їй частка грошового забезпечення рівномірно розподіляється між іншими особами, зазначеними в абзаці четвертому або п’ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення від імені малолітніх, неповнолітніх дітей військовослужбовців, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на виплату грошового забезпечення, не допускається.

Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявнику може бути оскаржено у судовому порядку.

Прошу, Юрію! Вдачі Вам!