Помощь в освобождении с тцк

Доброго дня!

Ви звертались в поліцію? Чи маєте Ви підстави для відстрочки?

Вас затримала поліція чи ТЦК? Чи був складений протокол?

Згідно пункту 54 постанови КМУ 560 За відмову від повістки або за відмову прослідувати до РТЦК, або у разі перебування у розшуку лише поліцейські можуть на законних підставах затримати громадянина та доставити його до ТЦК.

Але, згідно статті 261 КУпАП під час затримання повинен бути складений протокол, поліцейські повинні повідомити Ваших родичів та Вашого правозахисника (або центр безоплатної правової допомоги https://legalaid.gov.ua/tsentry/regionalnyj-tsentr...).

Працівники ТЦК затримувати громадян не мають права.

Якщо Вас затримали працівники ТЦК ( а не поліція) - зателефонуйте в Національну поліцію та повідомте про незаконне позбавлення волі/викрадення (стаття 146 ККУ) та перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (стаття 426-1 ККУ). Те ж саме можуть зробити і Ваші родичі.

Крім того, Ваші родичі можуть звернутися до районного суду за місцем розташування ТЦК зі скаргою на незаконне позбавлення свободи та вимогою звільнити Вас з ТЦК. Вас повинні доставити до слідчого судді і з'ясувати обставини на підставі яких Ви незаконно утримуєтесь працівниками ТЦК. Слідчий суддя зобов'язаний Вас звільнити.

Згідно статті 206 КПК. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини

1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Михайло!

Ваші контакти, на жаль, недоступні юристам та адвокатам цього сайту.

По-перше, Вам ні в якому разі не потрібно погоджуватись на проходження ВЛК, оскільки після того Вам одразу видадуть мобілізаційне розпорядження та наступного дня, якщо не цього, Ви вже будете у навчальному центрі.

Ви маєте право пройти ВЛК за межами ТЦК упродовж 4 днів, а за потреби й 14. ТЦК ж, в свою чергу, не має права утримувати Вас упродовж такого часу.

Чи маєте Ви право на відстрочку? Проблеми зі здоров'ям? На якій підставі Вас затримали? Хто саме: ТЦК чи представники поліції?

Що вже було зроблено Вашими родичами чи Вами?

1. Заява про злочин у відповідності із статтею 146 ККУ незаконне позбавлення волі або викрадення людини:

"1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років".

2. Заява до ДБР на дії ТЦК, якщо Вас затримав останній:

"1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев’яти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років".

3. Звернення до слідчого судді у порядку статті 206 КПК:

"1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.

Скарги до Генштабу та МОУ.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ДОПОМОГТИ ВАМ ЗМОЖЕ ТІЛЬКІ АДВОКАТ НА МІСЦІ, АБО ВАШІ РІДНІ УКЛАДУТЬ ДОГОВІР З АДВОКАТОМ ДЛЯ НЕГАЙНОЇ ДОПОМОГИ ВАМ.

ВАМ ТРЕБА ТЕРМІНОВО СКАРЖИТИСЯ.

Наполягайте на проходженні ВЛК саме за місцем вашого обліку, оскільки саме там зберігаються ваші медичні документи.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Повноваження ТЦК та СП окреслені низкою різних нормативно-правових актів, зокрема основоположними серед них є:

• Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу";
• Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154;
• Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто якщо законодавством чітко не передбачено, що відповідний орган чи посадова особа, може діяти якимось чином, то це заборонено, оскільки чинити можна тільки так, як передбачено чинним законодавством.

ТЦК та СП мають такі основні повноваження:

• Керують допризовною підготовкою разом з органами освіти;
• Виконують рішення щодо направлення громадян для проходження військової служби;
• Співпрацюють з місцевими адміністраціями щодо залучення громадян на військову службу або альтернативну службу;
• Ведуть облік призовників, військовозобов’язаних, резервістів та добровольців територіальної оборони;
• Інформують громадян про їх права і обов’язки під час військового обліку і проходження служби;
• Оформлюють і видають військові облікові документи;
• Забезпечують захист інформації в Реєстрі військового обліку;
• Співпрацюють з державними органами для організації мобілізації та воєнного часу;
• Проводять інформаційні кампанії щодо залучення на службу;
• Ведуть облік підприємств, які виконують мобілізаційні завдання, і організовують контроль за підготовкою до мобілізації;
• Проводять заходи оповіщення та призову громадян;
• Слідкують за соціальним захистом військовослужбовців, пенсіонерів та членів їх сімей;
• Оформлюють компенсації та грошову допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам у разі інвалідності чи загибелі;
• Надають довідки щодо проходження служби та учасників бойових дій;
• Розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також деякі особливі повноваження мають обласні ТЦК та СП — в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Севастополі. Зокрема, вони допомагають організовувати контрольні медичні огляди для таких категорій громадян:

• Особи, яких районні або міські комісії визнали непридатними або тимчасово непридатними до військової служби;
• Громадяни, які не згодні з результатами медичного огляду або рішеннями районних чи міських комісій;
• Призовники, які повинні пройти медогляд перед відправленням до навчальних частин або центрів.

Специфічні повноваження є і у районних ТЦК та СП, зокрема:

• Організація медичних оглядів та психологічних обстежень для військово-лікарських комісій військовозобов'язаних і резервістів. Це відбувається з визначеною періодичністю, а під час мобілізації та/або воєнного стану – цілодобово;
• Оформлення відстрочок від призову для військовозобов'язаних і резервістів під час мобілізації та перевірка підстав для їх надання;
• Проведення спеціального обліку військовозобов'язаних та надання допомоги особам, звільненим з військової служби, у своєчасному оцінюванні їх стану для призначення пенсії чи пільг у разі інвалідності;
• Допомога у пошуку документів, необхідних для отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовців;
• Перевірка сімейного стану військовослужбовців за зверненням командира частини або родичів (за наявності підстав).

Застосування заходів фізичного впливу (окрім випадків необхідної оборони) працівниками ТЦКСП заборонено. Чинним законодавством не передбачена можливість застосування з боку ТЦК та СП до військовозобов’язаних, резервістів, призовників тощо.

Коли трапляються випадки використання грубої сили працівниками ТЦК при мобілізації або інші правопорушення з їх боку, раджу звертатись до таких органів, які уповноважені вживати заходів щодо вирішення ситуацій порушення прав військовозобов’язаних:

• Вищестоящого керівництва (вищестоящий ТЦК та СП, Командування Сухопутних військ ЗСУ, Міністерство оборони України);
• Органів Національної поліції України;
• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Серед проблем відсутності покарання, то першою проблемою притягнення винних осіб до відповідальності є відсутність звернення зі скаргою чи відповідною заявою до уповноважених органів. Також має місце ігнорування звернень та скарг громадян з боку уповноважених органів, які б мали вживати відповідні заходи. Водночас у разі відсутності належної реакції з боку уповноважених органів в деяких випадках слід звертатись до суду з урахуванням ситуації.

Дуже шкода, що на скарги щодо перевищення і зловживання влади представниками ТЦК всі органи, які повинні за цим доглядати та стримувати їх, не роблять цього, як показує досвід. Особа, яку побили чи незаконно затримали (представники ТЦК, — ред.), звертається до Нацполіції, ДБР, ВСП, а всі показують пальцем один на одного, але ніхто не хоче розбиратися, що сталося.

ПИШИТЬ СКАРГУ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ:

https://ombudsman.gov.ua/