Начните консультацию с юристом онлайн
Здравствуйте.
Ситуация: квартира, в которой прописаны я, мой сын и мой (уже покойный) отец. Я и мой отец являемся собственниками данной квартиры. По квартире имеется большой долг по оплате ЖКХ. Я со своим сыном, начиная с 2022 нахожусь в Германии, по 24 §.
В этом месяце, приехав в срочном порядке в Ха, чтобы похоронить отца.. Я узнала от ХТС (когда предоставляла им свид. о смерти отца), что в январе этого года они подали на нас в суд и в феврале было принято заочное решение суда о взыс. задолженности.
Я, так как находилась на тер Германии, ни о суде, ни о решении суда не знала и уведомлена не была...
Итого:
20.02.25 года было принято заочное решение суда о взыс. задолженности, взыскать солидарно с меня и моего уже покойного отца задолженность в сумме 107000 тыс., с которых 77 тыс. за услуги отопления в период с 01.02.16 по 31.12.24 и воды около 23 тыс + тех обслуж., инфляционные издержки, 3 процента годовых и так же судебный сбор в равных частях.
У меня 2 основ. вопроса:
1. Могу ли я подать заявление на пересмотр заочного решения суда (с возоб. пропущенного срока на подачу заявления на его пересмотрение). Так как, опять же, я находилась за пределами Украины. И как мне это сделать, в особенности,возможно ли это удаленно? Через электронный суд или какие варианты имеются?
2. И главный вопрос, могу ли я оспорить\списать данный долг? По истечению исковой давности, учитывая индивид. ситуацию, + я фактически не проживала и не пользовалась данными услугами как минимум последние 3 года.. Насколько это реально и что именно реально, учитывая ситуацию??
И немного о моей сит. в период с 16 года. Возможно, это играет какую-то роль..
До 17 года являлась студенткой дневного отделения. В 17 году родился сын.. С 11.2017 по 05.2021 явл. получ. соц помощи как малообеспеченная и одинокая мама. 03.2022 эвакуировалась с сыном сначала на территорию Венгрии, с мая 2022 находимся в Германии по 24 §. Всё ещё являюсь получателям соц помощи тут, не работаю.
Похожие вопросы
Кодексы Україна
Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс УкраїниНовое в блогах Юристи.UA
Ответы юристов (4)
Адвокат, г. Николаев, 34 года опыта
Общаться в чатеДоброго дня, Ірина!
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити остаточне рішення за правилами спрощеного або загального позовного провадження лише після існування таких умов:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.
Так, ЦПК надає можливість розгляду справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Водночас існує частина 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, в якій зазначається, що в разі належного повідомлення відповідача, однак його неявки, суд може розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у ній даних чи доказів, результатом такого розгляду є ухвалення заочного рішення.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
Оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява.
Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
"За обставинами справи, яка перебувала на розгляді Великої Палати ВС, відповідачка подала апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції. У грудні 2022 року апеляційний суд повернув їй цю скаргу та роз’яснив право на звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення відповідно до ст. 285 ЦПК України.
У січні 2023 року відповідачка звернулася до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просила скасувати заочне рішення цього суду від 1 червня 2021 року, а також поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у задоволенні клопотання про поновлення строку відмовив, а заяву залишив без розгляду, оскільки відсутні поважні обставини, які об’єктивно перешкоджали відповідачці звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений законом строк.
У касаційній скарзі відповідачка зазначила, зокрема, що суди не врахували правового висновку, викладеного в постанові ВП ВС від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, згідно з яким місцевий суд не наділений повноваженням залишати заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.
Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання відповідачем порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, у тому числі з урахуванням визначених процесуальним законом строків. Установлений ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення – один з інструментів забезпечення принципу правової визначеності.
Як пояснила ВП ВС, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати ст. 127 ЦПК України, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Передбачені ч. 3 ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції (зокрема, залишити заяву без задоволення) стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (у тому числі, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи й доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються в ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
З огляду на викладене ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, та сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій у цій справі, Велика Палата ВС вказала, що оскільки відповідачка була достеменно обізнана про наявність судового провадження у справі, в судові засідання за судовими викликами не з’являлася, пізніше була обізнана про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого в цій справі, то суд першої інстанції обґрунтовано піддав сумніву об’єктивну неможливість відповідачки подати заяву про перегляд заочного рішення раніше 11 листопада 2022 року. Окрім цього, подання відповідачкою всупереч визначеному законом процесуальному порядку апеляційної скарги на заочне рішення до суду апеляційної інстанції, а не заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції після отримання його копії не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання заяви.
Постанова ВП ВС від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24)".
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ne...
Так, дистанційно Ви можете подати через Електроний суд:
Як створити та подати заяву через Електронний суд https://wiki.court.gov.ua/w/Як_створити_та_подати_заяву_через_Електронний_суд;
Подача позовної заяви через Електронний суд: покрокова інструкція https://ks.rv.court.gov.ua/sud1710/gromadyanam/ins...
Інший варіант - подання такої заяви до суду Вашим адвокатом в Україні.
Згідно законодавства відрізняють загальний строк позовної давності, який становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ) та спеціальні строки (ст. 258 ЦКУ), які можуть бути або скорочені, або більш тривалі, ніж загальний строк позовної давності.
Так, наприклад, скорочена позовна давність в 1 рік застосовується, зокрема, до вимог (ч. 2 ст. 258 ЦКУ):
А більш тривалий спеціальний строк 4 роки, встановлений ч. 5 ст. 258 ЦКУ, який застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Крім того, при обчисленні строку позовної давності потрібно враховувати, що в деяких випадках такий строк може:
Однією з підстав для переривання строку позовної давності є вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). У ЦКУ нема пояснень, які саме це можуть бути дії, тому на практиці ця норма викликає багато запитань. В цьому випадку слід звернути увагу на роз’ясненнями, наведене в пп. 4.4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №10. Згідно цього роз’яснення, такими діями можуть бути:
Також варто врахувати, що за домовленістю сторін договору, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена (ст. 259 ЦКУ). Така домовленість повинна бути закріплена у письмовій формі (наприклад, окремою умовою договору). Але, позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Тож, перед тим, як обчислювати строк позовної давності, варто ретельно ознайомитися з умовами договору.
Отже, строки позовної давності було призупинено ще у 2020 році у зв’язку з карантином. Потім у 2022 році додалось ще «воєнне» призупинення. Відповідні норми про це закріплені у «Прикінцевих та перехідних положеннях» ЦКУ.
Дати визначені наступним чином:
**Дати визначені наступним чином:
*** Дати визначені наступним чином:
Отже, хоча норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, якими призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану, мають різні формулювання, але, фактично строки позовної давності були «на паузі» у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 (тобто, більше 5 років). Принаймні, це стосується загального строку позовної давності 3 роки, передбаченого ст. 257 ЦКУ.
Розрахунок строків позовної давності з урахуванням періоду призупинення. Ситуація, коли заборгованість виникла до дати призупинення строків:
Згідно умов договору поставки покупець зобов’язаний був оплатити отриманий від постачальника товар не пізніше 01.04.2019. Але, на даний час оплата за товар постачальнику так і не поступила.
В цій ситуації ми починаємо розраховувати строк позовної давності з 02.04.2019. Строк позовної давності загальний, та складає 3 роки. З 02.04.2020 строк позовної давності було призупинено, та відновлення строку відбудеться з 04.09.2025. Отже, розраховувати строк будемо за періодами:
В нашої ситуації строк позовної давності закінчиться 04.09.2027. До цієї дати постачальнику варто встигнути подати до суду позов про стягнення заборгованості.
Отже, якщо заборгованість виникла до 02.04.2020, алгоритм розрахунку такий:
Тобто, період з 02.04.2020 по 03.09.2025 у строк позовної давності не враховується.
Джерело: 7eminar
За загальним правилом, відсутність мешканців у квартирі не звільняє від сплати за опалення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 7 закону України Про житлово-комунальні послуги, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Тобто за житлово-комунальні послуги можна не платити у разі непроживання у приміщенні, але на постачання тепла це не розповсюджується.
Що стосується заборгованності за водопостачання, то з цим потрібно розбиратись окремо за що саме нарахована заборгованність.
Після смерті особи відкривається її спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов’язки.
У разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи переходять до іншої особи – її спадкоємця. Відбувається заміна боржника у зобов’язанні. При цьому законодавством встановлено, що спадкоємці, зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, виконати зобов’язання померлої особи перед кредитором можуть спадкоємці боржника, але лише за наявності майна боржника, одержаного ними у спадщину.
Кредитору спадкодавця варто пам’ятати, що він має протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Коли кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вищезазначені строки, позбавляється права вимоги.
Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи, яка померла, а щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.
Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником.
Кредитор, державний або приватний виконавець може звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Суд розглядає це питання у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Вищезазначене стосується також випадків необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З повагою, адвокат Айвазян.
Большое спасибо за ответ, Юрий!
Могу я уточнить, правильно ли я Вас поняла, если простыми словами.. Ничего с задолженностью я сделать не могу, разве что, когда-нибудь, когда будет отменена отмена исковой давности.. Подождать ещё 2 года и тогда есть шанс списать лишь за один год, 2016.. А так с 2020 года по сегодняшний день оплата обязательна (конкретно за отопление, не в зависимости от ситуации, проживания и прочих обстоятельств..). И, учитывая, что я единственный наследователь данной квартиры, проще уже начать платить, дабы данное решение суда не было передано в исполнительную службу, во избежание дополнительных растрат и арестов и блокировки счетов...
И по-факту нет смысла подавать заявление на пересмотр решения, так как решение будет тем же... Разве что "потянуть резину" непонятно зачем.
Извините за мой возможный простетский сумбур.. Но вроде всё так, верно ?
Или Вы что-то видите в этой ситуации, что могло бы мне хоть как-то помочь?
Адвокат, г. Николаев, 34 года опыта
Общаться в чатеПрошу, Ірина!
На жаль так, за опалення Ви повинні сплатити борг незалежно від того чипроживали у жітлі чи ні. З приводу водопостачання, як я і зазначав, необхідно розбиратись.
З приводу позовної давності, то мова йшла саме про дії з боку постачальника, тобто про строк у який віе мав право подати позов до суду.
Так. Ви можете спробувати домовитись про реструктуризацію боргу за умови того, що постачальник не подаватиме виконавчий лист до виконавчої служби. У такому разі виконавче провадження не буде розпочате.
В принципі так, оскільки борг все одно нікуди не подінеться. Можливо, є варіант із водопостачанням, як також питання щодо стягнення пені та штрафів, оскільки для того строк позовної давності складав 1 рік. Тобто потрібно аналізувати позовну заяву й, можливо, суму можна буде зменьшити.
Юрист, г. Полтава, 5 лет опыта
Общаться в чатеДоброго дня!
Так, Ви можете подати заяву на перегляд заочного рішення суду особисто через електронний суд або за допомогою адвоката.
Відповідно до статті 284 ЦПК
1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На жаль, в даному випадку ситуація непроста. За теплоенергію Ви повинні в обов'язковому порядку сплатити, а от за воду потрібно розбиратися.
І. Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги " Споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Згідно частини 3 статті 9 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги " Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Так як Ви зареєстровані за адресою, де є заборгованість по комунальним послугам, то Ви є відповідачем у справі і несете відповідальність по оплаті послуг
Проте, якщо Ви не проживали в квартирі, то за воду Ви не зобов'язані платити, а от за теплоенергію - так.
ІІ. Загальний строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (ЦКУ) становить 3 роки. ПРОТЕ, через карантин та воєнний стан строки позовної давності зупинені .
Пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Оскільки воєнний стан все ще триває, а карантин відмінили в 2023 році, то строк позовної давності, який почався раніше поставлений "на паузу".
З повагою, юрист Дерій В.О.!