Продаж нерухомість за житловий ваучер для впо убд

Доброго дня, Антоне!

Якщо йдеться саме про житловий ваучер, порядок його використання регулюється постановою КМУ № 1176 від 22.09.2025 року.

За пунктом 20 Порядку, затвердженого цією постановою, якщо вартість об’єкта житлової нерухомості, який купується з використанням житлового ваучера, є вищою за суму, зазначену у ваучері, різниця оплачується отримувачем допомоги самостійно за власний рахунок та/або за рахунок кредитних коштів. Тобто купівля будинку та земельної ділянки за 2 900 000 грн при ваучері на 2 000 000 грн допускається, а різниця 900 000 грн може бути оплачена покупцем самостійно.

Пункт 21 Порядку передбачає, що пошук об’єкта житлової нерухомості, його вартість та умови придбання узгоджуються отримувачем допомоги з власником. Цим же пунктом встановлено, що вартість нерухомого майна, визначена у звіті про оцінку майна, зазначається в договорі про придбання об’єкта житлової нерухомості з використанням житлового ваучера.

Крім того, за пунктом 29 Порядку договір про придбання об’єкта житлової нерухомості має містити відомості про житловий ваучер. Якщо предметом договору купівлі-продажу є житловий будинок, розміщений на земельній ділянці, кошти можуть спрямовуватися і на придбання земельної ділянки, на якій розміщений цей будинок, у межах допомоги за житловим ваучером, що також зазначається в договорі.

Пункт 30 Порядку прямо підтверджує, що нотаріус вносить до Реєстру пошкодженого та знищеного майна не одну суму, а окремо вартість об’єкта житлової нерухомості за договором і окремо суму для оплати за житловим ваучером. Отже, ці суми можуть не збігатися: у договорі може бути загальна вартість 2 900 000 грн, а сума до оплати за ваучером — 2 000 000 грн.

Оформлювати 900 000 грн лише окремою розпискою поза договором небезпечно. За статтею 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Тому вся істотна домовленість щодо ціни нерухомості має бути відображена саме в нотаріальному договорі, а не винесена в окрему розписку, яка фактично підтверджуватиме іншу реальну ціну угоди.

Розписка може використовуватися лише як підтвердження фактичного отримання продавцем тієї частини коштів, яка вже прямо передбачена договором. Тобто безпечна модель така: у договорі зазначається повна ціна 2 900 000 грн; окремо прописується, що 2 000 000 грн сплачуються за рахунок житлового ваучера, а 900 000 грн — власними коштами покупця; після отримання цих 900 000 грн продавець за потреби може надати розписку саме про виконання цієї частини оплати.

Отже, нотаріус не має обмежувати ціну договору лише сумою ваучера, це не узгоджується з пунктами 20, 21, 29 і 30 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1176 від 22.09.2025 року. Необхідно зазначати в договорі повну погоджену сторонами вартість і окремо розподіляти джерела оплати.

З повагою, адвокат Айвазян.