Принятие в наследство части приватизированной квартиры

Доброго вечора!

Как быть брату, если он пропустит срок вступления в наследство?

Якщо брат був прописаний з матір'ю за однією адресою, то вважається, що він прийняв спадок автоматично, адже згідно ч. 3 ст.1268 ЦКУ Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В протилежному випадку йому протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини (смерті спадкодавця) потрібно подати нотаріусу (який відкрив спадкову справу) заяву про прийняття спадщини. За кордоном він може це зробити такими шляхами:

• Особисто подати заяву про прийняття спадщини в консульство України
• Відправити заяву поштою, справжність підпису якої нотаріально засвідчена у іноземного нотаріуса (у такому разі йому необхідно звернутися до нотаріуса на території іноземної країни та завірити заяву про прийняття спадщини на 2х мовах (в залежності від країни проставити апостиль), а потім відправити її рекомендованим листом нотаріусу на території України, який відкрив спадкову справу. Бажано в телефонному режимі з ним попередньо домовитись.
• Він може відіслати нотаріусу на території України заяву про прийняття спадщини без нотаріального завірення (не звертаючись до іноземного нотаріуса). У разі надходження засобами поштового зв’язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса. (п. 3.5 глава 10 Розділ ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України )

Что будет с его долей, если наследство оформим только я и отец?

Якщо брат не був прописаний разом з матір'ю та не подасть заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців, то весь спадок розділите лише Ви з батьком у рівних частинах.

Если ни один из нас, имея прописку в данной квартире, не вступим в наследство в течение 6 месяцев - что произойдет с маминой долей в таком случае?

Якщо всі спадкоємці мали однакову прописку з матір'ю, то вважається, що вони прийняли спадщину автоматично.

В такому випадку Вам достатньо після сплину 6 місяців звернутись до нотаріуса та подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

4.13. Для спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа.

4.12. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Доброго дня, Ірина!

Как быть брату, если он пропустит срок вступления в наследство?

Відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Разом з цим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тож за певних умов спадкоємцю надається правова можливість прийняти спадщину на підставі рішення суду і після спливу строків, установлених у ст. 1270 ЦК. Важливо врахувати, що рішення суду в цьому разі не замінює заяви про прийняття спадщини, яку спадкоємець має подати нотаріусу протягом строку, встановленого судом. При цьому закон не передбачає повторного звернення спадкоємця до суду з подібним позовом. Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у строк, визначений йому судом, позов про надання додаткового строку повторно задоволенню не підлягає, незважаючи на ті обставини, що перешкоджали спадкоємцеві здійснити своє право. Такий підхід зумовлений необхідністю забезпечення прав тих спадкоємців, які вчасно прийняли спадщину, та узгоджується з практикою ВС.

Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини визначається судом лише в тому разі, якщо спадкоємець не прийняв спадщину. У разі встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини визначення додаткового строку такому спадкоємцю буде суперечити нормам матеріального права, адже спадщину було прийнято за правилом ч. 3 ст. 1268 ЦК.

не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини:

незнання про смерть спадкодавця;

юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік;

непрацездатність;

встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, установлення факту проживання однією сім’єю);

невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;

відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

несприятливі погодні умови;

перебування в депресії у зв’язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.

Что будет с его долей, если наследство оформим только я и отец?

Спадкоємець набуває спадщину лише за умови її прийняття в порядку та строки, визначені цивільним законодавством. Тобто, особа має здійснити належне їй право на спадкування, що узгоджується з положенням ч. 1 ст. 12 ЦК. За загальним правилом для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК).

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Если ни один из нас, имея прописку в данной квартире, не вступим в наследство в течение 6 месяцев - что произойдет с маминой долей в таком случае?

Наведене вище стосується тієї ситуації, коли спадкоємці не проживали разом із спадкодавцем на день його смерті. Якщо ж Ви всі були зареєстровані за однією адресою з матір'ю на момент її смерті, то вважаєтесь такими, що прийняли спадщину автоматично. Отже, подавати заяву саме на вступ у спадщину протягом 6 місяців не потрібно.

Згідно статті 1268 ЦКУ. Прийняття спадщини:

"1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї".

Згідно з пп. 3.20 п. 3 глави 10 розділу II Порядку факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується:

• витягом з реєстру територіальної громади;
• довідкою про реєстрацію місця проживання;
• іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт.

Після спливу півроку з дня смерті матері Вам необхідно звернутись до нотаріуса та отримати свідоцтво про право на спадщину. При тому частка квартири, яка належала матері буде розподілена між Вами, батьком та братом у рівних долях.

Брат, в свою чергу, зможе отримати свідоцтво про право на спадщину, коли повернеться з-за кордону.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво видається кожному спадкоємцю із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після завершення шести місяців з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті особи у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, або не раніше строків, встановлених у частині другій статті 1270, статті 1276 Кодексу.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена (статті 1296 – 1298 Кодексу та Порядок).

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Добрый день,Моя мама умерла, не оставив завещания.Квартира приватизирована в равных долях на маму, папу, меня и брата.Брат находится за границей и не может вступить в наследство. Также он не может оформить доверенность на представление его интересов при вступлении в наследство по причине отказа консульства Украины выдать данную доверенность.Как быть брату, если он пропустит срок вступления в наследство?Что будет с его долей, если наследство оформим только я и отец?Если ни один из нас, имея прописку в данной квартире, не вступим в наследство в течение 6 месяцев - что произойдет с маминой долей в таком случае?

Співчуваю Вашій втраті. Якщо брат не вступить у спадщину протягом 6 місяців, він зможе поновити цей строк лише через суд - подавши позов про визнання права на спадщину у зв’язку з наявністю поважних причин (наприклад, відсутність можливості оформити довіреність через війну, відмову консульства, об'єктивні перешкоди тощо). Судова практика допускає поновлення строку у таких випадках, якщо брат зможе надати підтвердження.

Але є один момент - якщо він має спільну з матір'ю реєстрацію, він може вважатися таким, що прийняв спадщину, попри відсутність офційної заяви.

Якщо спадщину оформите тільки Ви з батьком, то Ви отримаєте лише свої частки у спадковому майні, а мамина частка (1/4 квартири) буде оформлена на Вас двох у рівних частках, але формально брат може згодом вимагати перегляду спадку.

Тобто фактично наразі власниками є Ви в чотирьох у рівних частках по 1/4. Спадкуватися буде лише частка матері 1/4.

З повагою!

Доброго дня.

Цивільним кодексом України встановлено, що спадкування здійснюється або за заповітом, або за законом.

Якщо спадкодавець за життя не висловив свою волю у формі заповіту, чи його визнано недійсним, у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування відбувається за законом. У таких випадках право на спадкування одержують особи, визначені Кодексом.

Главою 86 Кодексу встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Всього існує 5 черг спадкоємців за законом:

• перша черга - діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Потрібно зазначити, що діти, які народжені не в зареєстрованому шлюбі, але у свідоцтві про народження вказані батько та матір, чи щодо яких встановлений у судовому порядку факт батьківства, мають такі ж права на спадщину, як і ті, що народжені у шлюбі. Вони мають рівний статус. До спадкоємців першої черги належать також усиновлені діти.
• друга черга - рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
• третя черга - рідні дядько та тітка спадкодавця;
• четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
• п’ята черга - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням.

Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.

Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги.

У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв’язок, спадкують на загальних підставах.

Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу у певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, вони можуть це зробити тільки за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом.

Для прийняття спадщини статтею 1270 Кодексу встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (тобто з дня смерті спадкодавця).

Протягом цього строку спадкоємець має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Якщо цього не зроблено, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.

Винятки:

• Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

• Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Якщо строк для прийняття спадщини пропущений необхідно буде вчинити такі дії:

1. Звернутися до нотаріуса.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

2. Звернутися до суду.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.