Задайте вопрос юристу

940 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Военное право, 31 июля 2025, вопрос №140213

Яка буде придатність до військової служби.

Доброго дня. Поясніть будь-ласка. У мене нещодавно виявили цукровий діабет другого типу з незадовільним контролем. Чи можу я бути непридатним до військової служби? Або придатним до служби в тилу ?
Також у мене гіпертонічна хвороба другого ступеня гіпертензивне серце високий серце/судини ризик. Гіпертрофія лівого шлуночка серця. Кардіоміопатія метаболічно-ендокринна . Синусова тахікардія СН2А ФК2.
Остеохондроз грудного відділу хребта. Ожиріння 3 ступеня.
Яка взагалі може бути ступінь придатності до військової служби з такими захворювання.

Ответы юристов (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Дмитро!

    Доброго дня. Поясніть будь-ласка. У мене нещодавно виявили цукровий діабет другого типу з незадовільним контролем. Чи можу я бути непридатним до військової служби? Або придатним до служби в тилу ?

    Стаття 13 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402:

    1) до пункту «а» належать (непридатні):

    1. тяжка форма цукрового діабету: інсулінозалежний з лабільним перебігом (часті, більше двох, кетоацидотичні або гіпоглікемічні стани), наявністю ускладнень (проліферативна стадія ретинопатії, генералізована симетрична полінейропатія, хронічна сенсорно-моторна або автономна нейропатія, нефропатія в стадії протеїнурії більше 0,5 г/добу та розвитком ниркової недостатності, макроангіопатія) або наявністю потреби в застосуванні більше 60 одиниць інсуліну на добу для досягнення стану субкомпенсації вуглеводного обміну.

    2) до пункту «б» належать (придатні до "ТЦК"):

    1. цукровий діабет середньої тяжкості: наявність ускладнень (непроліферативна стадія ретинопатії, дистальна нейропатія з больовим синдромом, мікро- та макроангіопатія), яка потребує застосування до 60 одиниць інсуліну на добу для компенсації вуглеводного обміну або пероральних цукрознижуючих препаратів;
    2. аліментарне ожиріння III ступеня.

    Також у мене гіпертонічна хвороба другого ступеня гіпертензивне серце високий серце/судини ризик. Гіпертрофія лівого шлуночка серця.

    Стаття 39 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402:

    2) до пункту «б» належать:

    1. гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів, без тяжких незворотніх структурних уражень органів-мішеней;
    2. симптоматичні артеріальні гіпертензії з підвищенням артеріального тиску до 2-3 ступеня;
    3. Асоційовані клінічні стани:
    4. транзиторна ішемічна атака, гостра гіпертензивна енцефалопатія;
    5. протеїнурія більше 300 мг за добу.
    6. До цього ж пункту належить гіпертонічна хвороба II стадії.

    Кардіоміопатія метаболічно-ендокринна. Синусова тахікардія СН2А ФК2.

    Стаття 38 Розкладу хвороб Наказу МОУ №402:

    1) до пункту «а» належать усі некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються СН II-Б або III стадій або важкими, резистентними до лікування порушеннями ритму та провідності.

    Крім того, до пункту «а» належать незалежно від стадії СН:

    1. недостатність будь-якого клапана серця, яка супроводжується регургітацією 3-4 ступенів;
    2. помірний або важкий стеноз будь-якого клапана серця;
    3. інфекційний ендокардит або стан після перенесеного інфекційного ендокардиту за умови, якщо: незважаючи на інтенсивне консервативне лікування згідно з існуючими протоколами зберігаються ознаки активності процесу (лихоманка, лейкоцитоз, паличкоядерний зсув, високий рівень прокальцитоніну та СРБ, гемокультура тощо), вегетації за умови відмови від оперативного лікування чи неможливості його проведення в подальшому; розвиток регургітації на ураженому клапані 2 ступеня та вище; розвиток СН ІІА та вище;
    4. кардіоміопатії: дилатаційна, обструктивна, гіпертрофічна, рестриктивна, некомпактний міокард;
    5. хронічний констриктивний перикардит, у тому числі кальциноз перикарда, прогресуючий перикардіальний випіт;
    6. наслідки оперативного втручання з приводу вроджених або набутих вад серця, за наявності СН II-III стадій, імплантації штучного водія ритму (у тому числі дефібрилятора-кардіовертера) або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з’єднання тощо) за наявності рецидивів порушень ритму та провідності, з приводу яких виконувалася операція, механічний протез клапану без урахування СН;
    7. раптова серцева смерть з відновленням серцевої діяльності (смерть з серцевих причин, якій передує раптова втрата свідомості, за умови маніфестації передуючих смерті симптомів не раніше, ніж за 1 годину; до раптової серцевої смерті не відноситься клінічна смерть з успішною реанімацією, яка відбулась з причин тяжких поранень, травм та соматичних захворювань; у такому випадку постанова ВЛК приймається за відповідними станами чи наслідками постреанімаційної хвороби);
    8. шлуночкові тахікардії (три чи більше послідовних шлуночкових комплексів з частотою більше ніж 100 за хвилину при наявних структурних змінах серця: гіпертрофія лівого шлуночка, клапанні вади (стеноз I ступеня та вище, недостатність II ступеня та вище, систолічна дисфункція з ФВ 49 % та менше) або пароксизмальна чи стійка шлуночкова тахікардія (6 послідовних шлуночкових комплексів та більше з частотою 100 за хвилину та більше) без структурних змін серця;
    9. стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла (постійна, стійка синусова брадикардія із ЧСС < 50/хв та/або відсутність зростання ЧСС понад 90/хв під час фізичних навантажень, паузи ритму >3с в активний період доби внаслідок СА-блокади/зупинки синусового вузла, постійні або інтермітивні симптомні періоди вислизаючих ритмів, синдром брадитахікардії), які супроводжувались синкопальним станом;
    10. синоаурикулярна або AV-блокада III ступеня;
    11. стійка, резистентна до лікування синоаурикулярна або AV-блокада II ступеня, яка супроводжується паузами тривалістю понад 2,5-3 с, що вважається загрозливим щодо виникнення нападів Морганьї - Адамса - Стокса, СН ІІА та вище, або синкопальними станами;
    12. будь-яка AV-блокада, яка супроводжує нейро-м’язові захворювання, такі як міотонічна м’язова дистрофія, синдром Кіраса-Сейра, дистрофія Ерба, малогомілкова м’язова дистрофія навіть за відсутності клінічних проявів;
    13. трьохпучкова блокада серця;
    14. спадкові синдроми: подовженого інтервалу Q-T, Бругада, аритмогенна дисплазія правого шлуночка;
    15. синдром Фредеріка;
    16. набутий синдром подовженого інтервалу Q-T із синкопальними станами;
    17. будь-які порушення ритму або провідності серця, які супроводжувались тромбоемболічними ускладненнями або синдромом Морганьї - Адамса - Стокса;
    18. стан після тромбоемболії легеневої артерії (далі - ТЕЛА) або її наслідки: субмасивна або масивна ТЕЛА (обструкція 30 % судинного русла легень, або ТЕЛА потребувала інотропної терапії, або спостерігались ознаки перевантаження правих відділів серця, або ушкодження міокарду - підвищення рівня тропоніна), рецидивна ТЕЛА, посттромбоемболічна легенева гіпертензія II ступеня та вище, формування підгострої та хронічної правошлуночкової недостатності внаслідок перенесеної ТЕЛА, потреба в прийомі антикоагулянтів тривалістю більш як 6 місяців після перенесеної ТЕЛА або імплантований кава-фільтр;
    19. легенева артеріальна гіпертензія (включаючи ідіопатичну) із ступенями важкості III-IV ФК.

    При легеневій артеріальній гіпертензії (крім ідіопатичної) експертне рішення приймається відповідно до основного захворювання.

    При ідіопатичній легеневій гіпертензії при ступені важкості ідіопатичної легеневої гіпертензії II ФК рішення приймається за пунктом «б», при ступені важкості I ФК - за пунктом «в».

    2) до пункту «б» належать усі некоронарогенні хвороби серця, що супроводжуються СН IIА стадії.

    Крім того, до пункту «б» належать незалежно від стадії СН:

    1. стан після перенесеного інфекційного ендокардиту за умови, якщо після проведення лікування відсутня активність процесу, вегетації, оперативне лікування успішне (крім встановлення механічного протезу клапана), регургітація на клапані після лікування не вище I ступеня, СН не вище I ступеня;
    2. шлуночкові тахікардії (пробіжки 3-5 комплексів) без структурних змін серця;
    3. ізольовані набуті вади аортального або трикуспідального клапанів (з легким стенозом або недостатністю з регургітацією 2 ступеня);
    4. набуті вади (недостатність) мітрального клапана або клапана легеневої артерії, які супроводжуються регургітацією 2 ступеня або за наявності легеневої гіпертензії 2 ступеня;
    5. хронічний (рецидивний два рази або більше протягом року) або прогресуючий перебіг запальних уражень міокарда, перикарда, перикардіального випоту;
    6. надшлуночкові тахікардії;
    7. фібриляція або тріпотіння передсердь постійні, пароксизмальні або персистуючі;
    8. стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла, який не супроводжувався синкопальним станом (крім зупинки синусового вузла, який належить до пункту «а»);
    9. синдром передчасного збудження шлуночків (преекситації) - Вольфа-Паркінсона-Уайта (синдром WPW), синдром укороченого інтервалу P-R(Q) - Клерка-Леві-Критеско (CLC) або Лауна-Ганонга-Левіна (LGL) за наявності пароксизмальних порушень ритму;
    10. набутий синдром подовженого інтервалу Q-T без пароксизмів ШТ;
    11. парасистолія;
    12. стійка шлуночкова, надшлуночкова екстрасистолія: часта (більше 40/год), алоритмія, поліморфна, парна або рання;
    13. двопучкові блокади серця, стійкі за наявності QRS 0,12 секунд;
    14. безсимптомна AV-блокада II ступеня I типу або СА блокада II ступеня з тривалістю більше 2000 мс;
    15. блокада ніжок пучка Гіса, в поєднанні з AV-блокадами і клінічною симптоматикою;
    16. стан після поодинокого епізоду не масивної тромбоемболії легеневої артерії (обструкція <30% судинного русла легень, відсутність клінічних ознак, вказаних у пункті «а») без розвитку посттромбоемболічної легеневої гіпертензії II стадії та вище за умови ліквідації причини розвитку ТЕЛА;
    17. наслідки оперативного втручання з приводу імплантації штучного водія ритму або хірургічного лікування аритмій (катетерна абляція AV-з’єднання тощо) без рецидивуючих порушень ритму та провідності або за наявності СН I стадії.

    Пролапс клапанів серця з регургітацією повинен підтверджуватися даними доплероехокардіографії. Критерії ступенів регургітації: I - до 2 см, II - 2-4 см, III - більше 4 см.

    Остеохондроз грудного відділу хребта.

    Недостатньо інформації. Потрібно мати дані про ступінь порушення функцій організму, аби визначити ступінь придатності за статтею 64 РХ.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України