Врачебная ошибка, которая привела к смерти пациента

ЗДРАВСТВУЙТЕ, ИРИНА! Примите мои искренние соболезнования! Мне как человеку выросшему в семье в т.ч. медиков - очень горько, что в профессии такое количество бездарей - врачей, которые абсолютно не осознают свою ответственность и риски довести людей до смерти своими "диагнозами" и "предписаниями". Один из старейших этических принципов медицины, приписываемый Гиппократу, говорит - "Не навреди" (лат. «Noli nocere»). По моему мнению тут явная вина врача и таким врачам не место в профессии. Да, такого "специалиста" можно и нужно привлекать к ответственности. Вам нужно написать заявление о преступлении в полицию по месту смерти матери (или по месту совершения врачём этого преступления) и инициировать открытие уголовного производства по ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України "Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником".

Врачебная ошибка, повлекшая смерть, является серьезным случаем, который может иметь юридические и моральные последствия. В Украине, как и во многих других странах, врачебная ошибка определяется как действие или бездействие медицинского работника, что приводит к ухудшению состояния здоровья пациента, возникновению новых заболеваний или смерти.

Согласно ч. 1 ст. 140 УК Украины, Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, -

карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

К сожалению за фактически убийство - ответственность законом предусмотрена по-моему мнению весьма несущественная, собственно как и за убийство человека путём совершения ДТП на автомобиле... Но это лучше, чем ничего и подобные "ошибки" нельзя оставлять безнаказанными.

Но не всё так легко. Например очень показательный случай был в Киеве в 2024 году. Врача так и не привлекли к реальной ответственности, т.к. прошло 3 года срока давности привлечения к уголовной ответственности по ч. 1 ст. 140 УК Украины и врача освободили от уголовного срока.

https://pravo.ua/sud-oholosyv-obvynuvalnyi-vyrok-u...

Именно потому если начинать процесс, то бездарей - следователей нужно подгонять, чтоб дело успели довести до логического конца.

Нужно учесть, что полиция и следователи у нас, увы, очень часто приблизительного такого же профессионального уровня как и медики, а потому работать не хотят от слова совсем. Плюс фактор коррупции и горе-врач чтоб не сесть в тюрьму и не уволили - может банально найти деньги и давать взятки. А взятки в полиции брать сейчас особо не стесняются. Живут как последний день.

Если даже зам.министра здравоохранения Украины Квиташвилли не смог довести дело убийства столичным врачём супруги - до реального приговора.

Если заявление будет написано неправильно и не по юридической бюрократической форме, они могут не открыть дело и дать отписку.

Чтоб не допустить ошибку - в случае отсутствия у Вас на руках уведомления об открытии уголовного производства путём внесения ведомостей в ЕРДР (Единый реестр досудебных расследований) (согласно ст. 214 УПК Украины Вам обязаны выдать Витяг з ЄРДР, ч. 1 ст. 214 КПК України) на 11-й день после подачи и регистрации заявления неплохо подать жалобу на следователя следственному судье местного суда по месту нахождения следственного органа (отдела полиции).

Иначе придётся потом пытаться восстанавливать сроки. А не все судьи это охотно делают.

В рамках уголовного дела, после передачи его в суд - Вы будете иметь право заявить гражданский иск с требованиями компенсировать Вам как потерпевшей стороне соответствующий ущерб.

В то же время кремация умершей до проведения экспертиз - может быть признаком того, что к убийству умершей и вкалыванию неизвестно каких препаратов причастны родственники умершей или та же "свидетельница - соседка", которая НЕ ИМЕЛА ПРАВА делать уколы в домашних условиях. Потому с потерпевшей есть все шансы стать подозреваемой.

Удачи Вам!

С уважением, Я.А. Турчин

Доброго дня, Ірина!

Прийміть мої співчуття...

Щодо Вашого питання, то лікарською помилкою вважаються ненавмисні дії або бездіяльність лікарів, які завдали шкоди здоров’ю.

Принциповою є відсутність як умислу, так і необережності. Тобто лікар має бути абсолютно впевнений, що чинить правильно, але все ж таки його дії виявляються помилковими та завдають шкоди пацієнту.

При тому, можна виокремити поширені види лікарських помилок:

• встановлення невірного діагнозу, що призвело до погіршення здоров’я людини або до її смерті;
• неповне проведення огляду та збору анамнезу пацієнта – наприклад, людину не перевірили на наявність алергії та вкололи препарат-алерген;
• неправильна тактика лікування – призначення шкідливих або неефективних ліків, зволікання з оперативним втручанням тощо;
• некоректне заповнення медичної документації – для прикладу, під час заповнення історії хвороби лікар відволікся та не вніс важливі дані, що негативно вплинуло на наступні призначення для цього пацієнта.

Причинами лікарських помилок можуть бути недостатній рівень освіти конкретного спеціаліста, низьке матеріальне забезпечення медичної установи, неправильне трактування результатів діагностики тощо.

Проте, у кожному окремому випадку слід встановлювати: лікарська помилка – це неосвіченість чи халатність (недбалість)?

Якщо це недбалість, то лікаря можливо притягнути до кримінальної відповідальності, оскільки такі дії лікаря містять ознаки злочину.

Залежно від обставин, дії лікаря можуть трактуватися як неналежне виконання професійних обов’язків, порушення прав пацієнтів, ненадання допомоги хворому тощо.

Якщо в діях лікаря вбачається ознаки злочину – необхідно звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення таких дій. Поліція зобов’язана відкрити кримінальне провадження по такій заяві та розпочати розслідування.

Отже, кримінальна відповідальність лікарів настає за такі, передбачені КК України дії:

• стаття 131 КК України - неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби;
• стаття 132 КК України - розголошення відомостей щодо проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби;
• стаття 134 КК України – незаконне проведення аборту або стерилізації;
• стаття 138 КК України – незаконна лікувальна діяльність;
• стаття 139 КК України - ненадання допомоги хворому медичним працівником;
• стаття 140 КК України – неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником;
• стаття 141 КК України – порушення прав пацієнта;
• стаття 142 КК України – незаконне проведення дослідів над людиною;
• стаття 143 КК України – порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини;
• стаття 144 КК України – насильницьке донорство;
• стаття 145 КК України – незаконне розголошення лікарської таємниці.

Практично всі медичні злочини (правопорушення), передбачені вищезгаданими статтями, характеризуються тяжкими наслідками для потерпілого, або суттєвою шкодою його здоров'ю, або небезпекою для життя/здоров'я. Майже всі заходи покарання включають позбавлення права займатися певною діяльністю, або обіймати посаду.

Якщо Ви звернетесь до НПУ із заявою про злочин відповідно до статті 140 ККУ, а Вам обов'язково потрібно це зробити, поліця повинна відкрити кримінальну справу та розпочати досудове розслідування. Як також після визнання Вас потерпілою по справі Ви матимете можливість звернутись до суду задля відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно статті 1 Закону України «Про національну поліції», центральним органом виконавчої влади, на який покладається обов'язок служити суспільству шляхом належного забезпечення охорони прав людини і його свобод, який протидіє злочинності, підтримує публічну безпеку і порядок є національна поліція України (далі - поліція) . У пункті 5 частини 1 статті 23 цього Закону зазначено, що до повноважень поліції відноситься здійснення своєчасного реагування та прийняття відповідних заходів на заяви і повідомлення про злочини або події (кримінальні і адміністративні).

Стаття 25 Кримінального процесуального кодексу України покладає обов'язок на прокурора і слідчого починати досудове розслідування у разі виявлення ознак злочину. Крім цього, статтею 214 КПК позначений термін, протягом якого після прийняття заяви або отримання повідомлення про скоєння злочину, прокурор або слідчий повинні внести інформацію про такий злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Реєстр) - і дорівнює він 24 години. Правила та порядок ведення такого Реєстру можна подивитися в Наказі Генеральної прокуратури від 06.04.2016 №139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань". А після цього, протягом ще 24 годин, вищевказані особи зобов'язані почати розслідування.

Особливі вимоги до написання заяви про злочин не передбачені законодавством. Але, не дивлячись на це, в ній важливо описати всі відомі факти і обгрунтувати наявність ознак злочину (так як на її підставі і відомостях, що в ній зазначені, буде вноситися інформація про злочин і до Реєстру) Тому, необхідно вказати наступні дані:

• назва органу до якого ви звертаєтеся;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону (можна подати і анонімну заява в поліцію у разі коли така особа боїться, що її можуть переслідувати або ж людина з інших причин не хоче щоб поліція знала про її особисті дані (бажано обґрунтувати чому особа не хоче вказати своє ПІБ); в разі анонімного повідомлення про злочин, поліція зобов'язана перевірити інформацію і за наявності ознак злочину почати досудове розслідування протягом 24 годин з моменту отримання такого повідомлення);
• короткий виклад і опис подій і обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (наприклад, якщо подаєте заяву в поліцію про загрозу життю і здоров'ю, то потрібно описати як саме загрожують, хто може загрожувати, в зв'язку з чим, в яких діях це проявляється, як довго існує загроза і тд);
• попередня правова кваліфікація кримінального злочину із зазначенням статті (частини статті) УКУ;
• докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (якщо такі є; ними можуть бути, наприклад, фото з місця злочину або інші);
• дата і підпис.

Стаття 140 Кримінального кодексу України передбачає:

"1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, -

карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років".

Проте, до цього процесу Вам потрібно добре підготуватись:

1. Збір доказів. Необхідно зібрати всю документацію: призначення ліків, результати аналізів, виписки з медичних закладів.
2. Медична експертиза. Підтвердити факт недбалості зможе незалежна лікарська експертиза. Саме остання здатна довести, що лікар під час лікування відійшов від стандартів. Тобто, судово-медична експертиза повинна підтвердити, що саме введення теноліофу стало причиною смерті Вашої матері.
3. Свідки. Деякі факти можуть підтвердити свідки, наприклад, сусідка, яка робила ін'єкцію.

З повагою, адвокат Айвазян.

1. Юрий, Климентьевич, я боюсь, что проведение судмедэкспертизы, которая могла бы подтвердить, что именно введение препарата стало причиной смерти больше не представляется возможным, поскольку была проведена кремация. До этого проводилось вскрытие, вследствие которого в заключении о смерти указали инфаркт и острая левожелудочная недостаточность.

Правильно ли я понимаю, что шансов на проведение расследования уже нет?

1. Юрий, Климентьевич, я боюсь, что проведение судмедэкспертизы, которая могла бы подтвердить, что именно введение препарата стало причиной смерти больше не представляется возможным, поскольку была проведена кремация. До этого проводилось вскрытие, вследствие которого в заключении о смерти указали инфаркт и острая левожелудочная недостаточность.

Правильно ли я понимаю, что шансов на проведение расследования уже нет?