Снимок экрана 2025-08-15 в 15.37.04 — копия

Доброго дня, Микита!

Надаю Вам відповідь у двох частинах. Перша частина:

Чому суд повернув позов, якщо я подав заяву про усунення недоліків у межах строку?

Тому що Ваша заява не надійшла до суду. Згідно ухвали від 07.08.2025 року судді Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В.:

"31.07.2025 року позивачем отримано копію вказаної ухвали судді, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа ОСОБА_1

Отже, п`ятиденний строк для усунення недоліків поданої заяви у відповідності до ухвали судді від 31.07.2025 року, розпочався з 01.08.2025 року та закінчився 05.08.2025 року включно.

Станом на 07.08.2025 року, до суду від позивача не надходило жодних документів на усунення недоліків поданої заяви, як і не повідомлялось про причини невиконання ухвали суду або скерування відповідних документів засобами поштового зв`язку.

За наслідком викладеного вбачається, що позивачем у встановлений судом строк недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, а ухвала суду від 31.07.2025 року в повному обсязі належним чином не виконана".

Чи є моя друга заява юридично належно поданою?

Ви натиснули кнопку "Підписати та відправити до суду"?

Заяви, подані до суду з електронного кабінету (через електронний суд), мають наступні статуси:

«Чернетка»

На даному етапі дозволяється редагувати заяву шляхом переміщення на різні кроки її формування.

«Підписання»

На даному етапі дозволяє лише підписати заяву та направити її до суду. Редагування заяви на статусі «Підписання» неможливе.

«Відправлено»

Статус вказує на те, що заяву було підписано та направлено до суду.

«Надіслано сторонам»

Статус вказує на те, що заяву було направлено лише сторонам. Для відправки до суду необхідно необхідно натиснути кнопку Підписати та відправити до суду.

«Доставлено»

Статус вказує на те, що заяву було успішно прийнято до АСДС суду.

«Помилка обробки»

Даний статус мають заяви, які не були доставлені до АСДС суду. Вказані статуси можуть виникати внаслідок нестабільної роботи мережі під час відправки заяв до АСДС суду як на стороні користувача, так і на стороні АСДС.

У разі виникнення такого статусу, користувачеві необхідно звернутись до служби технічної підтримки за номером 044-492-70-10, оскільки ситуація потребує окремого аналізу.

«Відмовлено в реєстрації»

Статус з’являється внаслідок відмови в реєстрації заяви в АСДС суду за певних причин. Текст причини відмови має надходити користувачеві на електронну адресу у розділ «Повідомлення» електронного кабінету.

«Зареєстровано»

Статус відображається у разі реєстрації заяви.

Чи має сенс подавати апеляцію на ухвалу про повернення позову, чи краще подати новий позов заново?

На мою думку, краще подати позовну заяву ще раз.

Чи треба знову сплачувати судовий збір, якщо подаватиму нову заяву?

Так, Вам буде необхідно сплатити судовий збір ще раз. Як також Вам прийдеться сплатити останній і у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Ставки судового збору з 1 січня 2025 року https://court.gov.ua/archive/1726206

З повагою, адвокат Айвазян.

В продовження відповіді:

Як правильно діяти в системі Електронного суду, щоб уникнути подібного в майбутньому?

Інструкція користувача Електронного суду ЄСІТСhttps://wiki.court.gov.ua/images/e/e4/Інструкція_к...

Окрім того, зверніть увагу на наступне:

За змістом ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа, а так само в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч. 4 ст. 5 КАС України).

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Статтями 160, 161 КАС України визначені вимоги, з додержанням яких повинна подаватись позовна заява. Недодержання цих вимог має наслідком залишення позовної заяви без руху (ст. 169 КАС України).

Відповідно до статті 160 КАС України встановлено наступні вимоги до змісту позовної заяви.

1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
5. В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

1. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника.
2. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
3. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
4. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовна заява

1) Згідно із п.1 ч. 5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява. Звертаючись до суду, позивач враховує установлені Кодексом правила розмежування предметної, інстанційної юрисдикцій та територіальної підсудності.

а) Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів

Відповідно до п.п. 1 – 4 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.

Окружним адміністративним судам за змістом ч. 2 ст. 20 КАС України підсудні усі інші справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Аналогічно, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. (ч.ч. 3 – 5 ст. 21 КАС України)

б) Розмежування інстанційної юрисдикції

Відповідно до ст. 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім наступних випадків:

• справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб - підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції;
• справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені – підсудні апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції;
• справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів - підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

в) Територіальна юрисдикція (підсудність)

Правила територіальної підсудності містяться у статтях 25 – 27 КАС України. Встановлені: підсудність справ за вибором позивача; за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача; виключна підсудність; підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя.

Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності КАС України територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача (підсудність справ за вибором позивача).

Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом (підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача).

Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Адміністративні справи за позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем розташування нерухомого майна, що підлягає примусовому відчуженню (ст. 267 КАС України).

Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

Справи за адміністративними позовами іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ст. 288 КАС України).

Справи за адміністративними позовами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіального органу чи підрозділу, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ст. 289 КАС України) (виключна підсудність).

Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Підсудність справи, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача (ч. 2 ст. 21 КАС України).

2) Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

3) Якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, то у позовній заяві зазначається ціна позову та обґрунтований розрахунок суми, що стягується. ( п. 3 ч. 5 ст.160 КАС України)

4) Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Щодо змісту позовних вимог – ч.1 ст. 5 КАС України.

5) Згідно із п.п. 5, 9, 10 ч. 5 ст.160 КАС України у позовній заяві також зазначаються:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

6) Також у позовній заяві згідно п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України вказується перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

7) У позовній заяві, якщо вона подається представником, додатково зазначаються такі відомості стосовно представника: ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (ч. 6 ст. 160 КАС України). У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч. 7 ст. 160 КАС України).

Нова редакція КАС України у нормах ст.ст.160, 161 безпосередньо не містить припису щодо обов’язкового додавання до позовної заяви довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника, замість цього висунуто вимогу щодо зазначення підстав звернення до суду в інтересах іншої особи. У той же час частиною 8 статті 59 Кодексу передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. У зв’язку з чим такий документ потрібно надавати разом із позовною заявою.

За змістом статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник (ст. 55 КАС України). Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена (ч.ч. 1, 2 ст. 56 КАС України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. Одна й та сама особа може бути одночасно представником або декількох позивачів, або декількох відповідачів, або декількох третіх учасників справи на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними (ст. 57 КАС України).

8) Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 8 ст. 160 КАС України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

9) Новелою КАСУ є додаткові вимоги до змісту позовної заяви.

Згідно із п.п. 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. За змістом п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству (п. 2 ч. 1 ст. 149 КАС України). Крім того, згідно із п.п. 4, 5 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: а) позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спорів у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору; б) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Статтею 161 КАС України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви, а саме:

- її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті;

- документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч.ч. 1, 3, 4, 6, 7 ст.161 КАС України).

Згідно із частиною 2 статті 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копій позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (ч. 5 ст. 161 КАС України).

Увага! Згідно із статтею 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Згідно із ч.ч.7 – 11 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Микито!

При формуванні позовної заяви до суду Ви зазначили найменування та відомості про себе у графах позивач і відповідач, тому позовну заяву не направлено належному відповідачу. У даній справі представник позивача відсутній.

При поданні позовної заяви повторно Ви маєте право долучити квитанцію про сплату судового збору, яку Ви долучали до позовної заяви, поданої раніше, оскільки повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Київський районний суд м. Одеси в ухвалі від 31.07.2025 у справі № 947/27970/25 звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб`єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки Управління патрульної поліції в Одеській області є лише територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має статусу юридичної особи, а інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень.

Поряд з цим, в заяві від 01.08.2025 недоліки не усунуто, найменування відповідача знову зазначено невірно. Належним відповідачем є ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ, Код ЄДРПОУ 40108646.

Згідно частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Київський районний суд м. Одеси в ухвалі від 07.08.2025 у справі № 947/27970/25 зазначає, що станом на 07.08.2025 року, до суду від позивача не надходило жодних документів на усунення недоліків поданої заяви, як і не повідомлялось про причини невиконання ухвали суду або скерування відповідних документів засобами поштового зв`язку.

За наслідком викладеного вбачається, що позивачем у встановлений судом строк недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, а ухвала суду від 31.07.2025 року в повному обсязі належним чином не виконана.

На виконання ухвали суду від 31.07.2025 Ви мали усунути недоліки та подати заяву про усунення недоліків, замість цього Ви повторно сформували в кабінеті користувача Електронного Суду позовну заяву.

Підстави для апеляційного оскарження відсутні. Слід подати позовну заяву повторно разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.

Квитанцію додаю з долученого Вами архіву.

Вітаю Вас!

Чому суд повернув позов, якщо я подав заяву про усунення недоліків у межах строку?

1. Суд повідомив, що до нього не надходило жодних документів на усунення недоліків поданої заяви, як і не повідомлялось про причини невиконання ухвали суду або скерування відповідних документів засобами поштового зв`язку https://reyestr.court.gov.ua/Review/129381222

За наслідком викладеного вбачається, що Вами у встановлений судом строк недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, а ухвала суду від 31.07.2025 року в повному обсязі належним чином не виконана.

2. Відповідачем повинен бути Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3) в особі Управління патрульної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 65114, м. Одеса вул. Академіка Корольова, 5).

3. Згідно Квитанції № 4136374 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС Ви самі собі доставили документи, а не до суду.

Чи є моя друга заява юридично належно поданою?

Згідно квитанції Ви надіслали заяву самі собі. Тому навряд чи дану квитанцію можна використати як доказ в апеляції про те, що Ви виконали вимоги ухвали вчасно.

Чи має сенс подавати апеляцію на ухвалу про повернення позову, чи краще подати новий позов заново?

Апеляція має сенс, якщо Вам потрібно зберегти початкову дату подання. Це важливо, адже є строки звернення до суду - 10 днів з дати вручення постанови про притягнення до адмінвідповідальності.

Проте, якщо Ви будете оскаржувати постанову новим позовом, то Вам потрібно подати клопотання про поновлення строку звернення, адже це нова справа, нова нумерація;потрібно повторно готувати документи.

Чи треба знову сплачувати судовий збір, якщо подаватиму нову заяву?

Якщо подаватимете нову заяву Ви повинні будете сплатити судовий збір.

Водночас Ви можете повернути судовий збір за повернену заяву.

Згідно статті 7 ЗУ "Про судовий збір"

1. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Який оптимальний план дій у моїй ситуації?

Я так розумію, що Ви налаштовані оскаржити постанову патрульного, проте:

1. Ви у виправленій заяві повторно неправильно вказали відповідача та документи Ви відправили самі собі, тому не факт, що подання апеляційної скарги на ухвалу судді допоможе відкрити справу

2. Якщо звертатись до суду з новим позов, то Вам потрібно подати клопотання про повлення строку оскарження. Не факт, що суд піде Вам на зустріч та задовольнить клопотання.

Тому, самим оптимальним рішенням буде повернути судовий збір та сплатити штраф по постанові.

Як правильно діяти в системі Електронного суду, щоб уникнути подібного в майбутньому?

Головне належним чином підготувати позовну заяву. Ви можете зробити це самостійно або скориставшись послугами юристів. Далі потрібно згідно інструкції.

Як створити та подати заяву через Електронний суд:

https://wiki.court.gov.ua/w/Як_створити_та_подати_заяву_через_Електронний_суд

Подача позовної заяви через Електронний суд: покрокова інструкція:

https://ks.rv.court.gov.ua/sud1710/gromadyanam/ins...

З повагою, юрист Дерій В.О.!