Открытие 3 ФОПа онайлн из Германии (Адсенс)

Доброго дня, Єгоре!

ФОП відкрити не питання. В даному випадку важливо не наразити себе на подвійне оподаткування.

Але йдемо по порядку.

Перш за все Вам важливо розуміти, що таке податкове резидентство, оскільки саме від нього прямо залежні всі питання, пов'язані з уникненням подвійного оподаткування.

Податкове резидентство – це статус особи, яка проживає у певній країні, що передбачає обов’язок саме у цій країні сплачувати податки з усіх доходів.

Загальний принцип податкового резидентства передбачає, що всі резиденти країни підлягають у ній оподаткуванню стосовно абсолютно всіх своїх доходів – як тих, що отримуються на території цієї країни, так і за її межами.

Отже, отримавши статус податкового резидента, українці за кордоном повинні сплачувати податки до бюджету приймаючої сторони зі своїх зарплат, навіть якщо, з них вже сплачено податки в Україні.

Це ж саме стосується доходів ФОПів та самозайнятих осіб: якщо джерело їхнього доходу в Україні, а самі вони проживають за кордоном, то крім сплаченого єдиного податку вони повинні заплатити податок на дохід у країні проживання.

У різних країнах світу статус податкового резидента настає за різних умов. Найпоширеніша з них – проживання у приймаючій країні протягом тривалого періоду. Як правило, пів року або 183 дні.

У більшості країн першою підставою для набуття податкового резидентства є наявність власного або орендованого житла, в якому особа зазвичай проживає.

Якщо таке житло є у двох країнах, тоді визначення податкового резидентства особи проводиться на основі інших критеріїв, і до них відносяться тісні сімейні та економічні зв’язки, знаходження в країні понад 183 календарних дні, громадянство та інше.

Важливим критерієм, за яким особа отримує статус податкового резидента, є наявність так званого "центру життєвих чи економічних інтересів" у певній країні. Забігаючи наперед, якщо центр ваших економічних інтересів знаходиться в Україні, то, як правило, це є достатньою підставою для того, аби не платити податки з доходів за кордоном.

Центр життєвих інтересів може охоплювати різноманітні аспекти – від кількості днів перебування в країні, володіння майном, наявності роботи до відвідування школи чи дитсадка дітьми, чи відвідування спортивного залу. Де центр життєвих інтересів, там і сплата податків.

Центр економічних інтересів у особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана як економічно, так і соціально.

Як правило, центр економічних інтересів особи знаходиться у тій країні, де вона має:

⇒ постійне місце проживання;

⇒ офіційне місце роботи;

⇒ зареєстрований бізнес (чи ФОП);

⇒ відкриті банківські рахунки;

⇒ регулярну сплату податків та комунальних платежів;

⇒ тісні родинні зв’язки;

⇒ місце, у якому постійно навчається неповнолітня дитина цієї особи (садочок, школа чи ВНЗ);

⇒ абонементи до спортзалів, басейнів, секцій тощо.

Але повернемося до Німеччини, країни де Ви мешкаєте.

Ще в 1995 році Україною було підписано та ратифіковано Угоду між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

Як і всі угоди про уникнення подвійного оподаткування Угода з Німеччиною також пов’язує вирішення питання з оподаткування до резидентства.

Так, ст. 4 Угоди передбачає, що у випадку, коли особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

1. a) вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має постійне житло; якщо вона має постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
2. b) якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла в жодній з Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;
3. c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є (для України визначається за громадянством України).

Через те, що визначальною ознакою для резидентства є саме факт проживання особи в тій чи іншій країні, то чим довше громадяни України перебувають в Німеччині, тим вірогідніше вони стають резидентами Німеччини.

Своєю чергою ст. 15 Угоди визначає, що винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо: одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом календарного року.

Отже, це означає, що якщо українець, який проживає в Німеччині понад 183 днів протягом року і здійснює роботу за наймом, за яку отримує платню (в тому числі дистанційна робота за наймом в Україні, яка фактично виконується в Німеччині), то такі доходи оподатковуються в Німеччині, якщо ж період перебування становить до 183 днів, то такий дохід оподатковуються в Україні.

Якщо Ви відкриваєте ФОП в Україні, рекомендую звернутися до відповідного фахівця в Німеччині, який зможе чітко визначити дату, з якої виникає обов’язок зі сплати податків у Німеччині, а також зможе допомогти з поданням документів для уникнення подвійного оподаткування. Як також Вам буде необхідно отримати й підтверджувальні документи з України про сплату податків.

Україна має єдиний підхід для уникнення подвійного оподаткування з країнами, де існують двосторонні угоди, який передбачає, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Податкового кодексу України).

Пунктом 13.5 статті 13 ПК України встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Угода ж передбачає, термін "компетентний орган" означає стосовно України - Міністерство фінансів України або його повноважного представника, а стосовно Федеративної Республіки Німеччина - Федеральне Міністерство Фінансів.

ВИСНОВОК:

Таким чином, перебуваючи за кордоном та отримуючи доходи, треба в будь-якому випадку визначитись із законодавством щодо оподаткування, у випадку наявності угоди про подвійне оподаткування, звернутися до компетентних органів для отримання довідки про сплату податків, аби вберегти себе від неприємностей. В будь-якому випадку, при отриманні доходу за кордоном, коли особа вже плануватиме повертатися в України варто отримати довідку про сплату податків, адже в разі виникнення питань в Україні щодо оподаткування легше буде пред’явити вже існуючу довідку, чим в судовому порядку потім скасовувати податкову вимогу.

Постскриптум:

Доречі, як відкрити український ФОП через Дію, Ви можете скористатися покроковою інструкцією за посиланням https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-fop

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

1.

МАЙТЕ НА УВАЗІ, ЩО УКРАЇНА ПОЧАЛА ОБМІН ДАНИМИ ПРО ДОХОДИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ.

28 квітня набрав чинності Закон № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-IX#Text

"39-3.2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS);

3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39-3.1.3 пункту 39-3.1 цієї статті."

---

Україна приєдналась до CRS.

ОБМІН БУДЕ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ.

Із впровадженням автоматичного обміну українські податкові органи отримуватимуть аналогічну детальну фінансову інформацію щодо рахунків українців. відкритих в іноземних фінансових установах, зокрема про українських бенефіціарів (контролерів) іноземних компаній та їхні рахунки.

Громадяни України, які залишили Україну (в тому числі у зв’язку з повномасштабною війною), також повинні повідомляти свої банки (як в Україні, так і за її межами) про зміну свого особистого резидентського статусу.

CRS вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (англ. Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information), скорочено – Багатостороння угода MCAA CRS. Ця угода передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам CRS.

Відповідно до CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

Відомості, які передаються у межах автоматичного обміну інформацією, включають ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, яка є власником рахунку, номер рахунку, інформацію про залишок або вартість рахунку на кінець звітного року або на дату закриття рахунку, інформацію про суми доходів (проценти, дивіденди, доходи від продажу фінансових активів тощо) та інші надходження на рахунок.Автоматичному обміну інформацією підлягають усі рахунки незалежно від розміру залишку або вартості рахунку, окрім рахунків, які не є підзвітними рахунками. До рахунків, які не є підзвітними рахунками, належать накопичувальні та пенсійні рахунки, рахунки з пільговим оподаткуванням, строкові договори страхування життя (за певних умов) та деякі інші рахунки, які не використовуються для отримання прибутку або мають низький ризик уникнення оподаткування.

Запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки покладає на банки та інші підзвітні фінансові установи обов’язок застосовувати заходи належної комплексної перевірки для виявлення підзвітних рахунків, що підлягають автоматичному обміну інформацією. В межах належної перевірки банки мають право вимагати від власника рахунку надати стосовно себе або контролюючої особи (у випадку організації) документ самостійної оцінки. Документ самостійної оцінки містить ідентифікаційні дані власника рахунку, інформацію про місце проживання, поштову адресу і податкову резидентність фізичної особи, а також відомості про тип організації згідно із загальним стандартом звітності CRS, якщо власником рахунку є організація. Фінансова установа може вимагати додаткові документи та інформацію, необхідні для належної перевірки.Власник рахунку зобов’язаний надавати документи та інформацію, про які запитує фінансова установа, а також повідомляти фінансову установу протягом 30 календарних днів про зміну статусу податкового резидентства та/або статусу контролюючої особи. Якщо власник рахунку не надає документи та інформацію на запит фінансової установи або не повідомляє про зміну статусу податкового резидентства, фінансова установа має право відмовити у встановленні ділових відносин, у наданні фінансових чи інших послуг, або навіть розірвати договірні відносин з власником рахунку.

За надання документа самостійної оцінки з недостовірною інформацією, в результаті чого рахунок не був встановлений як підзвітний, власник рахунку несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат. У 2024 році сума штрафу відповідатиме 710 000 грн. (близько 18 000 Євро), проте згідно із перехідними положеннями Податкового кодексу за порушення, вчинені у 2024 році, штрафні санкції не застосовуватимуться, а за порушення, вчинені у 2025 році, санкції будуть застосовуватися у розмірі 50% від встановленого розміру. Для фінансових установ також передбачена відповідальність за невиконання обов’язків щодо виявлення і звітування про підзвітні фінансові рахунки.На період дії воєнного стану Податковий кодекс передбачає, що інформація про фінансові рахунки громадян України, яка надійшла від іноземних компетентних органів у межах автоматичного обміну інформацією, не може бути використана податковими органами України для визначення податкових зобов’язань таким громадянам, якщо сукупний залишок або вартість усіх рахунків, що належать одній особі, не перевищує еквівалент 250 000 дол. США станом на 31 грудня відповідного календарного року.Слід зауважити, що автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між Україною та іншими країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки розпочнеться за умови, що угода почала діяти у відносинах між Україною та відповідною юрисдикцією. Для цього компетентні органи інших країн мають повідомити Секретаріат Координуючого Органу ОЕСР про намір вважати угоду такою, що набрала чинності з Україною. Передумовою для надання такого повідомлення може бути проведення перевірки і підтвердження експертами ОЕСР, що в Україні дотримані стандарти щодо конфіденційності та гарантій захисту даних.

Зважаючи на триваючу військову агресію РФ проти України, проведення такої перевірки може бути ускладненим, що може затримати початок обміну інформацією між Україною та країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Проте вже зараз платникам податків варто враховувати запровадження автоматичного обміну інформацією і бути готовими надавати банкам та іншим фінансовим установам запитувані ними інформацію і документи, а також своєчасно декларувати іноземні доходи.

2.

ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ ДВОЗ КРАЇН.

ПРОСТІШЕ - ДОХОДИ В УКРАЇНІ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ, ДОХОДИ В КРАЇНІ ПЕРЕБУВАННЯ , ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ КРАЇНИ ПЕРЕБУВАННЯ .

Кожна країна виборює своє право на утримання податків з осіб, що в ній проживають незалежно від їх громадянства. Для цього застосовується термін “податковий резидентський статус”. Громадянство особи і його резидентський статус для цілей оподаткування не тотожні поняття. Так, особа може бути громадянином України, а податки сплачувати в іншій державі - в країні проживання.

Тому, аби попередити подвійне оподаткування необхідно визначити резидентський статус фізособи.

Фізична особа має сплачувати податки в Україні, якщо підпадає хоча б під один із критеріїв ( згідно пп.14.1.213.

наявність тісних особистих чи економічних зв'язків (центр життєвих інтересів) в Україні;

- перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;

- місце постійного проживання в Україні членів сім'ї;

- місце реєстрації фізособи, як суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

Отже, невідповідність цим критеріям дозволяє змінити податковий резидентський статус та розглянути іншу країну як місце сплати податків.

ПІСЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН, ВИ ЗАЛИШИТИСЬ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ, ЯКЩО БУДЕТЕ ПРАЦЮВАТИ НА УКРАЇНСЬКУ КОМПАНІЮ, Є ЗАСНОВНИКОМ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ АБО Є ФОП.

Громадянин України, який виїхав за кордон, але продовжує працювати на українського роботодавця віддалено або є засновником юридичної особи (або ФОП), може вважатися податковим резидентом України та іншої держави (такі випадки врегульовуються нормами Конвенції про уникнення подвійного оподаткування).

Український роботодавець, як податковий агент, сплачує податок за такого працівника в Україні. Те саме стосується й виплати девідентів в Україні. Разом з тим, Податкова країни перебування може визначити різницю податків на доходи фізичних осіб, обов'язкову для сплати в країні перебування.

3.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щороку подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Водночас п. 179.1 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 ЦКУ у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Проте несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164-1 КУпАП, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єгоре, на доповнення до моєї відповіді хочу Вас проінформувати, що Україна приєдналася до загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, так званий стандарт CRS. Цей стандарт передбачає обмін інформацією між іноземними державами, які приєдналися до цієї угоди щодо власників рахунків нерезидентів, які знаходяться у відповідній підзвітній державі.

Українські банки аналізують інформацію щодо рахунків нерезидентів, збирають цю інформацію, передають до податкової служби, а наша податкова служба вже здійснює такий автоматичний обмін. Так само відбувається і в іноземних країнах, де мають рахунки українські резиденти. Банки іноземних держав збирають інформацію про українських резидентів, а це можуть бути фізичні особи й організації, складають відповідний звіт і надають інформацію в Україну. В цьому полягає автоматичний обмін. Отже, український банк не буде надавати інформацію українській податковій щодо рахунку резидента, незалежно від того чи це є фізична особа, чи це є юридична особа, організація чи компанія.

Стосується автоматичний обмін суто нерезидентів щодо інформації, яку збирають українські банки. Якщо ж Ви є українським резидентом та маєте рахунок за кордоном, то відповідно така інформація надійде до податкової служби.

Тож, на Ваше питання чи буде передаватися інформація до Німечини з приводу Вашої комерційної діяльності відповідь - ні. Тобто, така інформація передається виключно щодо нерезидентів. Маючи ж ФОП в Україні Ви вважатиметемь податковим резидентом України.

Доброго дня!

Якщо Ви вже живете в Німеччині понад 183 дні, то для німецького законодавства Ви вважаєтеся податковим резидентом Німеччини, навіть, якщо маєте громадянство України. Загалом податковий резидент повинен декларувати у Німеччині всі доходи, навіть ті, що надходять на українську картку від YouTube/AdSense.

Якщо Ви відкриєте ФОП в Україні, то будете платити податки в українську податкову.

Ще у 1995 році між Україною та Німеччиною було ратифіковано угоду про уникнення подвійного оподаткування. Згідно загальних положень, якщо Ви впродовж року проживаєте в Німеччині більше 183 днів та маєте тут центр власних інтересів (наприклад, родину), то Ви вважаєтеся податковим резидентом - особою, увесь дохід якої має бути оподаткованим. Тобто, навіть якщо Ваш ФОП відкритий в Україні, а Ви проживаєте та здійснюєте трудову діяльність на території Німеччині, то зобов’язані платити податки Федеративній Республіці Німеччина.

Варто зазначити, що часи та умови змінюються. Як зазначає Міністерство фінансів України, наші земляки, які вимушені шукати притулок у Німеччині, підпадають під вимоги необмеженого податкового зобов’язання не з 183 дня, а з моменту, коли в них з’являється місце проживання (Wohnsitz) або з дня в’їзду на територію Німеччини як біженця або за параграфом 24.

Для спеціалістів, які залишаються податковими резидентами України, для уникнення подвійного оподаткування та штрафів у Німеччині, необхідно надати сертифікат резидентства, виданий податковими органами України https://guide.diia.gov.ua/view/pidtverdzhennia-sta...

Чи може Німеччина дізнатися про доходи з України?

У липні 2023 року в Україні вступив у силу закон №2970 про автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart) між Україною та іншими 110 державами, Німеччина є в даному списку. Це означає, що фінансовими установами України буде збиратися інформація про рахунки в Україні податкових резидентів інших країн та надсилатиметься у відповідні державні органи, у нашому випадку, Німеччини. У свою чергу Україна очікує аналогічних дій від Німеччини. Планується, що перший автоматичний обмін даними відбудеться у вересні 2024 року.

Водночас Ви повинні розуміти, що по угоді CRS інформацію з-за кордону передадуть тільки тоді, коли банк буде вважати Вас в країні перебування нерезидентом.

Статус резиденства залежить не від Вашого громадянства, а від місця постійного проживання або підприємницької діяльності. Україна передасть інформацію за кордон тільки, якщо вважає Вас нерезидентом.

АЛЕ, якщо Ви оформите ФОП, то Україна буде вважати Вас своїм резидентом і не передасть інформацію в Німеччину

В той же час перебуваючи у ФРН більше 183 днів - ФРН буде також вважати Вас своїм резидентом.

Банки звітують у локальну податкову лише про клієнтів, які не є резидентами, а якщо Ви вважаєтесь резидентом обох країн - то навряд чи про Вас взагалі передавати якусь інформацію

З повагою, юрист Дерій В.О.!