Спадщина із зірочкою в якій треба розібратись і зрозуміти покроковість дій.

Доброго дня.

Ключовим у всьому цьому є те, що Приймаючи спадщину, спадкоємець приймає всі борги спадкодавця пропорційно частинам прийнятого у спадщину майна.

Будьте тоді готові сплатити всі борги спадкодавця.

Якщо спадкоємці приймуть спадщину, на це майно ттакож може бути зверено стягнення по боргам цих спадкоємців.

Нормативна база: ст.1218 Цивільного кодексу України

1. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким сином, поперше прорахуйте суми боргів спадкодавців і ознайомте інших спадкоємців, що на прийняте спадкове майно також може бути звернене стягнення по їх існуючим на сьогодні боргам (чи є сенс дня них приймати це майно).

Для оформлення спадшини на квартиру треба подавати позов до Суду про зняття арешту з метою оформлення спадщини.

Щодо земельної ділянки:

- якщо є державний акт старого зразка, то треба оформлювати присвоєння кадастрового номера.

- якщо взагалі діялянка не була приватизована - складний процес через суд.

Щодо продажу спадкоємцями часток у спадшині - немає такого поняття. Є тільки відмова від прийняття спадщини або прийняття її.

Всі угоди про їх продаж не мають юридичної сили.

Доброго дня, Павле!

Зараз у співвласників є такі долі, які не оформлені по тим чи іншим причинам:Батько та мій двоюрідний брат подали та документально не оформили за дідом спадщину ще з 2007р)Я з 2-гою дружиною Батька подались, але документально не оформили за батьком спадщину з 2020р, бо він не оформив, плюс на ньому весить арешт всього його майна за банківський борг).

Складана справа, Павло...

Допоки долі не оформлені Ви нічого не зможете зробити із спадщиною. Тож, по-перше, Вам необхідно прийняти спадщину.

Щодо арешту, то спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок – один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок – два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23)).

В даній справі, при відмові у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що відомості про накладення арешту на нерухоме майно існують згідно Реєстру заборон відчуження до 2013 року, що перешкоджає нотаріусу у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, однак суди не врахували, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Отже, наявність арешту на нерухомому майні, в якій спадкоємець має частку на праві спільної часткової власності, не може бути перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в праві власності.

Оформити спадщину та викупити у спадкоємців їх долі або продати свою долю аби кому.

Так, це в принципі можливо.

Відповідно до статті 356 Цивільного кодексу України (далі – Кодексу) спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності .

Суб’єктами такого права можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов’язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. (стаття 358 Кодексу).

Згідно зі статтею 362 Кодексу у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Доказом, що співвласники були поінформовані про продаж, може бути свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця відповідно до статті 84 Закону України «Про нотаріат», або ж заяв співвласників про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що надається (із зазначенням ціни та інших умов передачі цієї частки), справжність підпису на такій заяві має бути засвідчена нотаріально.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна – протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

У випадку, якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Співвласники мають переважне право тільки у випадку купівлі-продажу частки. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 520/2224/19-ц у разі відчуження частки спільної часткової власності шляхом укладення договору міни, дарування, ренти, довічного утримання, спадкового договору або складання заповіту, а також внесення вкладу до статутного капіталу інші співвласники не мають переважного права на придбання такої частки.

• Коли Жек виграє справу по боргу за комуналку, то можуть арештувати моє майно?

Борги у спадок – це фінансові зобов’язання, які не були закриті померлим і, відповідно до законодавства, можуть бути перенесені на його спадкоємців.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті і не припинилися внаслідок його смерті.

Цей аспект часто лякає спадкоємців, оскільки прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Це означає, що особа, яка прийняла спадщину, отримає не тільки майно спадкодавця, але і його борги.

Стаття 1281 ЦК України встановлює обов’язок спадкоємців повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, оскільки спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Крім того, законодавство України надає кредиторам спадкодавця право пред’явити вимогу до спадкоємців про погашення боргу. Претензія кредитора, яка надійшла до нотаріальної контори (приватного нотаріуса), розглядається як одна з підстав для заведення спадкової справи.

Якщо борги значно перевищують вартість майна, можливо вам буде доцільно відмовитися від спадщини, - стаття 1269 ЦК України надає спадкоємцям таке право. У разі відмови від спадщини ви не будете нести відповідальність за борги, але й не отримаєте жодного майна.

• Якщо я заплачу борги Батька, то я їх ніяк не витребую їх з інших спадкоємців (тобто з його дружини).

Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Тобто, якщо вартість спадкового майна становить 100 тис. грн, а боргів у спадкодавця на 150 тис. грн, сплачувати спадкоємець буде лише 100 тис. грн.

Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до правил, встановлених законодавством України, кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. У випадку, коли кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Якщо ж протягом цього строку претензії не було пред’явлено, кредитори позбавляються права вимоги.

• Як бути з подвійно неоформленою спадковістю?

Для початку спадщину потрібно прийняти і Вам прийдеться діяти через суд, оскільки нотаріус навряд чи видасть свідоцтво про право власності із урахуванням того, що спадщина не прийнята попереднім спадкоємцем. При тому разом із спадщиною кожен спадкоємець успадкує і борги батька.

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто – перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Трансмітент — спадкодавець, який помер.

Трансмісари — особи, які успадковують замість трансмітента.

Відповідно до статті 1276 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкову трансмісію не можна ототожнювати зі спадкуванням за правом представлення, коли особа, яка б мала право на спадкування, померла до відкриття спадщини.

• Як оформлювати ділянку, якщо вона без кадастру?

Ніяк. Спочатку потрібно присвоїти ділянці кадастровий номер.

Відповідно до статті 132 Земельного кодексу України (далі – Кодекс) угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити кадастровий номер земельної ділянки.

Отже повний порядок присвоєння кадастрового номеру виглядає наступним чином.

Необхідно обрати землевпорядну організацію, у складі якої працює сертифікований інженер-землевпорядник та укласти з ними договір на виконання відповідних робіт. Як правило, це договір на виконання землевпорядних робіт, в якому зазначається предмет, ціна, яким має бути результат, перелік вихідних документів, строк виконання робіт та інші умови.

Кадастрова зйомка по суті це виїзд геодезиста та/або землевпорядника на місце розташування ділянки та виконання замірів периметру ділянки, огорожі, контурів будівель та інших об’єктів на ділянці.

Заміри виконуються професійним обладнанням (тахеометр, GPS RTK або спеціальним дроном), яке має пройти повірку (виключення може бути, якщо воно нове). Зібрана інформація в цифровому форматі передається в офіс землевпоряднику для виконання третього кроку.

По строках кадастрова зйомка зазвичай займає від години часу на місці. Але виїзд геодезисти чи землевпорядники, як правило, планують за декілька днів. В залежності від навантаження.

Технічна документація в нашому випадку – це книжечка формату А4, яка містить графічні та текстові матеріали щодо земельної ділянки. До її складу, зокрема входять наступні документи:

• заява замовника на розробку технічної документації;
• технічне завдання на розробку документації;
• належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів на ділянку (держакт, договір, свідоцтво, тощо);
• належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна на ділянці (договір, свідоцтво, тощо);
• належним чином засвідчена копія технічного паспорту на будівлю;
• кадастровий план земельної ділянки;
• матеріали містобудівної документації;
• відомості про встановленні обмеження щодо земельної ділянки;
• копія паспорту, ідентифікаційного номеру замовника;
• матеріали геодезичних вишукувань.

Розроблена технічна документація підписується замовником, сертифікованим інженером-землевпорядником та керівником землевпорядної організації. Після цього переходимо до наступного кроку.

По строках даний крок може займати від 2 днів до 2-3 тижнів, в залежності від завантаженості землевпорядника, а також ваших з ним домовленостей. Всі ми знаємо, що є можливість зробити швидко, але ціна такої опції як правило вища.

Завершена технічна документація передається сертифікованим інженером-землевпорядником на реєстрацію в Державному земельному кадастрі. Раніше це треба було робити фізично. Тобто нести розроблену документацію до органів кадастру або до центру надання послуг. Зараз документація подається в електронному вигляді, але тільки від землевпорядника.

Подана документація розподіляється на державного кадастрового реєстратора, обраного випадковим шляхом. Це називається принципом екстериторіальності. Дуже дієвий механізм в усунені корупційних ризиків. Уявіть, що документацію землевпорядник розробив в Києві, а розглядається вона реєстратором десь в Тернопільській області. Або Харківській, або Вінницькій. Кожен раз розглядає документацію інший реєстратор.

За результатами розгляду, реєстратор присвоює земельній ділянці кадастровий номер. Формує витяг з Державного земельного кадастру. Саме цей витяг і є результатом роботи землевпорядника.

По строках така реєстрація займає, як правило 7-14 днів. Згідно порядку ведення ДЗК – це до 14 робочих днів. Іноді позитивний результат може прийти і за 1 день, якщо у реєстратора був гарний настрій).

В цілому процедура присвоєння кадастрового номеру ділянці займає орієнтовно 1-1,5 місяці. Це зазначені попередні чотири кроки.

Цей крок актуальний тільки в тому випадку, якщо мова йде про приватизацію земельної ділянки під житловим будинком. Коли у власника є правовстановлюючий документ на житловий будинок, але на ділянку будь-які документи відсутні. Відповідно, якщо ви маєте на руках держакт старого зразку без кадастрового номеру, то ви пропускаєте цей крок і переходите одразу до кроку 6.

Отже, після розробки технічної документації та реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі, треба звернутись до виконкому ради місцевої територіальної громади за місцезнаходженням ділянки. Їм треба подати наступний пакет документів:

• супровідний лист із клопотанням розглянути та затвердити технічну документацію, а також передати земельну ділянку у власність;
• належним чином завірену копію розробленої технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
• витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначено кадастровий номер.

Далі виконком ради готує відповідний проект рішення про затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки у власність замовнику. Питання про затвердження та передачу у власність ставиться до порядку денного чергової сесії ради.

Після прийняття відповідного рішення на сесії ради, можна отримати паперове рішення про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність замовнику.

Практика щодо строків розгляду дуже різна та залежить від конкретної ради. В Києві, наприклад, це може тривати місяцями, а то і роками. Десь в Гатненській територіальній громаді це може зайняти менше місяця.

Цей крок не обов’язково виконується землевпорядником. Замовник самостійно може подати до місцевого центру надання адміністративних послуг отриманий витяг з кадастру, державний акт або рішення місцевої ради для реєстрації за ним права власності на земельну ділянку. Додатково щодо реєстрації права дивіться нашу статтю про порядок реєстрації права на земельну ділянку.

Реєстрація права займає 3-5 робочих днів.

За результатом реєстрації ви отримуєте витяг з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку. Цей витяг є фінальним документом в процедурі та підтверджує реєстрацію права власності на земельну ділянку.

https://zemlevporyadnik.com.ua/prisvoyennya-kadast...

• Якщо всі спадкоємці погоджуються на угоду про продаж своїх часток мені, як застерігти себе від того, щоб вони не відмовились від угоди після того, як я (теоретично) погашу всі їх борги та борги за квартиру?

Попередній договір-купівлі продажу +, можливо, розписка.

Згідно з вимогами статті 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Правовий аналіз вищевказаної статті дає можливість зробити висновок, що відсутні будь-які обмеження щодо виду або предмету договору, який можуть зобов’язатися укласти сторони у майбутньому на підставі попереднього договору, тому така домовленість може бути досягнута сторонами щодо будь-яких договорів: про відчуження нерухомого чи рухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, надання послуг, виконання робіт, надання майна в оренду тощо.

При цьому необхідно чітко прописувати, що попередній договір є саме таким, оскільки відповідно до частини 4 статті 635 ЦКУ, договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Відповідно до статті 657 того ж ЦКУ, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, Павле!

Чому такі нерівні частки картири? У Вас є державний акт на земельну ділянку?

Якщо земельна ділянка і квартира були внесені у спадкову масу після діда, то:

Ваш батько повинен був успадкувати 1/2 майна та Ваш двоюрідний брат за правом предствавлення також повинен був успадкувати 1/2 майна діда.

Відповідно після смерті батька:

• Ваша частка - 1/4 квартири та 1/4 земельної ділянки
• така ж сама частка і другої дружини батька, якщо на момент його смерті вона перебувала у шлюбі
• Частка двоюрідного брата залишається незмінною 1/2 земельної ділянки та 1/2 квартири

Яким чином син другої дружини батька має у власності частку мені взагалі здається загадкою.

Борги за комуналку діляться наступним чином - 1/4 на Вас, 1/4 на другій дружині батька, 1/2 на двоюродному брату.

Банківський борг за батька - ділиться між Вами та другою дружиною батька в рівних частинах (по 1/2).

Якщо Ви прийняли спадщину, то несете фінансову відповідальність за борги лише в межах успадкованого майна.

Коли Жек виграє справу по боргу за комуналку, то можуть арештувати моє майно?

Якщо суд стягуватиме з усіх співвласників, виконавець може накласти арешт на вашу частку спадку і загальну заборону на відчуження всього об’єкта нерухомості.

Якщо я заплачу борги Батька, то я їх ніяк не витребую їх з інших спадкоємців (тобто з його дружини).

Спадкоємці відповідають за борги спадкодавця в межах вартості отриманої спадщини і пропорційно своїм часткам. Якщо Ви сплатите більше, то можете подати позов з вимогою регресу до інших спадкоємців (зокрема до 2-ї дружини) на їхню частку.

Як бути з подвійно неоформленою спадковістю?

Якщо батько подав заяву нотаріусу у 2007 р., він прийняв спадщину діда. Тепер його «неотримане» майно входить до спадщини після батька (2020).

Нотаріус може видати СВІДОЦТВО про право на спадщину за законом на нерухоме майно померлого спадкоємця, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (Форма № 6 ) (на частку батька), але з огляду на його смерть, практично це робиться через:

• або судове встановлення факту прийняття спадщини батьком і визнання за спадкоємцями батька права на відповідну частку майна діда;
• або через нотаріуса за наявності належних підтверджень у спадковій справі.

Як оформлювати ділянку, якщо вона без кадастру?

Якщо коротко, то:

1. Замовляєте у землевпорядної організації техдокументацію із встановлення меж;
2. Отримуєте кадастровий номер у ДЗК;
3. Далі нотаріус видає свідоцтво на спадщину (на землю/частку), після чого реєструєте право в ДРРП.

Згідно пункту 2 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» дозволяє вважати безпідставними відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку без кадастрового номера, право власності на яку виникло до 2004 року, оскільки вони вважаються сформованими навіть без присвоєння кадастрового номеру.

У своїх листах Міністерство юстиції України обґрунтовує, що відсутність кадастрового номера земельної ділянки не може бути підставою відмови у видачі нотаріусами свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок, будівлю, споруду.

Внесення відомостей про ділянки право власності на котрі виникло до 2004 до Державного реєстру земель та державна реєстрація може бути здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників. Це право поширюється також і на спадкоємців, які прийняли спадщину. Подати таку заяву також можна:

- особам, котрі подали прийняту до провадження судом заяву про визнання спадщини відумерлою

- у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано.

Закон України «Про Державний земельний кадастр» (ст. 24, ч. 3) передбачає, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Однак, це може бути і спадкоємець земельної ділянки, котрий прийняв спадщину.

Земельна ділянка може входити до спадкової маси та успадковуватися лише тоді, коли у її власника (спадкодавця) є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку.

Якщо в документі на право власності (державному акті) на ім'я померлого кадастровий номер відсутній, то в межах відкритої спадної справи потрібно виготовити відповідну технічну документацію на землю.

З метою отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє в землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація у строки, встановлені договором, виконує геодезичні роботи і розробляє технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у паперовій формі та у формі електронного документу.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. При цьому рекомендовано технічну документацію з встановлення меж ділянки розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг з ДЗК видавати на ім’я спадкоємця.

Після отримання кадастрового номера та отримання витягу із Державного земельного кадастру слід звернутися до нотаріуса для завершення процедури видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо житловий будинок, який належав на праві власності померлому громадянину, розташований на неприватизованій земельній ділянці – така ділянка не може бути успадкованою. В такому випадку необхідно звернутися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та звернутися до відповідної ради з клопотанням щодо затвердження документації та безоплатної передачі у приватну власність цієї ділянки.

Слід враховувати, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм провадиться один раз по кожному виду використання.

За відсутності правовстановлюючих документів, які підтверджують те, що померла особа була власником земельної ділянки, необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру її приватизації, у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації. Тоді необхідно звернутися до нотаріуса, отримати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину на ділянку) та звернутися до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Якщо всі спадкоємці погоджуються на угоду про продаж своїх часток мені, як застерігти себе від того, щоб вони не відмовились від угоди після того, як я (теоретично) погашу всі їх борги та борги за квартиру?

Поки на квартирі арешт або поки на двоюродному брату висять виконавчі провадження - він не зможе Вам нічого офіційно продати без дозволу стягувачів.

Коли частки оформлені на співвласників і арешти знято, укладайте з кожним нотаріальний попередній договір купівлі-продажу їхніх часток з:

• завдатком (подвійне повернення у разі відмови),
• штрафною неустойкою,
• депозитом нотаріуса (гроші розблоковуються, коли реєстратор внесе право за вами).

За потреби - іпотека їхніх часток на Вашу користь до моменту основної угоди (щоб не «передумали»).

Якщо ж вирішите просто продати свою частку третім особам (без викупу часток інших співвласників) - спочатку письмово запропонуйте її іншим співвласникам (переважне право). Якщо вони не купують у встановлений строк - можете продавати третій особі.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Якщо у інших спадкоємців немає грошей погасити борги по комуналці, тощо... і Ви погасите всі ці борги :

Якщо будете укладати Попередні договори щодо продажу іншими спадкоємцями Вам часток нерухомого майна, право власності на яке буде оформлене в майбутньому, майте на увазі, що в попередні договори ви зможете внести лише штрафні санкції за невиконання цих договорів (зобов'язання щодо продажу Вам часток виникнуть у спадкоємців лише після оформлення за ними права власності на ці частки). А чи буде у Вас можливість стягнути в судовому порядку(+виконавче провадження) з цих спадкоємців вищезазначені штрафи, якщо спадкоємці Заяви про прийняття спадщини подадуть, а свідоцтва на право на спадщину не оформлять (передумають)...

Це потягне за собою необхідність ініціювати додаткові судові процеси із оплатою всіх витрат з Вашого карману.

Краще запропонувати цим іншим спадкоємцям інші зворотні варіанти, в яких вже Ви будете зобов'язані "погасити борги по комуналці" після отримання Вами права власності на ці частки.

Вітаю Вас.

На жаль, але складне питання.

У цій ситуації першочерговим завданням є належне оформлення спадкових прав, оскільки наразі у Вас та інших спадкоємців фактично існують лише права на спадщину, але відсутні правовстановлюючі документи на частки. Це стосується як спадщини після діда, яку не оформили Ваш батько та двоюрідний брат, так і спадщини після батька, яка не була завершена через його борги. Для початку потрібно відкрити спадкові справи у нотаріуса за кожним померлим та отримати свідоцтва про право на спадщину. При цьому варто враховувати арешти майна: борг батька у виконавчому провадженні може ускладнити оформлення спадкових часток, оскільки виконавець має право звернути стягнення на них після оформлення.

Окремою проблемою є земельна ділянка без кадастрового номера. Ви не зможете зареєструвати на себе право власності, поки не буде виготовлена технічна документація та присвоєно кадастровий номер. Це означає, що потрібно замовити землевпорядну документацію й лише після цього оформлювати спадщину. Щодо комунальних боргів – вони не "підвішуються" на спадкоємців автоматично, але у разі виграного суду ЖЕКом стягнення буде звернено саме на об’єкт нерухомості (квартиру), що фактично вплине і на Вашу частку. Борги батька Ви не зможете розподілити між іншими спадкоємцями, якщо вони письмово не візьмуть на себе зобов’язання сплачувати частину боргу.

Щоб убезпечити себе під час викупу часток у співвласників, потрібно оформлювати з ними попередній договір у нотаріуса, де буде чітко передбачено умови: хто і які борги погашає, хто і коли відчужує свою частку, а також наслідки відмови від угоди. Лише після таких домовленостей має сенс закривати боргові зобов’язання, інакше існує ризик, що інші спадкоємці, отримавши вигоду, відмовляться від продажу своїх часток.

З повагою! Щасти Вам!