Не проходив влк і привезли на навчання

Доброго дня, Євгенію!

звідки як майбутній справжній десантник десантувався без їх відома знов на цивільні умови перебування

Який запис у Вас в Резерв+? Ви все ще перебуваєте на обліку військовозобов'язаних чи вже зняті з останнього на підставі того, що є військовослужбовцем? Коли сталися згадані Вами події, скільки часу Ви пробули у НЦ та скільки часу вже перебуваєте за межами останнього?

Відповідно до статті 24 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу:

Початок, призупинення, продовження і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов’язків військової служби

1. Початком проходження військової служби вважається:

1) день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби;

2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;

3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;

4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу".

підписи в жодному документі не ставив у проходженні влк участі не приймав, в тцк обласному тільки забрали телефон не виводячи з машини на якій привезли, в кайданах безперервно пробув біля сіми годин- є відео докази,

Оскільки, скорше за все, Ви є мобілізованим навіть за умови того, що не підписували ані ознайомлення з постановою ВЛК, ані мобілізаційне розпорядження та вже проходите військову службу, то ВЧ цілком імовірно подасть Вас у СЗЧ.

які для мене наслідки і які мої дії для результату задовільного для мене.

Наслідки - кримінальна відповідальність відповідно до статті 407 ККУ.

Право на звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407 (Самовільне залишення військової частини або місця служби), 408 (Дезертирство) КК України, встановлене ст. 401 КК України. При цьому для таких військовослужбовців актуальним є питання, як юридично правильно оформити повернення на військову службу та домогтися звільнення від кримінальної відповідальності.

Військовослужбовець, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, та має намір добровільно повернутися на військову службу, повинен звернутися з клопотанням до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії, на якій перебуває кримінальне провадження — на стадії досудового розслідування, пред’явлення обвинувачення або судового провадження) про намір повернутися до цієї чи іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби, а також надати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби. При цьому, звичайно ж, такий військовослужбовець повинен мати відповідний процесуальний статус підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Клопотання про звільнення військовослужбовця, який вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, від кримінальної відповідальності з підстави, встановленої ст. 401 КК України, розглядається судом, який і приймає рішення про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності. При цьому суб’єктом подання вказаного клопотання на стадії досудового розслідування є виключно прокурор, а на стадії судового провадження таке клопотання може бути заявлене будь-якою стороною кримінального провадження, тобто прокурором, обвинуваченим та його захисником, що випливає з положень ст. 286 КПК України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав, що призов на військову службу є незворотним, навіть якщо процедура мобілізації відбувалася з порушеннями.

Судді розглянули справу військовослужбовця, який позивався проти районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також військової частини. За словами чоловіка, під час призову він не пройшов медичного огляду.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний, визнав, що процедура призову чоловіка відбулася з порушенням і зобов’язав військову частину звільнити його зі служби. На думку судів обох інстанцій, це і буде відновленням порушених прав позивача.

Однак Верховний Суд дійшов висновку, що звільнення з військової служби виходить за межі спірних правовідносин між районним ТЦК та СП і позивачем.

«Такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення», — пояснили у Верховному Суді.

Верховний Суд підкреслив, що процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не звільняє від служби.

Крім того, додали, що сам факт непроходження медичного огляду під час призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби й не є підставою для звільнення з військової служби.

Цей випадок вказує на те, що оскарження призову станом гна зараз — складний шлях із мінімальними шансами на успіх. Якщо ТЦК порушив процедуру (наприклад, не провів медогляд чи не вручив повістку належним чином), Ви можете звернутися до суду, проте, наразі дуже складно досягти чого ж більшого ніж визнання дій ТЦК протиправними.

Законопроектом 13345 (зареєстрований у ВР) пропонується внести зміни до ч. 4 статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби за рішенням суду, якщо суд визнав процедуру мобілізації протиправною і рішення суду набрало законної сили.

Таким чином пропонується вирішити дилему, з якою стикнулися адміністративні суди, коли людину було мобілізовано, до прикладу, взагалі без проведення медичного огляду чи без оформлення ТЦК будь-яких документів, рішення ТЦК про призов суд визнає протиправним, але ефективний спосіб захисту порушеного права не забезпечується, бо у законі про військову службу відсутня відповідна підстава для звільнення зі служби.

Тож, згаданими вище змінами пропонується встановити, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби зокрема у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним призов на військову службу під час мобілізації.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

ЯКЩО ВИ ВЖЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ, ТО ВИ ВЖЕ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ.

ВСЕ ЩО ВИ ОПИСУЄТЕ ТО ЖАХ, АЛЕ ЄДИНИЙ ШЛЯХ, ЦЕ КРОКИ В ПРАВОАОМУ ПОЛІ - ВСЕ ІНШЕ, ТІЛЬКІ ПОГІРШИТЬ ВАШ СТАН.

ПРИ НАХОДЖЕННІ ОСОБИ В УЧБОВОМУ ЦЕНТРІ, ВОНА ВЖЕ МАЄ СТАТУС ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ.(МОБІЛІЗАЦІЯ ВЖЕ СТАЛАСЯ)

ОСКАРЖИТИ МОБІЛІЗАЦІЮ, ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО - ТІЛЬКІ НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ЗДОРОВ'Я ДАСТЬ МОЖЛИВІСТЬ ЗВІЛЬНИТИСЯ З ЗСУ.

Початок і закінчення проходження військової служби визначені статтею 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Так, для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

2.

ІНША РІЧ, ЩО ПРИ ВАШІЙ МОБІЛІЗАЦІЇ БУЛА ПОРУШЕНА ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ВЛК, А ОТЖЕ, ЯКЩО ВИМАЄ ПРОБЛЕМИ ІЗ ЗДОРОВ'ЯМ, НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЯ ІЗ РАПОРТОМ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ВЛК.

Проходження медичного огляду під час мобілізації регулюється пунктом 3 глави II Наказу МО від 14.08.2008 року №402.

Зокрема, відповідно до підпункту 3.4 перед оглядом проводиться загальний аналіз крові, в тому рахунку на ВІЛ, гепатит, цукор, загальний аналіз, визначається група крові, резус, проводиться рентген, а особам за 40 років обов’язково вимірюють тиск та проводиться ЕКГ.

Відповідно до підпункту 3.5 до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

А військовозобов’язаний під час проведення медогляду зобов’язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в електронній базі.

Є медична книжка, а є ЕСОЗ ― електронна система охорони здоров’я. І медичну книжку, і онлайн-документацію лікарі зобов’язані оглядати. У пункті 3.5 Положення чітко зазначено, що військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду повинен надати членам ВЛК медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/О, затверджену наказом МОЗ України 14 лютого 2012 року, якщо така інформація відсутня в системі ЕСОЗ. Ця система була введена нещодавно, тому там немає того переліку захворювань, які мають бути відображені у паперовій медичній документації.

Долучіть заявою до особової справи всі без винятку лікарські виписки, висновки, заключення та виписку з амбулаторної картки. Зверніть увагу: виписку з амбулаторної книги ви не просто можете надати, ви зобов’язані це зробити. Для чого – зараз зрозумієте.

Спеціалісти, які входять до складу ВЛК, не ставлять діагнозів, а лише дають експертну оцінку стану особи та ступеня порушень функцій організму. Тобто, діагнози встановлюються до медогляду ВЛК, або за її направленням.

Закріплено колегіальний порядок встановлення (підтвердження) діагнозу при результатах попередніх досліджень та наявних документів. Огляд та прийняття рішення здійснюється консиліумом за участі провідних (головних) медичних фахівців.

Якщо спростимо, то вашу придатність ВЛК визначає за діагнозами, які ви подали або при додатковому обстеженні, коли вас направляє сама ВЛК.

Майже у 90% випадках після проходження ВЛК вам намагаються вручити повістку на відправку, не надавши висновку ВЛК про придатність, оформленого у вигляді довідки.

Фактично мобілізовують в сліпу: ви не знаєте свій статус, а від вас вже щось вимагають. Саму довідку видають разом із військовим квитком і пропонують поставити підпис, правда, без дати, бо вона вже там стоїть. Чому?

Щоб ви не змогли скористатися правом на оскарження, перебуваючи ще вдома. Адже якщо ви потрапляєте у військову частину, тоді оскаржити висновок ВЛК, звісно, можна, але на проведення повторного огляду вас просто не відпустять.

---

ВИ ПОВИННІ ЗВЕРНУТИСЬ З РАПОРТОМ ДО КОМАНДУВАННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ВАМ МЕДИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ВАШОЇ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (обов'язково потрібно до рапорту додати підтверджуючи медичні документи).

Командири чи начальники не можуть встановлювати власні вимоги до паперових рапортів військовослужбовців, наприклад, вимоги щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо. Також забороняється ставити в залежність розгляд рапорту від наявності у ньому граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту. Про це йдеться у новому Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерстві оборони, який затверджено наказом Міноборони від 6 серпня №531.

Крім того, командиру, уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Міноборони визначає, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.

Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі. Тобто, або невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; або у строк не більше 14 днів із дня подання рапорту - з усіх інших питань.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику) забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.

Якщо на Ваш рапорт командування не реагує, тоді вступає в дію положення Розділу V Дисциплінарного статуту ЗСУ.

В такому разі Ви може скаржитися на дії командування.

ЗАКОН УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text

РОЗДІЛ V.

110. Усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

111. Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

ЗРАЗОК РАПОРТУ:

Командиру

___

(звання та П.І.Б. командира)

Військовослужбовця

___

(свою посаду, звання та ПІБ)

Р А П О Р Т

Я ___ маю різке та тривале погіршення стану мого здоров’я, що унеможливлює подальше проходження військової служби. Зокрема, у мене (детально вказати всі симптоми, указати, що саме болить, зазначити про загострення). Мій стан хвороби прогресує, загострюється. Через це можу ненароком учинити будь-яку небезпечну чи аварійну ситуацію не зі своєї вини, що може призвести навіть до жертв.

У зв’язку з вищевказаним, та згідно вимог «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 р. № 402,прошу забезпечити надання мені законної можливості проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби, для чого видати мені у встановленому порядку направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією; службову характеристику для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією та пакет інших необхідних документів.

Додатки (за наявності):

1. Медична характеристика.
2. Виписка з історії хвороби.
3. Висновок дослідження МРТ.

__ ___ 202_ року ___

(підпис)(прізвище та ініціали)

---

ОСЬ АЛГОРИТМ ДІЙ В ТАКИХ СИТУАЦІЯХ ЯК ВАША ВІД МО УКРАЇНИ:

https://turbota.mil.gov.ua/

---

Відмова в направленні особи на медичний огляд для отримання висновку про ступінь придатності до служби неправомірна.

Усна скарга на гарячі лінії Міністерства оборони України за цими номерами: 0-800-500-442, 0-800-500-410, 044-454-44-99.

Звернення на електронну пошту Міністерства оборони України: zvernmou@post.mil.gov.ua, vzg@mil.gov.ua. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання військовослужбовця, викладено суть скарги. На письмовому зверненні має бути підпис заявника та дата. Строк розгляду – один місяць. Контролювати процес можна за номером (044) 253-11-56.

Звернення до регіональних приймалень Міноборони України.

Звернення до Командування медичних сил ЗС України, яке об'єднує під своїм управлінням усі військові шпиталі, санаторії, медичні служби військових частин тощо: +38 (044) 230-73-64, kms_zsu@post.mil.gov.ua.

У тексті звернення потрібно зазначити, що скарга подається на підставі п. 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ на неправомірні дії / бездіяльність стосовно військовослужбовця з боку командирів або інших військовослужбовців. Це важливо зазначити, оскільки ст. 1 Закону "Про звернення громадян" забороняє звертатися військовослужбовцям щодо питань службової діяльності.

За Дисциплінарним статутом ЗСУ звернутись особисто або подати скаргу можна також до:

– посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку та інших державних органів;

– з інших питань службової діяльності, крім зазначених, до безпосереднього командира (начальника), дії якого оскаржуються;

– якщо особа, яка порушує права, невідома, то скарга подається в порядку підпорядкованості.

Зокрема, командири військових частин, начальники органів військового управління зобов’язані проводити особисте приймання військовослужбовців, членів їхніх сімей з питань, що стосуються діяльності військової частини.

Варто проконтролювати внесення скарги до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг, а також мати в себе підписану копію скарги, якщо подання здійснюється в письмовому вигляді.

Військовослужбовець має право на отримання письмової відповіді на скаргу. Подання скарги не звільняє від виконання службових обов’язків і наказів командирів (начальників). Таку скаргу можна спробувати подати до Військової служби правопорядку в ЗСУ (och_vsp@mil.gov.ua, (044) 454-73-08, (044) 454-73-03) з проханням видати подання відповідним державним органам чи посадовим особам щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють.

Військові та члени їхніх родин відтепер можуть направляти звернення на офіційну електронну адресу уповноваженої Президента з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.

---

Військовослужбовці можуть поскаржитися на дії чи бездіяльність командирів як до Управління із захисту їхніх прав, так і уповноваженій Президента з прав військовослужбовців. Це можна зробити за допомогою електронної пошти.

Якщо військовослужбовець не отримав реакції на свій рапорт, він має право поскаржитися у кілька інстанцій, які захищають його права.

Це, зокрема, Управління із захисту прав військовослужбовців.

Потрібно:

• написати заяву — друкованим чи рукописним способом;
• додати усі наявні документи, що підтверджують ті чи інші факти;
• надіслати або на електронну пошту mpd@post.mil.gov.ua або звичайною поштою на адресу: Київ, пр. Повітряних сил, 6.

Інша інстанція, куди можуть звернутися військовослужбовці зі скаргами — це уповноважений Президента із захисту прав військовослужбовців.

Нині цю посаду обіймає Ольга Решетилова.

До неї як самі військовослужбовці, так і члени їхніх сімей можуть звертатися за допомогою електронної пошти zpv@apu.gov.ua.

Вітаю Вас.

Добрий вечір, до сміху, поліція в котрий раз сфальсифікувала адмін правопорушення за що на суді про засідання якого мене знов не повідомили присудили адмінарешт 15 діб, ухвалу до виконання прийшли вручати після закінчення строків оскарження, але на медогляді признали стан здоровʼя таким що не дозволяє відбути адмінарештЗамість того щоб відпустити правоохоронці повезли в кайданках до тцк, спочатку районного а потім обласного, влк провели за моєї відсутності, вірніше я був у поліцейському авто в кайданах, а звідти одразу до навчального центру ДШВ))), звідки як майбутній справжній десантник десантувався без їх відома знов на цивільні умови перебування , підписи в жодному документі не ставив у проходженні влк участі не приймав, в тцк обласному тільки забрали телефон не виводячи з машини на якій привезли, в кайданах безперервно пробув біля сіми годин- є відео докази, які для мене наслідки і які мої дії для результату задовільного для мене, дякую

На жаль, але Ви потрапили під типовий випадок примусової, у даному випадку незаконної мобілізації особи. Дійсно, наразі щось зробити буде дуже не просто. Вам треба звертатися до правоохороних органів. Ще рекомендую Вам направити повідомлення до військової прокуратури: напишіть заяву про незаконну мобілізацію людини без ВЛК та вкажіть, що комісія, імовірно, була проведена формально.

На жаль, але наразі Ви вже перебуваєте в статусі "військовослужбовця". Ситуація складна, адже з точки зору правоохоронних органів він вже військовослужбовець і за залишення розташування він отримає кримінальну статтю. Справа в тому, що в цілому теоретичні шанси на оскарження мобілізації Ви маєте, це 100%, але на це може піти не один місяць. Як правило, розгляд таких кейсів розтягується на 8-12 місяців. Якщо він не проходив повноцінного ВЛК - шанси є. За судовою практикою, відсутність доказів проходження чоловіком медичного огляду свідчить про недотримання ТЦК процедури мобілізації особи. Діяти потрібно якнайшвидше.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня, Євгеній!

Як давно Ви покинули навчальний центр?

У Вашому питанні присутній жартівливий тон, що додає оптимізму в розмову, проте ситуація є насправді доволі серйозною й потребує зваженого підходу.

У діях поліцейських та ТЦК наявний цілий комплекс порушень закону, включно з незаконним позбавленням волі, перевищенням повноважень та фальсифікацією документів.

Водночас, незважаючи на те, що Вас незаконно мобілізували та привезли до навчального центру (який Ви вдало залишили без відома командування), то на даний час Ви вважаєтесь військовослужбовцем, який перебуває в СЗЧ.

Скоріш за все буде відкрита кримінальна справа за статтею 407 ККУ, проте відповідальності можна буде уникнути, якщо:

1. Ви повернетесь на військову службу

2. Оскаржите незаконну мобілізацію

Крім того, Ви можете лягти на обстеження в заклад охорони здоров'я та отримати свіжі медичні висновки і якщо є можливість отримати непридатність до військової служби, то Ви можете звернутись до ДБР із повідомленням про незаконні дії ТЦК/поліції, та вимагати направити Вас на ВЛК з метою визначення придатності.

Відповідно до частини 5 статті 401 ККУ

Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути ЗВІЛЬНЕНА від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Щодо оскарження самої мобілізації в судовому порядку, то Ви можете визнати її незаконною, але Вас залишать на військовій службі, поки не відбудуться зміни у законодавстві.

На даний час є сумнозвісне рішення Верховного Суду з якого випливає, що встановлення факту грубого порушення ТЦК процедури мобілізації не призводить до звільнення незаконно мобілізованого з військової служби (постанова у справі №160/2592/23 від 5 лютого 2025 року).

У справі було встановлено протиправні дії ТЦК щодо призову, оскільки не було проведено медичного обстеження ВЛК стану здоров`я позивача.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов проти ТЦК задовольнили. Вони зазначили, що належним відновленням порушених прав позивача є відновлення становища особи, яке існувало до такого порушення прав, а тому необхідно зобов`язати військову частину прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

Однак Верховний Суд, серед іншого, зазначив, що таке порушення не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу», адже вона визначає виключний перелік таких підстав.

Втім, Дніпропетровський окружний адмінсуд у справі №160/33452/24 висловив незгоду з позицією Верховного Суду і заявив, що «...дотримується позиції, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень. Інший підхід суперечив би принципам, які відрізняють суди адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій», зазначив суд першої інстанції.

Крім того, Дніпропетровський окружний адмінсуд висловив цікаву думку про те, що відсутність у статті 26 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» такої підстави для звільнення з військової служби як непроходження позивачем медичного огляду під час його призову є виключно свідченням того, що законодавець при написанні зазначеної норми виключав можливість проходження військової служби особою, яка є непридатною до служби або не пройшла медичний огляд.

В іншій справі 560/8465/24 йдеться про те, що ТЦК не лише не видав і не надав військовозобов’язаному оповіщення про його виклик і призов, а й здійснив призов без складання будь-яких документів та, відповідно, без надання позивачу жодного документу щодо його військового обліку та призову. У постанові від 16 квітня 2025 року по цій справі Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав дії ТЦК щодо призову протиправними. Втім, зі служби звільнити такого мобілізованого неможливо, зокрема, з огляду на позицію Верховного Суду щодо наслідків незаконної мобілізації.

Проте, на даний час законопроектом 13345 пропонується внести зміни до ч. 4 статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби за рішенням суду. Даний законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді і надано для ознайомлення в комітеті https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/56533. Тому існує надія, що в майбутньому незаконно мобілізованих все ж будуть звільняти з військової служби.

Вам також можете ознайомитись зі всіма підставами для звільнення з військової служби, якщо захочете повернутись на військову службу та звільнитись з неї на законних підставах.

Згідно частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії військового стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

• на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Згідно частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

• військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
• військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
• дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
• військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
• необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
• якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
• якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року)".

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Бажаю успіхів у вирішенні Вашого питання!