Як волонтеру уникнути проблем з митницею при ввезені авто для ЗСУ

Вітаю!

З 30 жовтня 2024 року в Україні діє механізм тимчасового державного обліку транспортних засобів (ТЗ), що ввозяться як гуманітарна допомога для військовослужбовців. Ця процедура регулюється Постановою Кабінету Міністрів № 1235 і передбачає низку важливих кроків для коректного оформлення таких ТЗ.

Основні етапи ввезення та реєстрації

1. Отримання митної деклараціїПісля перетину митного кордону необхідно отримати митну декларацію з QR-кодом, яка автоматично формується в Автоматизованій системі гуманітарної допомоги (АС ГД).
2. Передача транспортного засобу військовослужбовцюОтримувач (благодійний фонд) зобов’язаний передати ТЗ упродовж 90 днів з моменту перетину кордону. Для цього потрібно:
   • підписати акт приймання-передачі із військовослужбовцем;
   • передати військовослужбовцю ТЗ та документи (митну декларацію та технічний паспорт із країни походження).
3. Державна реєстрація у сервісному центрі МВСВійськовослужбовець повинен зареєструвати ТЗ у 10-денний термін після підписання акту приймання-передачі. Реєстрація передбачає видачу державного номерного знаку та свідоцтва про реєстрацію з позначкою “гуманітарна допомога”, що унеможливлює продаж авто.
4. Інформування військової частиниПісля реєстрації військовослужбовець повинен повідомити свою військову частину про отримання гуманітарного ТЗ у довільній формі. Водночас військова частина не набуває жодних прав чи обов’язків щодо цього авто.

Перелік необхідних документів для реєстрації ТЗ

• заява військовослужбовця (оформлюється у сервісному центрі МВС);
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• РНОКПП військовослужбовця;
• документ про проходження військової служби (форма 5, видана не пізніше ніж за місяць до звернення в МВС);
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• акт приймання-передачі ТЗ;
• митна декларація з QR-кодом із АС ГД;
• технічний паспорт ТЗ з країни походження.

Важливо: Якщо військовослужбовець не може особисто з’явитися в сервісний центр МВС, він може уповноважити представника за нотаріально посвідченою довіреністю. При цьому фізична присутність авто в МВС не є обов’язковою.

Статус ТЗ після закінчення воєнного стану

Постанова передбачає, що протягом трьох місяців після завершення воєнного стану гуманітарні ТЗ підлягають відомчій реєстрації державними органами сектору безпеки й оборони України. Якщо цього не зробити, їхня реєстрація анулюється, а ТЗ вважається необлікованим.

Відповідальність за порушення правил реєстрації

• Отримувач (БФ) несе відповідальність за передання ТЗ у 90-денний строк. У разі порушення Мінсоцполітики може скасувати його реєстрацію в АС ГД.
• Військовослужбовець зобов’язаний зареєструвати ТЗ у 10-денний термін після підписання акту приймання-передачі. За порушення строку передбачено штраф: 850 грн за перше порушення та 1700 грн з можливим вилученням авто за рішенням суду у разі повторного порушення протягом року.
• У разі виявлення нецільового використання ТЗ сервісний центр МВС має право скасувати його реєстрацію.

Не так давно (з 30.12.2024) в ст. 165 ПКУ (доходи, які не включаються до оподаткованого доходу фізособи)

України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України окремих товарів оборонного призначення» був доданий п. 165.1.68 ПКУ, який дозволяє не оподатковувати благодійні пожертви, які збирає певна фізособа в межах публічного збору коштів:

1. від імені благодійної організації,
2. від власного імені, але на користь благодійної організації,
3. від імені або на користь інших бенефіціарів в порядку, визначеному Законом України від 05.07.2012 №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Це стосується, зокрема, фізосіб, які відкривають «банки» для публічного збору благодійної допомоги військовим, або для збору коштів для благодійного фонду.

Новим Законом №4254 норми п. 165.1.68 ПКУ поширені і на збір негрошових пожертв.

16 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 25.02.2025 №4254-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (законопроєкт №12328-д). Закон уточнює правила застосування окремих норм ПКУ в частині звільнення від оподаткування благодійної допомоги.

Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів» від 09.12.2023 р. N 3513-IX чітко визначив предмети контрабанди, а також визначив різну міру покарання за контрабанду, в залежності від її предмету.

Закон набрав чинності з 1 січня 2024 року за винятком положень щодо запровадження відповідальності за контрабанду товарів (окрім підакцизних), які набирають чинності з 1 липня 2024 року.

Отже, законотворці з 1 липня 2024 року запровадили кримінальну відповідальність за:

• товарну контрабанду вартістю від 7,57 до 15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 тис. грн;

• товарну контрабанду вартістю понад 15,14 млн грн - відповідальність від штрафу у 850 тис. грн до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна.

Водночас за контрабанду підакцизних товарів:

• вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме санкція від 340 тис. грн штрафу до 6 років позбавлення волі;

• вартістю понад 2,271 млн грн - від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в'язниці з конфіскацією майна.

Розглядаючи питання відповідальності, варто згадати про те, що весь цей час існувала адміністративна відповідальність за порушення митних правил, якій присвячено цілий Розділ XVІІІ Митного кодексу України. В частині розмежування цих правопорушень із кримінальними все досить просто - у разі, якщо порушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність - це адміністративні правопорушення (звичайно, за наявності складу такого адміністративного правопорушення). Види порушень митних правил є різноманітними, проте, нижче все ж сфокусуємось на кримінальних правопорушеннях.

Що стосується кримінальної відповідальності за контрабанду, то варто почати із наступного. Відповідно до законодавчого визначення терміну "контрабанда", сформульованого, зокрема, у статті 201 Кримінального кодексу України, контрабанда розглядається як "переміщення через митний кордон України" у двох контекстах:

1) поза митним контролем

2) з приховуванням від митного контролю

Причому, на відміну від попередньої редакції статті 201 Кримінального кодексу України завдяки доданій примітці до статті тепер ми маємо чіткі визначення кожної із вищевказаних дій, суб'єктивна сторона яких характеризується прямим умислом.

На жаль, примітки до статті та викладені в них визначення, скоріш за все, повністю не виключать можливі зловживання з боку правоохоронців щодо кваліфікації ширшого переліку діянь як контрабанди, проте, нададуть додаткові можливості стороні захисту.

З огляду на практику, основним критерієм для попередньої кваліфікації дій особи за статтями 201-3, 201-4 Кримінального кодексу України все ж таки стануть пороги вартості предметів контрабанди, з яких буде наступати кримінальна відповідальність, мінімальні з яких становлять станом на 01.01.2024 суми у розмірі:

- 7 570 000 гривень для контрабанди товарів

- 1 135 500 гривень для контрабанди підакцизних товарів

Контрабанда предметів, що вартують нижче вказаних сум, тягне або адміністративну відповідальність, або взагалі не містить у собі складу того чи іншого правопорушення.

---

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

1. Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів (крім електричної енергії), вчинена у значному розмірі, -

карається штрафом від двадцяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

2. Та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за контрабанду, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, -

карається штрафом від сімдесяти п’яти тисяч до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від шести до одинадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у значному розмірі, якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) у сімсот п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) в одну тисячу п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

{Кодекс доповнено статтею 201 - 4 згідно із Законом № 3513-IX від 09.12.2023 }

АВТО ЦЕ ПІДАКЦИЗНИЙ ТОВАР.

До основних груп підакцизних товарів у 2025 році належать:

• етиловий спирт, спиртові дистиляти, включаючи метанол;
• алкогольна продукція: пиво, вина, інші алкогольні напої;
• тютюнові вироби, замінники тютюну та продукти з вмістом нікотину, зокрема для орального застосування (з 01.09.2024 включені до акцизного переліку);
• рідини для електронних сигарет;
• тютюнова сировина та відходи (окрема категорія з листопада 2023 року);
• пальне (бензин, дизель, скраплений газ, мазут, уайт-спірит, тощо);
• суміші пального (наприклад, біодизель, газойль);
• легкові автомобілі, кузови до них;
• транспортні засоби для перевезення вантажів та пасажирів, включаючи автобуси, мікроавтобуси, мотоцикли, фургони, причепи, кемпери;
• електроенергія.

Отже переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів(а саме авто) - це котрабанда, яка жодного відношення до благодійності не має.

Добрий день! Насправді жодної колізії нема. Відповідно до ст. 201-4 ККУ, злочином є Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів.

Відповідно, злочином є таке переміщення товару, яке відбувається поза митним контролем. Натомість, ввезення гуманітарної допомоги у т.ч. ввезення транспортних засобів, відбувається з митним контролем, тому таке ввезення не є контрабандою.Кримінальні провадження здійснюються у тому випадку, якщо є підозра, що волонтери використовують гуманітарну допомогу не за призначенням (наприклад, продають їх чи здають в оренду з комерційною метою. Але сам факт ввезення авто як гуманітарної допомоги не є підставою для порушення кримінального провадження.

Доброго дня, Ольга!

Восени 2023 року Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності переглянув своє рішення щодо президентського законопроєкту №5420, що передбачає, зокрема, повернення криміналізації контрабанди товарів. Це поняття відоме Кримінальному кодексу України. Понад 10 років тому контрабанду товарів було декриміналізовано, але зі змінами, які набувають чинності 01.01.2024, настає новий етап для контрабандистів.

Попри те, що у 2021 році цей законопроєкт загубили серед численних комітетів Верховної Ради України, наразі він знову став актуальним. Причина проста - необхідність криміналізації контрабанди товарів пов'язана із однією з умов Єврокомісії перед отриманням останнього у 2023 році траншу макрофінансової допомоги для України.

У попередній редакції Кримінального кодексу України існували статті, пов'язані із контрабандою (201, 201-1), проте вони охоплювали лише контрабанду специфічних предметів, зокрема, культурних цінностей, радіоактивних матеріалів, зброї, боєприпасів, лісоматеріалів тощо.

Водночас Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів" №3513-X від 09.12.2023 (далі по тексту - Закон) передбачає, що (1) зазначені вище статті щодо контрабанди вказаних специфічних предметів повернуто до Кримінального кодексу України у дещо модифікованому вигляді та (2) додано дві нові статті - 201-3 "Контрабанда товарів" та 201-4 "Контрабанда підакцизних товарів", завдяки яким перелік предметів, що можуть вважатися контрабандою, значно розширено та фактично до нього внесені всі можливі речі. В цій статті зупинимось саме на нових статтях Кримінального кодексу України.

Розглядаючи питання відповідальності, варто згадати про те, що весь цей час існувала адміністративна відповідальність за порушення митних правил, якій присвячено цілий Розділ XVІІІ Митного кодексу України. В частині розмежування цих правопорушень із кримінальними все досить просто - у разі, якщо порушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність - це адміністративні правопорушення (звичайно, за наявності складу такого адміністративного правопорушення).

Що стосується кримінальної відповідальності за контрабанду, то варто почати із наступного. Відповідно до законодавчого визначення терміну "контрабанда", сформульованого, зокрема, у статті 201 Кримінального кодексу України, контрабанда розглядається як "переміщення через митний кордон України" у двох контекстах:

1) поза митним контролем

2) з приховуванням від митного контролю

Причому, на відміну від попередньої редакції статті 201 Кримінального кодексу України завдяки доданій примітці до статті тепер ми маємо чіткі визначення кожної із вищевказаних дій, суб'єктивна сторона яких характеризується прямим умислом.

На жаль, примітки до статті та викладені в них визначення повністю не виключать можливі зловживання з боку правоохоронців щодо кваліфікації ширшого переліку діянь як контрабанди, проте, нададуть додаткові можливості стороні захисту.

З огляду на практику, основним критерієм для попередньої кваліфікації дій особи за статтями 201-3, 201-4 Кримінального кодексу України все ж таки стануть пороги вартості предметів контрабанди.

Працюючи над змінами, законодавець досить ґрунтовно підійшов до викладу диспозицій статей, роз'яснення їх складових. Водночас, у законі про кримінальну відповідальність відсутнє визначення поняття "товар" чи "підакцизний товар", тобто норми 201-3 та 201-4 Кримінального кодексу України можна назвати бланкетними до спеціальних статей. Дійсно, це звичайна практика, проте, вдаючись до використання приміток до кожної із змінених статей, варто було б врегулювати і дане питання. Так, визначення товарів наведено в статті 4 Митного кодексу України, а визначення підакцизних товарів у підпункті 14.1.145 Податкового кодексу України, проте, подібні відсилки знову ж таки дають широке поле для трактування понять правоохоронцями. І, якщо із визначенням підакцизних товарів це зробити значно складніше, то визначення товару може на практиці охоплювати все, що людина перевозить в своїх речах.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу":

Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг), визнаних гуманітарною допомогою:

Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням таких особливостей.

Не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім:

автомобілів швидкої медичної допомоги, легкових автомобілів спеціального призначення для Міністерства внутрішніх справ України, органів Національної поліції;

транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для отримання і використання Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною спеціальною службою транспорту, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною міграційною службою України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншими державними органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, а також для використання військовослужбовцями з метою забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. У такому випадку державні органи, які входять до складу сектору безпеки і оборони України, мають статус отримувача гуманітарної допомоги, а з моменту використання таких транспортних засобів - статус набувача гуманітарної допомоги;

Згідно статті 201-4 ККУ. Контрабанда підакцизних товарів:

"1. Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів (крім електричної енергії), вчинена у значному розмірі, -

карається штрафом від двадцяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

2. Та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за контрабанду, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, -

карається штрафом від сімдесяти п’яти тисяч до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від шести до одинадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. Дії, передбачені цією статтею, вважаються вчиненими у значному розмірі, якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) у сімсот п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) в одну тисячу п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

Отже, по факту підакцизні авто, які ввозяться, як гуманітарна допомога, не вважаються контрабандою і не оподатковуються. Проте, у статті 201-4 ККУ не такі авто не визначені, як виняток з правил, тобто, норма є бланкетною.

По суті, формально це дозволяє прирівняти будь яке ввезене авто під поняття підакзизного товару, а будь яке відхилення при ввезенні такого авто, як гуманітрарної допомоги - кваліфікувати, як контрабанду.

Отже, для того, аби уникнути проблем, потрібно ввозити авто чітко по встановленій процедурі.

31 грудня минулого року запрацювала Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги. Уряд ставив за мету введення такого інструменту, щоб зробити процедуру ввезення та обліку гуманітарки зручнішою та прозорішою. Наразі перехідний період завершено, з 1 квітня отримувачі гуманітарної допомоги (фонди, громадській організації та інші установи) можуть обирати лише цифровий варіант завезення та обліку гуманітарної допомоги.

З цього приводу наводимо розроблений Міністерством соціальної політики України алгоритм дій для волонтерів та отримувачів гуманітарної допомоги:

1. Перейдіть на сайт https://good.gov.ua/
2. Якщо вас не має в Реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, зареєструйтесь за допомогою КЕП та підтвердіть дані про організацію. Це займає кілька хвилин. Детальніше у відео.
3. Заповніть дані про вантажі та декларацію в системі. Інструкція за посиланням
4. Отримайте унікальний код гуманітарної допомоги
5. Сформуйте Декларацію в системі
6. Назвіть цей код під час митного оформлення на кордоні
7. Розподіліть вантаж
8. Якщо є розбіжності між декларацією та фактично отриманим товарами – заповніть в системі інвентаризаційний опис. Інформацію про те, як оформити інвентаризаційний опис дивіться у відео
9. Подайте автоматичний звіт про цільове використання гуманітарної допомоги в цифровій системі. Дані з декларації або інвентаризаційного опису будуть підтягуватися в звіт автоматично
10. У випадку, якщо були допущені помилки при поданні інвентаризаційного опису чи звіту, користувач до кінця місяця, в якому було подано інвентаризаційний опис або звіт, може подати уточнюючий звіт або інвентаризаційний опис.

Ввезення гуманітарної допомоги на територію України за декларацією дозволяється протягом 30 календарних днів з дати створення декларації.

Товари, інформацію про які внесено до автоматизованої системи під відповідним унікальним кодом гуманітарної допомоги та які не ввезені на територію України протягом 90 календарних днів з дати присвоєння унікального коду гуманітарної допомоги, автоматично втрачають статус товарів, визнаних гуманітарною допомогою, у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему.

Внесення змін до декларації дозволяється лише ДО подання її митному органу в пункті пропуску через державний кордон України. З моменту прийняття митним органом декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

За результатом виявлення невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги категоріям товарів та/або найменуванню товарів, та/або кількості місць, та/або кількості штук, та/або вазі/об’єму, які зазначені в декларації, отримувач зобов’язаний сформувати та подати інвентаризаційний опис фактично отриманої гуманітарної допомоги в електронному кабінеті автоматизованої системи, який підтверджує фактичне отримання гуманітарної допомоги. Інвентаризаційний опис фактично отриманої гуманітарної допомоги у такому разі подається не пізніше ніж подання звіту.

Подання інвентаризаційного опису фактично отриманої гуманітарної допомоги вважається інформуванням отримувачами правоохоронних органів про встановлений факт невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги категоріям товарів та/або найменуванню товарів, та/або кількості місць, та/або кількості штук, та/або вазі, які зазначені в декларації.

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня, пані Ольго!

Такі ситуації виникають в першу чергу тому, що волентири ввозять автомобілі на військових напряму без юридичної особи-отримувача та без оформлення акту прийому передачі. Потім якщо авто знищиться в бою, але документальних доказів передачі авто військовим немає, то митниця донараховує штрафи за порушення митних правил.

Відповідно до Постанов КМУ № 112 та № 953, ввезення автомобіля як гуманітарного вантажу можливе лише через благодійний фонд або ГО, або напряму на військову частину.

Отримувач має бути внесений у Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги. Митниця може вимагати обґрунтування гуманітарного статусу авто.

Для безпечного придбання та передачі авто військовослужбовцю волонтер повинен виконати наступний алгоритм дій:

1) Зареєстроватися в реєстрі як фізособа-волонтер;

2) Купувати авто за кордоном з оформленням договору купівлі-продажу. Зберігати всі документи про рух коштів, щоб уникнути питань з боку ДПС;

3) Щоб авто вважалось гуманітарною допомогою та не підлягало розмитненню - ввозити авто потрібно на підставі спеціальної митної ДЕКЛАРАЦІЇ. Отримувачем гуманітарної допомоги є юридична особа, яка внесена в Реєстр отримувачів гумантраної допомоги. Тимчасова реєстрація авто відбувається на підставі митної декларації. Так як військовослужбовець є набувачем гуманітарної допомоги, а не отримувачем, то його в митній деларації вказувати не потрібно.

4) Отримувач гуманітарної допомоги (благодійний фонд чи інша юридична особа) за актом прийому-передачі передає авто військовослужбовцю з-но п. 170.7.8 та 165.1.54 ПКУ (цим закривається потреба відсутності утримання ПДФО та ВЗ з військовослужбовця задля економії ресурсів людей, які донатять на ЗСУ);

5) Військовослужбовець ставить на тимчасовий облік авто в Сервісному центрі МВС (цим закривається потреба відсутності зайвих авто на обліку в СЦ МВС у волонтера або БФ та з'являється можливість вибракування гуманітарного авто у випадку його знищення)

Рекомендації для волонтера:

1. Юридична особа, на яку ввозиться авто, має бути включена до реєстру отримувачів гуманітарної допомоги https://good.gov.ua/register-recipients-public.
2. За можливості волонтеру потрібно наперед узгодити з митницею процедуру ввезення авто.
3. На всяк випадок підготуйте підтвердження цільового використання авто (лист-запит від військової частини або заява-прохання військовослужбовця тощо).

За чинним порядком, гуманітарні авто можуть реєструватися військовими або благодійними фондами.

Військовослужбовець має право поставити авто на тимчасовий облік без сплати податків і зборів https://hsc.gov.ua/2025/02/05/yak-postaviti-gumani....

У разі знищення авто є процедура вибракування (повідомлення до СЦ МВС про списання).

Ризики:

• СЦ МВС може вимагати додаткові документи, особливо якщо авто не має повного пакету митних документів.
• Якщо військовий не поставить авто на облік, а воно залишиться у фонду, можуть виникнути питання щодо його утилізації.

Рекомендація: Перед передачею авто узгодьте з військовослужбовцем процедуру тимчасової реєстрації в СЦ МВС.

Для постановки на тимчасовий облік необхідно звернутись до будь-якого зручного сервісного центру МВС з пакетом документів:

• заява військовослужбовця – набувача транспортного засобу;
• документ, що посвідчує особу військовослужбовця (військовий квиток, посвідчення офіцера);
• документ, що підтверджує проходження військової служби набувачем (довідка з військової частини);
• акт приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 584;
• електронну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953.

Далі у сервісному центрі МВС видаються на транспортний засіб номерні знаки і тимчасовий реєстраційний талон.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Вітаю Вас.

Після ввезення авто на потреби ЗСУ на волонтерів часто відкривають справу за статтею про контрабанду підакцизних товарів.Чому виникає така ситуація? Чи є правова колізія між законом Про гуманітарну допомогу, де визначено, які підакцизні авто можуть бути гуманітарною допомогою і Законом Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів, де прописано, які авто підакцизні?

Ця ситуація справді є наслідком правової колізії між нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу» та новими положеннями Кримінального кодексу, якими криміналізовано контрабанду товарів, зокрема підакцизних.

Закон «Про гуманітарну допомогу» дозволяє ввозити транспортні засоби для потреб ЗСУ, навіть якщо вони формально належать до підакцизних (наприклад, дизельні автомобілі з певним об’ємом двигуна). Водночас КК України після змін чітко визначає, що будь-яке переміщення через митний кордон підакцизних товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю кваліфікується як контрабанда.

Проблема полягає в тому, що митні органи не завжди встигають отримати або перевірити статус гуманітарного вантажу в момент перетину кордону. Якщо авто завозиться без повного пакета документів, листів-підтверджень від отримувача (військової частини, благодійного фонду тощо) або з формальними порушеннями, митниця автоматично трактує це як ввезення підакцизного товару, а отже - контрабанду.

Така колізія не врегульована законодавчо, тому слідчі дії щодо волонтерів ініціюються навіть за відсутності реального умислу на незаконне ввезення. Єдиний правовий захист у таких випадках - довести статус гуманітарного вантажу документально (через рішення комісії Мінсоцполітики, акти приймання, листи військової частини) та наполягати на відсутності складу злочину. На практиці багато таких справ закриваються саме через відсутність умислу, однак сама процедура створює суттєві ризики для волонтерів.

Поняття контрабанди, як діяння, за яке наступає кримінальна відповідальність, слід розглядати з урахуванням дії кримінального закону в часі, яким визначалася відповідальність в залежності від предмету контрабанди.

Так, стаття 201 Кримінального кодексу України в редакції яка діяла до 17 січня 2011 року, визначала контрабанду як переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

З 17 січня 2011 року поняття контрабанди визначалося як переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

https://biz.ligazakon.net/analitycs/224678_krimnal...

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня.

Так, існує правова колізія між законодавством про гуманітарну допомогу та нормами Кримінального кодексу щодо контрабанди підакцизних товарів, яка створює ризики для волонтерів, що ввозять авто для ЗСУ.

Причини виникнення кримінальних справ проти волонтерів:

• З 2024 року в Україні криміналізовано контрабанду підакцизних товарів (ст. 201-4 ККУ), до яких належать і транспортні засоби з двигунами внутрішнього згоряння, зокрема дизельні та бензинові авто.
• Автомобілі, що ввозяться як гуманітарна допомога, звільняються від митних платежів, але мають бути передані ЗСУ або іншим офіційним отримувачам. Якщо авто продається, розбирається на запчастини або використовується не за призначенням — це кваліфікується як зловживання гуманітарним статусом і може трактуватися як контрабанда.
• Правоохоронці часто відкривають справи, якщо виявляють, що авто, ввезене як гуманітарне, не потрапило до ЗСУ, а було реалізоване або використане в комерційних цілях.

Колізія полягає в тому, що одне законодавство дозволяє ввезення підакцизних авто як гуманітарної допомоги, а інше — криміналізує сам факт їх ввезення без сплати акцизу, навіть якщо це зроблено з добрими намірами.

• Оформлення має бути бездоганним: документи повинні чітко підтверджувати, що авто передається ЗСУ або іншому офіційному отримувачу.
• Ризик виникає при зміні призначення авто: якщо воно не потрапляє до ЗСУ, а використовується для інших потреб — це може бути підставою для кримінального провадження.

• Внесення змін до ККУ, які чітко виключають гуманітарну допомогу з-під дії ст. 201-4.
• Узгодження між Мінсоцполітики, ДПСУ та правоохоронними органами, щоб уникнути подвійного трактування.
• Створення реєстру гуманітарних авто, який би підтверджував їх цільове використання.