Задайте питання юристу

975 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Сімейне право, 25 січня 2026, питання №145992

Розірвання шлюбу без дружини

Доброго дня
Хочу розірвання шлюбу
Чи можу я в рацс прийти сам і написати заяву?
У нас ні спільних дітей ні спільного майна
Вона виїхала до другого міста,та не хоче повертатися
І скільки це займе часу?

Відповіді юристів (3)

    Брильов Андрій Юрійович

    Вітаю Вас, Владиславе

    Якщо Ваша дружина не проти розлучення, а лише не бажає приїжджати, то найпростіший варіант припинити стосунки полягає у наступному (стаття 106 Сімейного кодексу).

    Дружина пише заяву до РАЦС про розірвання шлюбу від себе, посвідчює її нотаріально та передає Вам. А Ви вже потім йдете до РАЦС з заявами від себе та дружини. Тоді розлучення триватиме 1 місяць.

    У іншому випадку доведеться подавати до суду позов про розірвання шлюбу. І тоді слід почекати декілька місяців.

    Скажіть будь-ласка, Ваша дружина зараз знаходиться в Україні?

    З повагою,

    Андрій Брильов

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Владиславе!

    Розлучення через ДРАЦС передбає подання спільної заяви подружжя. Якщо Ваша дружина проти розлучення, то Ви зможете розірвати шлюб тільки у судовому порядку.

    Важливо правильно оформити позовну заяву відповідно до вимог процесуального закону. Хоча все необхідне виписане у Цивільному процесуальному кодексі України, громадяни або їх представники, що не мають значного досвіду, іноді забувають вказати у позові:

    • відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
    • інформацію про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
    • попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи;
    • підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав.

    Іноді позивач не знає реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача (так званий ідентифікаційний номер) або його місце проживання, телефон та електронну пошту. У цьому випадку в обов’язковому порядку потрібно вписати у позовній заяві фразу «позивачу інші дані відповідача невідомі», аби виконати процесуальні вимоги закону щодо зазначення даних про відповідача.

    Зрозуміло, що формальність, але незазначення необхідних даних у позовній заяві може призвести до залишення її без руху та надання судом часу для усунення недоліків. А це також суттєво затягує розгляд справи.

    Потрібно правильно визначити підсудність справи (до якого суду подавати). Відповідь на це містить ЦПКУ:

    • позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27);
    • позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача (ст. 28);
    • за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ст. 28).

    Процесуальний кодекс зобов’язує підтвердити суду те, на що позивач посилається, а тому найбільш оптимальним буде подання позову за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача. І навіть якщо в цій адресі буде помилка (наприклад, інформація виявиться застарілою), це не стане перешкодою для розгляду справи. Оскільки суд зобов’язаний в будь-якому випадку звернутися із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання актуальної інформації (ст. 187 ЦПК).

    Хоча надзвичайних вимог до оформлення позовної заяви законом не ставиться, але на практиці трапляються випадки, коли тлумачення закону суддею іноді дивує навіть досвідчених правників.

    Серед «додаткових вимог» можуть з’явитися наприклад такі:

    • позовна заява підписана не особисто позивачем, а адвокатом;
    • до позовної заяви не додано засвідченої копії РНОКПП, паспорта позивача, що потрібно для встановлення особи;
    • не додано до матеріалів позову оригіналу свідоцтва про шлюб;
    • у позовній заяві не зазначено наявності чи відсутності обставин (вагітність дружини, наявність фактів вчинення протиправної поведінки, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя).

    Усі ці нюанси визначаються мінливою, іноді суперечливою, судовою практикою. Втім, у подібних випадках доведеться приймати одне з двох рішень: або надати документи, які суд вимагає (фактично на свій розсуд), або доводити свою правоту шляхом оскарження рішення в апеляції. Зрозуміло, що останнє забирає більше часу.

    На відміну від попередніх часів, сьогодні справи про розірвання шлюбу можуть розглядатись у спрощеному позовному провадженні. Навіть фізична присутність адвоката в суді, з цієї категорії справ, є радше застарілою традицією. Тому розірвання шлюбу краще здійснювати через листування із судом без фізичної присутності.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Ви маєте 2 варіанти, щоб розірвати шлюб:

    1. Попросити дружину, щоб вона надіслала Вам нотаріальну заяву на розірвання шлюбу, а Ви самостійно звернетесь в ДРАЦС

    2. Подати позов на дружину до електронного суду.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України