Коли пристали в кафе

Доброго дня, звернення до поліції є юридично обґрунтованим та доцільним способом захисту своїх прав.

Факт того, що чоловік пригостив дівчину у закладі, не створює для неї жодних зобов’язань — ні моральних, ні правових. Частування не є договором, не формує «обов’язку» продовжувати спілкування чи кудись їхати. Будь-яка подальша поведінка має базуватися виключно на добровільній згоді.

Якщо після цього особі:

• перешкоджають вільно залишити заклад,
• переслідують та очікують біля входу,
• чинять психологічний тиск,
• публічно ображають,
• висувають вимоги їхати разом проти її волі,

то такі дії можуть містити ознаки адміністративного або навіть кримінального правопорушення.

Перешкоджання вільному пересуванню може розцінюватися як незаконне обмеження свободи. Нав’язування спілкування, агресивна поведінка та образи можуть кваліфікуватися як дрібне хуліганство. Якщо ж має місце примус чи створення реальної загрози — це вже питання кримінально-правової оцінки.

Викликаючи поліцію, доцільно чітко зазначати:«Мені не дають вільно покинути заклад, мене переслідують та чинять психологічний тиск, я відчуваю загрозу своїй безпеці».

Це важливо, оскільки поліція реагує саме на факти загрози, переслідування та обмеження свободи.

Також рекомендовано повідомити адміністрацію закладу, за можливості зафіксувати подію на відео, та уникати будь-яких подальших контактів із цими особами.

З правової точки зору, виклик поліції в такій ситуації є абсолютно виправданим, оскільки мова йде про захист конституційного права на свободу пересування, особисту недоторканність та повагу до честі й гідності.

Вітаю Вас, Лано

У Вашому випадку в залежності можуть спрацювати одразу декілька норм Кримінального кодексу в залежності від конкретної ситуації.

По-перше - це примушення до вступу в статтєвий зв'язок (стаття 154 Кримінального кодексу), адже мова йде про поїздку до незнайомої людини під примусом. Також можуть бути з досить високою верогідністю застосовані хуліганство (стаття 296) або стаття 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини).

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Лана!

Так, викликати поліцію в такій ситуації абсолютно доречно! Це виглядає як незаконне позбавлення волі, хуліганствол, перешкоджання вільному пересуванню + примус/домагання + погрози/переслідування + публічне приниження. В діях чоловіків є ознаки адміністративного, а можливо й кримінального правопорушення.

Можливі статті ККУ:

• Ст. 152–154. Сексуальне насильство
• Ст. 125. Умисне легке тілесне ушкодження.
• Ст. 296. Хуліганство

Можливі статті КУпАП:

• Ст. 173. Дрібне хуліганство

Те, що “вгощали”, не дає жодного права вимагати щось у відповідь - тим більше силою примушувати щось робити чи кудись їхати.

Перш за все в цій ситуації треба зробити дзвінок по 102. Аби він був ефективним й призвів до появи патруля треба сказати:

1. “Я в закладі (або біля закладу), мене не випускають / блокують вихід.”
2. “Чоловіки вимагають поїхати з ними, чекають біля виходу, я боюся за свою безпеку та своє життя”
3. “Мене ображають, називають ‘повією’, чинять тиск, погрожують насильством.”
4. “Прошу негайно направити наряд поліції. Я не можу безпечно піти.”

Це ключові слова для оператора: “не випускають”, “примушують”, “переслідують/чекають”, “є загроза здоров'ю” тощо.

2) При виклику треба обов'язково зафіксувати:

1. Локація: назва закладу, адреса, орієнтири.
2. Опис людей: кількість, прикмети, одяг, авто/номер (якщо бачиш).
3. Свідки: охорона, персонал, відвідувачі — попросити їх підтвердити, що тебе не випускали/тиск.
4. Якщо можеш — включи відео/диктофон на телефоні, але не ризикуй, якщо це може їх розлютити.
5. Попроси персонал викликати поліцію теж і провести в службове приміщення до приїзду.

Від патруля який з'явиться треба вимагати прийняти від Вас заяву про правопорушення, а у разі більш серйозниких дій по відношенню до Вас, вимагати внести Вашу заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Згідно статті 214 КПК:

"1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

{Частина перша статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2213-VIII від 16.11.2017, № 2617-VIII від 22.11.2018}

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

{Частина друга статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014, № 187-IX від 04.10.2019, № 1888-IX від 17.11.2021}

3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

{Абзац перший частини третьої статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4009-IX від 09.10.2024}

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

{Частина третя статті 214 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018}

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.".

З повагою, адвокат Айвазян.

Доброго дня!

Описана Вами ситуація з юридичної точки зору є потенційно небезпечною та такою, що містить ознаки одразу кількох правопорушень — як адміністративних, так і кримінальних. У такому випадку виклик поліції є не просто доречним, а повністю обґрунтованим.

1. Якщо Вам фізично або шляхом блокування виходу перешкоджають залишити приміщення — це може кваліфікуватися як незаконне позбавлення волі або викрадення людини — ст. 146 Кримінального кодексу України. Навіть короткочасне утримання без згоди вже підпадає під склад злочину. Не обов’язково, щоб людину зв’язували — достатньо фактичного обмеження свободи пересування.

2. Якщо Вас систематично переслідують, нав’язують спілкування, очікують з метою примусу, то це може містити ознаки: ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя). Якщо це одноразовий випадок — поліція може кваліфікувати дії як дрібне хуліганство або створення загрози громадському порядку.

3. Публічні приниження честі та гідності можуть підпадати під дрібне хуліганство — ст. 173 КУпАП (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян)

4. Якщо звучать вимоги їхати всупереч волі, особливо в агресивній формі — це вже серйозніше:

• примушування до вчинення дій — ст. 355 КК України
• якщо є погрози — можливе застосування ст. 129 КК України (погроза вбивством)
• якщо є фізичний вплив або спроба силоміць посадити в авто - це вже може кваліфікуватися як замах на викрадення.

Чи доречно викликати поліцію?

Так. Абсолютно доречно.

Особливо якщо блокують вихід; фізично перешкоджають піти; переслідують; висловлюють погрози; намагаються примусити сісти в авто.

Краще викликати поліцію одразу через 102 і чітко формулювати:

«Мені перешкоджають вільно залишити заклад, мене переслідують та примушують їхати з ними всупереч моїй волі. Я побоююсь за свою безпеку.»

Саме формулювання про перешкоджання свободі пересування та примус змушує поліцію реагувати серйозніше. Під час звернення можна посилатися на:

• ст. 33 Конституції України — право на свободу пересування
• ст. 146 КК України — незаконне позбавлення волі
• ст. 173 КУпАП — дрібне хуліганство
• 182 ККУ - порушення недоторканності приватного життя
• ст. 355 КК України — примушування
• ст. 129 КК України — погроза (якщо була)

Поліція сама визначає остаточну кваліфікацію, але важливо заявити, що Ви вбачаєте ознаки кримінального правопорушення. Той факт, що дівчину «вгощали», не створює жодних зобов’язань. Частування не означає згоду на спільний виїзд; інтимні стосунки; продовження спілкування; будь-які «відпрацювання».

Будь-які вимоги «ти винна, бо ми платили» не мають юридичної сили.

Практична порада. У подібній ситуації доцільно залишатися в людному місці; повідомити адміністрацію закладу; викликати поліцію; по можливості вести відеофіксацію; не вступати в конфлікт.

ПІДСУМОК

Так, виклик поліції в такій ситуації є юридично обґрунтованим. Описані дії можуть містити ознаки одразу кількох правопорушень, включно з кримінальними. Вам потрібно в першу чергу подбати про власну безпеку! За першої змоги - знімайте переслідувачів на телефон та звертайтесь за допомогою!

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю!

ПОЛІЦІЮ ВИКЛИКАТИ НЕ ДОРЕЧНО, А ПОТРІБНО.

НЕОБХІДНО НАПИСАТИ ЗАЯВУ ПРО ЗЛОЧИН.

Відповідно до статті 296 Кримільного кодексу України (КК України) кримінальним правопорушенням вважається вчинення хуліганства - грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи вийнятковим цинізмом.

За змістом частини першої статті 296 КК України під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Це поняття вироблене судовою практикою і містить особливі ознаки хуліганства, які дозволяють відмежувати його від дрібного хуліганства (стаття 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку:

1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи;

2) діє тривалий час і вперто не припиняється;

3) пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство" (далі - постанова Пленуму).

Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.

• Кваліфікований склад - хуліганство, вчинене групою осіб (якщо в ньому брали участь декілька (два чи більше) виконавців без попередньої змови між собою чи за попередньою змовою групою осіб незалежно від виконаної ролі) (частина друга статті 296 КК України).

---

ЯК МІНІМУМ В ДІЯХ ЦИХ ОСІБ, СКЛАД ДРІБНОГОХУЛІГАНСТВА.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Вітаю Вас.

Якщо дівчину вгощають в закладі,а потім не дають їй вийти ,підчікують під закладом,потім в закладі називають повією,вимагають їхати з ними,чи доречно в такому випадку викликати поліцію і як це все аргументувати?

На мій погляд, у такій ситуації виклик поліції є не просто доречним, а цілком обґрунтованим і правомірним способом захисту. Те, що особу чимось пригощали, не створює для неї жодних зобов’язань - ні моральних, ні тим більше юридичних. Будь-які вимоги їхати кимось, образи, приниження честі та гідності, а тим більше перешкоджання вільному виходу із закладу або очікування з метою тиску можуть містити ознаки правопорушень.

Якщо людині не дають вільно залишити приміщення або фактично блокують вихід, це може кваліфікуватися як незаконне позбавлення волі або перешкоджання свободі пересування (ст. 146 КК України - залежно від обставин). Публічні образи та приниження можуть утворювати склад адміністративного правопорушення (дрібне хуліганство — ст. 173 КУпАП), а наполегливі вимоги поїхати з ними всупереч волі - ознаки психологічного примусу чи домагання. Важливо розуміти: згода на спілкування чи прийняття частування не означає згоду на подальші дії.

При виклику поліції доцільно чітко повідомити: що особі перешкоджають вільно піти, чинять психологічний тиск, висловлюють образи та вимагають поїхати проти її волі. Якщо є свідки (персонал закладу, інші відвідувачі) або відеоспостереження - про це варто одразу заявити.

З повагою! Щасти Вам!

Доброго дня.

Так, у такій ситуації викликати поліцію абсолютно доречно і правильно. Ваша аргументація проста: дії осіб, які перешкоджають виходу, переслідують, ображають та примушують їхати з ними, можуть кваліфікуватися як незаконне обмеження свободи пересування та психологічне насильство.

• Конституція України (ст. 33) гарантує кожному свободу пересування.
• Кримінальний кодекс України (ст. 146) передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі чи викрадення людини.
• Закон України "Про Національну поліцію" (ст. 37) визначає, що поліція має право втручатися у випадках незаконного обмеження пересування особи.
• Кримінальний кодекс України (ст. 296). Якщо образи супроводжуються нецензурною лайкою чи грубим порушенням громадського порядку це може кваліфікуватися як хуліганство.
• Сексуальне домагання: Діїспрямовані на приниження гідності за ознакою статі або небажані сексуальні натяки.

Отже, при виклику поліції слід чітко пояснити: Вас незаконно утримують, переслідують, ображають та примушують до дій проти вашої волі. Потрібно чітко повідомити при виклику: "Мене переслідує група осіб, вимагають поїхати з ними, погрожують, ображають, чекають на виході. Я відчуваю загрозу своєму життю та здоров'ю".