Задайте питання юристу

982 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Цивільне право, 12 березня 2026, питання №147136 500₴

Перетин державного кордону

Можливо виїзд за кордон с інвалідом 2 групи (мама) ? Які потрібно мати документи. Також маю бронь по роботі.

Відповіді юристів (6)

    Карпенко Андрій Володимирович

    Вітаю!

    ЗГІДНО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ПЕРЕТИН КОРДОНУ, А ОТ ЯК СЕБЕ ПОВЕДУТЬ ПРИКОРДОННИКИ СКЛАДНО СПРОГНОЗУВАТИ (З ОГЛЯДУ НА ВАШЕ БРОНЮВАННЯ).

    Вимоги до переліку документів, які необхідно пред'явити при перетині кордону, врегульовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. № 57

    В Правилах немає прямо визначеної вимоги надати підтвердження оформленої відстрочки від призову.

    Чітко визначено Правилами перелік необхідних документів для перетин кордону при супровіді мами з інвалідністю:

    "особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;"

    ОТЖЕ, ВИ ПОВИННІ МАТИ ЄДИНЕ МІСЦЕ РЕЄСТРАЦІЇ З МАМОЮ, АБО АКТ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ЗДІЙСНЕННЯ ДОГЛЯДУ.

    Також нагадую, що Закон вимагає від чоловіків у віці від 18 до 60 років пред'являти на кордоні військово-обліковий документ.

    В РАЗІ ВІДМОВИ В ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ, ОТРИМАЙТЕ НА ПУНКТІ ПРОПУСКУ ОФІЦІЙНУ ВІДМОВУ ТА ОСКАРЖУЙТЕ ЇЇ.

    Це право у Вас є згідно Закону України "Про Державну прикордонну службу України".

    Стаття 14. Порядок вiдмови у перетинаннi державного кордону iноземцям, особам без громадянства та громадянам України

    1. Iноземцю або особi без громадянства, якi не вiдповiдають однiй чи кiльком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першiй, третiй статтi 8 цього Закону, а також громадянину України, якому вiдмовлено у пропуску через державний кордон при виїздi з України у зв'язку з вiдсутнiстю документiв, необхiдних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявнiстю однiєї з пiдстав для тимчасового обмеження його у правi виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України", вiдмовляється у перетинаннi державного кордону лише за обґрунтованим рiшенням уповноваженої службової особи пiдроздiлу охорони державного кордону iз зазначенням причин вiдмови. Уповноважена службова особа пiдроздiлу охорони державного кордону про прийняте рiшення доповiдає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рiшення набирає чинностi невiдкладно. Рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону оформляється у двох примiрниках. Один примiрник рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону видається особi, яка пiдтверджує своїм пiдписом на кожному примiрнику факт отримання такого рiшення. У разi вiдмови особи пiдписати рiшення про це складається акт.

    2. Форма рiшення про вiдмову у перетинаннi державного кордону встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

    3. Особа, якiй вiдмовлено у перетинаннi державного кордону, має право оскаржити вiдповiдне рiшення згiдно iз Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рiшення не зупиняє його дiї. Оскаржене рiшення може бути скасовано чи змiнено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

    ххх

    ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАЧАЛЬНИКУ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ.

    Вимоги до звернень:

    З А К О Н У К Р А Ї Н И

    Про звернення громадян

    від 2 жовтня 1996 року

    (Витяг)

    Стаття 5. Вимоги до звернення

    Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

    Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

    Звернення може бути усним чи письмовим.

    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

    Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

    ххх

    ЗРАЗОК ОСКАРЖЕННЯ

    НАЧАЛЬНИКУ __ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ

    Державної прикордонної служби України

    від___

    (П.І.Б., громадянство, дата народження,

    реквізити паспортного документу)

    ___

    ___

    ___

    ___

    ___

    (адреса проживання)

    Заява

    Прошу Вас скасувати рішення від ___ року про відмову мені в перетині державного кордону.

    Прошу Вас надати інформацію про можливе існування відносно мене тимчасового обмеження на право виїзду за межі України.

    Додаток на ___ аркушах.

    1. ___

    (ксерокопія документа, який посвідчує особу)

    2.

    ___ ___

    (дата) (підпис)

    В РАЗІ ВІДМОВИ НА ОСКАРЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПОРЯДКУ ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО СУДУ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ.

    ---

    З ПРИВОДУ ВАШОГО БРОНЮВАННЯ - РЕКОМЕНДУЮ НАСТУПНЕ:

    Заброньовані працівники — це особи, які мають спеціальний статус та залишаються на своїх посадах для забезпечення функціонування критичної інфраструктури або підприємств, що мають значення для обороноздатності та економіки країни. Попри бронювання, питання їхнього тимчасового виїзду за кордон залишається відкритим.

    На період дії воєнного стану та загальної мобілізації щодо чоловіків — громадян України діють обмеження для виїзду за кордон. Обмеження не застосовують до осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII; далі — Закон про мобілізацію).

    Порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою КМУ від 27.01.1995 № 57 (далі — Правила № 57). Законодавство про працю це питання не регламентує.

    У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону мають військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених у пунктах 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону про мобілізацію, а також пункті 2-14 Правил № 57 (абз. 1 п. 2-6 Правил № 57).

    Отже, законодавство передбачає можливість тимчасового виїзду таких осіб за межі України, зокрема у разі необхідності лікування, участі у міжнародних заходах, а також — за наявності погодженої відпустки. Проте виїзд за кордон заброньованих працівників у відпустку можливий лише за умов дотримання спеціальних процедур і за погодженням з органом, який здійснив бронювання.

    Для того щоб скористатися правом на відпустку за межами країни, заброньована особа повинна:

    • отримати письмовий дозвіл від органу, що здійснив бронювання;
    • подати відповідні документи на перетин кордону (наказ про відпустку, дозвіл на виїзд тощо);
    • підтвердити мету виїзду (наприклад, туристичні бронювання, лікування або сімейні обставини).

    ВАЖЛИВО!

    Уточнити перелік документів для виїзду працівника за кордон доцільно безпосередньо в Держприкордонслужбі

    РОЗ'ЯСНЕННЯ МІНЮСТА:

    "У правилах перетину держкордону громадянами України зазначено, що військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право перетинати держкордон. Ці особи перебувають на спеціальному військовому обліку. Попри це у Правилах зазначено лише про порядок перетину державного кордону заброньованого працівника у відрядження. Щодо можливості перетину кордону під час відпустки — чіткого нормативно-правового регулювання немає. Дізнатися про порядок перетину кордону для цієї категорії осіб можна виключно з роз’яснень Державної прикордонної служби України", - пояснили у Мін'юсті.

    У відомстві рекомендують заброньованим військовозобов'язаним уточнювати питання щодо можливості виїзду у ДПСУ, адже дізнатися про порядок перетину кордону для цієї категорії осіб можна виключно з роз’яснень прикордонників.

    "Оскільки Правила перетину кордону часто змінюються і наразі не передбачають чіткої процедури виїзду за кордон у відпустку для заброньованих працівників, остаточне рішення приймається індивідуально — на розсуд працівника прикордонної служби під час проходження контролю. Мін’юст рекомендує напередодні подорожі уточнювати порядок перетинання у працівників Держприкордонслужби за телефоном: 1598 або через інші канали комунікації", - додали у пресслужбі.

    При цьому важливо, щоб працівник, який планує поїхати у відпустку за кордон, не мав порушень правил військового обліку чи заборон, які б перешкоджали виїзду за межі країни.

    ТРЕБА МАТИ НАСТУПНІ ПІДТВЕРДЖУЮЧИ ДОКУМЕНТИ (ЦЕ МОЯ ДУМКА, ЩОБ НЕ МАТИ КЛОПОТУ З ПРИКОРДОННИКАМИ):

    • ТУРИСТИЧНИЙ ВАУЧЕР
    • КВИТКИ В ОБИДВА КІНЦЯ
    • ВИТЯГ З НАКАЗУ ПРО ВІДПУСТКУ З ЗАЗНАЧЕННЯМ МІСЦЯ ПРОВЕДЕННЯ ВІДПУСТКИ ТА СТРОКІВ ПОВЕРНЕННЯ

    ЩАСТИ ВАМ!!!

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня, Вадиме!

    Скажіть, будь ласка, чи однакове місце реєстрації проживання у Вас та мами?

    Загалом Ви маєте право на перетин кордону разом з матір'ю, навіть, без оформленої відстрочки на підставі інвалідності матері (пункт 13), проте якщо Ви працюєте в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, то виїзд Вам дозволять виключно на підставі службового відрядження.

    Згідно пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України

    у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право: особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Згідно пункту 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України

    У разі введення в Україні воєнного стану працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.

    Для перетину кордону необхідно підготувати такі документи:

    1) закордонні паспорти;

    2) належний документ про інвалідність матері (один із таких документів

    3) Ваше свідоцтво про народження;

    4) документ, що підтверджує спільне проживання (витяги з реєстру територіальної громади зі спільною пропискою)

    5) військово-обліковий документ (можна надати роздрукований електронний військово-обліковий документ з Резерв+ або ДІЇ https://diia.gov.ua/services/vijskovo-oblikovij-do..., адже згідно пункту 9 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу).

    Акт про встановлення догляду не потрібен, якщо у Вас з матір'ю спільне проживання. Оформлювати відсрочку за пунктом 13 не потрібно, адже Ви перетинаєте кордон за пунктом 2-1, а не пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України

    Якщо без відстрочки по інвалідності матері - Вам не дозволяють перетнути кордон Ви повинні вимагати письмову відмову у праві на перетин кордону, що оформляється у вигляді рішення.

    Рішення про відмову у перетині кордону може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним у судовому порядку.

    Також Ви можете спробувати перетнути кордон на іншому пункті пропуску.

    З повагою, юрист Дерій В.О.!

    Щиро бажаю успішного перетину кордону!

    Богун Сергій Павлович

    Доброго дня.

    Порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону врегульовано Правилами перетинання державного кордону громадянами України, що затверджені ПКМУ від 27 січня 1995 р. № 57.

    Згідно п. 2-1 Правил право виїзду належить особам, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;

    Тобто Ви маєте абсолютне право на виїзд за кордон за умови наявності документів зазначених вище. Бронювання лише посилює таку можливість.

    Також Ви повинні мати дійсний та актуальний ВОД (Е-ВОД) та не перебувати в розшуку оскільки згідно п. 17 Порядку №560 керівники органів охорони державного кордону (крім авіаційної частини) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації) організовують проведення у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та у пунктах пропуску через державний кордон України перевірку в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі відсутності у таких осіб військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та/або наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання таких осіб до розшуку в Національну поліцію уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону відмовляють їм у перетинанні (на виїзд з України) державного кордону. Про виявлення розшукуваної особи представники органів охорони державного кордону або його структурних підрозділів інформують найближчий орган або підрозділ, що входить до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Вадиме!

    Так, Ви маєте право виїхати разом із матір'ю за кордон, як її супроводжуючий. Чи однакове в Вас з матір'ю місце реєстрації?

    Відповідно до пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

    "особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;".

    Отже, для перетину кордону у даному випадку Вам знадобляться:

    Єдина проблема, з якою Ви теоретично можете зіткнутися - це відмова у перетині кордону, оскільки Ви є заброньованим, а заброньовані чоловіки мають право на перетин кордону лише за умови перебування за кордоном у відрядженні.

    Звісно, що така гіпотетична відмова буде неправомірною, так як право на перетин кордону за пунктом 2-1 Правил Ви маєте взагалі незалежно від оформленої відстрочки.

    Отже, якщо Вам буде відмовлено у перетині кордону, Ви в обов'язовому порядку повинні отримати письмову відмову.

    Проте, навіть за умови відмови в одному пункті пропуску, Ви маєте право спробувати виїхати в іншому пункті пропуску. Тобто, законодавство не обмежує Вас у кількості спроб перетинання кордону на різних пропускних пунктах.

    Якщо все ж таки виїхати не вдасться, то Вам буде необхідно оскаржувати відмову прикордонників в адміністративному або судовому порядку.

    Громадянин, який не згодний з рішенням про відмову у перетині державного кордону, має право звернутися зі скаргою на це рішення до начальника органу охорону державного кордону, назва та адреса якого зазначені у рішенні.

    У скарзі мають бути зазначені:

    • прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання скаржника;
    • суть скарги, зокрема, зазначено про підставу для виїзду за кордон в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та про те, які документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, були надані громадянином під час здійснення прикордонного контролю;
    • вимога про скасування рішення про відмову у перетині державного кордону.

    Скаргу на рішення про відмову у перетині державного кордону можна подавати до начальника органу охорону державного кордону протягом одного року з моменту його ухвалення рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ним.

    Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» скарга розглядається та вирішуються у термін не більше одного місяця від дня її надходження; скарги, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

    Справи про оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України розглядають адміністративні суди України.

    Адміністративна справа з приводу оскарження рішення про відмову у перетині державного кордону України, яке прийняте стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

    Звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону України можна протягом шести місяців з дня, коли позивач отримав відповідне рішення.

    Протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви суддя вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

    Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

    Рішення суду набирає законної сили після спливу тридцяти днів з дня його проголошення, якщо протягом цього строку учасники справи не подали апеляційну скаргу на це рішення.

    Зверніть також увагу на те, що виїзд за кордон можливий за умови неперебування Вас у розшуку ТЦК, хоча, з урахуванням того, що Ви маєте оформлену відстрочку від мобілізації, навряд чи Ви знаходитесь в останньому.

    Згідно із пунктом 17 Постанови КМУ №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»:

    «Керівники органів охорони державного кордону (крім авіаційної частини) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації) організовують проведення у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та у пунктах пропуску через державний кордон України перевірку в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі відсутності у таких осіб військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) та/або наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання таких осіб до розшуку в Національну поліцію уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону відмовляють їм у перетинанні (на виїзд з України) державного кордону. Про виявлення розшукуваної особи представники органів охорони державного кордону або його структурних підрозділів інформують найближчий орган або підрозділ, що входить до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Кирда Вячеслав Володимирович

    Вітаю Вас.

    Можливо виїзд за кордон с інвалідом 2 групи (мама) ? Які потрібно мати документи. Також маю бронь по роботі.

    З формальної точки зору законодавство дійсно передбачає для Вас можливість перетину кордону у такій ситуації. Відповідна підстава визначена у Постанова Кабінету Міністрів України № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України». Під час дії воєнного стану державний кордон можуть перетинати чоловіки, які супроводжують одного з батьків з інвалідністю I або II групи, за умови наявності документів, що підтверджують: родинні зв’язки, встановлення інвалідності та спільне проживання або здійснення догляду за такою особою.

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

    від 27 січня 1995 р. № 57 Київ

    Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України

    2-1. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають

    ...

    особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.

    Як правило, на практиці прикордонники вимагають такі документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, документ матері про інвалідність (пенсійне посвідчення або довідку МСЕК), документ що підтверджує родинний зв’язок (свідоцтво про народження), а також документи про спільне місце проживання (витяги з реєстру територіальної громади) або акт встановлення факту здійснення догляду чи документ про отримання компенсації за догляд. Іноді також просять документи, що підтверджують фактичний супровід (квитки, спільне перетинання кордону тощо).

    Водночас є важливий практичний момент. Ви зазначили, що маєте бронювання за місцем роботи. Для заброньованих працівників законодавство передбачає можливість виїзду за кордон переважно у службове відрядження або офіційну відпустку, погоджену роботодавцем. Тому на практиці прикордонна служба нерідко розглядає таких осіб саме як заброньованих працівників і перевіряє підстави виїзду в межах правил бронювання. Через це можуть виникати ситуації, коли навіть за наявності формальної підстави для супроводу батьків у перетині кордону відмовляють.

    Саме тому з практичної точки зору варто бути готовим до того, що наявність норми в законодавстві ще не гарантує безперешкодний виїзд, якщо прикордонники вважатимуть, що Ви виїжджаєте не в межах умов бронювання. У подібних випадках іноді допомагає наявність документів від роботодавця (відпустка, погодження виїзду), але навіть це не завжди є абсолютною гарантією.

    Тому загальний висновок такий: юридична підстава для виїзду при супроводі матері з інвалідністю II групи у Вас дійсно існує, але через наявність бронювання можуть виникнути практичні труднощі на кордоні, і остаточне рішення все одно прийматиме прикордонна служба під час перевірки документів. Якщо плануєте таку поїздку, краще заздалегідь підготувати максимально повний пакет документів і, по можливості, узгодити питання виїзду з роботодавцем.

    З повагою! Щасти Вам!

    Середницький Євгеній Вікторович

    Добрий день. У Вашій ситуації потрібно виходити з норм чинного законодавства України, яке регулює порядок виїзду чоловіків за кордон під час дії воєнного стану. Загальне правило полягає в тому, що чоловіки віком від 18 до 60 років мають обмеження щодо виїзду за межі України, однак закон передбачає певні винятки. Один із таких винятків стосується випадків, коли чоловік супроводжує одного зі своїх батьків, які мають встановлену інвалідність I або II групи.

    Відповідна можливість передбачена Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №57. Цими правилами визначено, що під час воєнного або надзвичайного стану право на перетин кордону можуть мати особи, які супроводжують свого батька або матір, а також батьків дружини чи чоловіка, якщо така особа має встановлену інвалідність I або II групи. Тобто законодавство прямо допускає виїзд чоловіка за межі України у випадку, коли він фактично супроводжує одного з батьків з інвалідністю.Самм факт родинних відносин недостатній. Під час проходження прикордонного контролю потрібно буде підтвердити декілька обставин документально. По-перше, необхідно довести родинний зв’язок із особою з інвалідністю. Зазвичай для цього подається свідоцтво про народження, з якого видно, що саме ця особа є Вашою матір’ю або батьком. По-друге, потрібно підтвердити сам факт встановлення інвалідності. Як правило, для цього підходить пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю або інший документ, у якому зазначена група інвалідності, наприклад довідка медико-соціальної експертної комісії чи посвідчення про отримання відповідної соціальної допомоги.

    Крім цього, прикордонна служба зазвичай перевіряє, чи дійсно особа, яка виїжджає, проживає разом із батьками або здійснює за ними догляд. Закон допускає два варіанти підтвердження такої обставини. Перший варіант- це документ, який підтверджує спільне місце проживання. Зазвичай використовується витяг з реєстру територіальної громади або інший документ про реєстрацію місця проживання, де видно, що адреса проживання збігається. Другий варіант- це документ, який підтверджує фактичний догляд за особою з інвалідністю. Таким документом може бути акт встановлення факту здійснення догляду або довідка про отримання компенсації чи допомоги за догляд.

    Акт про здійснення догляду оформлюється органами місцевого самоврядування або районними державними адміністраціями. Для цього або сама особа з інвалідністю, або той, хто фактично здійснює догляд, звертається із заявою до відповідного органу влади. Після подання заяви уповноважений орган протягом кількох робочих днів складає акт у довільній формі, який підтверджує, що певна особа дійсно доглядає за людиною з інвалідністю. Такий документ також може бути підставою для підтвердження права на виїзд за кордон разом із батьками.

    Окрім зазначених документів під час проходження прикордонного контролю необхідно мати закордонні паспорти обох осіб як того, хто супроводжує, так і того, кого супроводжують. Також у чоловіків призовного віку обов’язково перевіряють військово-облікові документи. Це може бути військовий квиток або інший військово-обліковий документ у тому числі в електронній формі. Прикордонники мають право перевіряти ці документи, а також інформацію у відповідних дежавних реєстрах щодо того чи не перебуває особа в розшуку територіальних центрів комплектування.

    Ви зазначили про наявність бронювання за місцем роботи. Бронювання працівників зазвичай означає, що така особа є важливою для функціонування підприємства чи установи та має відстрочку від мобілізації. У більшості випадків для заброньованих працівників законодавство передбачає можливість виїзду за кордон у службове відрядження або за іншими погодженими службовими підставами. Через це на практиці іноді виникають ситуації, коли прикордонники під час перевірки розглядають особу передусім як заброньованого працівника і можуть додатково перевіряти підстави для виїзду.

    Водночас важливо розуміти, що право на виїзд для супроводу батьків з інвалідністю встановлено окремою нормою і формально не залежить від того, чи має людина відстрочку або бронювання. Тобто сам факт брон ювання не скасовує передбачене законом право супроводжувати матір чи батька з інвалідністю за кордон. Проте на практиці іноді трапляються випадки, коли через різне тлумачення норм прикордонна служба може відмовити у перетині кордону. Саме тому бажано мати максимально повний пакет документів, який беззаперечно підтверджує всі необхідні обставини.

    Якщо ж трапиться ситуація, коли прикордонники відмовляють у перетині державного кордону, важливо наполягати на оформленні письмового рішення про відмову. Такий документ має містити причину відмови та реквізити органу прикордонної служби, який прийняв відповідне рішення. Наявність письмової відмови є важливою, оскільки саме вона дозволяє оскаржити дії прикордонників.

    Законодавство передбачає можливість оскарження такого рішення. Спочатку можна подати скаргу до керівника відповідного органу охорони державного кордону. У зверненні потрібно вказати свої персональні дані, описати обставини ситуації, зазначити підставу, яка дає право на виїзд, та перелічити документи, які були надані під час прикордонного контролю. Також у скарзі необхідно просити скасувати рішення про відмову. Таке звернення розглядається у строки, передбачені законодавством про звернення громадян, як правило не більше одного місяця.

    Крім адміністративного способу захисту, існує також можливість звернення до суду. Справи щодо оскарження рішень прикордонної служби розглядаються адміністративними судами України. Позов можна подати або за місцем проживання особи, або за місцезнаходженням органу прикордонної служби, який прийняв рішення. Строк звернення до суду у таких справах становить шість місяців з моменту отримання рішення про відмову.

    Підсумовуючи, можна сказати, що законодавство України дійсно передбачає можливість виїзду чоловіка за кордон у випадку супроводу матері з інвалідністю II групи. Для цього необхідно мати документи, які підтверджують родинні відносини, факт інвалідності, а також спільне проживання або здійснення догляду. Разом з тим на практиці під час проходження прикордонного контролю можуть виникати додаткові перевірки, особливо якщо особа має бронювання за місцем роботи. Перед поїздкою варто підготувати повний пакет документів щоб бути готовим підтвердити всі підстави для виїзду.

    З повагою, Адвокат Середницький


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України