Как разделить имущество? Учитывается ли ремонт и давность?

Доброго дня, Тарасе!

На жаль, розірвання шлюбу та поділ майна — це завжди емоційно виснажливий та юридично неприємний процес. Цілком зрозуміле Ваше бажання об'єктивно оцінити ситуацію, захистити свої права та уникнути безпідставних фінансових втрат. Тому нижче надаю детальні відповіді на Ваші питання.

Может ли она претендовать на компенсацию, если квартира является моим личным имуществом (наследство)?

На саму квартиру — ні. На компенсацію за ремонт — ні, на меблі - теоретично так, але практично це дуже складно.

Відповідно до ст. 57 СКУ, майно, набуте за час шлюбу в порядку спадкування, є Вашою особистою приватною власністю. Дружина не має права на частку в самій квартирі.

Єдиний виняток (ст. 62 СКУ) — якщо за час шлюбу вартість квартири істотно збільшилася внаслідок спільних трудових чи грошових затрат (наприклад, Ви добудували поверх або зробили капітальну реконструкцію, яка підняла ціну житла вдвічі). Звичайна заміна проводки, сантехніки та плитки судами розцінюється як поточний або капітальний ремонт для підтримання житла в належному стані, а не як підстава для визнання квартири спільною власністю.

У справі № 495/11680/18 жінка просила суд визнати будинок, придбаний чоловіком до шлюбу, спільною сумісною власністю подружжя. Адже у шлюбі пара провела значні ремонтно-будівельні роботи. Це суттєво покращило об’ємно-планувальні показники та фізичний (технічний) стан будинку. За висновком будівельно-оціночної експертизи внаслідок цих покращень вартість будинку зросла на 600 000 гривень. Суд визнав таке поліпшення майна суттєвим. Тож Верховний Суд (постанова КЦС від 20.12.2023) погодився з рішеннями попередніх інстанцій, якими будинок було визнано спільною сумісною власністю подружжя.

А от схожа за фабулою справа № 664/2660/18 дістала протилежний результат. Жінка намагалася визнати будинок спільною сумісною власністю подружжя внаслідок здійснення ремонтних робіт. Вона так само посилалася на покращення будинку, які збільшили його ринкову вартість. Проте експерти не змогли однозначно встановити, чи дійсно покращення будинку були здійснені вже після укладення шлюбу. Відповідач наполягав, що перебудував житло ще до одруження. Позивачка не змогла спростувати ці його доводи. Тож Верховний Суд (постанова КЦС від 13.02.2023) залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції, який відмовив у визнанні будинку спільною власністю подружжя.

Також цікавий висновок було зроблено у справі № 405/9138/19. Чоловік вимагав визнати будинок колишньої дружини спільною сумісною власністю, оскільки брав участь у його покращенні. Але на думку суду позивач не довів, що його внесок у переобладнання будинку був достатньо значним. Крім того, суд зазначив, що сам собою факт перебування сторін у шлюбі на момент здійснення цих поліпшень не є підставою для визнання такого майна спільною сумісною власністю подружжя (постанова КЦС ВС від 21.02.2024). Такий підхід убачається сумнівним, оскільки в шлюбі має діяти презумпція спільності майна, у т. ч. і коштів, які були витрачені. Втім, на нього також потрібно зважати під час формування правової позиції у справі.

Может ли ремонт (сделанный 7 лет назад) считаться основанием для компенсации ?

Верховний Суд вказав, що право вимагати стягнення витрат на проведення ремонту будівлі, що належить власникові, у членів сім'ї власника виникає лише у випадку, якщо їх затрати на ремонт жилого приміщення перевищували покладений на них статтею 156 ЖК обов'язок.

Ремонтні роботи не є окремим об'єктом при поділі майна подружжя - Відповідну постанову у справі № 243/5477/15-ц ВС прийняв 12.05.2020.

Суть справи: між позивачкою та відповідачем виник спір про поділ спільного майна подружжя.

Колишня дружина звернулась із позовом, у якому просила визнати транспортний засіб, який було придбано за спільні кошти у шлюбі, спільною сумісною власністю подружжя, залишити його у власності відповідача та стягнути на свою користь 1/2 вартості ТЗ.

Чоловік же звернувся із зустрічним позовом, у якому просив провести поділ меблів, побутової техніки, а також стягнути з позивачки на свою користь 1/2 вартості зроблених покращень у її квартирі.

Місцевий та апеляційний суди позов колишньої дружини задовольнили повністю, а зустрічний позов - частково. Відповідачу було відмовлено у задоволенні щодо стягнення вартості поліпшень та ремонтних робіт.

Відповідно до положень статті 156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Верховний Суд вказав, що право вимагати стягнення витрат на проведення ремонту будівлі, що належить власникові, у членів сім'ї власника виникає лише у випадку, якщо їх затрати на ремонт жилого приміщення перевищували покладений на них статтею 156 ЖК обов'язок.

Колегія суддів погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що вказані грошові кошти за час спільного проживання подружжя були витрачені для ремонту та реконструкції житла, в якому вони проживали, з метою поліпшення умов життя та в інтересах сім'ї, а тому обгрунтовано відмовили у задоволенні зустрічного позову у цій частині.

Здійснені ремонтні роботи є невід'ємною частиною квартири та не є окремим об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають.

Проте, з 15 лютого ЖКУ частково втратив чинність, тому яка буде позиція суддів на компенсацію за ремонт невідомо, цілком можливо, що вони будуть дотримуватись позиції Верховного суду.

Учитывается ли износ имущества и длительное совместное использование (7 лет)?

Так, обов'язково. Будь-яке майно, що підлягає поділу або за яке вимагається компенсація, оцінюється не за чеками 7-річної давності, а за його дійсною (ринковою) вартістю на момент вирішення спору.

Будівельні матеріали, сантехніка та проводка за 7 років експлуатації зазнали значного фізичного та морального зносу. Їхня залишкова вартість на сьогодні є мінімальною.

Как оцениваются мебель, техника и подобные вещи с учётом срока эксплуатации?

Рухомі речі (диван, побутова техніка, бензопила тощо), придбані в шлюбі за спільні кошти, є спільною сумісною власністю і діляться 50/50. Оцінка відбувається наступним чином:

1. За згодою сторін - Ви самі домовляєтесь, що диван сьогодні коштує умовні 5 000 грн.

2. Через експертизу - якщо згоди немає, суд призначає товарознавчу експертизу. Експерт оцінює речі з урахуванням їхнього віку, стану, поломок та ринкових цін на аналогічні вживані товари. Вартість техніки та меблів після 7 років використання падає на 50-80% від початкової ціни.

Какие реальные шансы взыскания через суд в подобной ситуации?

Для дружини шанси отримати велику суму є вкрай низькими, адже:

1. Довести витрати на ремонт 7-річної давності без чеків майже неможливо.

2. Вартість вживаних меблів та техніки після зносу буде незначною.

3. Судові витрати (судовий збір, оплата послуг адвоката, оплата експертиз для оцінки майна та ремонту) можуть суттєво перевищити ту суму, яку вона гіпотетично може відсудити. Часто адвокати використовують погрози судом просто як важіль психологічного тиску для отримання "відступних".

Как правильно оформить передачу денег при мирном урегулировании, чтобы в будущем не было претензий?

Якщо Ви все ж вирішите виплатити їй певну суму, щоб закрити питання раз і назавжди, не робіть цього на словах або за простою розпискою.

Найбільш надійний та юридично правильний шлях - укладення нотаріального Договору про поділ спільного майна подружжя. Стаття 69 СКУ передбачає, що:

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У цьому договорі чітко прописується:

• Яке майно (техніка, меблі) залишається Вам.
• Яку грошову компенсацію Ви виплачуєте колишній дружині замість її частки в цьому майні та за будь-які спільні витрати під час шлюбу.
• Ключовий пункт - сторони підтверджують, що здійснили повний поділ майна і жодних майнових претензій одна до одної не мають і в майбутньому мати не будуть.

Гроші передаються безпосередньо у нотаріуса під час підписання договору (або переказом на рахунок з відповідним призначенням платежу, що фіксується в договорі). Після цього будь-які майбутні позови з її боку будуть безперспективними.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Тарасе!

Квартира, яку ви отримали у спадщину, є Вашим особистим приватним майном і сама по собі не входить до складу спільного майна подружжя. Сімейний кодекс прямо відносить до особистої приватної власності майно, набуте в порядку спадкування. Тому лише через те, що ви були у шлюбі, колишня дружина не набуває права на частку в самій квартирі.

Проте, якщо за час шлюбу особисте майно одного з подружжя істотно збільшилося у вартості саме внаслідок спільних грошових чи трудових затрат або затрат другого з подружжя, суд у спорі може визнати таке майно об’єктом спільної сумісної власності. Це передбачено статтею 62 СК України. Тобто питання не в самому факті ремонту, а в тому, чи був він настільки значним, що істотно підвищив вартість квартири саме за рахунок спільних вкладень.

Інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв`язку, і характер такого зв`язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім`ї. Саме тому, на переконання ВП ВС, законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім`ї.

Положення ст. 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Відповідно до ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

• майно, набуте нею, ним до шлюбу;
• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
• земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.

Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (Постанова КЦС ВС від 22.01.2020 у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953cв19).

З огляду на описані вами роботи у питанні (заміна проводки, сантехніки, плитки, частково меблів і техніки) — це найчастіше виглядає не як підстава для переходу всієї квартири у режим спільної власності, а як потенційний спір про компенсацію підтверджених витрат, якщо інша сторона зможе довести, що саме вона або подружжя спільно профінансували відповідні роботи. Верховний Суд у подібних підходах розмежовує капітальне переобладнання чи суттєву реконструкцію і звичайні поліпшення або поточний ремонт; якщо витрати були, але не доведено істотне збільшення вартості об’єкта, тоді мова радше про можливу грошову компенсацію понесених затрат, а не про частку в квартирі.

Отже, на саму квартиру як на спадкове майно колишня дружина, як правило, не претендує успішно. Більш реально для неї вимагати або поділ конкретних спільно придбаних речей, або компенсацію доведених вкладень у ремонт, проте лише за наявності доказів суми, джерела коштів і характеру поліпшень.

Щодо ремонту, зробленого 7 років тому, то "вага" такого ремонту у спорі зменшується через доказові труднощі та через фактичний знос результатів такого ремонту.

У спорах про поділ речей і компенсацію потрібно виходити не з первісної ціни покупки, а з дійсної вартості майна на час розгляду справи або на час досягнення домовленості. Це якраз і означає врахування строку експлуатації, технічного стану, зносу, комплектності та ринкової ціни аналогічних уживаних речей.

Тому диван, побутова техніка, бензопила, мотокоса, інші речі не оцінюються за чеками семирічної давності як “нова річ”. Такі речі оцінюються як уживане майно на сьогоднішній момент. Зазвичай для цього або сторони домовляються про суму самі, або замовляють звіт оцінювача, або подають до суду докази середньоринкової вартості аналогічних уживаних речей, а суд уже оцінює ці матеріали.

Якщо речі були придбані під час шлюбу за спільні кошти, то презюмуються спільним сумісним майном незалежно від того, на кого оформлені чи хто фактично користувався. Водночас ця презумпція може бути спростована, якщо довести, що конкретна річ куплена за особисті кошти одного з подружжя, подарована саме йому або належить до його особистого майна з інших підстав.

Наразі Вам бажано зібрати максимум доказів: чеки, договори, переписку, банківські виписки по ремонту і покупках; список речей із приблизною датою придбання; фото їх фактичного стану, серійні номери техніки, орієнтовну ринкову вартість уживаних аналогів на сьогодні. Це потрібно і для переговорів, і для захисту в суді, якщо справа до того дійде.

Для мирного врегулювання найкращий варіант — це письмова угода про поділ майна / врегулювання майнових претензій. У ній потрібно чітко зазначити: сторони, дату і місце; факт розірвання шлюбу; перелік майна, щодо якого врегульовано спір; суму компенсації; порядок і дату оплати; формулювання, що після отримання цієї суми сторони не мають і в майбутньому не матимуть одна до одної майнових претензій щодо майна, набутого під час шлюбу, та поліпшень квартири за конкретною адресою. За статтями 69–71 СК України подружжя може врегулювати поділ спільного майна домовленістю, а не лише через суд.

Щодо передачі коштів, то безпечніше робити це безготівково з чітким призначенням платежу, наприклад: “Компенсація за домовленістю про врегулювання майнових претензій після розірвання шлюбу від [дата]”. Якщо готівкою — тоді обов’язково окрема розписка, де вказано повну суму цифрами і прописом, паспортні дані сторін, підставу виплати, підтвердження отримання грошей у повному обсязі та відсутність подальших претензій. Відповідну домовленість необхідно посвідчити нотаріально, особливо якщо сума істотна.

З повагою, адвокат Айвазян.