Розлучення та визначення місце перебування дитини

Доброго дня, Максиме!

Щодо розірвання шлюбу: якщо Ви фактично не заперечуєте проти розлучення, немає сенсу будувати весь відзив на запереченні проти самого розірвання шлюбу. Суд за ст. 112 СК України з’ясовує фактичні взаємини подружжя, причини позову, бере до уваги наявність дитини, але розриває шлюб, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя або дітей. Тобто заперечення проти розлучення найчастіше може лише трохи затягнути справу, але не вирішує питання дитини.

Основний акцент у відзиві краще робити не на тому, що вимога про проживання дитини з матір’ю не доведена або не відповідає найкращим інтересам дитини. За ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, а розірвання шлюбу і проживання окремо від дитини не припиняють прав другого з батьків.

У спорах про дитину суд дивиться на фактичні обставини: хто реально займається дитиною, де вона проживає, хто водить до школи/садка, хто займається лікуванням, навчанням, побутом, чи є стабільне житло, до кого дитина прив’язана, який режим життя буде для неї безпечним і стабільним. За ст. 160 СК України місце проживання дитини до 10 років визначається за згодою батьків; від 10 років — за спільною згодою батьків і самої дитини; від 14 років дитина, якщо батьки проживають окремо, визначає місце проживання сама. Якщо згоди немає, спір вирішується органом опіки або судом, а за ст. 161 СК України враховуються ставлення батьків до виконання обов’язків, прихильність дитини, вік, стан здоров’я та інші істотні обставини.

У такій справі обов’язковою є участь органу опіки та піклування. Він має подати суду письмовий висновок, який готується, зокрема, після обстеження умов проживання дитини, батьків та аналізу документів, що стосуються справи. Тому у відзиві варто окремо просити залучити орган опіки, витребувати або забезпечити подання висновку, а також провести обстеження умов проживання батька, якщо він претендує на проживання дитини з ним.

Якщо батько просто не погоджується, щоб дитина проживала з матір’ю, але хоче, щоб суд визначив місце проживання дитини з ним, одного відзиву може бути замало. У такому випадку зазвичай потрібен зустрічний позов про визначення місця проживання дитини з батьком. ЦПК прямо дозволяє подати зустрічний позов у строк для подання відзиву, якщо вимоги взаємопов’язані.

Щодо аліментів: сам факт проживання дитини з одним із батьків не звільняє другого від обов’язку утримувати дитину. За ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до повноліття, а за ст. 181 аліменти можуть бути визначені у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів суд визначає з урахуванням стану здоров’я та матеріального становища дитини і платника, наявності інших дітей чи утриманців, майна, витрат та інших істотних обставин; мінімальний гарантований розмір — не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Процесуально відзив подається у строк, який суд зазначив в ухвалі про відкриття провадження. Він не може бути меншим ніж 15 днів з дня вручення ухвали. У відзиві треба викласти заперечення, зазначити, які обставини визнаються, з чим відповідач не погоджується, навести докази, додати перелік документів і попередній розрахунок судових витрат. Копію відзиву та додатків треба надіслати не лише суду, а й позивачу та іншим учасникам справи; якщо відзив не подати без поважних причин, суд може вирішити спір за наявними матеріалами.

З повагою, адвокат Айвазян.