Розшук ТЦК: Не стали на військовий облік за новою адресою

ДОБРОГО ДНЯ, шановний ІВАНЕ! Стандартна ситуація для ТЦК після 2024 року для осіб, які мали необережність отримати статус ВПО.

Що можна з цим зробити. Статус ВПО Ви вже скасували. Підстав вимагати ставати на облік вони не мають більше у майбутньому.

Оскаржувати через суд - на жаль немає чого. Хіба що бездіяльність ТЦК по розгляду заяви щодо закриття справи про адміністративне правопорушення по строкам давності. Бо ці пройдисвіти не направили Вам виклик на розгляд справи, не надали доказів, не склали протокол. І постанову скоріш за все не планують виносити.

Тож оскаржувати до суду немає чого.

Розшук? - Судова практика на жаль негативна з цього приводу і суди приходять до того, що це просто відмітка технічна, яка не має правового значення, а те, що ТЦК та поліція на її підставі "бусять" людей - то їх порушення начебто, бо це незаконно.

Тому виходить замкнене коло.

Якщо у Вас є можливість -почекайте 3 місяці від 03.04.2026 р. і справу мають закрити за строком давності притягнення до відповідальності.

Хоча і зараз досить сумнівний статус порушення, оскільки стаття 38 КУпАП передбачає, що особа може бути притягнута до адмін.відповідальності протягом 3-х місяців з дати виявлення, але не пізніше 1 року з моменту вчинення.

Якщо Ви стали на облік ВПО більше року тому, то порушення Вам пред"явлено за межами строків притягнення. І вже зараз можна вимагати закриття справи по строкам - 1 рік з моменту вчинення. При цьому моментом вчинення є дата постановки на облік ВПО + 7 днів. Якщо це відбулося до 18.05.2024 р., то + 7 днів відраховуються саме з цієї дати і знову ж рік вже пройшов.

Якщо після 03.07.2026 р. не знімуть порушення - можна вже пред"являти ТЦК претензії та оскаржувати.

З 18.05.2024 р. в Законі України "Про військовий обов"язок і військову службу" з"явилася наступна редакція частини четвертої статті 37.

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов’язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов’язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов’язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Закон зворотньої дії в часі не має, але ТЦК та держава трактує цю норму таким чином, що обов"язок стати на облік за місцем ВПО виник після набрання законної сили цією нормою, тобто протягом 7 днів від 18.05.2024 р.

Абзац 7 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачає з того ж травня 2024 року «Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.»

Стаття 247.КУпАП в свою чергу передбачає, що Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;»

Оскільки діловодство в ТЦК та СП як органах військового управління, які відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», входять до складу ЗСУ, має здійснюватися у порядку, визначеному Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, затвердженою наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40 (в чинній редакції від 11.10.2025 р.), далі – Інструкція № 40, а згідно з пунктом 1.2. Інструкція № 40, Основною формою діловодства у Збройних Силах України є електронна, то громадянин не позбавлений права ініціювати через направлення електронною поштою на емейл ТЦК мотивованої заяви про закриття справи по строкам.

Судовий трек у Вашому випадку не бажаний, адже справи по оскарженню бездіяльності ТЦК - це Київський окружний адміністративний суд або суд по місцю пред"явлення претензій з боку ТЦК... Якби була протиправна постанова ТЦК про штраф - її слід би було оскаржувати до місцевого районного суду за місцем ТЦК... Там суди адекватні і більш-менш (3-4 місяці) швидко розглядають справи.

А Київський окружний може і роками розглядати справу. Тому потрібно дотискати ТЦК у досудовому порядку.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Додатково, відповідно до статей 210, 210-1, 211, 235, 257, 259 цього Кодексу, наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Інструкція МОУ № 3).

Згідно зі статтею 254 КУпАП, Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Позиція відповідача щодо можливості розгляду справи без складення протоколу ґрунтується на хибному розумінні приписів ч. 6 ст. 258 КУпАП. При цьому, відповідач цитуючи норму ч. 6 ст. 258 КУпАП, чомусь вказав посилання на ч. 5 ст. 258 КУпАП, яка стосується інших правовідносин та має інший зміст.

Так відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210 - 1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Аналогічні вимоги містив з 17.01.2025 р. і абзац другий пункту 1 розділу ІІ Інструкції МОУ № 3.

Тобто заочну постанову винести по Вашій справі неможливо без Вашого належного оповіщення про дату, час та місце розгляду справи в ТЦК. Саме оповіщення, а не формального надсилання. Тобто Ви маєте отримати поштове повідомлення під розписку.

Звісно ТЦК часто зловживають цим, особливо такі ТЦК як Дніпровський РТЦК м. Києва, але суди потім подібні фальсифікати звісно ж скасовують.

Однак це знову-таки час.

Наприклад ми одну таку постанову ТЦК оскаржили в Києві 18.12.2025 р. Суд першої інстанції виніс рішення 24.03.2026 р. І воно мало через 10 днів набрати законної сили. Але ТЦК шахрайським чином подали абсолютно юридично нікчемну апеляцію. Без судового збору, без аргументів, проховавшись всю першу інстанцію. Звісно Шостий апеляційний адміністративний суд залишив таку апеляцію без руху, дав час сплатити судовий збір, а не дочекавшись - повернув апеляцію ТЦК. Але це все час клієнта.

Тому я й кажу, що бажано максимально спробувати закрити питання без суду, шляхом подання заяв до ТЦК про закриття, якщо не реагують - до обласного ТЦК до Києва скаргу в Генштаб ЗСУ. Це буде швидше, а іноді теж ефективно.

Ну і слід розуміти, що ТЦК переслідує ціль не просто розвести Вас на штраф, а в ідеалі - дочекатися закінчення відстрочки - та мобілізувати. Особливо уважні і обережні будьте в період переоформлення відстрочки під час чергового 3-місячного продовження воєнного стану.

ЩАСТИ ВАМ!

З повагою та розумінням, Я.О. Турчин

Доброго дня, Андрію!

На Вас склали протокол про адмінправопорушення?

Загалом, якщо ВПО оформили більше року назад, - то Розшук у Вашому випадку НЕЗАКОННИЙ, а справу про адмінправопорушення взагалі повинні закрити за сплином строків давності, адже згідно згідно статті 38 Кодексу про адміністративні правопушення адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом ТРЬОХ місяців з дня його виявлення, але не пізніше ОДНОГО року з дня його вчинення.

Наприклад, Київський окружний адміністративний суд у справі №320/47534/25 https://sud.ua/uk/news/sudebnaya-praktika/351725-z... дійшов висновку, що територіальний центр комплектування НЕ МАЄ права самостійно фіксувати «порушення» в Єдиному державному реєстрі, якщо особу не притягнуто до відповідальності у встановленому законом порядку. Такі дії є протиправними, а відповідні записи підлягають виключенню з Реєстру.

Окрім того, якщо Ви 21.04.2026 року вже були в ТЦК і вони не склали протоколу і не зняли розшук, то це абсолютна бездіяльність і Вас вже не мають права штрафувати! Згідно статті 254 КУпАП Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Тому, якщо 21.01 протоколу не було, то і постанову не мають права виносити.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення НЕ МОЖЕ бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Зараз ТЦК намагається застосувати спрощену процедуру — щоб Ви самі визнали провину, а вони як ні в чому не бувало незаконно випишуть штраф на 8500 грн. Якщо Ви не згодні — не підписуйте жодних документів про визнання порушення.

Ваш алгоритм:

1. Оскільки Ви прийшли до ТЦК особисто, вони зобов'язані були протягом 24 годин скласти протокол у Вашій присутності (якщо вважають, що є порушення). Якщо вони цього не зробили, а лише «відправляють у Резерв», це процедурне порушення з їхнього боку.
2. Подайте письмову заяву на ім’я начальника ТЦК з вимогою зняти розшук та закрити справу за строками давності, додайте копії довідки ВПО та е-ВОД з резерв+
3. Після візиту до ТЦК статус про розшук в «Резерв+» має оновитися протягом кількох днів (іноді до тижня). Якщо він не зникне — це технічна помилка, яку ТЦК має виправити вручну на підставі Ваших паперових документів.

Чи є сенс оскаржувати це в суді?

Оскаржувати в суді можна лише Постанову про накладення адміністративного стягнення (штрафу). Поки такої постанови немає — оскаржувати нічого. Якщо ж вони винесуть постанову без Вашої участі (заочно), тоді сенс є великий, оскільки:

• Ви оновили дані вчасно (травень 2024).
• Ви проходили ВЛК у грудні 2023 (це підтверджує, що ТЦК знав про ваше місцезнаходження).
• Ви скасували ВПО
• Пройшли строки притягнення до адміністративної відповідальності

Вимоги в позові: скасування постанови про адміністративне правопорушення за ст. 210 чи 201-1 КУпАП та закриття справи.

Чи є успішні кейси?

Так, судова практика 2024-2025 років на боці громадян у випадках, коли:

1. ТЦК мав доступ до реєстрів, але не перевірив їх (найпоширеніша причина скасування штрафів).
2. Порушена процедура складання протоколу/постанови.
3. Дані були оновлені через «Резерв+» у встановлений законом термін. Суди часто зазначають, що статус «у розшуку» в електронній системі не є доказом вчинення правопорушення.
4. Пройшли строки давності

Вартість адвоката vs сума штрафу

Зараз за ст. 210 КУпАП (порушення правил обліку в особливий період) штраф становить від 17 000 до 25 500 грн. Сума 8 500 грн, яку вам озвучили, — це знижка при добровільному визнанні провини.

Послуги юриста - написання позовної заяви коштує від 2 000 до 7 000 грн.

Судовий збір - близько 600 грн (за оскарження адмінштрафів).

У разі перемоги в суді, витрати на правничу допомогу та судовий збір можна стягнути з ТЦК.

Порада: Оскільки у Вас є діюча відстрочка не поспішайте платити штраф. Зачекайте 3-5 робочих днів, адже часто після візиту до ТЦК - статус розшуку зникає автоматично. Якщо ж надійде поштою офіційна постанова про штраф — одразу звертайтеся до суду для її оскарження (на це є лише 10 днів).

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Доброго дня, Іване!

Після того, як Ви відмовилися визнавати правопорушення в ТЦК був складений протокол? Тобто, ми зараз говоримо про оскарження дій ТЦК щодо внесення даних про порушення правил ВО до реєстру чи про оскарження постанови керівника ТЦК?

Згідно законодавства Ви повинні були статти на військовий облік військовозобов'язаних в ТЦК за місцем обліку ВПО упродовж 7 днів.

В той самий час, відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210 - 1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Проте, деякі ТЦК, як і суди, посилаються на те, що відповідне правопорушення є триваючим, що по суті не надає можливості застосувати наведену вище норму статті 38 КУпАП.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 03.05.2018 по справі № 487/2854/17, КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально. Триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми.

Разом з тим, можна піти й іншим шляхом та оскаржити до суду саме внесення даних про порушення правил ВО до Реєстру, оскільки цілком очевидно, що посадовими особами РТЦК та СП не складались ані протокол, ані постанова про адміністративне правопорушення на підставі яких передбачено внесення відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (пункт 20-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»).

Тобто, відомості про порушення правил військового обліку можуть бути внесені до Реєстру лише після належного оформлення факту притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема на підставі протоколу та/або постанови, складених у межах провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 210 або статтею 210-1 КУпАП.

Отже, перше, що Вам потрібно зробити - це все ж таки звернутися до ТЦК письмово із заявою про закриття провадження по справі та видалення запису про порушення правил ВО із Реєстру.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Якщо ж провадження по справі не може бути розпочате, то відсутня й підстава щодо доставлення Вас до РТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідності із статтею 259 КУпАП

Якщо ТЦК відмовить Вам, то питання, на жаль, можна буде вирішити лише у судовому порядку, шляхом подання позову до адміністративного суду.

- чи є сенс оспорювати це рішення в судовому процесі, і якщо так, то які вимоги висувати в позовній заяві та які саме дії тцк оскаржувати?

Ви збираєтесь готувати позов самостійно?

Якщо так, то почати потрібно із направлення до ТЦК заяви щодо закриття провадження по справі та видалення даних про порушення ВО з Реєстру.

Отримавши відмову буде необхідно проаналізувати останню та вже на підставі того готувати позов. В цілому ж вимоги будуть полягати у визнанні дій ТЦК протиправними та зобов'язанні виключити відомості про порушення Правил ВО із Реєстру.

- чи є успішні кейси, коли суд виносив рішення на користь позивача в аналогічних позовах?

Так, є успішні кейси у таких справах.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/135814968

https://reyestr.court.gov.ua/Review/135611891

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134933684

https://reyestr.court.gov.ua/Review/135629197

- чи будуть послуги адвоката/юриста у складенні позовної заяви дорожчими, ніж сума штрафу, яку наразі пропонують сплатити у розмірі 8500 грн?

Залежить виключно від юриста/адвоката, з яким Ви будете співпрацювати. Крім позовної заяви надалі може виникнути потреба у складанні відповіді на відзив ТЦК та теоретично підготовки апеляційної скарги на рішення суду першої інчтанції, якщо останнє буде винесено не на Вашу користь.

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Хотів проконсультуватися з вами, щодо оптимального сценарію дій та як краще поступити в цій ситуації, і зрозуміти:

- чи є сенс оспорювати це рішення в судовому процесі, і якщо так, то які вимоги висувати в позовній заяві та які саме дії тцк оскаржувати?

ВАМ ТРЕБА ОСКАРЖУВАТИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЙМОВІРНЕ ПОРУШЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ.

ВИ ПОРУШИЛИ ПОРЯДОК ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ, АЛЕ СТРОК ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВЖЕ ПРОЙШОВ, ТОМУ ЩО ВИ ПОВІДОМИЛИ ПРО ЗМІНУ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ПРИ ОНОВЛЕНІ ДАННИХ.

З ПРИВОДУ СТРОКІВ:

Ч.7 ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення (за ст. 210, 210-1) може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше року з дня його вчинення.

Тут важливо розрізняти поняття “день вчинення правопорушення” і “день виявлення правопорушення”.

День вчинення правопорушення – це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою (наприклад, наступний день після дня неявки по повістці, чи наступний день після граничного дня на уточнення даних тощо). Відповідно від цього дня необхідно відраховувати один рік, протягом якого ТЦК має право накласти штраф, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення правопорушення (про це нижче).

День виявлення правопорушення – це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма обʼєктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення. У разі виявлення правопорушення, у ТЦК за законом є лише три місяці, щоб накласти штраф ( з урахуванням при цьому граничного строку один рік з дня вчинення).

День виявлення правопорушення можна і потрібно доводити у суді. Якщо прямі докази чи певна сукупність непрямих доказів буде підтверджувати той факт, що ТЦК дізналось чи повинно було дізнатись про вчинення правопорушення, то у них з цього моменту є лише три місяці, щоб розглянути справу і накласти штраф.

ВАМ МОЖУТЬ КАЗАТИ ПРО ТРИВАЮЧЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ - ДАВАЙТЕ РОЗБЕРЕМОСЯ.

Єдиної практики тлумачення, що таке триваюче правопорушення немає. Так є позиція Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 , який зазначив, що “триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом”, але вона не стосується ТЦК й не містить жодної конкретизації як цей висновок застосувати до правопорушень у сфері мобілізації. На практиці, це може означати, що ТЦК може тлумачити порушення будь-якого обовʼязку у минулому (рік, два, пʼять років назад) як триваюче правопорушення з відповідними наслідками. На жаль, іноді суди підтримують таку позицію, але й іноді стають і на бік громадян.

А тепер, власне, про строки притягнення до відповідальності у разі вчинення триваючих правопорушень.

День вчинення триваючого правопорушення – це останній день вчинення такого правопорушення. З практичної точки зору це означає, що строк в один рік до цих правопорушень, як правило, застосовуватись не буде. Громадянин приходить в ТЦК (з певним невиконаним обовʼязком у минулому), ТЦК зазначає, що це триваюче правопорушення, яке досі вчиняється, адже обовʼязок так і не був виконаний і ТЦК виявило його у день явки громадянина, отже строк в один рік не буде застосовуватись, оскільки правопорушення вже виявлено, а до виявлених правопорушень застосовується правило щодо 3 місяців.

День виявлення триваючого правопорушення – це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма обʼєктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила або ще вчиняє адміністративне правопорушення. Тобто тут застосовується такі ж самі правила, як і щодо нетриваючих правопорушень. І це дуже важливо! Зі дня, коли ТЦК дізналося про вчинення триваючого правопорушення (навіть, якщо воно продовжує тривати) у них є лише три місяці для накладення адміністративного стягнення. Тому цю обставину можна і потрібно доводити у суді і це може стати підставою для позитивного рішення на користь громадянина.

Доводити, чи є певне правопорушення триваючим або нетриваючим, є справою досить складною та часто субʼєктивною. А ось доведення факту дня виявлення такого правопорушення з боку ТЦК (наприклад, громадянина оголосили в розшук на підставі вчинення певного правопорушення) може бути тією обставиною, що дозволить захистити свої права у суді та врятує від накладення штрафу.

---

Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку, що передбачена ст.210 КУпАП значно зросла.

Так само значно актуалізувало дане питання введення на всій території України воєнного стану.

У зв’язку з впливом цих чинників, дедалі частіше будь-який похід до ТЦК та СП закінчується накладенням на особу адміністративних санкцій за порушення правил військового обліку, навіть з порушенням строків накладення адміністративного стягнення

Отож, як уже було зазначено, адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку передбачена ст.210 КУпАП.

Згідно з диспозицією даної статті адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку.

Вказана норма є бланкетною і відсилає на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі – Порядок).

Саме даний нормативно-правовий акт і містить у собі законодавчі правила військового обліку, порушення яких може стати підставою для застосування адміністративною санкцією.

Найпопулярнішою підставою притягнення до адміністративної відповідальності є порушення п.23 Порядку, який встановлює, що призовники, військовозобов’язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

А призовники, військовозобов’язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Простими словами, п.23 Порядку встановлює обов’язок військовозобов’язаних протягом 7 днів з, наприклад зміни місця реєстрації, повідомити ТЦК та СП про таку зміну місця реєстрації, навіть якщо вона не пов’язана зі зміною ТЦК та СП, в якому особа обліковується.

Громадяни ж дуже часто забувають, або не знають про такий свій обов’язок, а тому не актуалізують у встановлений строк в ТЦК та СП свої дані, що й стає підставою для притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Таким чином, якщо особа не була притягнута до адміністративної відповідальності протягом 2 місяців з дня наступного за останнім днем, коли вона повинна була прибути до ТЦК та СП, стягнення до неї застосувати не можна.

Однак, дуже часто працівники ТЦК та СП забувають про положення ст.38 КУпАП про строки накладення адміністративного стягнення і, зловживаючи не знанням громадян законодавства, накладають на них адміністративні стягнення і змушують платити штраф.

З огляду на це, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що такі дії можуть бути розтлумачені як перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, відповідальність за яке передбачена ст.426-1 Кримінального кодексу України.

Крім того, навіть якщо виникне ситуація, за якої подібні справи будуть підвідомчі суду, то знову ж таки відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення.

Тобто, знову ж таки адміністративне стягнення в такому випадку не може бути накладене після спливу тримісячного строку, однак так само варто звертати увагу як на момент вчинення, так і на момент його виявлення і для захисту своїх інтересів заздалегідь підготуватися та отримати докази на підтвердження дати початку відліку строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, варто звернути увагу і на прямі норми Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, де у ст. 14 прямо зазначено, що органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, — відомості про місце проживання та місце перебування призовника, військовозобов’язаного та резервіста.

Таким чином, фактично, інформація в тому числі про зміну місця проживання та місця перебування призовника, військовозобов’язаного та резервіста, повинна бути відома територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки відразу після такої зміни, тому і відлік двомісячного строку починається саме з цього моменту.

Підсумовуючи вище викладене, зауважую, що строк накладення адміністративного стягнення за порушення правил військового обліку, зважаючи на ст.38 КУпАП та характер правопорушення, становить два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення. Як ми з’ясували, перебіг строку порушень, які полягають саме в неповідомлені зміни місця проживання та перебування починається відразу після такої події, а не ніби моменту виявлення. Саме в межах цього строку працівники ТЦК та СП можуть накладати штрафи на громадян за порушення правил військового обліку, а тому важливо розуміти свої права та вміти їх відстоювати в органах державної влади.

ЗА НЕОБХІДНОСТІ (В РАЗІ СПРОБИ ПРИТЯГНУТИ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ВАМ ТРЕБА В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ СКАСОВУВАТИ ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СКОРИСТУЙТЕСЯ ДОПОМОГОЮ АДВОКАТА).

- чи є успішні кейси, коли суд виносив рішення на користь позивача в аналогічних позовах?

Другий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підтвердив рішення суду першої інстанції, яким скасовано постанову про адміністративне правопорушення з одночасним закриттям провадження у справі.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність притягнення внутрішньо переміщеної особи — військовозобов’язаного — до адміністративної відповідальності, зокрема:

• не визначив чітко норму законодавства, яку нібито було порушено;
• допустив суперечності у правовій кваліфікації (ст. 210 і ст. 210-1 КУпАП);
• не врахував примітку до ст. 210 КУпАП щодо електронної інформаційної взаємодії;
• допустив істотні порушення процедури та не підтвердив повноваження посадової особи, яка винесла постанову.

Позивач — внутрішньо переміщена особа, яка належить до категорії військовозобов’язаних, — оскаржив постанову ТЦК та СП від 30 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з цією постановою, особу було оштрафовано на 17 000 грн за порушення правил військового обліку, яке полягало у тому, що після прибуття до нового місця проживання вона нібито не стала на військовий облік у семиденний строк. Правопорушення було кваліфіковано із посиланням на ч. 3 ст. 210 КУпАП, а в тексті постанови також зазначались положення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Індустріальний районний суд міста Харкова 27 жовтня 2025 року визнав цю постанову протиправною, скасував її та закрив провадження у справі. ТЦК та СП оскаржив рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач зазначав, що:

• обов’язок стати на військовий облік після прибуття до нового місця проживання покладається безпосередньо на військовозобов’язаного;
• органи ТЦК та СП мають право фіксувати порушення військового обліку, виявлені в результаті електронної інформаційної взаємодії з державними реєстрами;
• примітка до ст. 210 КУпАП не підлягає застосуванню у цьому випадку.

Правова кваліфікація та визначеність обвинувачення

Апеляційний суд звернув увагу, що в оскаржуваній постанові відсутня чітка і послідовна правова кваліфікація дій позивача.

У документі одночасно містяться посилання на різні норми КУпАП, які передбачають різні склади адміністративних правопорушень, що унеможливлює встановлення, яку саме норму закону було порушено.

Примітка до ст. 210 КУпАП та електронна взаємодія

Суд апеляційної інстанції нагадав, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210 і 210-1 КУпАП не застосовуються, якщо персональні дані призовника або військовозобов’язаного можуть бути отримані держателем Реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними системами.

Матеріали справи підтвердили, що ТЦК та СП ще до складання протоколу володів інформацією про фактичне місце проживання позивача, отриманою з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Водночас відповідач не надав доказів, що вживав заходів для отримання або актуалізації цих даних у передбачений законом спосіб, або що така можливість була відсутня.

Процесуальні порушення та повноваження посадової особи

Суд також встановив істотні порушення процедури:

• відсутні належні докази роз’яснення позивачеві прав, передбачених ст. 268 КУпАП;
• матеріали справи не містять заяви про визнання правопорушення, на яку посилався відповідач;
• у постанові наявні внутрішні суперечності щодо застосованої статті КУпАП;
• не підтверджено повноваження посадової особи, яка винесла постанову, зокрема відсутні докази виконання нею обов’язків керівника ТЦК та СП.

Суд підкреслив, що відповідно до КУпАП та відомчих інструкцій, справи цієї категорії можуть розглядатися керівником ТЦК та СП або особою, яка належним чином підтвердила виконання його повноважень, чого в даному випадку доведено не було.

За наслідками апеляційного перегляду суд дійшов висновку, що відповідач не виконав обов’язок доказування правомірності свого рішення. У зв’язку з цим:

• апеляційну скаргу ТЦК та СП залишено без задоволення;
• рішення суду першої інстанції залишено без змін;
• постанову про адміністративне правопорушення скасовано з одночасним закриттям провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, за винятком випадків, прямо передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

- чи будуть послуги адвоката/юриста у складенні позовної заяви дорожчими, ніж сума штрафу, яку наразі пропонують сплатити у розмірі 8500 грн?

ТАК, ЦЕ БУДЕ ДОРОЖЧЕ - В КИЄВІ АДВОКАТИ ПОЧИНАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ ВІД 2000 ГРН.

АЛЕ, В РАЗІ ПОЗИТИВНОГО РІШЕННЯ НА ВАШУ КОРИСТЬ, ВАМ ПОВЕРНУТЬ ГРОШІ ЗА ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ.

НЕОБХІДНО ДОЧЕКАТИСЯ МОЖЛИВОГО ПРИТЯГНЕННЯ ВАС ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (ПРОТОКОЛ, ПОСТАНОВА), А ВЖЕ ПОТІМ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ ПРО ОСКАРЖЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

ОЗНАЙОМТИСЯ:

https://protocol.ua/ua/zapobigniki_vid_shtrafiv_tt...

Доброго дня.

Ваші дії щодо оновлення адреси у травні 2024 року є ключовим захисним аргументом, оскільки закон вважає обов’язок виконаним, якщо дані внесені до системи «Оберіг».

Намагання співробітників ТЦК схилити вас до «визнання провини» у додатку — це спроба закрити справу за спрощеною процедурою без зайвої паперової тяганини.

Подавати до суду зараз немає на що, оскільки повідомлення в «Резерв+» про розшук не є юридичним актом. Судовому оскарженню підлягає лише Постанова про накладення адміністративного стягнення. Доки такий документ не винесений і не вручений вам під підпис (або надісланий поштою), штрафу юридично не існує. Якщо ТЦК все ж таки винесе постанову, у вас буде лише 10 днів на її оскарження, тому важливо тримати руку на пульсі.

Перспективи в суді у вас досить високі. Примітка до статті 210 КУпАП чітко вказує: відповідальність не настає, якщо ТЦК має можливість отримати дані про місце проживання через електронну взаємодію з іншими реєстрами. Оскільки ви оновлювали дані у травні 2024 року та проходили ВЛК у 2023 році, інформація про вашу київську адресу вже була в системі. Наявність статусу ВПО в іншому регіоні не скасовує вашу офіційну реєстрацію в Києві, про яку ви належним чином повідомили органи.

Щодо вартості послуг юриста, то написання якісної позовної заяви може коштувати від 3 000 до 7 000 грн. Це дійсно співрозмірно з сумою штрафу, яку вам пропонують заплатити зараз «зі знижкою». Проте успішне судове рішення не лише скасовує фінансове зобов'язання, а й видаляє запис про вас як про порушника. Це важливо, адже сплата штрафу — це автоматичне визнання провини, що може стати перешкодою при отриманні будь-яких довідок або продовженні відстрочки в майбутньому.

Оптимальний сценарій для Вас зараз — офіційне листування. Варто надіслати до ТЦК адвокатський запит або особисту заяву з проханням надати копії документів, на підставі яких вас подано в розшук. Це змусить їх перевести діалог із формату «дивіться в телефон» у юридичну площину. Зазвичай на етапі підготовки офіційних паперів такі «помилкові» претензії ТЦК розсипаються, оскільки юристи установи розуміють слабкість своєї позиції в суді.