Чи можна написати заявку у поліцію

Доброго ранку.

Треба ознайомитись із Договором на "пригон" авто.

З власної практики можу спрогнозувати повну відсутність будь-якої відповідальності в описаній вами ситуації.

Що робити ? Домовлятись забрати авто та прийдеться звертатись до ремонтників по напрямам - кузовні роботи окремо, підвіска - окремо, двигун окремо.

Нажаль такі реалії не тільки сьогодні, а і останні років 15.

Заяву в поліцію писати немає сенсу, в таких виппдках відмовляють у порушенні кримінальної справи у 99% випадків.

І ще - раджу ігнорувати відповіді, що вам нададуть надалі з чату GPT. Спілкуйтесь з реальними спеціалістами.

Доброго дня!

Чи укладали Ви договір з пригону авто? Чи є у Вас на руках квитанції з банку чи розписки, які фіксують переказ тих $10 300 саме на їхні рахунки?

Описана Вами ситуація з юридичної точки зору є типовим прикладом неналежного виконання послуг та можливого зловживання з боку виконавця, особливо з урахуванням відсутності письмового договору на ремонт і суттєвого перевищення попередньо узгодженої вартості.

Перш за все, важливо розуміти: навіть якщо окремий договір на ремонт не укладався, сам факт передачі авто, погодження ремонту (у переписці, месенджерах) і внесення коштів уже створює правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та законодавством про захист прав споживачів. Тобто компанія не звільняється від обов’язку діяти добросовісно, обґрунтовувати витрати та погоджувати їх із замовником.

У Вашому випадку є кілька важливих юридичних моментів:

1. Суттєве перевищення кошторису

Попередня оцінка 5–7 тис. доларів і фактичне виставлення понад 15 тис. доларів — це більш ніж подвійне перевищення.

Згідно ч.12 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" Якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов"язаний негайно повідомити про це споживача.

Це означає, якщо в процесі ремонту вартість значно зростає, виконавець зобов’язаний:

• завчасно погодити це із замовником;
• надати обґрунтування (рахунки, інвойси, накладні).

Якщо цього не було — такі витрати можуть вважатися непогодженими і Ви не зобов’язані їх оплачувати.

2. Відсутність підтверджуючих документів

Ціни від руки у Viber або фото Excel-таблиці не є належними фінансовими документами. Ви маєте повне право вимагати:

• інвойси/рахунки на закупівлю запчастин;
• товарні накладні;
• підтвердження оплати (чеки, банківські документи);
• інформацію про постачальників.

Без цього вимоги про оплату є юридично слабкими.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів"

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

3. Ймовірне завищення вартості запчастин

Якщо Ви вже встановили, що кожна позиція завищена — це може свідчити про:

• недобросовісну господарську практику;
• або навіть ознаки шахрайства (у разі умисного введення в оману).

Але для цього важливо зафіксувати реальні ринкові ціни (скріншоти, комерційні пропозиції, експертна оцінка).

Згідно статті 230 ЦКУ Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.".

Компанія може намагатися утримувати авто до повної оплати. Але це працює лише щодо обґрунтованої та погодженої заборгованості. Якщо сума спірна — їх право утримання також стає спірним і може бути оскаржене.

Що Ви реально можете зробити

1. Переведіть усе спілкування в офіційну площину. Не переказуйте більше жодних коштів, доки не отримаєте належним чином оформлені документи.

Рекомендую направити компанії офіційну письмову претензію (не лише в месенджер, а й поштою), в якій:

• вимагати повний пакет підтверджуючих документів по кожній витраті;
• вимагати обґрунтований кошторис;
• зазначити, що непогоджені витрати оплачуватись не будуть;
• поставити вимогу про передачу автомобіля.

Це ключовий крок — без нього складніше рухатися далі.

2. Збережіть переписки та докази. Зробіть скріншоти всієї переписки. Збережіть квитанції переказів коштів, підтвердження оплат та індокуметів, що присилали з компанії.

Це буде доказовою базою.

3. Залучення поліції (фіксація факту)

Якщо компанія відмовляється передати авто — це може перейти у площину:

• або цивільного спору (через суд);
• або навіть заяви до поліції (як самоправство чи незаконне утримання майна — залежно від поведінки).

Якщо Ви приїдете забирати авто, а вони відмовляться його віддавати, посилаючись на борг, одразу викликайте поліцію (102).

Компанія може спробувати апелювати до права притримання (ст. 594 Цивільного кодексу). Проте, щоб легально утримувати майно, у них має бути безспірний борг, підтверджений підписаним Вами актом виконаних робіт. Оскільки такого акту немає, їхні дії можуть кваліфікуватися як самоправство (ст. 356 Кримінального кодексу України) або незаконне заволодіння транспортним засобом, або шахрайство.

Поліція навряд чи буде вирішувати фінансовий спір, але вона зафіксує факт того, що авто знаходиться там, і що Вам відмовляються його повернути. Часто сам факт виклику поліції та написання заяви змушує такі компанії йти на поступки.

4. Звернення до Держпродспоживслужби та до податкової

Напишіть скаргу до Держпродспоживслужби про порушення Ваших прав як споживача. Вкажіть, що Вам надають послуги без укладання договору, відмовляються видавати фіскальні чеки та накладні на деталі, а ціна зросла втричі без Вашої письмової згоди. Для бізнесу перевірка з цього органу — це великий ризик штрафів.

Окрім того, додатково зверніться до податкової служби - нехай проведуть перевірку діяльності компанії та їх СТО.

5. Підготовка до суду

Якщо компанія не йде на контакт, єдиний шлях — подавати позов до суду про витребування майна з чужого незаконного володіння та захисту прав споживача.

Якщо Вас обманули, то Ви можете взагалі вимагати розірвання договору пригону авто та повернення коштів (якщо у Вас є докази їх передачі). Якщо добровільно Вам їх не повертають, то Ви можете спробувати у судовому порядку відстоїти свої права. Головне документувати та записувати всі розмови з представниками компанії, щоб у Вас були докази їх неправомірної поведінки.

ВИСНОВОК

У Вашій ситуації виконавець діє непрозоро і з порушеннями законодавства. Ви не зобов’язані оплачувати виставлені суми без належного підтвердження і погодження. Проте, Ви маєте право вимагати прозорого перерахунку цін на запчастини та оскаржувати завищені суми ремонту.

Найефективніша стратегія — це юридично грамотний тиск через претензію, докази і, за потреби, суд.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!

Вітаю Вас, Євгенія

У Вашій ситуації на мою думку слід діяти наступним чином. Якщо у Вас є докази того, що придбане авто знаходиться в Україні, треба надіслати листа-претензію до продавця з вимогою передати Вам автівку.

Претензія адресується тому, з ким Ви безпосередньо укладали договір.

У випадку незадоволення претензії можна діяти паралельно наступними шляхами:

• звернення зі скаргою до Держпродспоживслужби, адже порушено Ваші права як споживача;
• подача заяви до поліції по факту шахрайства, адже Ви понесли грошові витрати без передання Вам майна.

До речі, заяву до поліції можна писати і тоді, коли не має підтвердження того, що автівка знаходиться в Україні.

У будь-якому випадку, до Ваших звернень слід додати копію договору, докази сплати коштів та скріншоти листування

З повагою,

Андрій Брильов

Доброго дня, Євгеніія!

Почну з питань, відповіді на які, на мою думку, більше б прояснили ситуацію

Чи існує між Вами та компанією бодай якийсь договір на всі ті послуги, які Ви перерахували? Чи збереглися фіскальні документи щодо перерахування коштів?

Якщо договору не існує, чи відомо Вам з ким саме Ви мали до діла: з ТОВ, ФОП чи фізичною особою?

Це важливо для визначення відповідача, можливості подання скарги до Держпродспоживслужби та оцінки того, чи застосовується Закон України «Про захист прав споживачів».

Чи погоджували Ви кожну закупівлю запчастин окремо, чи йшлося просто про перерахування коштів “на ремонт” загальною сумою?

Чи Ви надсилали компанії письмову вимогу зупинити ремонт і не купувати нові запчастини?

Якщо ще не надсилали — це треба зробити негайно, щоб вони не створювали нові “витрати” після фактичної відмови замовника від подальшого фінансування.

Де зараз перебуває авто: на СТО компанії, у третьої особи, на складі, на митному майданчику чи в іншому місці?

Від цього залежить, кого фактично залучати до повернення авто і кому направляти вимогу.

Чи компанія прямо відмовляється віддати авто без доплати, чи лише усно “натякає” на це?

Якщо відмовляється — треба зафіксувати це письмово: у месенджері поставити пряме питання: “Чи готові ви передати мені авто без сплати додаткових 4700 доларів?

Тепер перейдемо до короткого опису правової суті проблеми для кращого її розуміння

Одразу хочу наголосити на тому, що компанія ні за яких обставин не має права просто вимагати довільно сформовані суми “зі слів”, “від руки у Viber” або з фото Excel-таблиці без документального підтвердження фактичних витрат, погодження кошторису та обсягу робіт/запчастин!

Правовідносини тут можна кваліфікувати як змішаний договір: послуги з підбору/доставки авто, організація ремонту, закупівля запчастин, можливо — договір підряду або посередницькі послуги. Навіть якщо письмового договору на ремонт не укладали, сам факт передачі авто, листування, оплати 10 300 доларів, рахунків/таблиць і домовленостей у Viber може підтверджувати наявність фактичних договірних відносин.

За ст. 843 ЦК України, якщо ціна роботи або спосіб її визначення не встановлені договором, вона визначається з урахуванням звичайних цін за аналогічні роботи та необхідних витрат. Тобто виконавець не може самовільно виставляти будь-яку суму без підтвердження, що такі витрати були реальними, необхідними і погодженими із замовником.

За ст. 844 ЦК України, кошторис на виконання робіт стає частиною договору лише з моменту його підтвердження замовником. Тож у разі виникнення необхідності істотно перевищити приблизний кошторис, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника. Якщо замовник не погоджується з перевищенням, він має право відмовитися від договору, а підрядник може вимагати оплату лише фактично виконаної частини роботи. Якщо ж підрядник своєчасно не попередив про необхідність перевищення кошторису, він не може автоматично перекладати ці витрати на замовника.

Окремо важливо: за ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевіряти хід і якість роботи, а якщо робота виконується настільки повільно, що її завершення у строк стає явно неможливим, або якщо очевидно, що робота не буде виконана належним чином, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Якщо компанія є суб’єктом господарювання, а авто замовлялося для особистих потреб, застосовується також Закон України “Про захист прав споживачів”. Він поширюється на відносини між споживачами та виконавцями робіт/послуг, а споживач має право на належну якість продукції та обслуговування, а також на захист своїх прав державою.

Щодо утримання авто

Теоретично компанія може посилатися на ст. 594 ЦК України про право притримання речі до оплати боргу. Але це можливо лише тоді, коли існує дійсний, належно підтверджений і строковий борг щодо оплати цієї речі або пов’язаних із нею витрат. Якщо сума є спірною, не підтверджена первинними документами, не погоджена замовником, а компанія не довела реальні витрати, саме по собі посилання на “ви нам винні ще 4700 доларів” не є безумовною підставою не віддавати авто.

Тому Ваша позиція в даному випадку може бути така: "я не відмовляюся оплатити реально понесені, необхідні та погоджені витрати, але відмовляюся оплачувати непідтверджені, завищені та односторонньо сформовані суми. До надання документів вимога про доплату є необґрунтованою".

Фото Excel-таблиці або написані від руки суми у месенджері не є належним підтвердженням фактичної закупівельної вартості запчастин. Це може бути внутрішній розрахунок компанії, але аж ніяк не доказ реальної ціни придбання! Вам же потрпібні реальні документальні підтвердження витрат. Ними можуть бути:

• рахунки/інвойси на кожну запчастину;
• чеки, квитанції, платіжні доручення, банківські виписки щодо фактичної оплати;
• видаткові накладні або інші документи про отримання запчастин;
• акти виконаних робіт;
• перелік уже встановлених запчастин і перелік запчастин, які лише замовлені/очікуються;
• документальне підтвердження, які саме позиції були погоджені замовником;
• підстави збільшення вартості ремонту з 5–7 тис. доларів до 15 тис. доларів;
• повернення невикористаних коштів, якщо частина з 10 300 доларів не підтверджена реальними витратами.

Що можна вимагати від виконавця прямо зараз

видати авто власнику або письмово пояснити правову підставу його утримання;

надати повний документальний звіт про використання 10 300 доларів;

зупинити закупівлю нових запчастин без письмового погодження;

не здійснювати жодних додаткових робіт без письмового затвердження кошторису;

повернути невикористані кошти або різницю між отриманими коштами та документально підтвердженими витратами;

Ну, а тепер практичний алгоритм дій. Вам необхідно:

1. Зібрати докази: усе листування у Viber/Telegram, фото таблиць, голосові повідомлення, платіжні документи на 10 300 доларів, попередню оцінку ремонту 5–7 тис. доларів, документи на авто, фото стану авто, дані компанії/ФОП.
2. Направити письмову претензію компанії цінним листом з описом вкладення, а також продублювати на email/Viber. У претензії вимагати: надати документи по кожній запчастині; надати акти виконаних робіт; припинити закупівлі без погодження; передати авто власнику; письмово обґрунтувати, якщо вони вважають, що мають право утримувати авто.
3. У претензії встановити строк — наприклад, 3 робочі дні на передачу авто і 5 робочих днів на надання повного фінансового звіту.
4. Окремо письмово повідомити: подальше збільшення кошторису, закупівля запчастин або виконання робіт без письмового погодження не приймаються і оплаті не підлягають.
5. Якщо авто не віддають — викликати поліцію за місцем фактичного знаходження авто і подати заяву про незаконне утримання майна. Поліція може намагатися сказати, що це “цивільно-правовий спір”, але заяву все одно потрібно зареєструвати, бо факт утримання майна треба зафіксувати.
6. Подати скаргу до Держпродспоживслужби як споживач, якщо компанія надавала послуги фізичній особі для особистих потреб.
7. Якщо мирно не вирішиться — подавати позов до суду. Можливі вимоги: зобов’язати повернути авто; стягнути безпідставно отримані або невикористані кошти; стягнути збитки; визнати необґрунтованою вимогу про доплату 4700 доларів; витребувати майно з чужого незаконного володіння, якщо авто фактично не повертають.

Головна практична порада: не платити додаткові 4700 доларів без первинних документів і письмового погодженого кошторису. Спочатку — письмова претензія з вимогою документів і повернення авто. Потім — поліція для фіксації утримання, Держпродспоживслужба і суд.

Про порядок звернення до Держспоживслужби:

У скарзі треба посилатися на те, що виконавець не надав повної, достовірної та своєчасної інформації про вартість послуг і запчастин, не оформив належний кошторис, не підтвердив витрати первинними документами, істотно збільшив попередньо озвучену вартість ремонту та фактично пов’язує повернення авто з оплатою непідтвердженої суми.

Правова база: ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантує споживачу право на належну якість продукції та обслуговування, безпеку, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію/послугу, а також право на звернення до суду та інших уповноважених органів за захистом порушених прав.

Стаття 15 цього Закону передбачає право споживача на інформацію про продукцію/послугу, зокрема про її ціну, умови придбання та інші істотні умови.

До скарги потрібно додати:

• копії платіжних документів про оплату 10 300 доларів;
• скріншоти листування у Viber/Telegram;
• фото Excel-таблиць, рукописних списків, повідомлень із цінами;
• документи на авто;
• докази попередньої оцінки ремонту 5–7 тис. доларів;
• порівняльну таблицю із завищенням цін, якщо вона є;
• копію письмової претензії до компанії та докази її направлення;
• відповідь компанії, якщо вона була.

Подати скаргу можна до територіального органу Держпродспоживслужби за місцезнаходженням компанії або через офіційні канали звернення громадян. Бажано подавати письмово: поштою цінним листом з описом вкладення або через офіційну електронну адресу відповідного управління, із накладенням КЕП за можливості.

У прохальній частині скарги можна просити:

• провести перевірку дій суб’єкта господарювання;
• надати оцінку факту ненадання достовірної інформації про вартість послуг і запчастин;
• перевірити обґрунтованість вимоги про додаткову оплату 4700 доларів;
• перевірити факт відсутності належно оформленого кошторису, актів, рахунків та документів щодо фактичних витрат;
• вжити заходів реагування у межах повноважень;
• надати письмову відповідь за результатами розгляду скарги.

Важливо: Держпродспоживслужба не завжди може прямо “змусити повернути авто” або “стягнути кошти”. Її роль — провести перевірку, зафіксувати порушення прав споживача, застосувати заходи впливу до суб’єкта господарювання. Але відповідь/акт перевірки може стати корисним доказом для суду.

Про порядок звернення до суду

До суду варто звертатися, якщо компанія не повертає авто, не надає документів, вимагає доплату без належного підтвердження або відмовляється повернути невикористані кошти.

Юрисдикція залежить від статусу сторін. Якщо замовник, як у Вашому випадку, — фізична особа, яка замовляла послугу для особистих потреб, а відповідач — компанія/ФОП, це цивільна справа про захист прав споживача. Позов подається до місцевого загального суду.

За загальним правилом позови до юридичної особи подаються за її місцезнаходженням, а до ФОП/фізичної особи — за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача. Але у справах про захист прав споживачів діє альтернативна підсудність: позов може подаватися також за місцем проживання споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Це передбачено ч. 5 ст. 28 ЦПК України.

У позові можна заявляти такі вимоги залежно від фактичної ситуації:

• зобов’язати відповідача повернути автомобіль власнику;
• зобов’язати передати авто разом із документами, ключами, придбаними запчастинами та актом фактичного стану авто;
• стягнути невикористані або безпідставно отримані кошти;
• стягнути збитки, якщо через дії компанії виникли додаткові витрати;
• визнати необґрунтованою вимогу про оплату додаткових 4700 доларів, якщо вона не підтверджена документально;
• стягнути моральну шкоду, якщо є підстави;
• стягнути судові витрати, включно з витратами на правничу допомогу.

Якщо компанія фактично утримує авто і є ризик, що його розберуть, перемістять, продадуть, пошкодять або приховають, разом із позовом варто подавати заяву про забезпечення позову. За ст. 149 ЦПК України суд може вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист права.

У заяві про забезпечення позову можна просити, наприклад:

• заборонити відповідачу відчужувати, розукомплектовувати, передавати третім особам або переміщувати автомобіль;
• зобов’язати відповідача забезпечити збереження авто;
• накласти арешт на автомобіль як на предмет спору;
• передати автомобіль на відповідальне зберігання власнику або іншій визначеній особі — якщо для цього є достатні підстави.

Також можна просити суд витребувати у відповідача документи, якщо самостійно отримати їх неможливо. За ст. 84 ЦПК України учасник справи, який не може самостійно надати доказ, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Це доречно щодо інвойсів, накладних, актів, рахунків, документів про закупівлю запчастин, документів про виконані роботи.

До позову треба додати:

• документи, що підтверджують право на авто або оплату його придбання;
• документи про передачу авто компанії/СТО;
• платіжні документи на 10 300 доларів;
• листування з компанією;
• таблиці/списки із цінами;
• докази попередньої оцінки ремонту;
• претензію до компанії та докази її направлення;
• порівняльний аналіз ринкових цін на запчастини;
• докази відмови повернути авто або вимоги доплатити 4700 доларів;
• скаргу до Держпродспоживслужби та відповідь, якщо вона вже є.

Важливо! Щодо судового збору: за ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав. Тому якщо позов правильно обґрунтований саме як споживчий, позивач може в ньому заявляти про звільнення від сплати судового збору.

З повагою, адвокат Айвазян.