обвинение Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб

Доброго дня.

Головний аргумент для адмінкомісії — це відсутність умислу. Стаття 183 КУпАП чітко вказує на «завідомо» неправдивий виклик. Слово «завідомо» означає, що особа в момент здійснення дзвінка повністю усвідомлювала, що ніякої небезпеки чи правопорушення немає, і бажала обманути спеціальні служби. Якщо ж ви щиро вважали, що ситуація потребує втручання поліції, у ваших діях відсутній склад правопорушення, оскільки ви не мали прямого умислу на введення в оману.

Детально опишіть обставини, які змусили вас повірити у необхідність виклику. Поясніть, що саме ви побачили або почули: це могли бути специфічні звуки, підозріла поведінка осіб або предмети, які з вашого ракурсу виглядали як загроза. Важливо донести думку, що за тих умов будь-яка відповідальна людина могла б сприйняти ситуацію як критичну. Ваші дії були продиктовані громадянським обов'язком та бажанням запобігти біді, а не наміром завадити роботі поліції.

Наголосіть на тому, що це була «добросовісна помилка». В юриспруденції це означає, що ваші висновки базувалися на реальних, хоч і хибно інтерпретованих фактах. Можна зазначити, що ви з великою повагою ставитеся до роботи правоохоронних органів і розумієте цінність їхнього часу, проте в той момент ризик проігнорувати можливий злочин здавався вам значно вищим, ніж ризик помилитися.

На самій комісії поводьтеся впевнено, але без агресії. Якщо ви раніше не притягувалися до відповідальності, обов’язково згадайте про це. Ви можете попросити закрити справу у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (згідно зі ст. 247 КУпАП) або, у крайньому разі, обмежитися усним зауваженням через малозначність, якщо комісія все ж наполягатиме на формальному порушенні.

Доброго дня, Олег!

Стаття 183 КУпАП передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. Тобто для притягнення до відповідальності має бути доведено, що особа на момент дзвінка усвідомлювала, що реальних підстав для виклику немає, але все одно навмисно повідомила неправдиву інформацію.

Отже, головне у Вашій ситуації - це не сам факт того, що виклик поліції у подальшому виявився помилковим, а те, чи був він саме завідомо неправдивим.

Якщо на момент звернення до поліції Ви дійсно вважали, що ситуація потребує втручання правоохоронців, то у Ваших діях відсутня головна ознака цього правопорушення — завідомість. Помилка в оцінці ситуації сама по собі не означає, що виклик був завідомо неправдивим.

Враховуючи викладне на засіданні адмінкомісії необхідно займати наступну позицію:

«Факт звернення до поліції я не заперечую. Водночас вважаю безпідставною кваліфікацію моїх дій за статтею 183 КУпАП, оскільки мій виклик не був завідомо неправдивим.

На момент звернення до поліції я виходив із фактичних обставин, які сприймав як такі, що потребують реагування правоохоронних органів. Я не мав умислу вводити працівників поліції в оману, не повідомляв інформацію, неправдивість якої була мені достовірно відома, та не здійснював виклик з метою безпідставного відволікання поліції від виконання покладених на неї завдань.

Саме по собі подальше непідтвердження повідомлених обставин або їх інша оцінка працівниками поліції не свідчить про завідомо неправдивий характер виклику. Для притягнення особи до відповідальності за статтею 183 КУпАП має бути доведено не лише факт виклику поліції, а й те, що особа на момент звернення усвідомлювала неправдивість повідомленої інформації та діяла умисно.

У моїх діях відсутня обов’язкова суб’єктивна ознака складу правопорушення — завідомість неправдивого виклику. У зв’язку з цим прошу закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, оскільки відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.».

На комісії Вам не потрібно сперечатися з самим фактом дзвінка. Необхідно спокійно пояснити, які саме обставини на той момент викликали занепокоєння і чому Ви вважали звернення до поліції обґрунтованим. Саме це відмежовує добросовісне, хоча й можливо помилкове звернення, від завідомо неправдивого виклику.

Дзвінок до поліції чи інших служб – право, а відтак карати за реалізацію права – несправедливо.

Нікого не ображає той, що користується своїм правом – «neminem laedit qui suo jure utitur» (п. 27.5. постанови ВС від 07.11.2018, №10/5026/995/2012).

Дії не можна кваліфікувати завідомо неправдивим викликом, якщо людина:

- вважала права порушеними чи такими, що можуть бути порушені;

- розраховувала на захист прав поліцією;

- не має прямого умислу на вчинення правопорушення – повідомляє правду та не хоче безпідставного виїзду поліції.

Сам факт виклику поліції не свідчить, що виклик – завідомо неправдивий (постанова Третього апеляційного адмінсуду від 28.09.2021 №937/3327/21).

«Повідомлення» на спецлінію «102» не може кваліфікуватись завідомо неправдивим повідомленням (викликом) поліції – як адмінправопорушення за ст. 183 КУпАП.

Завдання поліції – поліцейські послуги, зокрема, охорона прав і свобод людини (ст. 2 ЗУ «Про Нацполіцію України»).

Кожен має право звернутися до поліції для захисту, а поліція зобовʼязана відреагувати на звернення і вжити заходи для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку (постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 24.05.2022, №672/643/21).

Сподівання громадянина на допомогу поліції у конфліктній ситуації – не правопорушення (постанова Третього апеляційного адмінсуду від 10.02.2020, №171/143/17).

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю!

Згідно чинного законодавства за хибний виклик поліції, швидкої та інших спеціальних служб передбачається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 850 до 3 400 гривень. Дане адміністративне стягнення передбачено статтею 183 КУпАП. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського нібито для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, та бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

ОТЖЕ ВАМ НЕОБХІДНО ДОВЕСТИ, ЩО НА МОМЕНТ ВИЗОВУ ПОЛІЦІЇЮ ВИ РАХУВАЛИ, ЩО ВИ ВЧИНЯЄТЕ ПРАВИЛЬНО ТА ЩО У ВАС НЕ БУЛО ПРЯМОГО УМИСЛУ РОБИТИ ХИБНИЙ ВИКЛИК ПОЛІЦІЇ.

Суть правопорушення по статті 183 КУпАП полягає у наступному: завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Працівники поліції встановивши, що відбувся хибний виклик мають право скласти стосовно особи протокол за вчинення правопорушення (ст. 255 КУпАП). Право на розгляд відповідної категорії справ також віднесено до уповноважених осіб національної поліції України (ст. 222 КУпАП). Протокол за хибний виклик швидкої мають право складати працівники органів охорони здоров’я (частина перша статті 44-3, статті 45, 46, 46-2, стаття 183 – щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги). За наслідком розгляду справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності може бути застосовано одне з таких стягнень:

1) штраф за хибний виклик поліції, швидкої;

2) попередження.

При розгляді справи особа має права передбачені статтею 268 КУпАП, у тому числі у неї передбачено право мати захисника – адвоката. Якщо особі не буде забезпечено право на адвоката – це буде підставою для скасування штрафу.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановіВерховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а, в якійколегія суддів Верховного Суду Касаційного адміністративного Суду вважає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Доброго дня, важливо одразу зайняти чітку правову позицію, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 183), вимагає наявності саме завідомості, тобто усвідомлення особою неправдивості виклику спеціальних служб.

У юридичному розумінні «завідомо неправдивий виклик» означає, що особа:

• розуміла відсутність підстав для виклику;
• діяла умисно, вводячи служби в оману.

Якщо ж на момент звернення до поліції ви щиро вважали, що існує реальна необхідність у виклику, то відсутній ключовий елемент складу правопорушення — прямий умисел. Помилка в оцінці ситуації сама по собі не утворює складу правопорушення за ст. 183 КУпАП.

Разом з тим, для надання повністю обґрунтованої правової позиції необхідно знати конкретні обставини справи: що саме стало підставою для виклику, які дії або події ви сприйняли як загрозу, як формулювали звернення до поліції, які пояснення вже надані, та які докази має орган, що склав протокол.

На адміністративній комісії доцільно викласти позицію в такій юридично вивіреній формі:

• зазначити, що виклик був здійснений добросовісно та з метою запобігання можливому правопорушенню або небезпеці;
• наголосити, що на момент дзвінка ви мали об’єктивні підстави вважати ситуацію такою, що потребує реагування поліції;
• підкреслити відсутність наміру вводити правоохоронні органи в оману;
• вказати, що ваші дії були зумовлені помилковим, але щирим сприйняттям обставин, а не злим умислом.

Можлива формула пояснення:

«На момент звернення до поліції я діяв добросовісно та був переконаний у наявності підстав для виклику. Я не мав наміру вводити в оману правоохоронні органи чи здійснювати завідомо неправдивий виклик. Моє звернення було зумовлене фактичними обставинами, які я сприймав як такі, що потребують негайного реагування. Вважаю, що в моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у зв’язку з відсутністю умислу».

Також варто знати, що у разі винесення постанови про накладення штрафу, ви маєте право її оскаржити:

• до суду — у порядку, передбаченому КУпАП;
• у встановлений строк (як правило, 10 днів з моменту отримання постанови)..

Доброго дня, Олег!

Згідно чинного законодавства за хибний виклик поліції, швидкої та інших спеціальних служб передбачається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 850 до 3 400 гривень. Дане адміністративне стягнення передбачено статтею 183 КУпАП.

Суть правопорушення полягає у наступному: завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Працівники поліції встановивши, що відбувся хибний виклик мають право скласти стосовно особи протокол за вчинення правопорушення (ст. 255 КУпАП). Право на розгляд відповідної категорії справ також віднесено до уповноважених осіб національної поліції України (ст. 222 КУпАП).

За наслідком розгляду справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності може бути застосовано одне з таких стягнень: 1) штраф за хибний виклик поліції, швидкої; 2) попередження.

При розгляді справи Ви маєте права передбачені статтею 268 КУпАП - знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а, в якій колегія суддів Верховного Суду Касаційного адміністративного Суду вважає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Ключове слово у статті 183 КУпАП, яку Вам інкримінують, — «завідомо». Це означає, що правопорушення існує лише тоді, коли людина точно знає, що підстав для виклику немає, але все одно дзвонить (наприклад, заради жарту, з хуліганських мотивів або щоб помститися).

Якщо ж Ви викликали поліцію через добросовісну помилку і щиро вірили, що чините правильно, у Ваших діях немає складу адміністративного правопорушення (зокрема, відсутня його суб'єктивна сторона — прямий умисел).

Ось що варто сказати та як побудувати свій захист при розгляді справи:

1. Розкажіть у деталях, що саме спонукало вас зателефонувати до поліції. Що ви бачили, чули або відчували? «На момент дзвінка я був абсолютно впевнений, що відбувається правопорушення (або є загроза життю/здоров'ю/майну), оскільки я побачив/почув наступне...»

2. Наголосіть на відсутності умислу («завідомості»). Поясніть, що ви не мали на меті обдурити спецслужби чи пожартувати. «Мій виклик не був ЗАВІДОМО неправдивим. Я діяв як свідомий громадянин. Те, що ситуація виявилася іншою, ніж я її сприйняв, є наслідком моєї добросовісної помилки, а не злого умислу.»

3. Використовуйте юридичну термінологію (за бажанням). Це покаже, що ви розумієте свої права. «Згідно з коментарями до ст. 183 КУпАП, обов'язковою ознакою цього правопорушення є прямий умисел. Оскільки я щиро помилявся щодо обставин, у моїх діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення. Тобто у мене не було прямого умислу. Я повідомляючи інформацію спеціальній службі, не усвідомлював, що вона є неправдивою, та не бажав даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.»

4. Озвучте Ваше прохання. Наприкінці свого пояснення попросіть комісію закрити справу. «Враховуючи вищенаведене, прошу закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП — у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.»

Порада: Буде дуже добре, якщо Ви викладете ці пояснення письмово і подасте їх комісії. Письмові пояснення обов'язково долучаються до матеріалів справи. Якщо ж комісія прийме постанову про штраф, то Ви можете оскаржити її протягом 10 днів у судовому порядку.

Скажіть, будь ласка, яку інформацію Ви повідомляли поліцейським? Після цього можна буде розробити стратегію захисту.

З повагою, юрист Дерій В.О.!

Щиро бажаю Вам успіхів!