Задайте питання юристу

986 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Кримінальне право, 05 травня 2026, питання №148472

Чи дійсна постанова ВЛК про придатність без зазначення військової спеціальності?

Чи дійсна постанова ВЛК про придатність без зазначення військової спеціальності?
Питання виникло через те, що в п.1.1 Розділу ІІ Наказу МОУ 402 вказано, що придатність визначається для конкретної спеціальності.
Чи можуть обвинуваченого за ст.336 вважати суб'єктом злочину, а саме придатним до військової служби, якщо спеціальність в постанові ВЛК не була вказана, а намагались мобілізувати за конкретною спеціальністю (наприклад, водій).
Для водіїв взагалі повинен бути окремий порядок визначення придатності (п.1.7 розділу ІІ Наказу МОУ 402)?

Відповіді юристів (1)

    Айвазян Юрій Климентійович

    Доброго дня, Олександре!

    Постанова ВЛК без зазначення військової спеціальності підтверджує лише загальну придатність до військової служби, але не доводить придатність саме до виконання обов’язків за конкретною спеціальністю, якщо особу фактично мобілізували/направляли як водія.

    За Наказом МОУ №402 ВЛК визначає ступінь придатності до військової служби, а також окремо — придатність військовослужбовців до служби за військовою спеціальністю. У п. 1.1 глави 1 розділу II прямо розмежовано: придатність військовослужбовців до військової служби та придатність до військової служби за військовою спеціальністю.

    Для військовозобов’язаного під час мобілізації Наказ №402 передбачає постанову про придатність до військової служби, яка передається до Реєстру, і така постанова під час мобілізації/воєнного стану дійсна протягом одного року. Тобто сама по собі відсутність у довідці ВЛК спеціальності не означає, що особа взагалі не є придатною як суб’єкт за статтею 336 КК України.

    Однак, якщо обвинувачення стверджує, що особу мали направити саме водієм, тоді виникає окреме питання: чи була встановлена придатність саме до керування транспортними засобами. Пункт 1.7 глави 1 розділу II Наказу №402 відсилає порядок медичного огляду кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів до окремого Положення, затвердженого наказом МОЗ та МВС №65/80 від 31.01.2013. Крім того, сам Наказ №402 окремо передбачає, що на посади водіїв призначаються військовослужбовці, які є придатними до військової служби і визнані придатними до керування транспортними засобами.

    Отже, постанова ВЛК “придатний до військової служби” не є тотожною висновку “придатний до служби водієм / придатний до керування транспортними засобами”. Якщо в направленні, мобілізаційному розпорядженні, бойовій повістці або інших документах фігурувала конкретна спеціальність «водій», то сторона обвинувачення повинна довести не лише придатність до проходження військової служби, а й те, що особу законно могли направити саме на таку посаду/спеціальність.

    Для ст. 336 КК України це не завжди «знімає» суб’єкта злочину повністю, бо сама стаття карає ухилення від призову під час мобілізації, а не ухилення від призову саме за конкретною ВОС. Санкція статті передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

    Водночас цей аргумент може мати значення в іншому аспекті, а саме: оцінки законності конкретного направлення, належності та достатності доказів придатності, обґрунтованості повістки на відправку, а також доведеності умислу саме на ухилення від законного призову.

    З повагою, адвокат Айвазян.


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України