Доступ до вбиральні у магазині

Доброго дня, Артуре!

Якщо це був би лише магазин площею близько 400 кв. м, без організованого споживання їжі на місці, то сама по собі така площа не створює безумовного обов’язку мати туалет для покупців. За ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі» громадські туалети для відвідувачів обов’язково проектуються для окремих груп магазинів, зокрема за торговельної площі 2500 кв. м і більше; для деяких інших груп магазинів це сформульовано як рекомендація.

Однак у Вашому випадку важливим є не тільки те, що це «мультимаркет», а те, що в ньому облаштовано фуд-корт зі столами та стільцями, тобто створено місце для споживання їжі відвідувачами безпосередньо в приміщенні. За Правилами роботи закладів ресторанного господарства заклад ресторанного господарства — це організаційно-структурна одиниця, яка виробляє і/або доготовляє, продає та організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів. Отже, якщо в цьому фуд-корті не лише продають продукти, а й організовано їх споживання на місці, така частина об’єкта фактично має ознаки закладу ресторанного господарства, незалежно від того, як її названо адміністрацією магазину.

Для підприємств харчування діють інші вимоги. ДБН В.2.2-25:2009 «Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)» прямо відносить туалети до допоміжних приміщень для відвідувачів, а пункт 6.2.3.4 передбачає, що входи до туалетів/вбиралень для відвідувачів слід передбачати з вестибюля. За кількості місць у залі менше 50 допускається один туалет на один унітаз з умивальником; за більшої місткості застосовуються розрахункові норми для чоловічих і жіночих туалетів, а понад 50 місць додатково передбачається спеціальна кабіна для відвідувачів з інвалідністю.

Отже, якщо в приміщенні магазину фактично функціонує фуд-корт/кафетерій/зона ресторанного господарства з місцями для сидіння і споживання їжі, відсутність вбиральні для відвідувачів є сумнівною з погляду будівельних і санітарно-організаційних вимог.

З повагою, адвокат Айвазян.