Оголошення особи померлою

Доброго дня. Постанова Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 дійсно є ключовим прецедентом, який підтверджує можливість оголошення військовослужбовця померлим до завершення активних бойових дій та без дотримання загального дворічного чи шестимісячного строку очікування, якщо є беззаперечні докази загибелі. У цій справі суд розглядав ситуацію, коли військовий потрапив під прямий танковий обстріл, а залишки тіла не вдалося повністю евакуювати через інтенсивні бої. Велика Палата та Касаційний цивільний суд сформували чітку позицію: якщо зібрано достатньо доказів (акти, рапорти, показання свідків), які з високим ступенем вірогідності підтверджують смерть, штучне зволікання та вимога чекати закінчення бойових дій суперечать принципу правової визначеності. Головні докази для суду за цією практикою Сповіщення про зникнення: офіційний документ від ТЦК та СП або військової частини. Матеріали службового розслідування: витяг із наказу або висновок розслідування, де детально описано обставини (наприклад, пряме влучання снаряда, артобстріл блиндажа, неможливість евакуації тіла). Рапорти командирів та очевидців: письмові свідчення побратимів, які безпосередньо бачили момент отримання поранень, несумісних із життям. [Акти про неможливість евакуації: документи, що підтверджують ведення активних бойових дій або тимчасову окупацію території на момент зникнення особи. Зверніться до військової частини: витребуйте повну копію матеріалів службового розслідування та рапортів свідків. Складіть заяву до суду: заява подається в порядку окремого провадження за місцем вашого проживання. У тексті обов'язково посилайтеся на статтю 46 Цивільного кодексу України та Постанову ВС у справі № 127/11048/24 як на правову підставу. Залучіть заінтересовані особи: обов'язково вкажіть у заяві Міністерство оборони України та військову частину як заінтересованих осіб, щоб рішення не було скасоване з процесуальних причин. Отримайте рішення та свідоцтво: після набрання рішенням чинності, зверніться до органів РАЦС для реєстрації смерті та оформлення виплат чи спадщини. Якщо ви захочите звертатися до суд ми можемо Вам допомогти в оформлені позову та вирішення Вашої проблеми. З повагою адвокат Павло Гретченко.

Доброго дня, Сергію!

Так, постанова Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 127/11048/24 підходить, але її краще використовувати не як постанову про сам строк, а як постанову про достатність доказів для оголошення військовослужбовця померлим.

У цій справі Верховний Суд погодився з оголошенням військовослужбовця померлим, бо були не просто загальні відомості про зникнення безвісти, а сукупність доказів, які дозволяли зробити вірогідне припущення про смерть: службове розслідування, дані про обстріл, поранення, несумісні з життям, показання військовослужбовців, відсутність даних про перебування у полоні, неможливість евакуації тіла через бойову обстановку. Саме це для нашої справи важливим, бо за описаними обставинами також є висновок службового розслідування про поранення, несумісне з життям, під час виконання бойового завдання.

Доречі, фразу про шестимісячний строк потрібно взагалі використовувати обережніше. Не варто її формулювати в контексті, що строк, мовляв, «не сплив», бо на території тривають активні бойові дії. У постанові Верховний Суд виходить із того, що суд може оголосити особу померлою за наявності достатніх, належних і допустимих доказів, які дають підстави для вірогідного припущення про смерть, а не лише через сам факт спливу певного строку. Водночас Верховний Суд наголошує: якщо докази суперечливі або не дозволяють встановити обставини ймовірної загибелі, оголошення особи померлою є неможливим.

ОТЖЕ:

Постанова Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 127/11048/24 є релевантною для цієї справи, оскільки в ній Верховний Суд підтвердив можливість оголошення військовослужбовця померлим за наявності сукупності доказів, які дають суду підстави зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання. Такими доказами можуть бути матеріали службового розслідування, рапорти, повідомлення військової частини, показання свідків, відомості про поранення, несумісні з життям, неможливість евакуації тіла через бойову обстановку та відсутність інформації про перебування особи у полоні. Тому в цій справі акцент має бути не лише на спливі строку, а насамперед на тому, що наявні докази підтверджують конкретні обставини ймовірної загибелі військовослужбовця 01.07.2024 року під час виконання бойового завдання.

Тобто ця постанова підходить саме для доводу: «суд може оголосити особу померлою не тоді, коли є тіло або актовий запис про смерть, а коли сукупність доказів дає достатні підстави для вірогідного припущення про смерть».

З повагою, адвокат Айвазян.

Вітаю Вас.

Загалом - так, але кожна справа є індивідуальною. У Вас будуть певні питання по цьому кейсу?

Юрію, на доповнення до моєї відповіді.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22, провадження № 14-94цс24.

Корисна для питання строку. Велика Палата роз’яснила, що частина друга статті 46 ЦК України говорить саме про воєнні дії / збройний конфлікт, а не про воєнний стан як правовий режим на всій території України. Тобто чекати завершення воєнного стану в Україні не потрібно. Але шестимісячний строк, за загальним підходом Великої Палати, відраховується від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, або від дня самої події, якщо подія сталася не на території активних бойових дій. Це для відповіді на питання про «6 місяців» і актуальну практику щодо строків.

Постанова Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 127/11048/24, провадження № 61-12420св25.

Це найсильніше і найбільш релевантне посилання саме під Ваші факти. У цій справі військовослужбовець зник під час виконання бойового завдання; було службове розслідування; у матеріалах були дані, що він потрапив під обстріл противника й отримав поранення, несумісне з життям; були пояснення військовослужбовців, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, кримінальне провадження, а також відповіді про відсутність інформації щодо перебування в полоні. Саме цю справу варто ставити як основну, бо вона найближча до ситуації: є висновок/матеріали службового розслідування, поранення несумісне з життям, бойова обстановка і неможливість належного підтвердження смерті через обставини бою.

Постанова Верховного Суду від 20.05.2026 року у справі № 752/23004/24, провадження № 61-76св26.

Дуже корисна додатково, бо там фактаж також близький: військовослужбовець зник під час ворожого обстрілу в Авдіївці, було сповіщення сім’ї, акт службового розслідування, рапорти й пояснення очевидців, які вказували на важке поранення, несумісне з життям, а тіло не вдалося евакуювати через обстріли. Корисна саме для доведення того, що суд може оцінювати не лише наявність тіла, а сукупність доказів: акт службового розслідування, рапорти, пояснення побратимів, матеріали кримінального провадження, неможливість евакуації тіла та відсутність даних про полон.

Постанова Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі № 753/2274/25, провадження № 61-14943св25.

Ця справа корисна через загальну логіку справ про військових, які зникли в районі бойових дій: сповіщення про зникнення, наказ про службове розслідування, лист командування, безрезультатний пошук, відсутність підтверджених даних про полон або загибель. Верховний Суд у цій справі також підкреслює значення строків за статтею 46 ЦК України, необхідність з’ясовувати територію бойових дій та використовувати офіційний Перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії.

Постанова Верховного Суду від 29.04.2026 року у справі № 615/129/25, провадження № 61-1513св26.

У цій справі апеляційний суд відмовив, бо вважав, що воєнні дії в районі Бахмута не завершені, однак Верховний Суд аналізував підхід Великої Палати у справі № 755/11021/22 і питання початку перебігу строку. Для Вашого випадку це корисно, якщо суд почне формально казати, що через активні бойові дії/окупацію території звернення є передчасним.

Постанова Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі № 506/358/22, провадження № 61-7094св23.

Ця справа корисна для розмежування: якщо немає безспірного медичного документа про смерть і тіла, але є обставини, які дають підстави припускати загибель, зазвичай правильним шляхом є не встановлення факту смерті, а саме оголошення особи померлою за статтею 46 ЦК України.