Кінотеатр, ліцензування і авторські права

Доброго дня.

Організація кінотеатру на даху — це чудова культурна ініціатива, проте з юридичного погляду вона потребує чіткого дотримання норм авторського права. Головний нюанс полягає в тому, що стандартні підписки на онлайн-платформах (як-от Sweet.tv чи Netflix) розраховані виключно на приватне, домашнє переглядання. Трансляція фільму для аудиторії до 50 осіб юридично вважається публічним показом, тому використання звичайного користувацького акаунта для таких цілей заборонено законом, навіть якщо захід має суто просвітницький характер і не приносить прибутку.

Щоб діяти легально, вам необхідно отримати спеціальну ліцензію на публічний показ або публічне сповіщення. Для цього слід звернутися безпосередньо до B2B-відділу онлайн-платформи або до кінодистриб'юторів, які представляють конкретні стрічки в Україні. Будь-який збір коштів — навіть символічні "донати" або плата для покриття витрат на електроенергію та підписку — автоматично кваліфікує діяльність як комерційну. Показ фільмів без належного дозволу тягне за собою цивільно-правову відповідальність (виплату компенсацій правовласникам) та адміністративні штрафи з ризиком конфіскації обладнання.

Для офіційного оформлення проекту варто обрати організаційну форму залежно від вашої фінансової моделі. Якщо ви плануєте продавати квитки або супутні товари (напої, попкорн), оптимальним вибором стане реєстрація ФОП. Якщо ж проект існуватиме як некомерційний клуб за рахунок грантів чи благодійних внесків, краще створити громадську організацію. На старті проекту також варто звернути увагу на фільми, що перейшли у суспільне надбання, або на співпрацю з незалежними дистриб'юторами артхаусного та українського кіно, які часто пропонують доступні та легальні умови для невеликих кіноклубів.

Доброго дня, Каріна!

У Вашому форматі показ фільму на даху для групи до 50 осіб буде публічним демонструванням аудіовізуального твору. Закон вважає публікою осіб, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих, а публічним демонструванням — одноразове чи багаторазове представлення аудіовізуального твору публіці. Кількість глядачів, безкоштовність заходу та його культурна мета цього не змінюють.

Чи можна показувати фільми зі Sweet.tv

Звичайної передплати Sweet.tv недостатньо.

Відповідно до пунктів 44, 46 і 48 частини першої статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

• публікою є особи, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих;
• публічне демонстрування — це представлення публіці аудіовізуального твору;
• публічний показ — демонстрація твору на екрані за допомогою відповідних пристроїв у місці, де присутня публіка.

Тому показ на даху для 50 відвідувачів є публічним незалежно від того, безкоштовний він чи платний.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 12 цього Закону публічний показ і публічне демонстрування є окремими способами використання твору. Дозволяти або забороняти таке використання має право суб’єкт майнових авторських прав.

Отже, право переглядати фільм за передплатою і право показувати його публіці — це різні права. Поки Sweet.tv письмово не надасть право публічного демонстрування конкретного фільму, використовувати звичайний обліковий запис для кінопоказу не можна.

Який дозвіл необхідний

Потрібен ліцензійний договір або субліцензійний договір на публічне демонстрування конкретних фільмів.

Пункт 4 частини першої статті 48 Закону України «Про авторське право і суміжні права» прямо передбачає можливість розпорядження правами на підставі ліцензійного договору. Такий договір має бути укладений у письмовій або електронній формі. У ньому обов’язково визначаються:

• назва твору;
• обсяг прав, які надаються;
• розмір винагороди, порядок її визначення або безоплатність договору.

За частиною першою статті 50 цього Закону ліцензіар надає право використання твору визначеним способом, протягом певного строку та на певній території. Ліцензіаром може бути правовласник або інша уповноважена ним особа. Використовувати твір способом, прямо не зазначеним у договорі, ліцензіат не має права.

Тому в договорі потрібно прямо написати: «публічне демонстрування та публічний показ фільму». Формулювання на кшталт «доступ до контенту», «перегляд контенту» або «користування платформою» недостатньо.

Дозвіл може надати:

виробник або продюсер фільму;

український дистриб’ютор;

Sweet.tv — лише якщо платформа має від правовласника право дозволяти або субліцензувати публічне демонстрування.

Крім авторських прав, фільм має бути внесений до Державного реєстру фільмів. Це прямо передбачено частиною першою статті 15 Закону України «Про кінематографію». Під час внесення фільму до Реєстру визначається його віковий індекс та умови демонстрування.

Старе державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів більше не видається: постанова КМУ від 17.08.1998 року №1315 втратила чинність. Нині діє Положення про Державний реєстр фільмів, затверджене постановою КМУ від 10.10.2023 року №1069. У Реєстрі зазначаються демонстратор, дистриб’ютор, вид наданих прав і строк їх дії.

Чи можна брати символічну плату

Так, але лише за умови, що ліцензія дозволяє платний показ.

Закон не містить винятку, за яким фільм можна показувати без дозволу, якщо плата лише покриває електроенергію, передплату, оренду обладнання чи інші витрати. Навіть безкоштовний показ у цьому випадку залишається публічним використанням твору.

Стаття 22 Закону передбачає окремі випадки вільного використання, зокрема коротких уривків для цитування або освітнього процесу. Але це не дає права демонструвати повнометражний фільм на культурно-просвітницькому заході без дозволу. Освітній виняток стосується уривків та використання суб’єктами освітньої або наукової діяльності за встановлених законом умов.

Якщо відвідувач допускається до перегляду лише після внесення «донату», «організаційного внеску» чи «компенсації витрат», фактично це плата за участь у заході. Зміна назви платежу нічого не змінює.

У ліцензійному договорі слід прямо зазначити:

• платний чи безкоштовний показ;
• вартість квитка або внеску;
• максимальну кількість глядачів;
• фіксовану винагороду правовласнику або відсоток від зборів.

Наслідки показу без ліцензії

Некомерційний характер не усуває порушення.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 53 Закону використання твору без дозволу правовласника, якщо воно не належить до випадків вільного використання, є порушенням авторського права. Порушенням також є використання твору способом, який не передбачений отриманою ліцензією.

Правовласник може вимагати за статтею 55 Закону:

• припинити або заборонити покази;
• відшкодувати збитки та упущену вигоду;
• стягнути дохід, отриманий організатором;
• відшкодувати моральну шкоду;
• стягнути компенсацію замість доказування збитків.

Компенсація може становити від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або подвійну суму звичайної ліцензійної винагороди, а в разі умисного порушення — потрійну. Суд враховує масштаб, тривалість, систематичність, наміри та форму вини порушника.

Стаття 51-2 КУпАП передбачає за умисне незаконне використання об’єкта інтелектуальної власності штраф від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.

Кримінальна відповідальність за статтею 176 КК України можлива, якщо порушення було умисним і завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

Показ соціальної реклами проти піратства не легалізує показ самого фільму без дозволу.

Чи потрібно реєструвати ФОП або громадську організацію

Для одного безкоштовного показу закон не вимагає обов’язково створювати ФОП або громадську організацію. Ліцензійний договір теоретично може бути укладений із фізичною особою, якщо правовласник на це погодиться.

Для регулярних платних показів доцільно реєструвати ФОП або юридичну особу. Частина друга статті 50 ЦК України встановлює, що фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови державної реєстрації.

Громадська організація не є обов’язковою. Вона доцільна, якщо проєкт створюється як постійна культурна ініціатива, планує отримувати гранти, пожертви чи залучати волонтерів.

За пунктом 2 частини другої статті 21 Закону України «Про громадські об’єднання» громадська організація зі статусом юридичної особи може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо:

• це передбачено її статутом;
• діяльність відповідає меті організації;
• діяльність сприяє досягненню цієї мети.

Для невеликого комерційного кіномайданчика ФОП зазвичай простіший. Для неприбуткового культурного проєкту з грантами та пожертвами може бути доцільною громадська організація.

Також необхідно врахувати частину третю статті 8 Закону України «Про кінематографію»: суб’єкти, які професійно займаються демонструванням фільмів, вносяться до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів.

Порядок такого внесення визначений постановою КМУ від 14.01.2004 року №27. Вона чинна.

Як оформити співпрацю зі Sweet.tv

Потрібно направити Sweet.tv письмовий запит не про придбання звичайної передплати, а про надання прав на публічне демонстрування конкретних фільмів.

На офіційному сайті зазначені:

copyright@sweet.tv — з питань авторських прав;

b2b@sweet.tv — з питань співробітництва.

У запиті потрібно зазначити:

• адресу майданчика;
• кількість глядачів — до 50 осіб;
• періодичність показів;
• платний або безкоштовний вхід;
• перелік бажаних фільмів;
• використання проєктора та великого екрана;
• бажання відтворювати фільми безпосередньо через Sweet.tv;
• намір використовувати трейлери, афіші, кадри та логотип платформи.

Основне питання до Sweet.tv має бути сформульоване так: чи має ТОВ «ОТТ Україна» право надати організатору дозвіл або субліцензію на публічне демонстрування зазначених фільмів на конкретному майданчику.

Якщо відповідь позитивна, потрібно укласти окремий ліцензійний або B2B-договір. У ньому мають бути визначені:

• конкретні назви фільмів;
• право публічного показу і демонстрування;
• місце та дати показів;
• кількість сеансів;
• максимальна кількість глядачів;
• платний або безкоштовний формат;
• розмір ліцензійної винагороди;
• право використовувати платформу як технічне джерело трансляції;
• право показувати трейлери та використовувати рекламні матеріали;
• підтвердження, що Sweet.tv уповноважений правовласником надавати ці права.

Якщо Sweet.tv має лише право надавати фільми користувачам для індивідуального перегляду, договір доведеться укладати безпосередньо з українським дистриб’ютором або іншим правовласником. Сам факт наявності фільму в каталозі Sweet.tv не підтверджує право платформи дозволяти його публічний показ третім особам.

Щодо трейлерів: повний трейлер також є аудіовізуальним твором і потребує дозволу або прямо встановленої правовласником публічної ліцензії. Короткі уривки можуть використовуватися як цитати у власному інформаційному матеріалі проти піратства лише в обсязі, виправданому метою, із зазначенням автора та джерела. Це не стосується простого показу повного трейлера перед сеансом.

Безпечна з правової точки зору модель така: зареєструвати ФОП або громадську організацію залежно від характеру проєкту, оформити статус демонстратора, отримати від Sweet.tv чи дистриб’ютора письмову ліцензію на конкретні фільми, перевірити їх внесення до Державного реєстру фільмів і лише після цього проводити платні або безкоштовні покази.

З повагою, адвокат Айвазян.