Особенности заключения договора полной индивидуальной материальной ответственности

Договір про повну матеріальну відповідальність працівника

Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність працівника (далі "Договір") є угодою між Роботодавцем та Працівником щодо притягнення Працівника до повної матеріальної (грошової) відповідальності за втрату, нестачу чи пошкодження певних товарів, виробів, грошей або інших цінностей, ввірених Працівнику на час виконання посадових обов'язків за трудовим договором (контрактом).

У зв'язку із прийняттям Працівника на роботу та укладення з ним відповідного трудового договору (контракту), Працівнику можуть бути ввірені певні товари, вироби, гроші або будь-які інші цінності (далі "Товарно-матеріальні цінності") для виконання Працівником посадових обов'язків. З моменту отримання Товарно-матеріальних цінностей Працівник несе відповідальність перед Роботодавцем за їх нестачу, втрату, пошкодження або зниження вартості.

Чинне трудове законодавство України визначає наступні види відповідальності Працівника у випадку виявлення Роботодавцем нестачі, втрати, пошкодження або зниження вартості (далі "Збитку") Товарно-матеріальних цінностей:

(1) обмежена відповідальність - Працівник відповідає перед Роботодавцем лише у межах розміру своєї середньомісячної заробітної плати Працівника, не залежно від розміру Збитку, заподіяного Роботодавцю.

(2) повна матеріальна відповідальність - Працівник відповідає перед Роботодавцем в повному обсязі у розмірі прямої дійсної шкоди (Збитку), заподіяної Роботодавцю.

Умови, які необхідні для укладення цього Договору

Важливо відмітити, що цей Договір між Роботодавцем та Працівником може бути укладено ЛИШЕ за умови дотримання сукупно наступних умов:

(1) Працівник є повнолітньою особою (укладення цього Договору із неповнолітнім Працівником заборонено), та

(2) посада, яку займає Працівник, або робота, яку виконує Працівник, за відповідним трудовим договором (контрактом) має відноситися до переліку посад/робіт з якими Роботодавцю дозволено укладати договори про повну матеріальну індивідуальну відповідальність Працівника (укладення цього Договору із Працівником, який займає іншу посаду/виконує іншу роботу, ніж зазначена у вказаному вище переліку, заборонено), та

(3) трудові обов'язки Працівника, передбачені відповідною посадовою інструкцією, мають бути безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням та/або застосуванням в процесі виробництва Товарно-матеріальних цінностей.

Порядок притягнення Працівника до повної матеріальної відповідальності

Працівник може бути притягнутий до повної матеріальної відповідальності за Договором, за умови дотримання сукупно наступних обставин:

(1) виявлення факту завдання прямої дійсної шкоди (Збитку) Роботодавцю, та

(2) протиправна поведінка Працівника, що виражена у порушенні або неналежному виконанні ним посадових обов'язків, передбачених відповідним трудовим договором (контрактом) та посадовою інструкцією, та

(3) винні дії Працівника, що виражені в умисному або необережному порушенні чи неналежному виконанні посадових обов'язків, передбачених відповідним трудовим договором (контрактом) та посадової інструкцією; та

(4) прямий причинно-наслідковий зв'язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю Працівника і прямою дійсною шкодою (Збитком), завданою Роботодавцю, та

(5) наявність укладеного письмового договору про повну матеріальну відповідальність між Працівником та Роботодавцем.

Якщо на підприємстві, установі або організації виявлено факт втрати, недостачі, пошкодження або зниження вартості Товарно-матеріальних цінностей (тобто Збиток), Роботодавець зобов'язаний негайно відреагувати та скласти відповідний акт. Окрім цього, Роботодавець негайно має ознайомити Працівника зі складеним актом під розпис, а також витребувати від такого Працівника, якому були попередньо ввірені відповідні Товарно-матеріальні цінності, письмових пояснень. У випадку відмови Працівника надати письмові пояснення, Роботодавець також складає про це відповідний акт.

Після цього Роботодавець має провести відповідне службове розслідування за фактом завдання Збитків шляхом створення відповідної інвентаризаційної комісії. До завдань, які ставляться до інвентаризаційної комісії під час проведення службового розслідування, є встановлення вичерпних кількісних та якісних характеристик втрачених, пошкоджених або зіпсованих Товарно-матеріальних цінностей, причин виникнення Збитку, а також його розміру.

Якщо за результатами проведеного службового розслідування виявлено, що Збиток заподіяно з винних дій Працівника, якому були ввірені відповідні Товарно-матеріальні цінності, Роботодавець видає відповідне розпорядження про притягнення Працівника до повної матеріальної відповідальності на підставі цього Договору. Працівник має бути в обов'язковому порядку ознайомлений із таким розпорядженням під розпис.

Збиток відшкодовується Працівником самостійно в добровільному порядку. Якщо Працівник відмовляється відшкодувати заподіяний Збиток в добровільному порядку, Роботодавець має право звернутися до відповідного суду у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України.

Важливо відмітити, що для притягнення Працівника до повної матеріальної відповідальності за цим Договором, необхідно встановити факт того, що Збиток було заподіяно саме у робочий час Працівника, визначений відповідним трудовим договором (контрактом).

Відмінність цього Договору від договору про повну колективну (бригадну) матеріальну відповідальність

Досить часто відповідні Товарно-матеріальні цінності можуть бути ввірені не одному Працівнику, а визначеній групі осіб (бригаді чи колективу). Оскільки декілька членів бригади чи колективу під час виконання ними своїх посадових обов'язків за трудовими договорами (контрактами) мають одночасний доступ до Товарно-матеріальних цінностей, у випадку завдання Збитку Роботодавцю, встановити вину кожного окремого члена бригади чи колективу дуже складно, а інколи - неможливо.

У зв'язку із цим Роботодавці укладають із такими бригадами чи колективами відповідні договори повної колективної (бригадної) матеріальної відповідальності. Звертаємо увагу, що перелік посад/робіт з якими Роботодавцю дозволено укладати відповідні договори повної колективної (бригадної) матеріальної відповідальності, визначається чинним законодавством України.

Як використовувати документ

Цей Договір може бути використано у роботі підприємств, установ та організацій, які зареєстровані на території України, не залежно від їх організаційно-правової форми та форми власності. На стороні Роботодавця можуть виступати як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці. На стороні Працівника може бути лише повнолітня фізична особа (громадянин України чи іноземець).

Сторони цього Договору мають можливість самостійно визначити дату набуття цим Договором юридичної сили, але за загальним правилом він набуває юридичної сили від дати його підписання обома сторонами. Окрім цього, сторони Договору також самостійно визначають строк, впродовж якого діятиме цей Договір - на весь строк укладеного трудового договору (контракту) або на будь-який інший строк на розсуд сторін Договору.

Договір достроково припиняє свою дію у випадку (1) спільної згоди Роботодавця та Працівника щодо дострокового припинення Договору, оформленої додатковою письмовою угодою, або (2) закінчення строку чи розірвання трудового договору (контракту) між Працівником та Роботодавцем, або (3) переведення Працівника на іншу посаду.

Чинне законодавство України не вимагає нотаріального посвідчення або державної реєстрації цього Договору в компетентних державних органах.

Да, можно составить акт приёма-передачи при заключении такого договора, в котором отобразить весь имеющийся товар в магазине.

....................................................................................................................................................................................................................

Здравствуйте!

По Вашим вопросам:

1) "Интересуют нюансы заключения договора полной индивидуальной материальной ответственности с работником (продавец-консультант + кассир)":

1)- Согласно законодательству работники несут материальную ответственность в полном размере ущерба, причиненного по их вине предприятию, учреждению, организации, в случаях, когда:

• -между работником и предприятием, учреждением, организацией в соответствии со статьей 135-1 КЗоТ Украины заключен письменный договор о взятии на себя работником полной материальной ответственности за необеспечение сохранности имущества и других ценностей, переданных ему на хранение или для других целей;
• -имущество и другие ценности были получены работником под отчет по разовой доверенности или по другим разовым документам;
• -ущерб причинен действиями работника, содержащими признаки деяний, преследуемых в уголовном порядке;
• -ущерб причинен недостачей, умышленным уничтожением или умышленной порчей материалов, полуфабрикатов, изделий (продукции), в том числе при их изготовлении, а также инструментов, измерительных приборов, специальной одежды и других предметов, выданных предприятием, учреждением, организацией работнику в пользование;
• -ущерб причинен не при исполнении трудовых обязанностей.

-Договор о полной индивидуальной материальной ответственности может заключаться только при наличии одновременно двух условий:

• -наличие должности, которую работник занимает, или работы, которую он выполняет, в Перечне;
• -непосредственная связь должностных обязанностей работника с хранением, обработкой, продажей, перевозкой или применением в процессе производства доверенных работникам ценностей.
• 2) "Как определяется сумма возмещения ущерба при выявлении недостачи после ревизии?":

2)-По результатам проведенной ревизии тоарно-материальных ценностей, стоимости недостающего товара, в пределах суммы, которая указана в договоре о полной материальной ответственности.

3) "Стоит ли договор заверять нотариально?":

3)- Такие договора нотариально не удостоверяются, подписываются работодателем и работником.

4)"Как правильно указать в договоре, что предметом возмещения будет денежная сумма в размере стоимости недостающего имущества?

-Иск и указать, что в случае недостачи тоарно-материальных ценностей, продукции, работник несёт полную материальную ответственность, путём возмещения причиненного ущерба а виде суммы стоимости тоарно-материальных ценностей, продукции.

Удачи Вам!

Необходимо составить акт приёма-передачи тоарно-материальных ценностей (на весть товар, что есть в магазине), с приложением к нему списка товаров, который должны подписать обе стороны котрый будет идти, как дополнение к договору о полной материальной ответственности.

Работники несут материальную ответственность за ущерб, причиненный предприятию (ст. 130 КЗоТ). Условиями наступления материальной ответственности работника являются (данные условия должны выполняться одновременно):

• нарушение работником возложенных на него трудовых обязанностей;
• нанесение прямого действительного ущерба;
• вина в действиях или бездействии работника;
• прямая причинная связь между противоправным и виновным действием или бездействием работника и ущербом, который наступил.

Однако вне пределов рабочего времени он освобождается от исполнения не только трудовой обязанности выполнять работу в соответствии с трудовым договором, но и от исполнения абсолютного большинства других трудовых обязанностей, возложенных на него правилами внутреннего трудового распорядка.Важно! Также следует отметить, что Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел подчеркнул: работник обязан бережно относиться к имуществу предприятия (ч. 2 ст. 131 КЗоТ).Поэтому работник не может нести ответственность за несохранность имущества, которое ему передали на хранение, использование в процессе работы или в иных целях, в период по окончании рабочего времени и до его начала.Согласно законодательству работники несут материальную ответственность в полном размере ущерба, причиненного по их вине предприятию, учреждению, организации, в случаях, когда:

• между работником и предприятием, учреждением, организацией в соответствии со статьей 135-1 КЗоТ Украины заключен письменный договор о взятии на себя работником полной материальной ответственности за необеспечение сохранности имущества и других ценностей, переданных ему на хранение или для других целей;
• имущество и другие ценности были получены работником под отчет по разовой доверенности или по другим разовым документам;
• ущерб причинен действиями работника, содержащими признаки деяний, преследуемых в уголовном порядке;
• ущерб причинен работником, который был в нетрезвом состоянии;
• ущерб причинен недостачей, умышленным уничтожением или умышленной порчей материалов, полуфабрикатов, изделий (продукции), в том числе при их изготовлении, а также инструментов, измерительных приборов, специальной одежды и других предметов, выданных предприятием, учреждением, организацией работнику в пользование;
• в соответствии с законодательством на работника возложена полная материальная ответственность за ущерб, причиненный предприятию, учреждению, организации при исполнении трудовых обязанностей;
• ущерб причинен не при исполнении трудовых обязанностей;
• должностное лицо, виновное в незаконном увольнении или переводе работника на другую работу;
• руководитель предприятия, учреждения, организации всех форм собственности, виновный в несвоевременной выплате заработной платы свыше одного месяца, что привело к выплате компенсаций за нарушение сроков ее выплаты, и при условии, что Государственный бюджет Украины и местные бюджеты, юридические лица государственной формы собственности не имеют задолженности перед этим предприятием.Договор о полной индивидуальной материальной ответственности может заключаться только при наличии одновременно двух условий:
  • наличие должности, которую работник занимает, или работы, которую он выполняет, в Перечне;
  • непосредственная связь должностных обязанностей работника с хранением, обработкой, продажей, перевозкой или применением в процессе производства доверенных работникам ценностей.
  В то же время, желание работодателя возложить на работника дополнительную ответственность нередко приводит к тому, что договор о полной материальной ответственности заключается с лицом, чьи должность или работа не указаны в Перечне.За причинение убытков кому-либо всегда надо отвечать. Работа в этом случае не исключение. В КЗоТ прямо сказано, что материальная ответственность любого работника состоит в его обязанности возместить прямой действительный (реальный) ущерб, причиненный работодателю. Поэтому определение меры ответственности начинается с выявления этого самого ущерба.Важно! Разница между видами ответственности заключается в том, что в первом случае с виновного сотрудника можно удержать только его средний месячный заработок, а во втором — обязать возместить все причиненные его действиями убытки.Важно! Издать приказ о материальной ответственности можно в течение месяца с момента, когда был окончательно установлен размер убытков. Если с этим документом компания опоздала, дальнейшее взыскание возможно только в судебном порядке.Не может быть возложена материальная ответственность на работников за ущерб (ч. 4 ст. 130 КЗоТ):
  • который относится к категории нормального производственно-хозяйственного риска;
  • за неполученные предприятием прибыли;
  • причиненный работником, который находился в состоянии крайней необходимости.
  Риск считается обоснованным, если:
  • цель не могла быть достигнута иными, не рискованными средствами;
  • риск соответствует значению той цели, на достижение которой он направлен;
  • возможность наступления вредных последствий маловероятно. При заведомом причинении ущерба нормальный риск отсутствует;
  • объектом риска могут выступать только материальные ценности, а не жизнь и здоровье людей;
  • рисковать имеют право только лица, имеющие определенную профессиональную подготовку и опыт.

вам лучше нанять юриста для составления такого договора - и он с учетом закона, специфики и ваших пожеланий подготовит договор

а для общего понимания - знакомьтесь

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0312203-10

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 - Глава IX ГАРАНТІЇ ПРИ ПОКЛАДЕННІ НА ПРАЦІВНИКІВ МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ПІДПРИЄМСТВУ, УСТАНОВІ, ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття 130. Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

{Частина четверта статті 130 в редакції Закону № 1255-VII від 13.05.2014}

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

{Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 1616-09 від 24.12.76, № 2444-11 від 27.06.86; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95}

Стаття 131. Обов'язки власника або уповноваженого ним органу та працівників по збереженню майна

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

{Стаття 131 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 1616-09 від 24.12.76}

Стаття 132. Матеріальна відповідальність у межах середнього місячного заробітку

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку

{Частина перша статті 132 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1255-VII від 13.05.2014}

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві

{Стаття 132 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 6237-10 від 21.12.83, № 2444-11 від 27.06.86; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95}

Стаття 133. Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

{Пункт 2 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1255-VII від 13.05.2014}

{Стаття 133 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 1616-09 від 24.12.76, № 6237-10 від 21.12.83, № 2444-11 від 27.06.86; Законами № 2134-12 від 18.02.92, № 263/95-ВР від 05.07.95, № 534-V від 22.12.2006}

Стаття 134. Випадки повної матеріальної відповідальності

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

{Стаття 134 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 1616-09 від 24.12.76, № 6237-10 від 21.12.83; Законами № 2134-12 від 18.02.92, № 263/95-ВР від 05.07.95, № 184-IV від 17.10.2002}

Стаття 135. Межі матеріальної відповідальності у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір

Межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

{Стаття 135 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2444-11 від 27.06.86; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95}

Стаття 135-1. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

{Кодекс доповнено статтею 135-1 згідно з Указом ПВР № 1616-09 від 24.12.76; із змінами, внесеними згідно із Законом № 263/95-ВР від 05.07.95}

Стаття 135-2. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).

Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення.

{Кодекс доповнено статтею 135-2 згідно з Указом ПВР № 1616-09 від 24.12.76; із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2240-10 від 29.07.81, № 4617-10 від 24.01.83; Законами № 263/95-ВР від 05.07.95, № 1096-IV від 10.07.2003, № 5462-VI від 16.10.2012, № 341-IX від 05.12.2019}

Стаття 135-3. Визначення розміру шкоди

Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.

Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

Розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

{Кодекс доповнено статтею 135-3 згідно з Указом ПВР № 1616-09 від 24.12.76; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2444-11 від 27.06.86; Законом № 263/95-ВР від 05.07.95}

Стаття 136. Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

{Стаття 136 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 1616-09 від 24.12.76, № 6237-10 від 21.12.83, № 2444-11 від 27.06.86, Законами № 762-IV від 15.05.2003, № 1697-VII від 14.10.2014}

Стаття 137. Обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування

Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

{Стаття 137 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 1616-09 від 24.12.76}

Стаття 138. Обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Добрий день.

Відповідно до ст. 134 Кодексу законів про працю - Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Згідно з ст. 135-1 Кодекса законів про працю - Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Такий договір нотаріально не посвідчується, а тільки підписується сторонами.

Перелік посад, з якими укладається договір та типовий договір (але, краще використовувати оновленні варіанти договору, в інтернеті їх багато) - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0447400-77

Для того щоб встановити розмір шкоди, необхідно буде передавати майно під звіт (з підписами обох сторін).

Як прописати предмет?

"У випадку незабезпечення з вини Працівника неушкодженості довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру збитку, заподіяного Власнику, здійснюється за цінами, що діють на момент відшкодування збитку Працівником. Відшкодування збитку проводиться відповідно до діючого законодавства."

Сподіваюсь надана консультація Вам допомогла та була корисною.

Доброго вечора.

Как определяется сумма возмещения ущерба при выявлении недостачи после ревизии? - за наявності вини працівника у недостачі Ви зможете власним розпорядженням стягнути з нього лише суму збитків, що не перевищує середній місячний заробіток.

Для стягнення з винного працівника всієї суми недостачі - доведеться звертатися до суду.

Стоит ли договор заверять нотариально? - ні, даний вид договору не потребує нотаріального посвідчення, адже він укладається між Вами як роботодавцем та іншою особою як працівником.

Как правильно указать в договоре, что предметом возмещения будет денежная сумма в размере стоимости недостающего имущества? - необхідно вказати, що працівник, який займає відповідну посаду, несе повну матеріальну відповідальність (у повному розмірі шкоди, завданої з його вини) за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей

Всього доброго. Пишіть, якщо буде потрібна допомога у підготовці документів.

Доброго дня!

По Вашому питанню надаю приклад такого договору:

договір

про повну індивідуальну матеріальну відповідальність

З метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей, що належать

_______________________________________________________________________________

(назва підприємства, установи, організації")

керівник або заступник керівника підприємства, установи, організації _________________________________________________________________________________

що називається у подальшому "Адміністрація", виступаючи від імені підприємства, установи, організації, з однієї сторони, і працівник ____________________________________________ (цеху, відділу, дільниці, секції, складу і т. ін.)

_______________________________________________________________________________

(п, і, п б)

що називається у подальшому "Працівник", з другої сторони, уклали цей договір про подане нижче.

1. Працівник, що займає посаду ____________________________________________________

(посада)

або виконує роботу ________________________________________, безпосередньо пов'язану

(назва роботи)

_______________________________________________________________________________

(із зберіганням, обробкою, продажем, відпусканням, перевезенням або застосуванням у

_______________________________________________________________________________ процесі виробництва переданих йому цінностей) бере на себе повну відповідальність за забезпечення схоронності довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей і у зв'язку з викладеним зобов'язується:

• дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів для відвернення шкоди;
• своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей;
• вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей;
• брати участь у інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей. 2. Адміністрація зобов'язується:
• створювати працівникові умови, необхідні для нормальної роботи з забезпечення повної схоронності довірених йому матеріальних цінностей;
• ознайомити працівника з діючим законодавством про матеріальну відповідальність працівників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей;
• проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

У випадку незабезпечення з провини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, її повернення виконуються згідно з діючим законодавством.

3. Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його провини.

4. Дія цього договору поширюється на весь час роботи з довіреними працівникові матеріальними цінностями підприємства та організації.

5. Цей договір складено у двох примірниках, з яких перший знаходиться у адміністрації, а другий - у працівника. Адреса сторін договору:

Адміністрації ____________________________________________________________________ Працівника _______________________________________________________________________ Дата укладання договору ___________________________________________________________

Підписи сторін договору

Адміністрації Працівника

Акт прийому - передачі товру потрібно скласти до початку виконання роботи і в разі коли виникне недостача скласти новий акт потім порівняти та скласти акт розбіжностей в якому вказати, які саме товари відсутні та на підставі чого це було виявлено.

Нотаріальне посвідчення за Вашим бажанням можливе, але не обов язково.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здравствуйте!

По Вашим вопросам:

1) "Интересуют нюансы заключения договора полной индивидуальной материальной ответственности с работником (продавец-консультант + кассир)":

1)- Согласно законодательству работники несут материальную ответственность в полном размере ущерба, причиненного по их вине предприятию, учреждению, организации, в случаях, когда:

• -между работником и предприятием, учреждением, организацией в соответствии со статьей 135-1 КЗоТ Украины заключен письменный договор о взятии на себя работником полной материальной ответственности за необеспечение сохранности имущества и других ценностей, переданных ему на хранение или для других целей;
• -имущество и другие ценности были получены работником под отчет по разовой доверенности или по другим разовым документам;
• -ущерб причинен действиями работника, содержащими признаки деяний, преследуемых в уголовном порядке;
• -ущерб причинен недостачей, умышленным уничтожением или умышленной порчей материалов, полуфабрикатов, изделий (продукции), в том числе при их изготовлении, а также инструментов, измерительных приборов, специальной одежды и других предметов, выданных предприятием, учреждением, организацией работнику в пользование;
• -ущерб причинен не при исполнении трудовых обязанностей.

-Договор о полной индивидуальной материальной ответственности может заключаться только при наличии одновременно двух условий:

• -наличие должности, которую работник занимает, или работы, которую он выполняет, в Перечне;
• -непосредственная связь должностных обязанностей работника с хранением, обработкой, продажей, перевозкой или применением в процессе производства доверенных работникам ценностей.
• 2) "Как определяется сумма возмещения ущерба при выявлении недостачи после ревизии?":

2)-По результатам проведенной ревизии тоарно-материальных ценностей, стоимости недостающего товара, в пределах суммы, которая указана в договоре о полной материальной ответственности.

3) "Стоит ли договор заверять нотариально?":

3)- Такие договора нотариально не удостоверяются, подписываются работодателем и работником.

4)"Как правильно указать в договоре, что предметом возмещения будет денежная сумма в размере стоимости недостающего имущества?

-Иск и указать, что в случае недостачи тоарно-материальных ценностей, продукции, работник несёт полную материальную ответственность, путём возмещения причиненного ущерба а виде суммы стоимости тоарно-материальных ценностей, продукции.

Если нужна полная консультация алгоритм действий обращайтесь индивидуально.

Удачи Вам!