Задайте вопрос юристу

827 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Недвижимость, 09 июня 2020, вопрос №21543 250₴

Які права має дружина на нерухоме майно, якщо покупцем є її чоловік?

Доброго дня, мене цікавить питання придбання нерухомості подружжям. Ми, чоловік і я, придбали земельну ділянку. В договорі купівлі-продажу він є покупцем. В цьому ж договорі зазначено, що я надаю згоду на купівлю. В витязі з реєстру речових прав на нерухоме майно власником зазначений тільки чоловік. Мої питання: які права я маю на цю ділянку? Чи є я співвласником? Чи зможу я розпоряджатись цією нерухомістю? Чи можна зареєструвати право власності на будинок, який там буде побудований, на мене? У випадку розлучення, чи зможу я пертендувати на половину цього майна?
Дякую

Ответы юристов (11)

    Адвокат Евгений Александрович
    20%
    Общаться в чате Адвокат Евгений Александрович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 30 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий день, Настя!

    Згідно статті 60 Сімейного кодексу України(далі – СК) майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Але, поширення цього правового режиму на набуте майно існує доти, доки у суді не доведено інше кимось із подружжя.

    Відповідно до частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

    Згідно частини 1 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

    За рішенням суду частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

    Крім того, слід розуміти, що є особистою приватною власністю дружини або чоловіка, адже саме тут і знаходять місце «винятки» із загального правила, які часто приходиться доводити в судовому поряду. Особиста власність одного з подружжя це: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди; страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

    При цьому, суд може визнати за другим з подружжя право на частку премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню або ж якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю. Також, при поділі спільного майна подружжя враховуються борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

    Для того, щоб зрозуміти, як вирішуються питання про «виняток із правила», варто звернутися до судової практики

    Верховний Суд України у справі № 6-843цс17 від 24 травня 2017 року дійшов до висновку про те, що майно набуте за договором довічного утримання є спільною сумісною власністю подружжя, якщо набувач не доведе, що таке майно набувалось не в інтересах сім’ї, хоча і за спільні сімейні кошти. Суд посилається на ст. 60 СК України, та вказує, що у сімейному праві діє презумпція права спільної сумісної власності майна подружжя, що не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. І ця презумпція діє також і для майна набутого на підставі договору довічного утримання. Таке майно, як у будь-яке інше спільне сумісне майно набуте під час шлюбу підлягає поділу в порядку, передбаченому ст. 70 СК України. Водночас, той з подружжя, хто оспорює презумпцію права спільної сумісної власності на окремі об'єкти майна повинен довести в суді на підставі ч. 3 с. 61 СК України, що справжньою метою укладання договору, в даному випадку довічного утримання, були не інтереси сім'ї, а його особисті інтереси.

    ВСУ у справі № 6-399цс17 від 05 квітня 2017р. встановив, що автоматично спільне майно подружжя навпіл не поділяється: суду завжди необхідно встановити за які кошти таке майно було набуте: спільні або особисті. Так, застосовуючи це положення судова практика виходить з того, що у випадку укладення одним із подружжя, наприклад, кредитного договору в інтересах сім'ї, подружжя є солідарними боржниками за цим договором, а тому один із подружжя, який виконав зобов'язання, що виникло з кредитного договору, має право пред'явити до іншого вимогу про відшкодування частини сплачених за кредитним договором коштів. При цьому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу за кошти, одержані в кредит, який не сплачений на час вирішення спору, всерівно підлягає поділу між подружжям.

    Таким чином, питання поділу майна подружжя багатогранне і вирішується судами по-різному, але за наявності достатніх доказів суди приймають «небажання ділитися своїм» та формують винятки із презумпції спільної сумісної власності.

    Спільна сумісна власністьспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

    Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

    Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Спільна сумісна власність на нерухоме майно — це спільне право (володіння, користування, розпорядження) на об'єкт нерухомого майна двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у цьому праві.

    Спільна часткова власністьвласність, право на яку мають дві і більше фізичні та (або) юридичні особи з визначенням у правоустановлюючих документах розміру часток власності кожного співвласника.

    Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

    У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

    Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

    Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

    Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

    Виходячи з цього:

    - Ви є співвласником земельної ділянки, маєте право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку.

    - Поки земельна ділянка не виділена в натурі, не поділена між Вами та чоловіком, Ви не можете нею особисто розпоряджатися.

    - Якщо Ваш чоловік, ж власником земельної ділянки і у разі побудови на цій земельної ділянці житлового будинку, то у такому випадку, право власності на житловий будинок буде на ту особу, яка є власником земельної ділянки, тобто на нього.

    - У випадку розлучення, Ви зможете пертендувати на половину земельної ділянки та житлового будинку.

    Щоб зараз вже поділити, бути власником частини земельної ділянки та щоб оформлювати в подальшому право власності на житловий будинок на двох треба:

    1) Ваш супруг должен, как собственник земельного участка, должен обратиться к нотариусу вместе с паспортом гр.Украины, ИНН, документом о праве собственности на земельный участок и оформить заявление о разделе земельного участка на части для Вас и себя;

    2) затем на основании этого заявления, оформленного и удостоверенного нотариально и всеми вышеуказанными документами, ему или Вами по доверенности от него, необходимо обратиться в землеустроительную организация, которая проводит геодезические работы и составляет технические документы на земельные участки, чтобы они сделали техническую документацию о возможности такого раздела между Вами и супругом;

    3) после чего, на основании этих документов, Вам вместе необходимо обратиться к нотариусу и оформить договор дарения на разделенную часть земельного участка от него на Вас, где кроме вышеупомянутых в пунктах 1)2) взять с собой Ваш паспорт и ИНН и Вы станете на законных основаниях собственником части данного земельного участка;

    4) после этого, нужно сделать новый технический паспорт если дом введен в эксплуатацию, то вместе с супругом обращаться для регистрации права собственности на дом двоих к государственному регистратору или к нотариусу, для проведения регистрации права собственности.

    Також, за взаємною згодою, Ви маєте право укласти шлюбний договір, з чоловіком, де зазначити Ваші майнові права на земельну ділянку на житловий будинок.

    Шлю́бний договіругода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

    Шлюбний договір укладається за бажанням сторін як до реєстрації шлюбу та і в будь-який час після його реєстрації подружжям. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми.

    У шлюбному договорі передбачаються майнові права та обов'язки подружжя, зокрема питання, пов'язані з правом власності на рухоме та нерухоме майно, яке придбано до шлюбу, так і під час шлюбу, на майно, отримане в дар чи успадковане одним із подружжя, питання, що пов'язані із утриманням подружжя, а також майнові права та обов'язки подружжя як батьків та інші. Подружжя окремо визначає правовий режим подружнього майна[pl] — яке майнопридбане в шлюбі буде спільним, а яке роздільним.

    У разі наявності запитань звертайтеся!

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Сергеев Артем
    Общаться в чате Сергеев Артем 3 года назад

    Юрист, г. Харьков, 24 года опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня

    "які права я маю на цю ділянку? Чи є я співвласником?"

    - такі самі права, як і чоловік. Майно, набуте за час шлюбу є спільнонажитим майном, тоб то Ви є співласником.

    "Чи зможу я розпоряджатись цією нерухомістю?"

    - ні, для цьго треба виділяти Вашу частку, або за згодою чоловіка.

    "Чи можна зареєструвати право власності на будинок, який там буде побудований, на мене?"

    - ні. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

    До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

    "У випадку розлучення, чи зможу я пертендувати на половину цього майна?"

    - так.

    Ковальчук Владимир
    12%
    Общаться в чате Ковальчук Владимир 3 года назад

    Адвокат, г. Киев

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Частиною першою ст. 181 Цивільного кодексу земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, віднесено до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість).

    У свою чергу, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки (ст. 179 цього Кодексу).

    Крім того, цивільне законодавство виокремлює «складові частини речі» та «складні речі». Так, згідно зі ст. 187 Цивільного кодексу складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

    Слід зазначити, що будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури є об’єктами будівництва (абзац п’ятий частини першої ст. 4 Закону № 3038).Водночас якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (частина перша ст. 188 Цивільного кодексу).

    Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки — земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об’єкта нерухомості, розміщеного на ній.

    Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам

    Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.Відповідно до частини четвертої ст. 26 Закону № 3038 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

    Крім того, як установлено у частині третій ст. 79 Земельного кодексу та частині третій ст. 373 Цивільного кодексу, право власності на земельну ділянку поширюється на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту, і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

    Отже, зважаючи на положення чинного цивільного та земельного законодавства, з одного боку, земельна ділянка з розміщеними на ній об’єктами нерухомості є однією річчю, а з іншого — об’єкт нерухомості є складовою річчю земельної ділянки.

    Мої питання: які права я маю на цю ділянку? Чи є я співвласником? Чи зможу я розпоряджатись цією нерухомістю? Чи можна зареєструвати право власності на будинок, який там буде побудований, на мене? У випадку розлучення, чи зможу я пертендувати на половину цього майна?ПЕрше ви э співвласником.Друге так.Третє так Четверте ні .Пяте.Так майно ділеться пополам.

    Кодолов Олександр Володимирович
    20%
    Общаться в чате Кодолов Олександр Володимирович 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 21 год опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Настя, доброго дня,

    щодо ВАших питань:

    1. Які права Ви маєте на цю ділянку?

    Якщо Ви окремо не укладали шлюбний контракт з Вашим чоловіком, тоді для Вас діють загальні права, визначені законодавством, тобто в Ви з чоловіком на двох володієте цією земельною ділянкою (у Вас рівні права щодо розпорядження цією ділянкою)

    2. Чи є Ви співвласником?

    Та Ви є повноправний співвласник

    3. Чи зможете Ви розпоряджатись цією нерухомістю?

    Так можете, але тільки разом із чоловіком. Відповідно і чоловік без Вас не має право розпоряджатися цією земельною ділянкою (лише з Вашої письмової згоди)

    4. Чи можна зареєструвати право власності на будинок, який там буде побудований, на Вас?

    Саме по собі будівництво передбачає отримання на це дозволів, ось як раз вони можуть бути надані лише власнику, зазначеному гдідно з документами (в Вашому випадку - це може бути лише Ваш чоловік). Але Ви можете оформити договір на будівництво будинку, де зазначити, що це будівництво ведеться за сумісні кошти Вас обох як сім'ї, після чого зареєструвати будинок на двох (але з цим доведеться додатково "повозитися"). У будь-якому разі (крім, якщо у Вас є шлюбний договір з відповідними умовами) Ви все одно будете володіти будинком сумісно на двох (навіть, якщо його зареєструють лише на ім'я Вашого чоловіка)

    5. У випадку розлучення, чи зможете Ви пертендувати на половину цього майна?

    Так Ви можете претендувати на половину цього майна (крім, якщо інше ви вдвох з чоловіком не передбачили інше)

    P.s. Всі ці питання, якщо Ви хочете заздалегідь врегулювати питання часток у власності кожного із подружжя, Ви можете передбачити також у шлюбному контракті (його можна укласти як до шлюбу, так і в будь-який час під час шлюбу).

    Удачі Вам!

    Савоста   Ірина   Михайлівна
    10%
    Общаться в чате Савоста Ірина Михайлівна 3 года назад

    Адвокат, г. Сновск, 5 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня. Як при придбанні нерухомого майна в період шлюбу, так і при відчуженні такого майна в період шлюбу Ваша згода є обов'язковою, адже Ви є співвласником такого майна ( крім випадків коли існує шлюбний договір). Ви можете розпорядитися нерухомістю лише у тому випадку, коли частка нерухомості виділена в натурі, наприклад при розподілі майна у разі розлучення чи якщо буде згода іншого з подружжя. Такий принцип діє відносно Вашого чоловіка, він також не зможе відчужити земельну ділянку/ будинок без Вашої згоди. Право власності на будинок буде зареєстроване за власником земельної ділянки. У разі розлучення Ваші права з чоловіком є рівними. Хочу зазначити, що право на розподіл нерухомоого майна Ви маєте протягом 3 років з дня, коли дізналися, що Ваше право, як співвласника макйна, порушене. Тобто при розлученні не обов'язково звертатися до суду з позовом про розподіл майна, якщо цього не вимагають обставини.

    Савченко Олександр
    20%
    Общаться в чате Савченко Олександр 3 года назад

    Юрист, г. Чернигов, 9 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго дня.

    По вашим питанням повідомляю наступне:

    1) Які права має дружина на нерухоме майно, якщо покупцем є її чоловік?

    Майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

    Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    2) які права я маю на цю ділянку?

    Ви є співвласником даної земельної ділянки.

    3) Чи зможу я розпоряджатись цією нерухомістю? - лише за згодою чоловіка.

    Сімейний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14):

    Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

    1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

    2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

    3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

    Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

    4. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

    Стаття 67. Право на розпоряджання часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

    1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

    2. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

    4) Чи можна зареєструвати право власності на будинок, який там буде побудований, на мене?

    Ні, так як наразі по документам на землю (Витягу із Державного земельного кадастру та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) власником є лише ваш чоловік.

    5) У випадку розлучення, чи зможу я пертендувати на половину цього майна? - так, зможете. Адже це чітко передбачено ст. 60, 71 Сімейного кодексу України.

    Як варіант - можна укласти шлюбний договір.

    Головні завдання шлюбного договору визначаються чотирма моментами.

    По-перше, це можливість визначити в договорі той обсяг майна, набутого в шлюбі, на яке не поширюється норма про спільну сумісну власність подружжя на все майно, набуте в шлюбі (ч.2ст.97 СКУ). Сторони можуть самостійно визначити, на яке майно буде поширюватися режим спільної часткової власності, а на яке майно – режим приватної власності одного із подружжя.

    По-друге, укладання шлюбного договору – гарна підстава для закріплення переліку майна, яким володів кожний із подружжя до вступу в шлюб. Як показує практика, наявність такого переліку в договорі інколи буває чи не єдиним доказом того, що майно було придбане саме до шлюбу. Крім цього, сторони можуть в цьому розділі визначити, яке майно, придбане до шлюбу, кожен з них передає у спільну сумісну власність подружжя. Оскільки у відповідності до положень ст.100 СКУ до шлюбного договору за взаємною згодою можуть бути внесені зміни, нерідко вже після реєстрації шлюбу і весілля подружжя фіксує правовий режим майна, яке було подароване на весіллі (визначається, кому було подаровано – подружжю чи одному з них).

    Третім важливим чинником шлюбного договору є можливість визначити режим користування відносно того чи іншого об’єкта. Зазвичай, в шлюбному контракті подружжя погоджує, яким майном кожен із них може розпоряджатися без згоди іншого, яким майном можуть розпоряджатися тільки разом. Це, звичайно, стосується і бізнес-активів і банківських рахунків.

    Ну і четвертим важливим моментом є можливість врегулювання питання про поділ майна між подружжям, причому не тільки у випадку розірвання шлюбу (ч.3 ст.97). З урахуванням можливості нерозповсюдження на певне майно режиму спільної власності, такий розподіл дозволить і чітко визначити статус бізнес-активів, які придбані під час шлюбу. Наявність цих положень в шлюбному договорі є запорукою стабільності в бізнес-операціях і, в той же час, мінімізує ризик оспорювання будь-яких угод у випадку розлучення. Адже не секрет, що у випадку наявності спору між подружжям ініціатор судового спору, перш за все, буде намагатися обмежити можливості свого опонента щодо розпорядження спірним майном. У випадку відсутності чіткої фіксації режиму володіння або користування щодо такого спірного майна, таке обмеження, як захід забезпечення позову, може бути накладене на все майно, яке належить опоненту (зареєстроване на його ім’я). Таке обмеження може тривати досить довго, аж до вирішення спору по суті.

    Всього доброго.

    Костромина Виктория
    Общаться в чате Костромина Виктория 3 года назад

    Адвокат, г. Киев, 19 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    По умолчанию - все Ваши вопросы по сути имеют ответ - ДА , исходя из

    Згідно статті 60 Сімейного кодексу України(далі – СК) майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Но в любом правиле бывают исключения - напр. брачный договор , способ приобретения и т.д.

    Гончаренко Константин
    10%
    Общаться в чате Гончаренко Константин 3 года назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрый день!

    По Вашему вопросу сообщаю следующее:

    По первому вопросу - право собственности на вновь построенный объект недвижимости регистрируется на лицо, которое является владельцем или законным пользователем земельного участка, выделенного под строительство дома.

    По второму вопросу - В случае расторжения брака между Вами будет делиться только дом, так как право собственности на него возникло у мужа во время нахождения в браке. При этом земельный участок, на котором расположен дом, разделу не подлежит и останется в собственности мужа.

    Но Вы можете получить компенсацию в натуре согласно оценки земельного участка в финансовом эквиваленте( виділ частки з майна спільної часткової власності в натурі , якщо річ неможливо розділити).

    Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

    1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Киншов Дмитрий Сергеевич
    8%
    Общаться в чате Киншов Дмитрий Сергеевич 3 года назад

    Адвокат, г. Харьков, 6 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий вечір.

    Відповідно до ст. 60 СКУ - Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Відповідно до ст. 63 СКУ - Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    Таким чином, майно, що було набуте Вами під час шлюбу, є спільним майном, та підлягає поділу.

    Але, в судовому порядку можливо встановити те, що майно є власністю одного із подружжя, якщо, наприклад, таке майно подарували особі, або подарували гроші (батьки) на придбання такого майна. У такому разі, можливо буде через суд встановити, що майно є власністю тільки одного із подружжя.

    Царьов Роман  Валерійович
    Общаться в чате Царьов Роман Валерійович 3 года назад

    Адвокат, г. Харьков, 21 год опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Доброго вечора! Майно набуте подружжям під час шлюбу належить чоловіку та жінці на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, на кого воно офрмлено (на одного із подружжя або на двох із подружжя). В Вашому випадку і Ви і Ваш чоловік володієте земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності.

    У Вападку поділу майна подружжя, частки чоловіка і жінки є рівними. Якщо буде збудоване будинок на купленій Вами земельній ділянці під час Вашого шлюбу і оформлено на Вас, і Ваш чоловік буде мати право на половину цього будинку.

    Ці питання регулюються статтями 60, 61 Сімейного кодексу України, а поділ спільного майна подружжя статтями 69-72 Сімейного кодексу України.

    Малик Олександр Володимирович
    Общаться в чате Малик Олександр Володимирович 3 года назад

    Адвокат, г. Винница, 9 лет опыта

    Обратиться Бесплатная оценка вашей ситуации

    Добрий день!

    Згідно зі ст. 60 СКУ - Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Таким чином, Ви маєте право на 1/2 частину земельної ділянки та на 1/2 частину будинку, в разі його побудови під час перебування у шлюбі.

    В разі розірвання шлюбу, потрібно буде звернутися до суду про поділ майна подружжя, оскільки вам належить 1/2 частина майна.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України